Справа № 607/19042/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/244/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала слідчого судді
03 жовтня 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження №11-сс/817/244/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 вересня 2025 року про відмову у задоволенні поданої ним скарги на бездіяльність уповноваженої особи ГУНП в Тернопільській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення, -
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи ГУНП в Тернопільській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що заява ОСОБА_6 від 09.09.2025 не містить достатніх та об'єктивних даних, які б свідчили про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 162, 356, 185, 364 КК України, а викладені в ній обставини мають хаотичний характер і не утворюють об'єктивної сторони злочину, що виключає обов'язок уповноваженої службової особи ГУНП внести відомості до ЄРДР.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, задовольнивши подану ним скаргу.
Вважає висновок слідчого судді про відсутність у заяві від 09.09.2025 об'єктивних даних щодо вчинення кримінальних правопорушень помилковим.
Зазначає, що в заяві в правоохоронні органи він повідомив конкретні факти незаконного обмеження доступу до приміщення, яке перебувало у користуванні ОСОБА_7 понад 16 років, самовільного навішування замка, викрадення особистих речей та відмови їх повернути та навів дані про безпідставне викидання її майна, які містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 162, 356, 185, 364 КК України.
Вважає, що ці факти підтверджуються датованими подіями, свідченнями присутніх осіб та офіційними заявами, зокрема реєстраційною карткою 233256194 від 30.06.2025, повідомленнями поліції та виявленням викраденого майна 16.07.2025, а тому відмова у внесенні відомостей до ЄРДР є незаконною та суперечить ст. 214 КПК України.
ОСОБА_6 та прокурор в суд апеляційної інстанції не з'явилися хоча були належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду, заяв про відкладення судового засідання не подавали, а тому у відповідності до вимог КПК України колегія суддів розглядає подану ОСОБА_6 скаргу без їх участі.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши подані матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею, а суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 422 КПК України перевіряє ухвалу слідчого судді, винесену по наслідках цього розгляду.
Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно з ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
За вимогами ч.5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про звернення громадян", дія цього закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів провадження вбачається, що 09.09.2025 ОСОБА_6 за допомогою засобів електронного поштового зв'язку подав до ГУНП в Тернопільській області заяву про вчинення директором ДП «Фаворит» ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 162, 356, 185, 364 КК України. Заяву про вчинення кримінальних правопорушень мотивує тим, що внаслідок дій працівників ЖЕКу під керівництвом директора ОСОБА_8 без будь-яких законних підстав було обмежено її право користування приміщенням, у якому вона безперервно працювала понад 16 років, незаконно замінено замок та викрадено особисте майно, частину якого вона в подальшому виявила у користуванні інших працівників підприємства, що свідчить про порушення недоторканості володіння, самоправство та крадіжку, а також про можливе зловживання владою або службовим становищем з боку посадових осіб. Вказана заява цього ж дня була отримана ГУНП в Тернопільській області, однак станом на день звернення до слідчого судді зі скаргою, відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань уповноваженими працівниками ГУНП в Тернопільській області, всупереч вимогам ст. 214 КПК України, не внесено, що і стало підставою для звернення до суду з даною скаргою.
17.09.2025 від начальника Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшло повідомлення ОСОБА_6 за наслідками поданої ним скарги, згідно з яким відомості за поданим 09.09.2025 до ГУНП в Тернопільській області зверненням до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились.
15.09.2025 ОСОБА_6 подав до слідчого судді скаргу в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність уповноваженої особи ГУНП в Тернопільській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, посилаючись на те, що 09.09.2025 він за допомогою засобів електронного поштового зв'язку подав до ГУНП в Тернопільській області заяву про вчинення директором ДП «Фаворит» ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 162, 356, 185, 364 КК України. Вказана заява цього ж дня була отримана ГУНП в Тернопільській області, однак станом на день звернення до слідчого судді зі скаргою, відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань уповноваженими працівниками ГУНП в Тернопільській області, всупереч вимогам ст. 214 КПК України, не внесено, що і стало підставою для звернення до суду з даною скаргою. ОСОБА_6 просив визнати незаконною та протиправною бездіяльність уповноваженої службової особи ГУНП в Тернопільській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальні правопорушення, а також зобов'язати уповноважену службову особу ГУНП в Тернопільській області внести відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання його заяви про вчинення кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя, відмовляючи у поданій ОСОБА_6 скарзі виходив з того що відповідно до вимог ст. 214 КПК України, п. 2 глави 3 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні чи заяві про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення, зокрема час та місце його вчинення. Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Вказана інформація необхідна для визначення того, що у заяві чи повідомленні ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.
Тобто, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину, а якщо таких даних у заяві чи повідомленні немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20) наголосив на тому, що підставою початку досудового розслідування не є будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки наведені в заяві ОСОБА_6 відомості мають вигляд хаотичного та суб'єктивного викладу обставин, який не містить належних і об'єктивних даних, що могли б утворювати об'єктивну сторону кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 162, 356, 185, 364 КК України, то уповноважена особа ГУНП прийшла до висновку про те, що вони є недостатніми для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та не підтверджують факту бездіяльності уповноваженої службової особи ГУНП в Тернопільській області.
Колегія суддів погоджується з тим, що зміст заяви ОСОБА_6 за своєю суттю зводиться до суб'єктивного опису подій та власних припущень заявника щодо можливого вчинення директором ДП «Фаворит» ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, без наведення конкретних і достатніх фактичних даних, які б свідчили про наявність у його діях ознак складу злочину, а тому його заява за своїм змістом і суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на це, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_6 .
Посилання апелянта на те, що слідчий або прокурор зобов'язані автоматично вносити будь-яку заяву про злочин до ЄРДР, є юридично необґрунтованими оскільки суперечать вимогам кримінального процесуального закону та сформованій практиці Верховного Суду.
Твердження заявника на те, що його заява підкріплена датованими подіями, свідченнями осіб та офіційними документами, не заслуговують на увагу, оскільки жоден із наданих документів чи зазначених подій не містить достатніх процесуальних даних для встановлення факту вчинення кримінальних правопорушень у розумінні ст. 214 КПК України.
Отже, ОСОБА_6 не навів в апеляційній скарзі належних доводів на підтвердження неправомірності дій уповноваженої службової особи ГУНП в Тернопільській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те що подана ним скарга на бездіяльність уповноваженої службової особи ГУНП в Тернопільській області є необгрунтованою, в зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_6 до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 вересня 2025 року про відмову у задоволенні поданої ОСОБА_6 скарги на бездіяльність уповноваженої особи ГУНП в Тернопільській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді