Номер провадження: 11-кп/813/2532/25
Справа № 522/3221/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
03.10.2025 року м. Одеса
Суддя-доповідач Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 26 серпня 2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у об'єднаному кримінальному провадженні №12023162510000138 від 31.01.2023 року, та №12023162510000017 від 05.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.186 КК України,
установив:
Зміст оскарженого судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою клопотання прокурора задоволено, та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 24.10.2025 року, без визначення розміру застави у якості альтернативного запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, або визначити заставу, як альтернативний запобіжний захід у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Розглянувши вказану апеляційну скаргу, суддя-доповідач приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подали з таких підстав.
Мотиви апеляційного суду.
Частина 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Поряд з цим, у п. 1? ч. 2 ст. 395 КПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - протягом п'яти днів з дня її оголошення
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвали слідчого судді чи ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Разом з тим, у порушення зазначених вимог КПК України, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою не безпосередньо до Одеського апеляційного суду, а на адресу суду першої інстанції - Приморський районний суд м. Одеси.
Як наслідок, апеляційна скарга ОСОБА_3 надійшла до суду апеляційної інстанції із пропуском передбаченого кримінальним процесуальним законом строку на апеляційне оскарження ухвали суду, а саме лише 02 жовтня 2025 року із Приморського районного суду м. Одеси, натомість строк на її оскарження становив до 01 вересня 2025 року, включно.
При цьому, в своїй апеляційній скарзі апелянт не порушує питання щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
За змістом статті 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені, зокрема законом, проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Разом з тим, апеляційний суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України», право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Враховуючи викладене та зважаючи на подання апеляційної скарги не безпосередньо до суду апеляційної інстанції, що призвело до пропуску строку на апеляційне оскарження, а також неподання клопотання про його поновлення, відповідно до положень ч. 3 ст. 399 КПК України, зазначена апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
Додатково вважаю за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, у межах строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст.ст. 24, 116, 370, 395, 399, 405, 419, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 26 серпня 2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у об'єднаному кримінальному провадженні №12023162510000138 від 31.01.2023 року, та №12023162510000017 від 05.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.186 КК України, - повернути апелянту.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма додатками до неї невідкладно надіслати апелянту.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2