Справа № 523/3044/20
Провадження №2/523/1488/25
"25" вересня 2025 р. м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судового засідання - Бєлік Л.В.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі заяву представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 адвоката Максимович Світлани Михайлівни про зміну підстав позову та про поновлення процесуального строку щодо прийняття до розгляду заяви про зміну підстав позову, -
В провадженні Пересипського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування, об'єднана з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Ухвалою Суворовського (Пересипського) районного суду м. Одеси від 01.11.2022 року підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування, об'єднаним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
На адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла заява за підписом представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 адвоката Максимович Світлани Михайлівни заяву про зміну підстав позову та про поновлення процесуального строку щодо прийняття до розгляду заяви про зміну підстав позову.
Щодо заяви про поновлення пропущеного строку представник зазначила, що просить поновити строк, та такий є пропущеним з поважних причин, а саме: з повітряними тривогами, відключенням електроенергії в суді внаслідок аварійних відключень електроенерїі та після обстрілів з боку російської федерації у представника ОСОБА_1 , не було можливості своєчасно ознайомитись з матеріалами справи, тому заяву про зміну підстав позову було подано 11.07.2025 року.
Щодо поновлення строку та необхідності прийняття заяви, зазначила, що згідно постанови Одеського апеляційного суду у справі № 523/3044/20 від 09.09.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування - скасовано в частині поновлення процесуального строку щодо поданої 20 грудня 2022 року позовної заяви та в частині відмови у задоволенні поданої 20 грудня 2022 року позовної заяви з направленням справи в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В мотивувальній частині вказаної постанови Одеського апеляційного суду від 09.09.2024 року зазначається, що при продовженні розгляду позивач ОСОБА_1 має чітко визначить з тим, яке передбачене пунктом 2 частини 2 статті 49 чи передбачене частиною 3 статті 49 ЦПК України процесуальне право він бажає реалізувати та, відповідно, подати до суду письмову заяву (оскільки заява від 20 грудня 2022 року є такою, що розглянута ухвалою від 21 грудня 2022 року), виправити допущену ним описку в заяві від 23 січня 2023 року щодо «зміни предмета спору» тощо.
Щодо заяви про прийняття заяви про зміну підстав позову, представник зазначила, що позивач вважає, що вказаний правочин був вчинений дарувальником під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах, оскільки дарування квартири внучці (передання майна в дар) здійснено в обмін на догляд і допомогу.
В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково з 05.04.2007 року, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 2-18 ОВ № 034975, виданою кардіологічним відділенням МСЕК № 1 від 05.04.2007 року, яка додавалась до позовної заяви ОСОБА_1 від березня 2020 року. Квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_4 , яка померла від онкологічного захворювання 15.06.2014 року (через п'ять місяців з дати укладання договору дарування від 28.01.2014 року), та ОСОБА_1 . ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 77 років на день укладення договору дарування вважав, що подружжя укладає договір довічного утримання і внучка буде доглядати за онкологічно хворою бабусею (його дружиною) та ним, інвалідом ІІ групи, який має кардіологічні захворювання, потребував стенування, яке було виконано у 2017 році.
У будь-якому випадку, згода ОСОБА_1 була надана під впливом тяжких життєвих обставин і на вкрай невигідних умовах, так як він є інвалідом ІІ групи, страждає рядом важких кардіологічних хвороб, а в подальшому у 2017 році йому проведено стенування, квартира є єдиним житлом, де він зареєстрований та проживає, оскільки дарування квартири внучці (безоплатне передання майна в дар) здійснено в обмін на догляд і допомогу, а тому просить визнати недійсним договір дарування зазначеної вище квартири, з підстав передбачених ст. 233 ЦК України.
Також, представник зазначила, що у 2017 році ОСОБА_1 виконано стенування, діагностовано атеросклеротичний і післяінфарктний аортокардіосклероз, гіпертонічну хворобу ІІІ стадії, ризик дуже високий, що підтверджується виписками із медичної карти стаціонарного хворого № 508, № 7948 від 2019 року.
Сторони до суду не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
Представник позивача за об'єднаним позовом ОСОБА_2 , адвокат Сметюх В.С., також звернулась з клопотанням про розгляд справи у відсутність сторони позивача (а.с.24-25 том № 2).
Третя особа ОСОБА_3 до суду не з'явилась, 20.12.2022 року (вх. № 24993) надійшло клопотання за підписом третьої особи, згідно якого третя особа зазначила, що просить суд проводити розгляд справи у її відсутність (а.с.228-229 том №1).
Таким чином, судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені, звернулись із заявами щодо можливості проведення судового засідання у їх відсутність.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Отже, судом розглядається заява представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 про поновлення процесуального строку необхідного на вчинення певних процесуальних дій щодо прийняття до розгляду заяви про зміну підстав позову.
Вирішуючи подане клопотання суд виходить з наступного.
Згідно положення ч. 1 ст. 127 ЦПК України - суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В обґрунтування заяви представник ОСОБА_1 , зазначила, що у зв'язку з повітряними тривогами, внаслідок аварійних відключень електроенерїі та після обстрілів з боку російської федерації у представника ОСОБА_1 , не було можливості своєчасно ознайомитись з матеріалами справи, тому заяву про зміну підстав позову було подано 11.07.2025 року.
Дослідивши заяву про поновлення процесуального строку, суд дійшов висновку, що така підлягає задоволенню.
Згідно ч. 4 ст. 127 ЦПК України - одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
З урахуванням викладеного, судом вирішується питання щодо можливості прийняття до розгляду заяви про зміну підстав позову.
Так, представник позивача у заяві про зміну підстав позову зазначає наступне:
Відповідно до частини першої статті 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. Правочин, який оспорюється на підставі статті 233 ЦК України, характеризується тим, що особа вчиняє його добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена вчинити правочин через тяжкі для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.
Підставами визнання правочину недійсним на підставі статті 233 ЦК України та предметом доказування у справі є: 1) наявність тяжкої обставини, в якій перебувала особа, що змусила її вчинити правочин; 2) правочин було вчинено на вкрай невигідних умовах.
Тобто для визнання правочину недійсним на підставі частини першої статті 233 ЦК України необхідна сукупність вказаних умов. Такий висновок підтверджується вживанням законодавцем в частині першій статті 233 ЦК України сполучника «і», за допомогою якого відбувається поєднання вказаних умов.
Встановлена статтею 233 ЦК України підстава недійсності правочину є сукупністю цих двох елементів; відсутність хоча б одного з них є ознакою знаходження відповідних правовідносин за межами сфери регулювання частини першої статті 233 ЦК України.
Наявність тяжкої обставини, що змусила особу вчинити правочин, має довести сторона, яка такий правочин оспорює. Предметом доказування також є той факт, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було би вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах. Тяжкі обставини мають вплинути на особу таким чином, що спонукають її вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах. Умови мають бути очевидно невигідними для особи, яка уклала цей правочин, і бути наявними саме в момент вчинення правочину. Тяжкими обставинами можуть бути, зокрема, тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства особи, учасника правочину, та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.
З урахуванням викладеного просить прийняти заяву про зміну підстав позову.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена та адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах.
Верховний Суд України відзначив, що під підставами позову, які згідно з ст. 49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд України відзначив, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.
Таким чином, подана заява про зміну підстав позову, відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України, що відповідно не перешкоджає у її прийнятті до розгляду, оскільки позивачем у поданій заяві змінюється лише підстава позову, предмет позовних вимог залишається незмінними.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заява про зміну підстав позову відповідає, вимогам ст. 49 ЦПК України, а відтак, підлягає прийняттю до розгляду, у зв'язку з цим, сторонам слід встановити строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив та пояснення щодо позову і відзиву.
На підставі викладеного та Керуючись ст.ст. 49, 127, 77, 84, 247, 258, 260, 261,353 ЦПК України суд, -
Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на подання заяви про зміну підстав позову.
Прийняти до розгляду заяву про зміну підстав позову в редакції від 11.07.2025 року (вх. № 27825) про визнання недійсним договору дарування від 28.01.2014 року, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Встановити відповідачу десятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву з врахуванням зміни підстав позову. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз'яснити третім особам, що відповідно до положення ч. 1 ст. 181 ЦПК України про право на подання пояснень - у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.
Судове засідання призначити на 27 листопада 2025 року о 11 год.30хв.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя: