Справа № 159/6832/25
Провадження № 1-кс/159/1888/25
про арешт майна
02 жовтня 2025 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025030550001185 від 26.09.2025за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,
До Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025030550001185 від 26.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
В судове засідання слідчий, прокурор не з'явилися, просять клопотання розглядати у їх відсутності.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що 26.09.2025 близько 12:10 години ОСОБА_5 керуючи автомобілем марки «HYUNDAI SANTA FE», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись по автодорозі між населеними пунктами Солотвин та Майдан, не впорався з керуванням внаслідок чого допустив, з'їзд на обочину з послідуючим перекиданням автомобіля. Внаслідок вище вказаного ДТП пасажир ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: перелому лобної кістки та тім'яної із переходом на потиличну праворуч без зміщення, САК лівої потиличної частки.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч.ч. 1, 4, 5 ст. 214 КПК України, внесені до ЄРДР № 12025030550001185 від 26.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
26.09.2025 під час проведення проведення огляду місця події вилучено автомобіль марки «HYUNDAI SANTA FE», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 .
Постановою слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 від 27.09.2025 вилучений транспортний засіб визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Доводячи підстави поданого клопотання слідчий вказував про те, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що автомобіль є речовим доказом, а неприйняття рішення про арешт майна безумовно тягне його повернення з можливістю втрати доказового значення.
Додатками клопотання підтверджується, що вилучений автомобіль є речовим доказом, отже має значення для забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його слідчим, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, впевнившись, що слідчим надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, враховуючи наслідки арешту майна для його володільця, виходячи і з розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на вказане майно завданням кримінального провадження, приймаючи до уваги, що є достатні підстави вважати, що вилучене майно має значення для забезпечення кримінального провадження, що відповідно до частини 2 ст. 170 є правовими підставами для накладення на нього арешту, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що тимчасове обмеження власника майна, на яке слідчий просить накласти арешт, є обґрунтованим і такий ступінь втручання у його права та свободи, виправдовуюся потребами досудового розслідування, а тому клопотання суд визнає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 131, 132, 167, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме на автомобіль марки «HYUNDAI SANTA FE», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заборонити відчужувати, розпоряджатися, користуватися арештованим майном окрім сторони кримінального провадження під час проведення слідчих (розшукових) дій.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1