Справа № 159/4382/25
Провадження № 2/159/1533/25
(заочне)
03 жовтня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі
головуючого судді - Смалюха Р.Я.,
за участю
секретаря судового засідання - Клевецької О.М.,
позивача - не з'явився,
відповідачів - не з'явились,
третя особа - не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа без самостійних вимог Поворська сільська рада Ковельського району Волинської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
У червні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 або відповідач 1), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 або відповідач 2) третя особа без самостійних вимог Поворська сільська рада Ковельського району Волинської області (далі - Поворська сільська рада) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ОСОБА_4 або спадкодавиця).
Позивач мотивує свої вимоги тим, що спадкодавиця - ОСОБА_4 є бабусею позивача. Від імені ОСОБА_4 Поворською сільською радою посвідчено заповіт за №173 від 18.12.2017. Спадкоємцями відповідно до заповіту є позивач та відповідачі.
Позивач зазначає, що про існування заповіту їй стало відомо лише в серпні 2024 року коли вона з мамою прибирала у бабусиному будинку. Проте він був частково знищений, тому позивач звернулася у Поворську сільську раду за дублікатом. Отримавши дублікат позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак їй повідомили, що вона пропустила встановлений законом строк.
Керуючись вимогами ст.ст. 1217, 1268 - 1272 Цивільного кодексу України, просить задовольнити позов визначивши їй додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю у три місяці.
Відповідачі правом на подання відзиву не скористались, однак подали суду заяви у яких просили слухати справу за їх відсутності, позовні вимоги визнають.
Поворська сільська рада подала заяву про розгляд справи у її відсутності в які зазначила про відсутність заперечень щодо задоволення позову.
01.07.2025 суд ухвалою відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучив до участі у справі третю особу - Поворську сільську раду, підготовче засідання у справі призначив на 31.07.2025.
Суд ухвалою від 31.07.2025 відклав підготовче засідання у справі на 26.08.2025, витребував у нотаріуса спадкову справу після смерті ОСОБА_4
19.08.2025 до суд надійшла відповідь від нотаріуса про відсутність заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_4 .
Ухвалою від 26.08.2025 суд закрив підготовче судове засідання, розгляд справи призначив на 25.09.2025.
25.09.2025 учасники судового провадження не з'явились, позивач та відповідачі подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивач просив позов задовольнити, відповідачі не заперечували проти задоволення позову.
Верховний Суд у своїх постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19) та від 8 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) наголосив, що якщо учасники судового процесу, зокрема сторони чи їхні представники, не з'явилися на судове засідання, але суд дійде висновку, що наявних матеріалів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, розгляд справи може бути завершено без її відкладення. Основним критерієм для відкладення справи є не відсутність сторони або її представника, а неможливість вирішення спору в межах відповідного судового засідання.
У цій справі суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, тому вирішення спору по суті може відбутися без відкладення розгляду справи.
Зважаючи на зазначені обставини, суд дійшов висновку, що відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на основі наявних у справі доказів. Це зумовлено тим, що відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, однак не з'явився без пояснення причин та не подали відзиву, позивач просить задовольнити позов, заперечень проти прийняття заочного рішення не висловлював.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи суд встановив таке.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у с. Луківка Ковельського району, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30.10.2019.
Довідкою Поворської сільської ради від 17.09.2024 підтверджується посвідчення від імені ОСОБА_4 заповіту №173 від 18.12.2017 Поворською сільською радою. У довідці зазначено, що ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована з 1954 року по день смерті за адресою АДРЕСА_1 .
Дублікатом заповіту виданим начальником відділу ЦНАПвиконавчого комітету Поворської сільської ради 17.09.2024 зареєстрованого в реєстрі за № 173 від 18.12.2017 підтверджується посвідчення заповіту від імені ОСОБА_5 у якій вона належну їй земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 3,8307 га в межах Поворської сільської ради заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а житловий будинок АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 .
Копією сертифікату на право на земельну частку пай №0072654 від 22.10.1996 підтверджується, що ОСОБА_4 належить право на земельну частку пай розміром 4,71 умовних кадастрових гектара в межах землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Заповіт».
Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 07.08.2025 підтве6рджується відсутність заведеної спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Копією паспорта громадянина України від 07.07.2003 підтверджується реєстрацію місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_2 .
З'ясувавши обставини справи, вивчивши доводи учасників справи суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері спадкових правовідносин щодо надання додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 .
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218, частиною 2 статті 1220 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Як передбачено частиною 1 статті 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Суд встановив, що місце проживання позивача не було зареєстроване за місцем проживання спадкодавця на день її смерті, у матеріалах справи відсутні докази того, що позивачка постійно проживала зі спадкодавцем на час її смерті, доказів того, що позивачка протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у матеріалах справи відсутні.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач пропустив шестимісячний строк на прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 .
Як передбачено частиною 1 статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Факт перебування на лікуванні в закладі охорони здоров'я у всіх випадках не може вважатися безумовною підставою для визначення додаткового строку. Важливими у цьому аспекті є тривалість стаціонарного лікування та ступінь захворювання.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2022 року у справі № 953/15603/20 (провадження № 61-12451св21).
Поважність причин пропуску звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, позивач зазначає про те, що йому не було відомо про існування заповіту на його ім'я. У матеріалах справи відсутні докази, за якими можна було б встановити ступінь родинного зв'язку між позивачем та спадкодавцем. Водночас, у позові зазначається, що спадкодавець є бабусею позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач не є спадкоємцем першої черги, не проживала разом з спадкодавцем, дізналася про наявність заповіту на її користь після закінчення строку для прийняття спадщини та, отримавши дублікат заповіту у 17.09.2024, звернулася до нотаріуса однак отримала відмову у заведенні спадкової справи. Зазначене у сукупності, на переконання суду, свідчать про наявність поважних причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.
Приймаючи рішення, суд також враховує, що за змістом відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.
Водночас, у матеріалах справи відсутня інформація, що Поворська сільська рада по спливу одного року після смерті ОСОБА_4 зверталася до суду з позовом про визнання спадщини відумерлою.
Натомість, Поворська сільська рада подала до суд заяву про відсутність у неї заперечень щодо задоволення вимог про продовження строку на прийняття спадщини.
Також суд враховує, що відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Також суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Приймаючи рішення суд враховує позицію відповідачів, а також Поворської сільської ради, які не заперечували проти надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.
Отже, за відсутності заперечень з боку Поворської сільської ради та відповідачів щодо задоволення позовних вимог, відсутності звернення органу місцевого самоврядування до суду з позовом про визнання спадщини відумерлою, суд дійшов висновку, що не надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини становитиме непропорційне втручання у його право на спадкування після смерті ОСОБА_4 .
Підсумовуючи наведене, повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, безпосередньо дослідивши докази у справі на предмет їх належності, допустимості, достовірності, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, керуючись внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що літвінчук тетяна ОСОБА_6 пропустила встановлений законодавством строк для прийняття спадщини з поважних причин, його непоновлення порушуватиме її законне право на спадкування, а тому її позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно задовільнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, позивач просила залишити сплачений нею судовий збір за нею, а тому суд не стягує його з відповідачів.
Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - три місяці.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Заочне рішення може бути переглянуте Ковельським міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідачі:
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
Третя особа без самостійних вимог - Поворська сільська рада Ковельського району Волинської області (45050, Волинська область, Ковельський район, с. Поворськ, вул. Київська, буд.39; ЄДРПОУ 04334057).
Повне судове рішення складене 03.10.2025.
Головуючий:Р. Я. СМАЛЮХ