Справа № 446/948/23 Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т. І
Провадження № 22-ц/811/964/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
02 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С. М.,
суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
секретар судового засідання - Марко О. Р.,
з участю - заявника ОСОБА_1 , представника заявника - адвоката Скоробагатого М. В., представника недієздатної ОСОБА_2 - адвоката Білик Р. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 24 лютого 2025 року (повний текст рішення складено 24 лютого 2025 року), у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки і піклування Кам'янка-Бузької міської ради Львівської області, Новояричівська селищна рада, про визнання громадянина недієздатним, встановлення опіки,
у травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити опікуном ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 є бабусею його дружини ОСОБА_4 . ОСОБА_2 через свій вік не може нормально задовольняти свої побутові потреби та утримувати себе, говорить нісенітниці, вчиняє необдумані вчинки, яких не може пояснити, також в неї наявний діагноз: Р06.8 - інші уточнені психічні розлади внаслідок ушкодження та дисфункції головного мозку соматичної хвороби, який їй діагностували вже у пенсійному віці, отримує лікування. Через такий стан речей, протягом тривалого часу він здійснює догляд за ОСОБА_2 , проживають за однією адресою, оскільки в силу свого похилого віку та стану здоров'я вона взагалі не здатна обслуговувати себе, а оскільки будь-кого з родичів, які могли б опікуватися ОСОБА_2 , окрім нього немає, тому просить призначити його опікуном ОСОБА_2 , оскільки має можливість і бажання здійснювати за нею догляд.
Рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 24 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особа: орган опіки і піклування Кам'янка-Бузької міської ради Львівської області, Новояричівська селищна рада, про визнання громадянина недієздатним, встановлення опіки, задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатною.
Встановлено над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку.
У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Тимчасово покладено обов'язки опікуна над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на опікунську раду виконавчого комітету Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області.
Строк дії рішення визначено тривалістю 2 (два) роки з моменту набрання ним законної сили.
Рішення суду мотивоване тим, що оскільки згідно висновку судово-психіатричного експерта ОСОБА_2 страждає стійким, хронічним психічним розладом у виді судинної деменції, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а за своїм психічним станом потребує опіки, суд дійшов переконання, що таку необхідно визнати недієздатною, у зв'язку із чим необхідним є встановлення над нею опіки. Відмовляючи у призначенні заявника опікуном недієздатної, суд виходив з необґрунтованості рішення органу опіки та піклування, адже таке прийнято без повного з'ясування обставин справи, оскільки не було врахованого наявність інших родичів недієздатної, які є родичами ближчого ступеню споріднення і які б могли здійснювати опіку над нею. Тому суд вважав, що бажання ОСОБА_1 стати опікуном над ОСОБА_2 є нещирим, спрямованим не на найкраще задоволення потреб підопічної, а фактично спрямоване на створення штучних передумов для отримання відстрочки від виконання військового обов'язку, а питання про опіку над недієздатною бабусею постало лише після оголошення на території України мобілізації та воєнного стану. Зважаючи на те, що суд в задоволенні заяви в частині призначення опікуна відмовляє, обов'язки опікуна над недієздатною тимчасово покладаються на орган опіки і піклування за місцем проживання (перебування) недієздатної, до вирішення питання про призначення опікуна в порядку визначеному законом.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши в березні 2025 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3 , в якій просить рішення в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном, а також в частині покладення обов'язків опікуна на орган опіки та піклування скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом при ухвалені оскарженого рішення не враховано, що заявник має відстрочку від мобілізації, оскільки він виховує трьох неповнолітніх дітей, повністю проігноровано подання органу опіки та піклування про призначення його опікуном недієздатної, яка є бабусею його дружини. У недієздатної відсутні інші родичі, які б могли здійснювати за нею належний догляд. У той час як заявник проживає з нею однією сім'єю, ведуть спільне господарство з його сім'єю. Дружина заявника не може здійснювати догляд за своє бабусею в силу виховання трьох неповнолітніх дітей, зокрема запобігти багатьом діям недієздатної як то залишення будинку, блукання по вулицях, панічні атаки, не вимкнення світла чи газу, від чого можуть постраждати як оточуючі, так і діти заявника. Не зможуть в повній мірі забезпечити виконання обов'язків опікуна і працівники органу опіки та піклування, зокрема, через їх малу кількість, віддаленість від місця проживання підопічної, обмежений робочий час, що також може призвести до неналежного забезпечення інтересів недієздатної.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення заявника та представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.
До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У статті 41 ЦК України визначено, що над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).
Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до пункту 1 частини другої статті 293 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи суд розглядає в порядку окремого провадження.
Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги (частина третя статті 296 ЦПК України).
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року в справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року в справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24), від 27 листопада 2024 року в справі № 341/1526/23 (провадження № 61-6358св24),від 04 грудня 2024 року в справі № 634/1126/23 (провадження № 61-9837св24), від 28 травня 2025 року в справі № 641/7190/23 (провадження № 61-16711св24) та від 14 вересня 2025 року в справі № 686/21841/24 (провадження № 61-4759св25), що свідчить про сталість судової практики щодо застосування частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України.
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року в справі №753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Аналогічний висновок був викладений у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року в справі № 712/10043/20 (провадження № 61-21311св21), в якій додатково зазначено, що зацікавлена особа не позбавлена права звернутися до органу опіки та піклування з метою призначення її як опікуна недієздатної особи, який, у разі доцільності призначення її опікуном, уповноважений внести відповідне подання до суду.
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах другій-п'ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Згідно зі статтею 64 ЦК України опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.
Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (частина перша статті 67 ЦК України).
Тобто, при призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила опіки та піклування).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів. Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.
Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п'ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань. Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
Відповідно до пункту 3.1 Правил опіки та піклування для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Отже, опікуном може бути призначено не лише родича, а й осіб, які є близькими підопічному.
Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.
Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов'язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Частинами першою - третьою статті 294 ЦПК України визначено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном ОСОБА_2 та покладаючи обов'язки опікуна на орган опіки та піклування, суд першої інстанції виходив із того, що висновок опікунської ради виконавчого комітету Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області щодо можливості призначення його опікуном суд оцінює як такий, що винесений передчасно, без повного дослідження всіх обставин, який ґрунтується виключно на даних отриманих від заявника. А тому, зважаючи на те, що суд в задоволенні заяви в частині призначення опікуна судом відмовлено, обов'язки опікуна над недієздатною тимчасово покладаються на орган опіки і піклування за місцем проживання (перебування) недієздатної, до вирішення питання про призначення опікуна в порядку визначеному законом.
Під час ухвалення рішення судом звернуто увагу на той факт, що заявник ОСОБА_1 є особою молодого та призовного віку, і питання про опіку над недієздатною бабусею постало лише після оголошення на території України мобілізації та воєнного стану. До цього часу ОСОБА_1 не бажав бути опікуном і даних про протилежне суду не надано. Тому, суд вважав, що бажання ОСОБА_1 стати опікуном над ОСОБА_2 є нещирим, спрямованим не на найкраще задоволення потреб підопічної, а фактично спрямоване на створення штучних передумов для отримання відстрочки від виконання військового обов'язку.
Проте з такими висновками суду колегія суддів погодитись не може, входячи з такого.
Судом встановлено, що рішення виконавчого комітету Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області від 28 листопада 2024 року № 761 вирішено затвердити висновок опікунської ради виконавчого комітету Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області від 27 листопада 2024 року «Про доцільність призначення гр.. ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , рекомендовано ОСОБА_1 призначити опікуном ОСОБА_2 .
З висновку опікунської ради убачається, що така не заперечує доцільність призначення гр. ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 . Висновок зроблено на основі аналізу документів наданих опікунській раді, а також пояснень зацікавлених осіб. У ньому, встановлено, що ОСОБА_1 опікується бабусею своєю дружини - ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , яка проживає без реєстрації однією сім'єю із заявником. Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 828 від 03 липня 2024 року ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом, потребує стороннього догляду та опіки. Заявник тимчасово не працює. Його дружина перебуває на обліку в управління соціального захисту населення райдержадміністрації та отримує допомогу при народженні дитини. Батько дружини заявника - ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) є особою з інвалідність ІІІ групи загального захворювання.
Під час апеляційного розгляду Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області підтвердила, що вважає згаданий висновок поданням про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , а представник дане подання підтримав.
З матеріалів справи також убачається, що разом із заявником проживають його діти: ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
Мама дружини заявника - ОСОБА_9 , а також чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_10 , померли.
ОСОБА_1 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці) строком до 07.08.2025 року (довідка Львівського районного ТЦК №42923 від 09.05.2025).
Наведене дає підстави для висновку, що інші близькі родичі, які би могли бути опікуном ОСОБА_2 , відсутні. Судом першої інстанції протилежного не встановлено.
Встановивши, що ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за бабцею своєю дружини, яка визнана судом недієздатною, така проживає однією сім'єю із заявником, є близькою їй особою, який може та бажає бути її опікуном, оскільки немає заборон, визначених статтею 64 ЦК України для осіб, що не можуть бути опікуном, звернувся до органу опіки та піклування з відповідною заявою, а останній подав до суду подання щодо доцільності призначення саме його опікуном, таке подання є достатньою обґрунтованим, складеним на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування, а під час апеляційного розгляду встановлено, що відсутні інші близькі особи, які можуть виконувати функції опікуна та вияви бажання бути таким, зять недієздатної є особою з інвалідністю та похилого віку, а внучка (дружина заявника) здійснює постійний догляд за їхніми із заявником трьома дітьми, і такі не виявили бажання бути опікуном, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном недієздатної фізичної особи, а відтак безпідставно тимчасово поклав обов'язки опікуна над недієздатною на орган опіки та піклування, до вирішення питання про призначення опікуна в порядку, визначеному законодавством, оскільки це питання мало бути вирішеним під час розгляду цієї справи.
У зв'язку із викладеним, колегія суддів вважає мотиви суду, з яких він виходив відмовляючи в призначенні опікуном недієздатної ОСОБА_2 заявника такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
У постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року в справі №641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
Якщо особа, яка виявила згоду та бажання бути опікуном недієздатної особи є військовозобов'язаним, в умовах воєнного стану орган опіки має належним чином з'ясувати питання доцільності призначення саме цієї особи опікуном, враховуючи закріплений у Конституції України обов'язок захисту Вітчизни та загальну мобілізацію, з урахуванням усіх обставин, зокрема здатності виконання функцій опікуна недієздатної особи іншими особами (див. постанови Верховного Суду від 04 червня 2025 року в справі №348/1679/24 (провадження № 61-3728св25) та від 04 вересня 2025 року в справі № 343/187/24 (провадження № 61-5066св25)).
У справі, що переглядається ОСОБА_1 вважається військовозобов'язаним, проте має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі положень пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки на його утриманні перебувають троє дітей віком до 18 років, і у нього відсутня заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищував би суму платежів за три місяці, що підтверджується витягом із застосунку «Резерв +» та довідками ІНФОРМАЦІЯ_6 від 15 листопада 2024 року № 7504 та від 09 травня 2025 року № 4293.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає відповідні мотиви оскарженого рішення такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
У цьому зв'язку, місцевим судом не враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2024 року в справі №341/1526/23 (провадження № 61-6358св24), згідно з яким висновки судів про те, що конституційний обов'язок оборони незалежності та територіальної цілісності України має перевагу над бажанням особи бути опікуном недієздатного, не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства України у цій сфері, адже таким не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення військовозобов'язаного опікуном над недієздатною фізичною особою.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За приписами частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно частини другої статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що рішення суду в оскарженій частині необхідно скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном недієздатної ОСОБА_2 .
В решті, а саме в частині задоволення заяви про визнання особи недієздатною, рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відтак судом апеляційної інстанції не переглядається.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , задовольнити.
Рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 24 лютого 2025 року в частині відмови в задоволенні вимог заяви про призначення особи опікуном недієздатної фізичної особи та тимчасове покладення обов'язків опікуна над недієздатною на орган опіки та піклування, скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про призначена його опікуном недієздатної ОСОБА_2 задовольнити.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткевич