Справа №491/480/25
29 вересня 2025 року Ананьївський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді - Надєр Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гула О.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ананьєві Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитними договорами в розмірі 32267 гривень 92 копійок. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23 серпня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №3919272 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п.1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 3000 гривень 00 копійок. Згідно із п.1.3 договору строк кредиту 360 днів: з 23 серпня 2023 року по 17 серпня 2024 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1. договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало їй кредит в сумі 3000 гривень 00 копійок шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису. При укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору. Відповідно до реквізитів договору №3919272 від 23 серпня 2023 року, укладеного між сторонами, відповідач підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «K049». Оскільки ТОВ «Лінеура Україна» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного договору №РК-П-19/03-01 про переказ коштів від 12 березня 2019 року між ТОВ «Лінеура України» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення». Умовами договору визначено, що ТОВ «Універсальні платіжні рішення» має право самостійно визначати умови та порядок надання послуг з виконання платежів, в тому числі обирати систему переказу коштів (систему iPay.ua, easypay, або будь яку іншу систему). За інформацією в довідці ТОВ «Універсальні платіжні рішення», відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано грошові кошти на платіжну карту відповідача, яку відповідач зазначив під час укладання Договору про надання споживчого кредиту. За інформацією в листі ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення", відповідно до зазначеного договору про переказ коштів року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 3000 гривень 00 копійок на платіжну карту НОМЕР_1 , яку під час укладання договору було особисто зазначено відповідачем. З огляду на викладене вище, кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб, обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства. За даними поденного розрахунку заборгованості за договором №3919272 від 23 серпня 2023 року у період з 23 серпня 2023 року по 24 травня 2024 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 14579 гривень 39 копійок. У зазначений період відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 1 гривні 90 копійок та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 58 гривень 10 копійок. Враховуючи зазначене, станом на 24 травня 2024 року загальна сума заборгованості відповідача за договором №3919272 від 23 серпня 2023 року склала: тіло кредиту - 2998 гривень 10 копійок, заборгованість за процентами - 14521 гривень 29 копійок, загальна сума 17519 гривень 39 копійок. 24 травня 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу №24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до п.1.3. договору факторингу №24/05/2024 від 24 травня 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті боржника електронну адресу та/або телефонний номер. На виконання вимог ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до положень п. 1.3 договору факторингу від 24 травня 2024 року №24/05/2024 листом №2910 від 01 липня 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» повідомило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» про те, що в особистих кабінетах усіх боржників, права вимоги за кредитними договорами до яких передані новому кредитору - ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», проінформовано про відступлення права грошової вимоги за договорами та передачу персональних даних ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора, а також направлення відповідного текстового повідомлення (SMS - повідомлення) боржникам згідно реєстру SMS - повідомлень. Враховуючи зазначене, до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу від 24 травня 2024 року №24/05/2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №3919272 від 23 серпня 2023 року загальна сума заборгованості склала 17519 гривень 39 копійок, з якої заборгованість з тіла кредиту - 2998 гривень 10 копійок, заборгованості за процентами - 14521 гривня 29 копійок. Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25 листопада 2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Станом на дату укладання договору факторингу від 24 травня 2024 року №24/05/2024 строк дії договору №3919272 від 23 серпня 2023 року не закінчився, а тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 25 травня 2024 року по 17 серпня 2024 року (85 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 5096 гривень 60 копійок. Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги позивача до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ані на рахунки первісного кредитора. Таким чином відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №3919272 від 23 серпня 2023 року загальною сумою 22615 гривень 99 копійок, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 2998 гривень 10 копійок, нарахованих процентів первісним кредитором - 14521 гривня 29 копійок, нараховані позивачем проценти за 85 календарних днів - 5096 гривень 60 копійок. Також позивач зазначає, що 24 липня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №6895196 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом №205-ОД від 10 лютого 2022 року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 3700 гривень; строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (18.07.2024) вказується в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 3700 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжну систему на підставі укладеного договору №190122-1 про переказ коштів від 19 січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Пейтек Україна». За цим договором фінансова компанія за дорученням клієнта (платника) на підставі окремого кредитного договору між клієнтом та споживачем (отримувачем) за допомогою сервісу фінансової компанії здійснює та забезпечує переказ коштів в національній валюті України з метою видачі кредитів або позик від клієнта на картки Visa International та/або Mastercard та/або НПС Простір отримувачів. За інформацією в довідці ТОВ «Пейтек Україна» відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано грошові кошти на платіжну карту відповідача, яку відповідач зазначила під час укладання договору про надання споживчого кредиту. Отже, переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера. Зазначений платіжний провайдер має відповідну Ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків та внесений в Державний реєстр фінансових установ. З огляду на викладене вище, кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб, обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_1 . У період з 24 липня 2023 року по 26 травня 2024 року відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 6149 гривень 97 копійок, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 1951 гривня 54 копійки та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 4198 гривень 43 копійки. Позивачем нараховано проценти за 53 календарних днів (27 травня 2024 року - 18 липня 2024 року) в межах строку договору відповідно до наступного: 1748 гривень 46 копійок * 1,99% = 34 гривні 79 копійок * 53 календарних днів = 1843 гривні 87 копійок. 27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту ira.170593@gmail.com, зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення. Отже до позивача відповідно до укладеного договору факторингу №27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Заборгованість за кредитним договором відповідача склала: сума кредиту - 1748 гривень 46 копійок, сума процентів за користування кредитом - 6059 гривень 60 копійок, всього 7808 гривень 06 копійок. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 1748 гривень 46 копійок - тіло кредиту та 6059 гривень 60 копійок - нараховані проценти, нараховані позивачем проценти за 53 календарних днів - 1843 гривні 87 копійок, всього - 9651 гривня 93 копійки.
У зв'язку з наведеним позивач звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 12 серпня 2025 року було відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
З урахуванням того, що позовна заява була подана до суду через підсистему «Електронний суд», позивачем відповідачу була направлена копія позовної заяви з додатками до неї, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, а тому судом відповідачу було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем її проживання - АДРЕСА_1 , однак конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.221).
Водночас 26 серпня 2025 року до суду від відповідача засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву (а.с.173-184), в якому вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиці відповідач з посиланням на відповідні норми законодавства, зазначає, що на підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора позивачем не надано належних доказів, що підтверджують перехід до позивача прав вимог у сумі, яка вказана в додатках до договору факторингу. Відповідач вважає, що позивач не надав належних доказів переходу права вимоги до нього за кредитними договорами, зокрема: реєстри прав вимоги (витяги з них) не містять достатніх даних, що підтверджують обсяг та зміст переданих прав, зокрема інформації про залишок заборгованості, підстави її нарахування, дату, на яку розраховано розмір заборгованості та відомостей про передачу кредитної справи; витяг із реєстру (сторінка з даними про відповідача) не має підписів та печаток, що робить його неналежним доказом згідно зі ст.76 ЦПК України, оскільки неможливо встановити, чи дійсно дана сторінка є частиною реєстру. Позивач не надав доказів сплати за договорами факторингу, що є обов'язковим для підтвердження реального переходу прав. Позивачем не надано та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів підтвердження сплати позивачем як новим кредитором коштів первісному кредитору за передачу права грошової вимоги, та зарахування їх на рахунок первісного кредитора саме за кредитну заборгованість відповідача, тобто, позивач не довів отримання прав вимоги за кредитними договорами від 01 вересня 2023 року №3947417 з ТОВ «Лінеура Україна» та від 08 вересня 2023 року №7049143 з ТОВ «Авентус Україна», що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Таким чином відсутність доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісному кредитору та інших належних доказів, позбавляє відповідача та суд можливості встановити та перевірити обставини, які підлягають доказуванню у справі, а саме що позивач дійсно набув права вимоги за кредитними договорами в зазначеній позивачем сумі. Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем (її електронним підписом) шляхом відтворення одноразового ідентифікатора підписано два договори позики (кредиту), а саме: 23 серпня 2023 року №3919272 з ТОВ «Лінеура Україна», 24 липня 2023 року №6895196 з ТОВ «Авентус Україна». На підтвердження даної обставини позивач надає копії цих договорів позики/кредиту без підпису відповідача як позичальника. У подальшому, як зазначено у позовній заяві, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» уклало договори факторингу, на підставі яких набуло право грошових вимог первісного кредитора до відповідача за вищезазначеними кредитними договорами. При цьому позивач стверджує, що зазначені вище договори було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на мобільний номер телефону відповідача. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявні в матеріалах справи договори (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вони підписувалися електронними підписами уповноважених на те осіб (з можливістю ідентифікувати підписантів), що є обов'язковим реквізитом електронного документа. Таким чином, наявні в матеріалах справи, паперові копії спірних кредитних угод не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та не є належними доказами укладення договору між відповідачем та кредитором. Відповідач зазначає, що вона укладала договори позики, які долучив представник позивача в якості копій до позовної заяви, в редакції, що наведена представником позивача, відповідно не погоджувала процентну ставку та інші умови кредитування. Жоден доказ не підтверджує, що вона погодила кожну сторінку з наданих договорів, або ці договори в цілому. Наведене вказує на неукладеність оспорюваних правочинів - кредитних договорів 23 серпня 2023 року №3919272 з ТОВ «Лінеура Україна», 24 липня 2023 року №6895196 з ТОВ «Авентус Україна», в тому числі в електронній формі, оскільки відсутні достовірні докази укладення саме цієї редакції договору, а відповідач даний факт заперечує. Також відповідач зазначає, що по договору від 23 серпня 2023 року №3919272 ТОВ «Лінеура України» проценти нараховувалися з 23 серпня 2023 року по 24 травня 2024 (276 днів) - первіснім кредитором, з 25 травня 2024 року по 17 серпня 2024 року (85 днів) - позивачем по ставці 2%. За вказані період позивач просить стягнути: 19617 гривень 89 копійок. По договору від 24 липня 2023 року №6895196 з TOB «Авентус Україна» проценти нараховувалися з 24 липня 2023 року по 26 травня 2024 року (308 днів) - первісним кредитором, з 27 травня 2024 року по 18 липня 2024 року (53 дні) - позивачем по ставці 1,99%. За вказаний період позивач просить стягнути: 7903 гривні 47 копійок. На підставі викладеного відповідач вважає що позивач неправильно нараховував проценти по договорам, оскільки максимальною процентною ставкою в окремий період була 1,5% на підставі Закону. Отже є безпідставними заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача процентів нарахованих позивачем та первісним кредиторам, розрахунки позивача призвели до надмірних вимог про стягнення коштів. Відповідач зазначає, що на підтвердження обставин перерахування грошових коштів за спірними кредитними договорами та наявності у відповідача боргу за цими договорами позивач надає тільки розрахунки заборгованості. На підтвердження перерахування відповідачу коштів позики позивач зазначає, що таке перерахування підтверджується інформаційною довідкою, відповідно до якої було перераховано тіло кредиту. Однак зазначений файл не може бути належним підтвердженням здійснення переказу, оскільки повністю перебуває в залежності від сторони позивача. Фактично позивач міг отримати від контрагента довідку будь-якого змісту, що нівелює значення такого документа. Таким чином у матеріалах справи відсутні і позивачем суду не надані достовірні достатні докази перерахування ТОВ «Авентус Україна» грошових коштів на банківський рахунок, відкритий на ім'я відповідача за реквізитами платіжної картки. Також в матеріалах справи відсутні докази верифікації вказаної банківської картки на ім'я відповідача або банківського рахунку відкритою на її ім'я, на які, здійснювалося перерахування коштів за договором. Не відомо, кому належить карткові рахунки, на які переказано дані кошти, оскільки дані про отримувачів у довідці не зазначено. Матеріали справи не містять будь-яких первинних документів, що підтверджували б факт отримання кредиту, нарахування відсотків, облік заборгованості, період за який нараховано відсотки, тощо. Таким чином позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема не довів укладення кредитних договорів між відповідачем та первісними кредиторами на умовах, що вказані в наданих копіях сторінок договору, не довів перерахування відповідачу тіла кредиту первісним кредитором, не довів розмір фактично наданих у кредит коштів та розмір відсотків, які він просить стягнути за період користування кредитними коштами, не підтвердив перерахування коштів первісному кредитору за отримання грошових вимог. Також відповідач вважає, що правові підстави для стягнення з неї 15000 гривень 00 копійок витрат на професійну (правничу) допомогу на користь позивача відсутні, а тому в задоволенні заяви представника про стягнення таких витрат варто відмовити.
01 вересня 2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.187-196), в якій він зазначає, що з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач не погоджується вважає їх такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства з наступних підстав. Кредитні договори, укладені між відповідачем та ТОВ «Лінеура Україна», а також ТОВ «Авентус Україна», повністю відповідають вимогам чинного законодавства України. 23 серпня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» укладено електронний договір №3919272 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п.1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 3000 гривень. Згідно із п.1.3 договору строк кредиту 360 днів: з 23 серпня 2023 року по 17 серпня 2024 року; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. 24 липня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №6895196 про надання споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 3700 гривень; строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (18 липня 2024 року) вказується в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору. Електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну. Тож електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму. На підтвердження укладання договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «Лінеура України» позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «K049», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, що свідчить про те, що відповідач ознайомилася та погодилася з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір. На підтвердження укладання договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «Авентус Україна» позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «C9459», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, що свідчить про те, що відповідач ознайомилася та погодилася з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір. Крім того, відповідачем на підтвердження укладення кредитного договору №3919272 від 23 серпня 2023 року, було здійснено оплати на рахунок кредитора, що підтверджується розрахунком заборгованості, який додано до позовної заяви. Відповідачем на підтвердження укладення кредитного договору №6895196 від 24 липня 2023 року, було здійснено оплати на рахунок кредитора, що підтверджується карткою обліку договору, що була додана до позовної заяви. Відповідач, оформлюючи кредитні договори, заходила на веб-сайт ТОВ «Лінеура Україна» https://credit7.ua або Мобільний застосунок «Credit7» та веб-сайт ТОВ «Авентус Україна» https://www.creditplus.ua, реєструвала та створювала електронні кабінети, в яких їй надходили тексти кредитних договорів, та де вона мала та на теперішній час має змогу ознайомитись з правилами, паспортом споживчого кредиту, інформацією, передбаченою ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач. Таким чином не має жодних сумнівів в тому, що 23 серпня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний договір №3919272 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23 серпня 2023 року. Також не може бути спростовано, що 24 липня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №6895196 про надання споживчого кредиту від 24 липня 2023 року, та досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог, зазначених в договорі. Представник позивача також зазначає, що переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору №3919272 від 23 серпня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідача здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення». Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору №РК-П-19/03-01 про переказ коштів від 12 березня 2019 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення». Умовами договору визначено, що ТОВ «Універсальні платіжні рішення» має право самостійно визначати умови та порядок надання послуг з виконання платежів, в тому числі обирати систему переказу коштів (систему iPay.ua, easypay, або будь яку іншу систему). За інформацією в довідці ТОВ «Універсальні платіжні рішення» відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано грошові кошти на платіжну карту відповідача, яку відповідач зазначила під час укладання договору про надання споживчого кредиту. За інформацією в листі ТОВ "Універсальні платіжні рішення" відповідно до зазначеного договору про переказ коштів року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 3000 гривень на платіжну карту НОМЕР_1 , яку під час укладання договору було особисто зазначено відповідачем. Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору №6895196 від 24 липня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «Пейтек Україна». Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжну систему на підставі укладеного договору №190122-1 про переказ коштів від 19 січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Пейтек Україна». За цим договором фінансова компанія за дорученням клієнта (платника) на підставі окремого кредитного договору між клієнтом та споживачем (отримувачем) за допомогою сервісу фінансової компанії здійснює та забезпечує переказ коштів в національній валюті України з метою видачі кредитів або позик від клієнта на картки Visa International та/або Mastercard та/або НПС Простір Отримувачів. Умовами договору визначено, що ТОВ «Пейтек Україна» має право самостійно визначати умови та порядок надання послуг з виконання платежів, в тому числі обирати систему переказу коштів. За інформацією в довідці ТОВ «Пейтек Україна» відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано грошові кошти на платіжну карту відповідача, яку відповідач зазначила під час укладання договору про надання споживчого кредиту. Крім того, платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов'язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Надання кредитору відомостей щодо захищеного номера банківської карти для здійснення переказу грошових коштів, які відомі лише відповідачу, свідчить що попередньо (до зарахування коштів), сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, в тому числі і спосіб здійснення перерахування кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору. З огляду на викладене вище, кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб, обумовлений умовами кредитного договору, на банківську картку № НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства. Сума заборгованості за кредитними договорами розрахована у відповідності до розрахунку заборгованості від ТОВ «Лінеура Україна» та картки обліку договору (розрахунок заборгованості) від ТОВ «Авентус Україна». Оскільки ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Авентус Україна» не є банківськими установами, то, відповідно, позбавлені можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не можуть. Як на підставу своїх вимог щодо стягнення заборгованості товариствами в свою чергу було надано розрахунки заборгованості по кредитним договорам, які оформлені належним чином як документ товариства, підписані директором ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Авентус Україна» і скріплені печаткою товариства. Так, укладаючи кредитний договір №3919272 від 23 серпня 2023 року, сторони передбачили нарахування процентів на наступних умовах: Згідно з п.3.1. договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". Пунктом 1.4.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 договору. Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 0,01 % в день та застосовується на наступних умовах. Якщо Клієнт до встановленого строку, зазначеного в п.1.4.2. договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для клієнта, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Відповідно до п.4.1. договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. договору. За даними поденного розрахунку заборгованості за договором №3919272 від 23 серпня 2023 року у період з 23 серпня 2023 року по 24 травня 2024 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 14579 гривень 39 копійок. У зазначений період відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 1 гривні 90 копійок та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 58 гривень 10 копійок. Відповідно до п.1.1. договору факторингу №24/05/2024 від 24 травня 2024 року за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до умов п.1.3 договору №3919272 строк кредиту 360 днів: з 23 серпня 2023 року по 17 серпня 2024 року. Станом на дату укладання договору факторингу від 24 травня 2024 року №24/05/2024 строк дії договору №3919272 від 23 серпня 2023 року не закінчився, а тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 25 травня 2024 року по 17 серпня 2024 року (85 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 5096 гривень 60 копійок. У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п.1.3. договору №3919272 від 23 серпня 2023 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 19617 гривень 89 копійок, тобто, нараховані проценти первісним кредитором у сумі 14521 гривень 29 копійок, проценти нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у сумі 5096 гривень 6о копійок). Укладаючи кредитний договір №6895196 від 24 липня 2023 року, сторони передбачили нарахування процентів на наступних умовах: 1.5.1. стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. 1.5.2. знижена процентна ставка 1,393 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 23 серпня 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. У період з 24 липня 2023 року по 26 травня 2024 року відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 6149 гривень 97 копійок, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 1951 гривня 54 копійок та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 4198 гривень 43 копійки. Позивачем нараховано проценти за 53 календарних дні - 27 травня 2024 року - 18 липня 2024 року, в межах строку договору. Згідно із п.1.1. договору факторингу №27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Враховуючи те, що на момент укладання договору факторингу №27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», як фактором, строк договору №6895196 про надання споживчого кредиту від 24 липня 2023 року не сплив, позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 53 календарних дні з 27 травня 2024 року по 18 липня 2024 року. Позивач зазначає, що щодо доводів відповідача про застосування ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», що згідно якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 цієї статті, не може перевищувати 1%, то такі доводи тлумачаться відповідачем не вірно, оскільки ст.8 було доповнено ч.5 законом №3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинність 24 грудня 2023 року, а кредитний договір №3919272 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено 23 серпня 2023 року, кредитний договір №6895196 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено 24 липня 2023 року, відповідно закон зворотної сили на спірні правовідносини немає. Вищевказані кредитні договори укладені до набрання чинності цим законом, строк дії договорів не продовжувався після набрання чинності цим законом. Враховуючи викладене, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору. Таким чином, відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, чим порушила умови договору. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Щодо реєстрів боржників позивач зазначає, що позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлені витяги з даних реєстрів, що підписані керівником товариства та скріплені печаткою товариства відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020, оскільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ "Про захист персональних даних". Станом на сьогоднішній день, ані кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи не добросовісним. Отже, нарахування відповідачу процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках кредитних договорів, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору. Таким чином, факт укладення кредитного договору та наявності права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустимими доказами.
У судове засідання, призначене на 29 вересня 2025 року, представник позивача не з'явився, у відповіді на відзив на позовну заяву просить розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.191 - зворотній бік).
Відповідач в судове засідання, призначене на 29 вересня 2025 року, не з'явилась, причину неявки не повідомила.
Зважаючи на неявку сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, відзив на позовну заяву, відповідь на позовну заяву, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з реєстру територіальної громади про місце проживання особи, наданими Відділом надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради за №3428 від 09 червня 2025 року (а.с.162).
Щодо договору про надання споживчого кредиту №6895196 від 24 липня 2023 року.
Судом встановлено, що 24 липня 2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №6895196 про надання споживчого кредиту (а.с.21-26), згідно з умовами якого позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором. Вказаний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С9459 24 липня 2023 року.
Також відповідачем з використанням аналогічного електронного підпису одноразовим ідентифікатором С9459 підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.26 - зворотній бік аркуша), а також паспорт споживчого кредиту, інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) (а.с.27-28).
Згідно п.п.1.3, 1.4, 1.5 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 3700 гривень, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі, тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п.1.5.1. договору стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.
Пунктом 1.5.2. договору передбачена знижена процентна ставка 1,393% в день, яка застосовується за умови, якщо споживач до 23 серпня 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного у графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку…
Відповідно до п.2.1. договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно з п.3.1. договору проценти, що нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
ТОВ "Авентус Україна" свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 3700 гривень 00 копійок, що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек Україна» №20240612-12а від 12 червня 2024 року про успішність операції з перерахунку коштів на картку клієнта від ТОВ «Авентус Україна» згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» №160222-1 від 16 лютого 2022 року (а.с.29-31)(при цьому в даній довідці було допущено технічну помилку надавачем довідки, про що були надані відповідні пояснення (а.с.32-33 - зворотній бік аркуша)), згідно якої на картковий рахунок відповідача, зазначений кредитному договорі, 24 липня 2023 року здійснено зарахування грошових коштів в розмірі 3700 гривень, а також підтверджується довідкою АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-10934 від 14 серпня 2025 року, наданою на виконання ухвали суду від 12 серпня 2025 року (а.с.172). При цьому з вказаної довідки вбачається, що на ім'я відповідача вказаним банком було емітовано картку № НОМЕР_2 та 24 липня 2023 року на вказану платіжну картку, банком-емітетом якої є АТ «Універсал Банк», було зарахування коштів в розмірі 3700 гривень.
27 травня 2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ "Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, у відповідності до умов якого, ТОВ "Авентус Україна" відступило ТОВ «Фінансова компанія "Фінтраст Україна" права грошової вимоги за кредитним договором (а.с.42-46). Відповідно до умов вказаного договору факторингу фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору. Також умовами договору визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Факт переходу від первісного кредитора до позивача прав вимоги підтверджується копією акту -прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року (а.с.47 - зворотній бік аркуша), копією акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року (а.с.48), які підписані позивачем та первісним кредитором та містять відповідні печатки, платіжними інструкціями (54-55), згідно яких позивачем здійснено оплату первісному кредитору відповідно до умов договору факторингу №27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року, повідомленням боржника про відступлення прав вимоги (а.с.122).
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 27 травня 2024 до договору факторингу №27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року, ТОВ «Фінансова компанія "Фінтраст Україна" набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №6895196 (а.с.53).
Позивачем в підтвердження наявності у відповідача заборгованості перед позивачем надано: картку обліку договору (розрахунок заборгованості) за договором №6895196 від 24 липня 2023 року, який зроблений первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна», в якому також відображено здійснені відповідачем платежі в рахунок виконання даного договору, що також свідчить про укладення відповідачем даного договору та погодження з його умовами (а.с.34-40), а також розрахунок заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором №6895196 від 24 липня 2023 року про надання споживчого кредиту за 53 календарних дні, тобто, з 27 травня 2024 року по 18 липня 2024 року в межах строку дії договору про надання споживчого кредиту (а.с.41).
Щодо договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3919272 від 23 серпня 2023 року.
Судом встановлено, що 23 серпня 2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було укладено електронний договір №3919272 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.69-78), згідно з умовами якого позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором. Вказаний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором К049 23 серпня 2023 року.
Також відповідачем з використанням аналогічного електронного підпису одноразовим ідентифікатором К049 підписано паспорт споживчого кредиту, інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) (а.с.79-81), а також додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3919272 від 23 серпня 2023 року (а.с.82).
Згідно п.п.1.2, 1.2.1, 1.3 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 3000 гривень, тип кредиту - кредит, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Відповідно до п.п.1.4.1., 1.4.2 договору стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору. знижена процентна ставка становить 0.01% в день та застосовується при умові, що клієнт до 22 вересня 2023 року (включно) або протягом трьох календарних днів, слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного у графіку платіж, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку. У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної ставки.
Відповідно до п.1.5. договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту - 30341,06% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 7062,13% річних.
Відповідно до п.1.6. договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 24600 гривень 00 копійок; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки - 22809 гривень 00 копійок.
Відповідно до п.1.8. договору мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби
Відповідно до п.2.1. договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта, за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 .
Відповідно до п.2.2. договору суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору.
Згідно з п.3.1. договору проценти, що нараховуються за цим договором, платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 3000 гривень 00 копійок, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №726-3105 від 31 травня 2024 року про успішність операції згідно договору з ТОВ «Лінеура Україна» №ФК-П-19/03-01 від 12 березня 2019 року (а.с.83), а також копією вказаного договору (а.с.84-86), згідно якої на картковий рахунок відповідача, зазначений кредитному договорі, 23 серпня 2023 року здійснено зарахування грошових коштів в розмірі 3000 гривень, а також підтверджується довідкою АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-10934 від 14 серпня 2025 року, наданою на виконання ухвали суду від 12 серпня 2025 року (а.с.172). При цьому з вказаної довідки вбачається, що на ім'я відповідача вказаним банком було емітовано картку № НОМЕР_2 та 23 серпня 2023 року на вказану платіжну картку, банком-емітетом якої є АТ «Універсал Банк», було зарахування коштів в розмірі 3000 гривень.
24 травня 2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ "Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №24/05/2024, у відповідності до умов якого, ТОВ "Лінеура Україна" відступило ТОВ «Фінансова компанія "Фінтраст Україна" права грошової вимоги за кредитним договором (а.с.107-111). Відповідно до умов вказаного договору факторингу фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору. Також умовами договору визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників та надходження ціни продажу у повному обсязі на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників та повна сума ціни продажу, що надійшла на рахунок клієнта, підтверджують факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості.
Факт переходу від первісного кредитора до позивача прав вимоги підтверджується копією акту -прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №24/05/2024 від 24 травня 2024 року (а.с.112), копією акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №24/05/24 від 24 травня 2024 року (а.с.112 - зворотній бік аркуша), які підписані позивачем та первісним кредитором та містять відповідні печатки, платіжними інструкціями (114-116), згідно яких позивачем здійснено оплату первісному кредитору відповідно до умов договору факторингу №24/05/24 від 24 травня 2024 року, повідомленням боржника про відступлення прав вимоги (а.с.121).
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 24 травня 2024 до договору факторингу №24/05/24 від 24 травня 2024 року, ТОВ «Фінансова компанія "Фінтраст Україна" набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №3919272 (а.с.113).
Позивачем в підтвердження наявності у відповідача заборгованості перед позивачем надано: розрахунок заборгованості за договором №3919272 від 23 серпня 2023 року, який зроблений первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» (а.с.87-92), в якому також відображено здійснення платежу відповідачем в рахунок виконання даного договору, що свідчить про укладення відповідачем вказаного договору та погодження з його умовами, а також розрахунок заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором №3919272 від 23 серпня 2023 року про надання споживчого кредиту за 85 календарних днів, тобто, з 25 травня 2024 року по 17 серпня 2024 року в межах строку дії договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.93-94).
Також слід зазначити, що рішенням єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» №251124/1 від 25 листопада 2024 року було змінено найменування позивача на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (а.с.145).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч.4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, кредитний договір №6895196 від 24 липня 2023 року було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Авентус Україна» в електронній формі; кредитний договір №3919272 від 23 серпня 2023 року було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Лінеура Україна» в електронній формі.
Відповідно до ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно положень ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У відповідності до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. У разі порушення боржником негативного зобов'язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов'язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов'язання. Така вимога може бути пред'явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У відповідності до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
При цьому доводи відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву, не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, доданими до позовної заяви, зокрема, факт переходу до позивача прав вимоги до відповідача за вище вказаними кредитними договорами підтверджений належними, достатніми та допустимими доказами, які були вивчені судом. Також підтверджені факти надання відповідачу грошових коштів шляхом перерахування цих грошових коштів на банківський рахунок, зазначений відповідачем, на умовах укладених між нею та первісними кредиторами договорів.
Що стосується твердження відповідача про те, що саме підписання вище вказаних кредитних договір за допомогою одноразового ідентифікатора не дає підстав вважати, що вказані договори підписані саме відповідачем, оскільки за допомогою лише вказаних одноразових ідентифікаторів неможливо ідентифікувати особу, яка підписує договір, то суд критично ставиться до таких тверджень відповідача, оскільки умовами договорів визначений порядок та способи ідентифікації клієнта, які відповідають законодавству України та надають можливість остаточної ідентифікації клієнта. Водночас відповідачем не надано жодних доказів того, що спірні кредитні договори підписувала не вона.
При цьому відповідач, заперечуючи факт підписання нею вище вказаних договорів, частково здійснювала платежі в рахунок виконання умов цих договорів, також одночасно оспорює суми нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, які нараховані їй відповідно до умов договорів, що дає підстави вважати, що позивач була обізнана про наявність вказаних кредитних договорів та їй були достеменно відомі умови цих кредитних договорів.
Що стосується твердження відповідача про неправильне нарахування відсотків за користування кредитними коштами, де відповідач посилається на те, що Законом України №3498-ІХ від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, внесено зміни до ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», та доповнено її ч.5, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 цієї статті, не може перевищувати 1%, а також на те, що вказаним Законом Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнено п.17, в якому передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 % та таким чином нормами Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що при укладенні договорів про споживчий кредит максимальна денна процентна ставка 2,5% застосовуються до 22 квітня 2024 року, 1,5% - до 20 серпня 2024 року, а з 21 серпня 2024 діє процентна ставка 1%, що вище вказані кредитні договори укладені між відповідачем та первісними кредиторами до моменту набуття законної сили вказаним вище Законом, кредитні договори не продовжувались та не змінювались, а том суд не вбачає в даному випадку порушень з боку первісних кредиторів та позивача щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов спірних кредитних договорів.
За таких обставин, враховуючи наявність належних, достатніх та допустимих доказів того, що відповідач не виконала належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за вище зазначеними договорами кредиту в обумовлені договорами строки, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договорами факторингу, внаслідок такого порушення не позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договорів, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України.
Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 4844 гривень 80 копійок, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.
Що стосується заперечень відповідача щодо стягнення з неї на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15 (провадження №14-382цс19), зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
В постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд також неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
При визначенні суми відшкодування суд враховує та виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи, доводів сторін та фінансового стану учасників справи.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
У своїй постанові №686/28627/18 від 27 липня 2022 року Верховний Суд дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.
Аналогічні правові висновки сформульовані Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 640/4126/19 та ін.
Такий підхід прослідковується і в судових рішеннях Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19 та Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі №813/481/18, провадження №К/9901/13036/19, від 08 вересня 2020 року у справі №640/10548/19, провадження №К/9901/33762/19, від 29 жовтня 2020 року у справі №686/5064/20, провадження №К/9901/22452/20.
У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.
У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов'язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов'язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов'язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18)(офіційний сайт ЄСПЛ, за посиланням: https://www.echr.coe.int/Documents/PD_satisfaction_claims_eng.pdf ).
Що стосується гонорарів адвокатів, ЄСПЛ вказує, що заявник повинен показати, що гонорари сплачені або тільки будуть сплачені адвокату.
Відповідні висновки щодо того, що фактичними витратами на правову допомогу є, в тому числі, витрати, оплата яких буде здійснена в майбутньому ЄСПЛ виклав, зокрема, у справі «Теб'єті Мюхафізе Кемійветі та Ісрафілов проти Азербайджану» (заява №37083/03, пункт 106).
Так, у матеріалах справи наявна копія договору про надання правової допомоги адвокатом Столітнім М.М. Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Капітал» №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с.150-151), копія ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №1906325 від 26 травня 2025 року до договору про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с.153), копія заявки на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, яка містить перелік послуг професійної правничої допомоги у рамках вказаної цивільної справи (а.с.154-155), копія акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26 травня 2025 року згідно договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с.156-157), копія рахунку на оплату №8630-26/05-2025 від 26 травня 2025 року, згідно якого загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 15000 гривень 00 копійок, та вказаний рахунок містить перелік виду робіт (наданих послуг) (а.с.158).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.ч.4-5 ст.137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем не надано.
Таким чином, судом встановлено, що представником позивача надано до суду належні докази на підтвердження витрат на професійну правову допомогу, зокрема докази щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт, переліку складових наданих послуг, акт прийому-передачі наданих послуг, у зв'язку із чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність витрат на правничу допомогу по даній справі в розмірі 15000 гривень 00 копійок, які підлягають стягненню з відповідача.
З огляду на наведені вище обставини, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правову допомогу адвоката в розмірі 15000 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, заборгованість за кредитним договором №3919272 від 23 серпня 2023 року у розмірі 22615 (двадцять дві тисячі шістсот п'ятнадцять) гривень 99 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, заборгованість за кредитним договором №6895196 від 24 липня 2023 року у розмірі 9651 (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят одна) гривня 93 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, витрати пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Повний текст рішення виготовлено 03 жовтня 2025 року.
Суддя Надєр Л.М.
Рішення набуло законної сили "__"__________________20___ року.