Справа № 523/16841/25
Номер провадження 3/523/4116/25
30 вересня 2025 року м.Одеса
Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Подуфалової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП України в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,
Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, ОСОБА_1 неналежним чином виконує батьківські обов'язки по вихованню своєї малолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 29.07.2025 року близько 19:30 години вийшла з місця мешкання та загубилась, а матір її не шукала та вдень вживала алкогольні напої.
ОСОБА_2 , будучи обізнаною про складення 30.07.2025 року стосовно неї протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд справи в Пересипському районному суді м.Одеси, що засвідчено підписом вказаної особи у такому протоколі, а також належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду шляхом направлення повістки (а.с.12), в судове засідання 30.09.2025 року не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, з будь-якими заявами чи клопотаннями, в тому числі про відкладення розгляду справи, до суду не зверталась.
Внаслідок означених обставин неявки ОСОБА_1 до суду, а також ураховуючи відсутність у ст.268 КУпАП законодавчо встановлених приписів щодо обов'язкової участі особи, яка притягається до відповідальності за ст.184 означеного Кодексу, суддя вважає, що в межах розгляду конкретної адміністративної справи, були створені достатні умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що вказана особа, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилась та з будь-якими заявами, запереченнями чи клопотаннями до суду не зверталася, протягом достатньо тривалого часу станом такого розгляду не цікавилась, суд оцінює таку поведінку особи, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді першої інстанції та спроби затягування такого розгляду, що у свою чергу сприймається як намагання ухилитись від відповідальності за вчинене та має ознаки зловживання зазначеною особою своїми правами.
Наведене узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголосив на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Враховуючи принцип судочинства, який закріплений у практиці Європейського суду з прав людини та яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи те, що ОСОБА_1 була достовірно обізнаною про розгляд справи в суді, при цьому, з огляду на вимоги ч.1 ст.268 КУпАП у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечила присутність свого захисника та своїм правом на подачу до суду письмових пояснень чи заперечень по справі не скористалася, суддя вирішив розглянути справу за відсутності цієї особи та на підставі наданих до суду матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, суддею встановлено, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, повністю доказана та підтверджується дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №461352 від 30.07.2025 року, в якому наведені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, під час складення і підписання якого останньою будь-яких зауважень чи заперечень щодо змісту протоколу та дій працівників поліції не викладено (а.с.1);
- рапортом працівника поліції від 29.07.2025 року про виявлення малолітньої дитини - ОСОБА_2 , заява зареєстрована в ЄО за №26086 (а.с.5);
- поясненнями ОСОБА_1 від 30.07.2025 року, згідно з якими остання обставини загублення ІНФОРМАЦІЯ_3 її неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 не заперечувала (а.с.7);
- довідкою про результати перевірки інформації, викладеної в ЖЄО №26008 від 29.07.2025 року (а.с.8).
Частиною 1 ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на ст.252 вказаного Кодексу, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Приписи ст.150 Сімейного кодексу України регламентують, що батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини та фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Частиною 1 ст.184 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність за цією нормою закону настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, що тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В силу положень ст.33 КУпАП, приймаючи до уваги характер та обставини правопорушення, ступінь вини та особу ОСОБА_1 , а також враховуючи мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, суддя доходить висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень до вказаної особи доцільне застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.1, 23, 33, 184, 251-252, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605,60 гривень на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795 (00020, м.Київ, вул.Липська 18/5).
Копію постанови направити для виконання ОСОБА_1 , для відома - до ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, а також надати іншим заінтересованим особам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя: В.В. Шурупов