Справа № 496/25/25
Провадження № 2/496/25/25
04 вересня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участі секретаря - Касьяненко А.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Осадчої Н.В.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Масловського І.М., відеоконференція,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Біляївка Одеської області в режимі відеоконференцзв'язку клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача суму у розмірі 496 000,00 грн. за розпискою від 05.08.2022 р. та судові витрати по справі.
Представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Масловський І.М. подав клопотання за змістом якого просив застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. Клопотання мотивує тим, що зважаючи на відсутність житла у родини позивача, в жовтні 2016 року вона звернулася до відповідача з проханням продати їй будинок. Однак коштів на оплату за будинок в позивача не було, і вона повідомила відповідача про те, що буде збирати кошти з метою укладення відповідного договору купівлі-продажу. Тому, з метою утримання потенційного клієнта на придбання будинку, відповідач вирішила надати можливість платного проживання в її будинку з жовтня 2016 року, на що погодилась позивач, і одразу в'їхала, разом зі своєю родиною, до будинку відповідача. Жодних документів чи договорів між сторонами не укладалося. З лютого 2017 року відповідач приймала кошти від позивача за проживання її родини у спірному будинку. Попереднього договору між сторонами не укладалось. Разом з тим, коли документи для укладення угоди купівлі-продажу були готові - позивач відмовилася від придбання будинку, а також перешкоджала іншим потенційним покупцям оглядати будинок, в якому позивач проживає. Тому 08 липня 2021 року сторони уклали договір найму житлового приміщення. За таких обставин перебіг строку позовної давності виник з моменту відсутності бажання у позивача придбати означений будинок - з 08.07.2021 року. Проте позивач звернулася до суду лише 24 грудня 2024 року. У зв'язку із, чим, просить застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови у позові.
Позивач та її представник у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання представника відповідачки про застосування спливу строків позовної давності у рамках розгляду даної цивільної справи, мотивуючи тим, що спір стосується стягнення коштів за розпискою від 05.08.2022 року. Представник відповідача посилається на договір найму житлового будинку від 08.07.2021 року, разом з тим договір укладений строком до 30.12.2024 року, крім того, між сторонами по справі спір триваючий, позивач зверталася до суду із позовом щодо стягнення боргу за розпискою, тому цивільний позов пред'явлено у строки, з чого випливає, що трирічний строк позовної давності ними не порушено, а тому просить у задоволенні клопотання відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, вивчивши клопотання про застосування строку позовної давності та матеріали цивільного позову, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Вказана правова позиції викладена у постановах Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року по справі № 6-2667цс16, Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 0907/2-7453/2012, від 27.08.2018 року у справі № 288/1361/15-ц.
Крім того у своєму листі "Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав" від 28.01.2013 року № 24-150/0/4-13 ВССУ дав роз'яснення, що встановивши, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо стороною у спорі заявлено вимогу до ухвалення ним рішення про застосування строку позовної давності, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для відмови. Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові, а не закритті провадженні у справі. Якщо суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів встановить, що право позивача, про захист якого він просить, не порушено, ухвалюється рішення суду про відмову в задоволенні позову саме на цій підставі, а не через пропуск строку позовної давності, якщо встановлено, що таке право порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд ухвалює рішення про відмову в позові у зв'язку із закінченням строку позовної давності. Якщо ж причину пропуску цього строку суд визнає поважною, порушене право повинно бути захищене.
Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, відколи особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або на особу, яка його порушила.
Представник відповідача посилається, що 08 липня 2021 року сторони уклали договір найму житлового приміщення. З таких обставин перебіг строку позовної давності виник з моменту відсутності бажання у позивача придбати зазначений будинок з 08.07.2021 року.
Проте як вбачається з договору найму житлового приміщення від 08.07.2021 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - п.1.7 Договору, даний договір укладений строком до 30.12.2024 року.
Крім того, суд погоджується із думкою представника позивача, що даний позов стосується вимоги щодо стягнення богу за розпискою, що була складено 05.08.2022 року.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою 02 січня 2025 року, зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що позивач для захисту своїх прав своєчасно та в передбачений законом строк та спосіб звернулася з позовом, трирічний строк позовної давності позивачем не порушено, а тому у задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_3 адвоката Масловського І.М. про застосування спливу строків позовної давності щодо розгляду даної цивільної справи слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 256, 257, 258, 267 ЦПК України, суд -
Клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає (заперечення на ухвали, включаються до апеляційної скарги на рішення суду).
Суддя: І.М. Горяєв
З врахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Біляївському районному суду Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які на лікарняному, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку виготовлення повного тексту постанови суду, повний текст ухвали виготовлено 30.09.2025 року.