Номер провадження: 11-сс/813/1723/25
Справа № 511/1645/25 1-кс/511/902/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
02 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 11 серпня 2025 року про залишення без розгляду скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування та оголошення у розшук по кримінальному провадженню № 12025162390000391 від 20 травня 2025 року,-
встановив:
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 11 серпня 2025 року залишено без розгляду скаргу ОСОБА_6 на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування та оголошення у розшук підозрюваного.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що ОСОБА_6 повторно не з'явися у судове засідання, хоча участь заявника під час розгляду скарги є обов'язковою.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказану ухвалу ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що не погоджуються з ухвалою слідчого судді та вважає її необґрунтованою, незаконною, такою, що суперечить нормам законодавства, оскільки ст. 307 КПК України не передбачено залишення скарги без розгляду . На підставі викладеного , просить скасувати ухвалу слідчого судді.
Крім того, на електронну адресу суду, від прокурора Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 , надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін. Мотивував свої заперечення тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162390000391 від 20 травня 2025 року завершено, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 направлено до Великомихайлівського районного суду Одеської області. (а.с. 88).
Позиції учасників судового розгляду.
Оскільки заявник ОСОБА_6 належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду (а.с. 85-86), про поважні причини свого неприбуття не повідомив, з клопотанням про відкладання не звертався, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України його неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Прокурор Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_7 , в поданих до суду запереченнях, просив розгляд апеляційної скарги проводити без участі прокурора (зворот а.с. 88).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви апеляційного суду.
Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб'єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.
Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Частиною 1 статті 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, зокрема, рішення слідчого про зупинення досудового розслідування - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Так, порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування регламентований положеннями ст. 306 КПК. І саме за результатами розгляду скарг, як це передбачено ст. 307 КПК, постановляється ухвала про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
Тобто КПК України містить вичерпний перелік рішень, які можуть бути прийняті за результатами розгляду такої скарги.
Прийняття іншого рішення, крім зазначених у частині першій статті 307 КПК України, не пов'язаного з розв'язанням порушених у скарзі питань по суті (зокрема, про залишення скарги без розгляду) суперечить закріпленій у пункті 2 частини першої статті 7, статті 9 КПК засаді законності, оскільки відповідного способу вирішення скарги законом не передбачено. Тоді як згідно з частиною другою статті 19 Конституції України суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів апеляційного суду виходить з положень ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК України, згідно з якими доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією України.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає також право на розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов'язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.
Таким чином, на переконання колегії суддів апеляційного суду, з метою дотримання права особи на справедливий суд, а також дотримання розумних строків розгляду справи, у випадку належного повідомлення учасників провадження про час та місце розгляду скарги, у разі неявки останніх у судове засідання без поважних причин, слідчий суддя повинен розглянути подану скаргу в межах матеріалів, поданих до суду та прийняти одне із рішень, передбачених ч. 2 ст. 307 КПК України.
Відповідно до ст. 372 КПК України судове рішення у формі ухвали повинно містити суть питання, що вирішується цією ухвалою, а також мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався.
Як вбачається з ухвали, яка оскаржується, слідчим суддею скарга по суті не розглядалася, водночас підставою для залишення її без розгляду стала неявка в судове засідання особи, яка її подала.
Однак, такий висновок слідчого судді не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та суперечить матеріалам провадження, в яких відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_6 не підтримує подану ним скаргу.
У той же час, колегія суддів не може залишити поза увагою те, що під час апеляційного розгляду було встановлено, що в скарзі ОСОБА_6 оскаржується постанова слідчого не тільки в частині зупинення досудового розслідування, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України, а й в частині оголошення в розшук підозрюваного, що не підлягає оскарженню на досудовому розслідуванні. Такий висновок сформульовано у постанові Другої судової палати ККС ВС від 22 вересня 2022 року у справі № 335/6870/19 (провадження № 51-51-751 км 22 ).
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення та є підставою для скасування оскарженої ухвали слідчого судді.
Разом з тим, прокурор, надаючи свої заперечення щодо задоволення вказаної апеляційної скарги, повідомив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162390000391 від 20 травня 2025 року завершено, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 направлено до Великомихайлівського районного суду Одеської області.
З огляду на те, що з діючих норм КПК України убачається, що слідчий суддя - це суддя, уповноважений забезпечувати законність та обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні у кримінальній справі, до компетенції якого належить прийняття рішення про застосування заходів кримінального процесуального примусу, проведення слідчих та інших процесуальних дій, що обмежують конституційні права людини, розгляд скарг на дії (бездіяльність) та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого і прокурора.
Аналіз положень п. 18 ч. 1 ст. 3, 303, 307 КПК України дає підстави для висновку, що компетенція слідчого судді щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні розповсюджується лише на стадію досудового розслідування.
Відповідно до ст. 283 КПК України однією із формою закінчення досудового розслідування є направлення обвинувального акту до суду.
Враховуючи викладене, та беручи до уваги, що про закінчення досудового розслідування стало відомо у судовому засіданні апеляційного суду, а положення КПК України не регулюють питання, яке рішення слід прийняти апеляційному суду під час скасування ухвали слідчого судді в рамках кримінального провадження, досудове розслідування у якому на теперішній час завершено, колегія суддів вважає необхідним подальше провадження по скарзі закрити.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 32, 303, 306, 370, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 11 серпня 2025 року про залишення без розгляду скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування та оголошення у розшук по кримінальному провадженню № 12025162390000391 від 20 травня 2025 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою подальше провадження по скарзі ОСОБА_6 на постанову слідчого у кримінальному провадженню № 12025162390000391 від 20 травня 2025 року, - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3