Справа № 463/2805/24 Головуючий у 1 інстанції Жовнір Г.Б.
Провадження № 22-з/811/163/25 Доповідач в 2 інстанції Савуляк Р.В.
02 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді: Савуляка Р.В.
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.
секретаря: Іванової О.О.
без участі:сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення рішення у справі № 463/2805/24 за позовом Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Постановою Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Господар» - задоволено частково.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 02 липня 2024 року - скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов Львівського комунального підприємства «Господар» - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 21 541,04 гривень.
В решті вимог - відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського від 27 лютого 2025 року у справі за позовом Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
18 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз'яснення постанови Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року.
В обґрунтування заяви покликається на те, що в постанові Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року зазначено, що сукупність доказів та обставин, що визначається сторонами вказують на те, що ОСОБА_2 володіє на праві власності квартирою АДРЕСА_1 згідно договору міни від 16 жовтня 2000 року, що є підставою для стягнення з неї плати за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 березня 2021 року по 28 лютого 2024 року, однак заявнику незрозуміло, які ще докази та обставини, крім вищезазначеного договору міни, підтверджують наявність у ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Зазначає, що право власності на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з дня такої реєстрації, однак матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт реєстрації квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Просить роз'яснити на підставі яких саме доказів та обставин, конкретизуючи такі, що визнаються сторонами (крім договору міни від 16 жовтня 2000 року АВН № 951050), ОСОБА_2 володіє на праві власності квартирою АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній є дата складення повного судового рішення - 02 жовтня 2025 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заяви ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання.
Роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків з приводу його зрозумілості та визначеності.
Відповідно до роз'яснень п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення в цивільній справі» роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру для примусового виконання.
Виходячи із системного тлумачення положень чинного законодавства, рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз'ясненню.
За змістом зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Виходячи зі змісту положень зазначених норм, суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 липня 2020 року у справі № 128/2734/17.
Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Постановою Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року не допускає різного тлумачення, викладена повно і чітко, резолютивна частина викладена зрозуміло, не містить суперечностей.
З поданої заяви не вбачається, що в заявника виникають труднощі в розумінні резолютивної частини постанови, оскільки фактично його вимоги спрямовані не на усунення неточностей судового рішення або його незрозумілості шляхом роз'яснення, а зводяться до роз'яснення мотивів, з яких суд дійшов висновків про те, що ОСОБА_2 володіє на праві власності квартирою АДРЕСА_1 .
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 271 ЦПК України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.
Повний текст ухвали складено 02 жовтня 2025 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.