Ухвала від 01.09.2025 по справі 314/4481/15-к

Дата документу 01.09.2025 Справа № 314/4481/15-к

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №314/4481/15-к Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11-кп/807/313/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула 01 вересня2025 року у місті Запоріжжі в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сегежа, Карелія, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не працює, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.1 ст.263 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

захисника-адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 .

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2024 року, яким визнано ОСОБА_6 винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121 КК України та ч.1 ст.263 КК України, та призначено йому покарання:

за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років,

за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

Початок строку відбування ОСОБА_6 призначеного покарання ухвалено рахувати з дня його фактичного затримання.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення судово-балістичної експертизи від 17 вересня 2015 року № 469-ЗТ в розмірі 3323,88 грн.

Цивільний позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в розмірі 5581,45 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Вирішена доля речових доказів.

В апеляційній скарзі захисник просить оскаржуваний вирок суду скасувати в частині визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст. 121 КК України та призначення покарання за цією статтею.

Під час апеляційного розгляду дослідити обставини кримінального провадження, які стосуються спричинення тілесних ушкоджень матері обвинуваченого - ОСОБА_11 потерпілим ОСОБА_10 22 червня 2015 року.

Винести новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ст. 124 КК України та призначити йому покарання в межах санкції зазначеної норми закону та із застосуванням ст. 75 КК України.

В доповненнях до апеляційної скарги захисник - адвокат ОСОБА_8 просить оскаржуваний вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України, призначити йому покарання в межах санкції цієї норми, та звільнити його від відбування цього покарання в силу вимог ст. 49 КК України. В задоволенні цивільного позову відмовити.

В обґрунтування доповнень зазначає, що під час слідчого експерименту за участю обвинуваченого останній заявляв про те, що потерпілий ОСОБА_12 спричиняв тілесні ушкодження його матері - ОСОБА_13 та йому, перебуваючи у нього на подвір'ї. Ці показання під час досудового розслідування не перевірено шляхом призначення судово-медичної експертизи підозрюваного ОСОБА_6 та його матері.

Окрім того, захисник вважає, що не є законним визнання обвинуваченого ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України. За цим обвинуваченням він має бути виправданий, виходячи із такого.

Так, про застосування гладкоствольного самозарядного пістолету промислового виробництва, з якого з каналу ствола саморобним способом була вилучена калібровочна втулка, орган досудового розслідування знав з моменту внесення відомостей до ЄРДР, тобто з 22 червня 2015 року.

Ця обставина була підтверджена висновком судово-балістичної експертизи №469-ЗТ від 17 вересня 2015 року.

Ч.1 ст. 214 КПК України зобов'язує слідчого або прокурора внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення протягом 24 годин з моменту виявлення ознак такого правопорушення.

Однак, відомості про вчинення ОСОБА_6 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, внесені до ЄРДР слідчим лише 22 вересня 2015 року. З цього слідує, що в цій частині досудове розслідування проводилося без внесення відомостей до ЄРДР, що прямо заборонено ч.3 ст. 214 КК України.

За таких обставин застосований кримінальний закон, який не підлягав застосуванню.

Суд прийняв як належні та допустимі докази вартості матеріальної шкоди, яка була спричинена ОСОБА_14 , копії квитанцій та фіскальних чеків, справжність яких завірено слідчим ОСОБА_15 . Однак, відповідно до вимог ч.3 ст. 99 КПК України, суд повинен досліджувати оригінал документу. По-друге, потерпілий ОСОБА_12 до позовної заяви нічого не додавав. По-третє, із матеріалів провадження неможливо довідатись, з якого джерела, коли, за яких обставин, слідчий ОСОБА_15 отримав оригінали зазначених документів, та чому саме вирішив зробити з них копії і яка подальша доля оригіналів.

При цьому станом на день проведення розслідування п.6 ч.2 ст. 242 КПК України у будь-якому випадку зобов'язував слідчого або прокурора звернутись до експерта для визначення розміру матеріальних збитків, що заподіяно кримінальним правопорушенням.

За таких обставин, розмір матеріальної шкоди не доказаний в установленому законом порядку, а отже, в задоволенні цивільного позову належало відмовити.

Крім того, суд не мав можливості пересвідчитися в тому, що досудове розслідування проводили уповноважені особи, оскільки в матеріалах провадження відсутнє рішення керівника органу досудового розслідування про доручення розслідування конкретному слідчому або постанова про створення групи слідчих. Те саме стосується і прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво у провадженні.

Також, незважаючи на відсутність у минулому фактів притягнення до кримінальної відповідальності, позитивні характеристики, вік обвинуваченого, його соціальні зв'язки (родина, повнолітні діти), суд вирішив застосувати реальне позбавлення волі. Захисник з таким покаранням не згоден.

Окрім цього, захисник зазначає про те, що 11 серпня 2020 року суд виніс ухвалу, якою оголосив розшук обвинуваченого ОСОБА_6 та зупинив провадження. Докази отримання обвинуваченим судових повісток з викликом на два засідання, які відбулися без його участі, у справі відсутні.

04 вересня 2020 року місцезнаходження обвинуваченого було встановлене працівниками поліції, про що був повідомлений суд, однак судове рішення про поновлення провадження відсутнє.

Отже, тривалість розшуку становила 24 дня. Таким чином, до строку, що передбачений п.4 ч.1 ст.49 КПК України, слід додати ще 24 дня, а отже, строк давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, сплив не 22 червня 2025 року, а 17 квітня 2025 року. У зв'язку з чим, захисник просить звільнити обвинуваченого від призначеного покарання.

Згідно з вироком суду, 22 червня 2015 року, близько 14-00 години, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за місцем мешкання своєї матері на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту з сусідом ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою умисного протиправного спричинення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, скориставшись тим, що останній перебував у стані алкогольного сп'яніння та не очікував нанесення тілесних ушкоджень, за допомогою короткоствольної вогнепальної зброї - гладкоствольного самозарядного пістолета «ROHM RG 88» № НОМЕР_1 , калібру 7 мм, промислового виробництва Германія, в якого з каналу ствола саморобним способом була вилучена калібровочна втулка, тримаючи його в правій руці, здійснив два постріли гумовими кулями в область лівого та правого стегон ОСОБА_10 , після чого останній почав тікати на заднє подвір'я.

Далі ОСОБА_6 , продовжуючи свій вищезазначений умисел, утримуючи вищевказаний пістолет в правій руці, направився на заднє подвір'я за ОСОБА_10 , який у той час присів біля стіни будинку та не чинив опору, здійснив третій постріл гумовою кулею в область живота зліва ОСОБА_10 .

Після чого ОСОБА_6 , не зупиняючись на вчиненому, знаходячись біля виходу з заднього двору, тримаючи вищезазначений пістолет в правій руці, здійснив з близької відстані четвертий постріл гумовою кулею в область грудної клітини ОСОБА_10 , який у цей час направився до виходу з заднього подвір'я та наблизився до ОСОБА_6 .

Своїми діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді:

- одиночного сліпого проникаючого поранення поверхні грудної клітини праворуч з наскрізним переломом тіла грудини, переломом 5-го ребра праворуч, забоєм верхньої частини правої легені, забоєм серця, пошкодженням внутрішньої грудної артерії, накопиченням крові в правій плевральній порожнині та структури середостіння, з хірургічним видаленням чужорідних тіл з днаранового каналу («куля» та два листка пижа) у ОСОБА_10 , які кваліфікуються як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент спричинення;

- одинарного сліпого поранення правого стегна у верхній третині (області правого тазостегнового суглобу) з рановим каналом, на дні якого виявлено та хірургічним шляхом видалені чужорідні тіла («куля» та два листка пижа) у ОСОБА_10 , які кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, що потягло за собою короткочасний розлад здоров'я;

- рани в області передньобокової поверхні черевної порожнини у краї лівої реберної дуги, в області лівого стегна в середній третині ОСОБА_10 , які кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, що потягло за собою короткочасний розлад здоров'я.

Також, у період часу з 22 червня 2015 року по 24 червня 2015 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на незаконне зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, зберігав за місцем мешкання своєї матері, за адресою: АДРЕСА_2 , короткоствольну вогнепальну зброю, а саме пістолет «ROHM RG 88» № НОМЕР_1 , дозвіл № НОМЕР_2 на право зберігання та носіння якого закінчився 05 жовтня 2006 року, з якого саморобним способом було вилучено калібровочну втулку з каналу ствола.

Згідно з висновком експерта № 469/ЗТ від 17 вересня 2015 року «пістолет, вилучений 24 червня 2015 року в ході проведення огляду у ОСОБА_6 , за фактом нанесення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , в представленому вигляді є короткоствольною вогнепальною зброєю - гладкоствольним самозарядним пістолетом ««ROHM RG 88» № НОМЕР_1 , калібру 7 мм, промислового виробництва Германія, в якого з каналу ствола саморобним способом вилучена калібровочна втулка.

Пістолет, вилучений 24 червня 2015 року в ході проведення огляду у ОСОБА_6 , за фактом нанесення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , придатний для виконання пострілів, зброя не придатна для здійснення пострілу бойовими патронами без внесення змін в конструкцію пістолета...».

Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, окрім того, останні підтримали свої вимоги щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від призначеного йому покарання на підставі положень ст.49 КК України, клопотання про повторне дослідження обставин провадження сторона захисту не підтримала; прокурора, яка частково підтримала апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_9 та вважала за можливе звільнити ОСОБА_6 від призначеного за оскаржуваним вироком покарання на підставі положень ст.49 КК України; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, колегія суддів доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції під час розгляду цього кримінального провадження зазначених вимог закону дотримався, ретельно дослідив зібрані по справі докази в їх сукупності, надав цим доказам належну юридичну оцінку, правильно встановив фактичні обставини справи та обґрунтовано визнав ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.263 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння; та у незаконному зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що під час розгляду провадження в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав, зазначивши, що не заперечує проти факту здійснення ним чотирьох пострілів у ОСОБА_16 , проте вважає, що діяв законно, оскільки у нього був відповідний дозвіл на право зберігання на носіння газового пістолету, а також на підставі ст.36 КК України від діяв у стані необхідної оборони, що не заборонено і ст.27 Конституції України.

Також, пояснив суду, що інцидент трапився літнього дня, він знаходився в будинку АДРЕСА_2 , де проживає його мати.

Він почув крик своєї матері, вийшов і побачив, що мати біжить на задній двір, за нею біжить ОСОБА_12 , а за останнім - його мати (сусідка ОСОБА_17 ).

ОСОБА_18 схопив його матір за волосся та прижав, мати сказала, що він ( ОСОБА_6 ) у дворі. Сталася бійка між ним та ОСОБА_19 , після якої він побіг до «времянки», ОСОБА_12 побіг за ним.

Він взяв пістолет, який лежав у «времянці», і зробив постріл навмання.

Другий раз він побіг і знов побачив, що ОСОБА_12 тримає його мати за волосся, він знов зробив постріл. Запорожець підняв футболку, і він побачив кров. Запорожець викинув палицю і почав сваритися. До нього ( ОСОБА_16 ) підбігла його мати, вони пішли до виходу через задній двір. Його мати кричала та сварилася.

Він ( ОСОБА_20 ) йшов за ними, супроводжував. Як тільки вони виходили з території заднього двору, ОСОБА_12 знову раптово напав на нього, була невелика бійка на межі центрального та заднього двору. Про це свідчить кров ОСОБА_16 , яка залишилася на його ( ОСОБА_21 ) одязі. Його мати кричала, але де вона знаходилась, він не бачив.

ОСОБА_12 гнався за ним, а він відходив на задній двір, і зробив ще один, тобто, третій постріл. ОСОБА_12 продовжував його переслідувати, а йому (Троню А) бігти не було куди. Він зробив четвертий постріл в тулуб ОСОБА_16

ОСОБА_22 Іпатько забігла, кричала, взяла ОСОБА_23 під руки і почала виводити за ворота.

Всього ним було здійснено чотири постріли з такої відстані: перший - 3 м, другий - 4 м, третій та четвертий - 2 м.

У момент пострілів він розумів, що можуть бути тілесні ушкодження, але він також розумів, що без пострілів він справитися із ОСОБА_19 не зможе. Від нього був запах алкоголю, він був явно неадекватний, а в руках був предмет, схожий або на трубу, або палку. Цей предмет мати ОСОБА_16 забрала з собою.

Він вийшов за двір, побачив натовп людей, і зразу ж подзвонив на 102, повідомив, що потрібна швидка допомога.

Після цього він повернувся до будинку, перевдягнувся і поїхав громадським транспортом до м. Запоріжжя на вул. Седова, 6, щоб пройти огляд на відсутність алкоголю.

Йому подзвонили із райвідділу поліції, але він повідомив, що буде з ними спілкуватися після того, як пройде огляд.

Працівники поліції приїхали на вул. Седова,6, і звідти забрали його.

Наступного дня він приїхав до райвідділу поліції, почалося з'ясування обставин того, що відбулося.

Він попросив направлення для своєї матері для проходження нею судово-медичної експертизи з приводу наявності у неї тілесних ушкоджень. У неї були легкі тілесні ушкодження, але кримінальну справу потім було незаконно закрито.

Пояснив суду, що йому невідомо щодо фактів продажу алкоголю своєю матір'ю. Суддя Надворна скасувала постанову про притягнення його матері до адміністративної відповідальності.

Також, йому не відомо, з яких причин ОСОБА_12 зайшов на подвір'я його матері. Він просто кричав, сварився. Особисто у нього не було конфліктів з ОСОБА_17 . Але йому відомо, що були непорозуміння між його матір'ю та матір'ю ОСОБА_16 щодо здійснення дрібних крадіжок ОСОБА_19 та його братом.

Потерпілому він не надав жодної матеріальної допомоги до теперішнього часу, в них досі доволі напружені відносини.

Також, обвинувачений ОСОБА_6 пояснив суду, що він на законних підставах, після звернення до Заводського райвідділу за дозволом на носіння зброї, придбав газовий пістолет, і зберігав його за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 . Потім деякий час він проживав у своєї матері в с. Матвіївка, тому перевіз його туди.

Пістолет був придатним для здійснення пострілів, до нього в комплекті йшли патрони. До 22 червня 2015 року він його не використовував. Вказана зброя була за ним зареєстрована після придбання, але він не продовжував дію дозволу, оскільки пістолет не був потрібен, тому і не робив це. Штраф за непродовження дії дозволу передбачений лише 51 грн.

У комплекті до пістолету йшла калібровочна втулка, якою він ніколи не користувався. Цю втулку він не діставав.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що, незважаючи на фактично не визнання своєї вини ОСОБА_6 , вина останнього у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.263 КК України, при викладених у вироку суду обставинах повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Мотивуючи свій висновок про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд першої інстанції послався на докази, що зібрані у встановленому законом порядку, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до приписів ст.94 КПК України.

Так, потерпілий ОСОБА_10 пояснив, що знає обвинуваченого ОСОБА_6 приблизно 10 років як сусіда. 22 червня 2015 року потерпілий проходив комісію на комбінаті, трохи випив приблизно об 11 годині, та, прийшовши додому, ліг спати.

Прокинувся від крику матері, яка сварилася через продаж сусідами алкогольних напоїв, та направився розмовляти з ними. Забіг на подвір'я сусідки - матері обвинуваченого ОСОБА_21 , який там перебував, проте не проживає. Потерпілий почав кричати до матері обвинуваченого щодо його обурення фактом продажу сусідкою самогону. У нього (потерпілого) в руках нічого не було, протягом конфлікту нічого до рук не брав. ОСОБА_6 потерпілий не бачив, до цієї події не спілкувався з ним. Мати обвинуваченого запросила зайти до її двору, щоб інші люди не чули сварку.

Раніше конфліктів з жодним із сусідів у потерпілого не було до моменту продажу ними алкогольних напоїв, зокрема, молодшому брату потерпілого, у зв'язку із чим неодноразово викликалась поліція. Тітка ОСОБА_24 ( ОСОБА_13 ) просила іноді щось допомогти їй по-сусідськи.

Потерпілий та сусідка в момент сварки знаходились на відстані між собою приблизно 10 кроків, була словесна суперечка без фізичного контакту. Згодом потерпілий відчув хлопок по своїй правій нозі, та відразу по лівій. Побачив обвинуваченого, який стояв з пістолетом приблизно за 4 м від нього з правого боку. Потерпілий злякався та побіг, проте згодом йому був нанесений ще один постріл у живіт. Він побіг за кут будинку. Обвинувачений побіг слідом, проте потерпілий, коли зрозумів, що іншого виходу немає, вступив з ОСОБА_6 у бійку з метою відведення від себе зброї, під час якої останній зробив постріл в упор у грудну клітину потерпілого. Мати ОСОБА_10 підбігла до останнього, який вже втрачав свідомість. Між першим та другим пострілами пройшло 1-2 секунди, третій постріл відбувся приблизно через 3-4 секунди після останнього, четвертий - через 20 секунд. Мати потерпілого вказала на подальші постріли, проте ОСОБА_10 вже не розумів нічого навкруги. Бачив свою кров, яка йшла з грудей. Мати тягнула його з двору. Прибігли сусіди, проте потерпілий вже втрачав свідомість.

Допитана в якості свідка ОСОБА_25 повідомила суду, що є сусідкою обвинуваченого ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_10 . Вказала, що мати обвинуваченого продає спиртні напої односільчанам, зокрема, й її сину.

Увечері, дев'ять років тому влітку, її покликали надати медичну допомогу потерпілому (вона є медичним працівником), оскільки в останнього стріляв обвинувачений, про що повідомила мати ОСОБА_10 . Коли вона прийшла на допомогу, ОСОБА_10 лежав на вулиці біля свого будинку з кровоточивим пораненням в області живота. ОСОБА_25 почала зупиняти кров та викликала медичну допомогу. Обвинувачений у той момент кудись пішов. Мати ОСОБА_6 намагалась надавати медичну допомогу потерпілому, який у той час був у свідомості та стогнав від болю. Щодо виниклого конфлікту зазначила, що мати потерпілого пішла до родини ОСОБА_26 задля прохання зупинити продаж алкоголю, згодом за нею пішов й потерпілий ОСОБА_10 , який до цього моменту спав. Повідомила, що молодший брат потерпілого також був покупцем спиртних напоїв у матері обвинуваченого. Після зазначених обставин мати обвинуваченого деякий час не продавала алкоголь брату потерпілого. Щодо обвинуваченого ОСОБА_6 нічого не може зазначити, чула як кричав на свою матір, є досить агресивним.

Свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні повідомив, що мати обвинуваченого ОСОБА_6 мешкає з ним по сусідству, а син іноді приїжджає на машині. Родина ОСОБА_28 також є сусідами свідка. У 2015 році мати обвинуваченого продавала алкоголь, ОСОБА_29 також був покупцем. Щодо виниклого конфлікту нічого не може сказати, бачив поранення в потерпілого в області грудини, його матір покликали для надання медичної допомоги. Обвинуваченого не бачив у той момент. Потерпілий кричав від болю.

Свідок ОСОБА_30 пояснила суду, що знає обвинуваченого протягом багатьох років, оскільки останній є однокласником її чоловіка. Мати обвинуваченого мешкає за однією вулицею зі свідкою. З обвинуваченим близько не спілкувалась, знає, що його мати продає спиртні напої до теперішнього часу. Щодо обставин справи зазначає, що конфлікт виник влітку 2015 року, свідок почула крики, коли перебувала на своєму подвір'ї. Почула плач ОСОБА_17 , яка є матір'ю ОСОБА_10 , та підійшла до будинку потерпілого, де побачила лежачого на землі чоловіка, який затискав свій бік, і який повідомив про те, що в нього стріляв сусід ОСОБА_6 , який згодом вийшов зі свого будинку та кудись пішов по вулиці. Інші свідки повідомили ОСОБА_6 про виклик поліції. У обвинуваченого на той момент щось було важке в кишені. Через деякий час приїхала швидка допомога та забрала потерпілого. Зазначає, що усі сусіди обурені продажем алкоголю.

За згодою всіх учасників провадження в судовому засіданні від 11 січня 2024 було відтворено показання свідка ОСОБА_31 , надані нею в судовому засіданні від 07 березня 2017 року. Свідок ОСОБА_31 зазначила, що є матір'ю потерпілого ОСОБА_10 . Знає обвинуваченого, оскільки він є сином її сусідки.

Щодо подій вказала, що в той день потерпілий випив та ліг відпочивати, а вона посварилась із молодшим сином з приводу його споживання алкогольними напоями, за якими він ходив до сусідів ОСОБА_26 . Вона була знов обурена тим, що до сусідів ходять п'яні люди, кричать та на вулиці справляють свої потреби.

Прокинувся старший син - ОСОБА_12 та пішов розмовляти із сусідкою, а вона побігла за ним. Коли вона забігла до двору сусідів ОСОБА_26 , оскільки ворота в них були постійно відчинені, свідок побачила, як обвинувачений виходив із будинку з чорним пістолетом та відразу почав стріляти багато разів. У неї стався шоковий стан, вона почала кричати, бо стріляли в її сина. Пам'ятає, як обвинувачений стріляв у ноги потерпілого. Син тримався за свій бік. Мати обвинуваченого не була присутня під час вказаних обставин, згодом вийшла на подвір'я. Потерпілий після перших пострілів почав ховатись та затискав кров, перемістився в лівий бік подвір'я. Обвинувачений хотів стріляти ще, проте вона стала між ним та своїм сином та перешкодила цьому. Мати обвинуваченого теж кричала, син свідка за її допомогою вийшов за ворота та впав під деревом. Збіглися люди, викликали швидку допомогу. Обвинувачений не надавав медичної допомоги, говорив, що йому нічого не буде. Всі події відбувались у дворі будинку сусідів.

Також зазначила, що в руках сина ніяких предметів не було, він не чинив ніяких насильницьких дій, а лише намагався затиснути кров.

Суд у цьому випадку взяв до уваги відтворені пояснення свідка ОСОБА_31 , та зазначив, що, оскільки в даному судовому засіданні брали участь одні й ті ж учасники, то не було порушено право захисту на її перехресний допит, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 19 травня 2022 року у справі № 750/11103/18 (провадження № 51-6198км21).

Від допиту свідків ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та ОСОБА_34 сторона обвинувачення відмовилась, беручи до уваги зміст рапортів на виконання ухвал суду щодо їхнього примусового приводу, а також пояснення цих свідків щодо неможливості прибути в судове засідання.

Свідок ОСОБА_13 , яка є матір'ю обвинуваченого, в поясненнях, наданих о/у СКП відділення поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_35 під час виконання ухвали суду від 04 травня 2023 року про примусовий привід свідків, повідомила, що давати показання щодо свого сина відмовляється.

Також суд першої інстанції дослідив відомості з таких документів:

- відповідно до протоколу огляду місця події від 22 червня 2015 року (з 16-00 год. до 16-40 год.), фототаблиці та стенограми до нього (т.1 а.п. 205-212), об'єктом огляду є ділянка місцевості, яка знаходиться біля житлового будинку АДРЕСА_2 . Дана ділянка має розміри 10х20 м2. Оглядова ділянка бере свій початок від металевих воріт чорно-золотого кольору вказаного житлового будинку та простягається до паралельно розміщених металевих воріт зеленого кольору житлового будинку АДРЕСА_4 . Вищевказана оглядова ділянка простягається до кінця вищезазначених територій домоволодінь вздовж дороги, виконаної з бетону сірого кольору. Так, на відстані 1,5 м від вказаних металевих воріт в напрямку дороги на бетонному покритті виявлено гумову кулю чорного кольору калібру 9 мм, яка має також діаметр 9 мм. Дана куля в ході огляду вилучається, поміщається до паперового пакету та скріплюється пояснювальною биркою з підписами понятих. Далі за металевими воротами в огорожі знаходиться металевий бак зеленого кольору, відразу за яким знаходиться гараж, виконаний з цегли білого кольору з металевими двостворчатими воротами світло-зеленого кольору, на яких в правому верхньому кутку мається напис «14» чорного кольору. На відстані 40 см від вказаних воріт до дороги, знаходиться купа зі шматків бетону сірого кольору. Далі за вказаною купою та гаражем знаходиться огорожа території домоволодіння АДРЕСА_2 , виконана з металевої сітки-карти та металевих опор (швелерів), яка має довжину до 17 м, відразу за якою в напрямку дороги знаходиться бетонна доріжка шириною до 45 см. Далі за доріжкою мається насадження кущів. Далі за вказаними кущами вздовж простягається насадження молодих дерев вишні в кількості 3 шт. та однієї яблуні. Далі від вищевказаних насаджень мається узбіччя шириною 1 м, за яким йде вищевказана бетонна дорога. Далі за вищевказаною територією домоволодіння знаходиться територія домоволодіння АДРЕСА_5 . Так, на відстані 7 м від кінця території домоволодіння АДРЕСА_2 на відстані 3 м від території домоволодіння АДРЕСА_5 під деревом вишні мається ділянка з витоптаною травою.

У ході огляду вищевказаної ділянки місцевості гільз та РБК виявлено не було;

- відповідно до протоколу огляду місця події від 22 червня 2015 року (з 21-10 год. до 22-00 год.), фототаблиці та стенограми до нього (т.1 а.п. 213-222), об'єктом огляду є територія домоволодіння АДРЕСА_2 .

Територія задньої частини подвір'я частково вкрита бетонним покриттям. З правої сторони розміщена частина житлового будинку, під стінкою якого знаходяться дерев'яні шпали довжиною до 6 м, накриті чорним матеріалом.

Далі, в кінці подвір'я задньої частини будинку знаходиться ряд господарських споруд, виконаних з деревини та металевої сітки рабіци. Так, на кінці вищезазначених шпал, на відстані 1,7 м від стіни житлового будинку, виявлено гільзу з металу жовтого кольору, на якій маються написи «ТЕРЕН-3 9 мм», яка в ході огляду вилучається, поміщається до паперового пакету та поміщається до спецпакету НДЕКЦ №2797794 та пред'являється понятим. Далі огляд повертається до подвір'я, а саме вищеописаної металевої перегородки. Так, на відстані 1,15 м від стіни будинку, розміщеного ліворуч та на відстані 1,05 м від металевої перегородки на ділянці розміром 30x40 см, виявлені нашарування у вигляді крапель речовини бурого кольору, які переміщені на світлу дактоплівку та поміщені до паперового пакету з пояснювальною биркою та скріплено пояснювальною биркою з підписами понятих;

- відповідно до протоколу огляду місця події від 27 червня 2015 року (з 17-00 год. до 17-25 год.), фототаблиці та стенограми до нього (т.1 а.п. 224-229), об'єктом огляду є територія домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 .

Вхід до двору здійснюється через металеву калитку, за якою у дворі на відстані 10 м є металева перегородка з дверима, яка знаходиться між будинком та літньою кухнею. Після проходження у вказані двері між будинком та літньою кухнею, зліва знаходиться лебідка, під якою виявлена гільза, на якій мається маркування «ТЕРЕН - 3 9 мм» №1.

При подальшому огляді було встановлено, що за приміщенням підвалу, який знаходиться зразу за літньою кухнею, зліва від будинку під листям рослини була виявлена гільза з маркуванням «ТЕРЕН - 3 9 мм» №2.

Відстань між гільзою №1 та №2 складає приблизно 4 м;

- відповідно до відеозапису та протоколу проведення слідчого експерименту (т.1 а.п. 230-235, 246), 15 вересня 2015 року в період часу з 12 години 13 хвилин до 12 години 36 хвилин слідчим СВ Вільнянського РВ ГУМВС України в Запорізькій області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_36 за участю підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_37 та судово-медичного експерта ОСОБА_38 у присутності двох понятих проведено слідчий експеримент з метою перевірки й уточнення відомостей, викладених у протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_6 .

Слідчим експериментом встановлено, що всі його учасники зібрались біля будинку АДРЕСА_2 , де підозрюваному ОСОБА_6 у присутності двох понятих було запропоновано на місці розповісти та показати обставини вчиненого 22 червня 2015 року на території двору за вказаною вище адресою злочину, на що ОСОБА_6 добровільно погодився і запропонував усім учасникам слідчої дії пройти у двір. Для ретельного відображення вказаних подій підозрюваному ОСОБА_6 був наданий макет людини та пневматичний пістолет.

Пройшовши у двір, ОСОБА_6 зупинився біля «времянки», в якій 22 червня 2015 року в післяобідній час він знаходився за місцем мешкання своєї матері ( ОСОБА_13 ). Двері «времянки» в цей час були відчинені. Його мати перебувала у дворі. У цей час він почув крики своєї матері та сусідки, у зв'язку з чим він вискочив з «времянки» та побачив, як на задній двір побігли його матір ( ОСОБА_13 ), сусід ОСОБА_12 та матір ОСОБА_28 ( ОСОБА_31 ). Він побіг слідом та побачив, що ОСОБА_12 схопив за волосся його матір ( ОСОБА_13 ) біля стіни будинку та наніс їй декілька ударів. ОСОБА_39 ( ОСОБА_31 ) стояла поряд та провокувала свого сина, при цьому кричала: «Вбий!». Побачивши це, ОСОБА_6 підбіг до ОСОБА_10 ззаду та наніс йому кулаком правої руки від 2 до 4 ударів в область потилиці. Після першого удару ОСОБА_12 почав повертатись до нього обличчям, але він продовжив наносити удари. У цей час ОСОБА_6 побачив у руці ОСОБА_10 шматок труби чи арматури, з якою останній кинувся на нього, у зв'язку з чим він відійшов на деяку відстань, але ОСОБА_12 вдарив його в область паху. Далі ОСОБА_12 замахнувся на нього зазначеним предметом і ОСОБА_6 почав тікати. У цей час матір ОСОБА_28 ( ОСОБА_31 ) продовжувала провокувати та кричала: «Бий, бий!». Після цього, він побіг у «времянку», оскільки знав, що там є його зброя. ОСОБА_12 кинувся бігти слідом. Що відбувалось за будинком він не бачив. Тікаючи в бік «времянки», він зачинив за собою двері, що ведуть на задній двір, для того, щоб призупинити ОСОБА_10 . Забігши у «времянку», він також зачинив за собою вхідні двері. У цей час ОСОБА_12 почав відчиняти верхню стулку дверей. Далі ОСОБА_6 забіг у кімнату «времянки», де зі столу дістав травматичний пістолет, який зарядив та зняв із запобіжника. Після цього він став навпроти дверей та крикнув ОСОБА_40 : «Буду стріляти!». Нижня стулка дверей була зачинена. Далі він здійснив постріл в бік ОСОБА_10 , але в нього не влучив, на це ОСОБА_12 закрив верхню стулку дверей. За дверима настала тиша і він вийшов з «времянки», де побачив, що ОСОБА_12 знову побіг на задній двір, оскільки його кликала матір ( ОСОБА_31 ). ОСОБА_6 відразу ж кинувся слідом, де побачив, як ОСОБА_12 знову стоячи біля стіни будинку, тягнув за волосся його матір ( ОСОБА_13 ), у зв'язку з чим він без попередження спрямував зброю у бік ОСОБА_10 та здійснив постріл. ОСОБА_12 стояв напівоберт і поранення прийшлось йому в лівий бік живота. Після отримання поранення ОСОБА_12 відпустив його матір ( ОСОБА_13 ) та підняв свою футболку для того, щоб побачити рану. ОСОБА_39 ( ОСОБА_31 ) стояла поряд. Після першого пострілу ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_40 вийти з двору, але останній почав кричати та погрожувати йому, що це так не минеться. Далі ОСОБА_12 почав виходити із заднього двору, а його матір ( ОСОБА_31 ) пішла слідом. Проходячи біля нього, матір ОСОБА_28 ( ОСОБА_31 ) накинулась на нього та почала тягнути за рукав, у зв'язку з чим він почав відходити вглиб заднього двору, де матір ОСОБА_28 ( ОСОБА_31 ) почала погрожувати йому ув'язненням, а потім забрала свого сина ОСОБА_10 і вони почали рухатись в бік виходу із заднього двору. Увесь цей час ОСОБА_13 продовжувала стояти біля стіни. Дійшовши до дверей заднього двору, матір ОСОБА_10 ( ОСОБА_31 ) передала йому шматок арматури, довжиною біля 0,5 м, та відійшла в бік і щось крикнула своєму сину, у зв'язку з чим ОСОБА_12 повернувся і кинувся на ОСОБА_6 . У цей час він йшов позаду них і супроводжував їх. У цей момент між ним та ОСОБА_19 почалась боротьба, в ході якої ОСОБА_6 наніс близько 4 ударів рукояткою пістолета по голові ОСОБА_40 та виштовхав його за двері заднього двору. У момент боротьби кров ОСОБА_10 залишилась на одязі ОСОБА_6 . Далі матір ОСОБА_10 ( ОСОБА_31 ) вискочила вслід за своїм сином і при цьому почала погрожувати ОСОБА_6 ув'язненням. Дійшовши до краю «времянки», ОСОБА_12 знову повернувся та, утримуючи металеву арматуру у руці, кинувся в його бік, швидко повернувшись на задній двір.

Стоячи біля вхідних дверей на задньому дворі, ОСОБА_6 здійснив другий постріл у ОСОБА_10 , однак останній не зупинився і продовжив бігти в його бік, через що ОСОБА_6 відійшов і знову здійснив третій постріл у ОСОБА_10 . Після третього пострілу ОСОБА_12 зігнувся, і в цей час підійшла його матір ( ОСОБА_31 ), яка взяла свого сина під руки і повела з двору. Дійшовши до вхідних воріт, він зрозумів, що вони виходять з двору. Далі він зайшов до «времянки», де кинув пістолет на підвіконня, та пішов на задній двір до своєї матері ( ОСОБА_11 ).

Далі слідчий запитав ОСОБА_6 скільки він бачив влучень у потерпілого, на що ОСОБА_6 відповів, що чітко бачив перше влучення, яке прийшлось ОСОБА_10 в область живота зліва, а інші два влучення він чітко не бачив. Перший постріл, який він здійснив біля дверей «времянки», не влучив у ОСОБА_10 , оскільки куля пішла мимо. Крім цього, ОСОБА_6 зазначив, що в область голови ОСОБА_28 він не цілився та не стріляв.

Далі слідчий знову запитав ОСОБА_6 , хто саме виносив арматуру з двору, на що ОСОБА_6 відповів, що матір ОСОБА_28 ( ОСОБА_31 ) підібрала арматуру та винесла її з двору, що відбувалось за двором він не знає, оскільки з нього не виходив.

Далі адвокат задав питання ОСОБА_6 в яку частину тіла він цілився та яка мета здійснення пострілів, на що ОСОБА_6 відповів, що основною метою пострілів було зупинити ОСОБА_10 . Однак в голову та в спину він не цілився та не стріляв. Усі постріли він здійснював у передню частину тіла, при цьому збільшував відстань.

Далі, адвокат знову запитав ОСОБА_6 , чи хотів він своїми діями змусити ОСОБА_41 покинути двір, на що ОСОБА_6 відповів «так», та зазначив, шо не стріляв до останнього, але вимушений був це зробити як крайню міру, оскільки не міг іншими способами його зупинити.

Далі слідчий знову задав питання ОСОБА_6 скільки він бачив ударів, які ОСОБА_10 наніс його матері ( ОСОБА_13 ), на що ОСОБА_6 , відповів, що бачив як ОСОБА_10 , знаходячись за будинком його матері ( ОСОБА_13 ), наніс три удари кулаком правої руки, а арматуру утримував у лівій руці, однак нею удари не наносив, оскільки йому було незручно.

Далі слідчий знову задав питання ОСОБА_6 , чим був викликаний конфлікт, на що ОСОБА_6 відповів, що не знає, оскільки ОСОБА_10 нічого не пояснював, а відразу ж почав бити його матір ( ОСОБА_13 ).

Також, ОСОБА_6 пояснив, що конфліктних ситуацій було багато, оскільки ОСОБА_10 займається крадіжками, а його матір ( ОСОБА_13 ) розповідає про це мешканцям вулиці. Крім цього, хвіртка, яка веде до городу, при закритті утворює гучний звук, що також не подобалось ОСОБА_10 . Крім того ОСОБА_28 не подобалось те, що люди, які приходять до двору Тронів, гукають власника.

Далі слідчий знову задав питання ОСОБА_6 щодо того, що відповідно до свідчень потерпілого та деяких свідків він або його матір ( ОСОБА_13 ) займаються незаконною реалізацією самогону, на що ОСОБА_6 відповів, що ні він, ні його матір ( ОСОБА_13 ) самогон не продають, а свідчення людей у кримінальному провадженні - це наклеп;

- відповідно до відеозапису та протоколу проведення слідчого експерименту (т.1 а.п. 236-239, 246), 15 вересня 2015 року в період часу з 12 години 48 хвилин до 13 години 05 хвилин слідчим СВ Вільнянського РВ ГУМВС України в Запорізькій області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_36 за участю потерпілого ОСОБА_10 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_37 та судово-медичного експерта ОСОБА_38 у присутності двох понятих проведено слідчий експеримент з метою перевірки й уточнення відомостей, викладених у протоколі допиту потерпілого ОСОБА_10 .

Слідчим експериментом встановлено, що всі його учасники зібрались біля будинку АДРЕСА_2 , де потерпілому ОСОБА_10 в присутності двох понятих було запропоновано на місці розповісти та показати обставини вчиненого щодо нього злочину, що мав місце 22 червня 2015 року на території вищевказаного двору, на що ОСОБА_10 добровільно погодився і запропонував усім учасникам слідчої дії пройти у двір. Для ретельного відображення вказаних подій підозрюваному ОСОБА_10 був наданий макет людини та пневматичний пістолет.

Стоячи біля двору, ОСОБА_10 пояснив, що 22 червня 2015 року, в післяобідній час, він прийшов до двору АДРЕСА_2 для того, щоб з'ясувати, коли закінчиться торгівля алкоголем. Підійшовши до хвіртки, він побачив у дворі жінку, яку всі називають ОСОБА_42 ( ОСОБА_13 ), якій почав пред'являти претензії. Почувши це, ОСОБА_24 ( ОСОБА_13 ) жестом погукала його до себе у двір для того, щоб сварку не чули сусіди. Після цього ОСОБА_10 пройшов у двір, де вказав місце біля «времянки» та сказав, що саме тут між ним та ОСОБА_42 ( ОСОБА_13 ) відбувалась сварка. Після цього ОСОБА_24 ( ОСОБА_13 ) направилась на задній двір через відчинені двері, а він пішов слідом, де вони продовжили сварку, в ході якої ОСОБА_24 ( ОСОБА_13 ) схопила його верхній одяг та почала трясти.

У цей час біля вхідних дверей на задній двір з'явився ОСОБА_6 , який, утримуючи пістолет у руці, здійснив два постріли, які прийшлись йому в ліву ногу та в праве стегно, однак черговість влучень він не пам'ятає. Отримавши поранення, він злякався та побіг за будинок, де присів на металеву драбину, яка веде на дах. Перевівши подих, він почав підніматись, і в цей час він отримав третє поранення, яке прийшлось йому в область живота зліва. У цей час його матір ( ОСОБА_31 ) та Люся ( ОСОБА_13 ) стояли поряд та кричали. Зрозумівши, що йому терміново потрібна медична допомога, він направився до виходу з заднього двору, де стояв ОСОБА_6 . Проходячи повз ОСОБА_6 , останній впритул здійснив четвертий постріл, який прийшовся йому в грудну клітину.

Далі слідчий задав питання ОСОБА_10 , чи наносив він будь-які удари Люсі ( ОСОБА_13 ), на що ОСОБА_10 відповів, що ОСОБА_43 він жодних ударів не наносив, а лише сварився з нею, при цьому остання схопила його за верхній одяг та трясла, пояснюючи, що за рахунок продажу алкоголю вона виживає.

На питання слідчого, чи наносились йому будь-які інші удари, крім кульових поранень, ОСОБА_10 відповів, що будь-яких ударів йому не наносилось, тільки постріли.

Далі слідчий знову задав питання ОСОБА_10 , чи були в нього в руках будь-які предмети: арматура чи труба, на що ОСОБА_10 відповів, що жодних предметів у нього в руках не було.

На питання слідчого, яким чином він вийшов з двору, ОСОБА_10 відповів, що з двору його вивела мати ( ОСОБА_31 ), яка вела його під руки, а за двором він вже почав втрачати свідомість.

На питання захисника, чи раніше виникали конфлікти у нього з ОСОБА_6 чи ОСОБА_13 , ОСОБА_10 відповів, що раніше між ними конфліктів не виникало, однак щодо припинення торгівлею самогоном їм раніше вказувалось.

Далі захисник запитав ОСОБА_10 , з якою метою він прийшов на територію двору ОСОБА_13 , на що ОСОБА_10 відповів, що прийшов на територію вказаного двору з метою врегулювання питання про припинення продажу самогону, оскільки вказану адресу почали відвідувати невідомі особи аморальної спрямованості.

Далі слідчий знову задав питання ОСОБА_10 , протягом якого часу триває торгівля самогоном, на що ОСОБА_10 відповів, що торгівля самогоном триває протягом одного року.

Далі адвокат знову задав питання ОСОБА_10 , як саме він бачив розмову з ОСОБА_13 , на що ОСОБА_10 , відповів, що лише систематичними та наполегливими скаргами він планував зупинити торгівлю самогоном та наголосив, що розмова дійсно була на підвищених тонах.

Далі адвокат знову задав питання ОСОБА_10 , чи вживав він спиртні напої перед приходом до ОСОБА_13 , на що ОСОБА_10 , відповів, що дійсно у вказаний день близько 11:00 години він вжив близько 250 грамів коньяку, однак до приходу він встиг поспати.

Далі адвокат знову задав питання ОСОБА_10 , чи звертався він до правоохоронних органів за фактом незаконної торгівлі самогоном ОСОБА_13 , на що ОСОБА_10 , відповів, що особисто він не звертався, однак знає, що сусіди з даного приводу звертались до сільської ради.

Далі адвокат знову запитав ОСОБА_10 , чи давали йому будь-який офіційний дозвіл для проходження на територію вказаного двору, на що ОСОБА_10 , відповів, що його покликала ОСОБА_13 жестом руки, для того, що б він не кричав і це не чули сусіди. Так як на території вказаного двору постійно проживає Люся ( ОСОБА_13 ) він вважає її власницею, однак кому саме по документам належить двір він не знає;

- згідно з висновком експерта № 247 від 18 вересня 2015 року (т.2 а.п. 39-44), на підставі даних наданих медичних документів, а також «Протоколів проведення слідчих експериментів», проведених 15 вересня 2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_6 , 1967 р.н., та потерпілого ОСОБА_10 , 1981 р.н., лікар судово-медичний експерт ОСОБА_44 дійшов таких висновків:

1. У гр-на ОСОБА_10 були наявні тілесні ушкодження:

- одиночне сліпе проникаюче поранення передньої поверхні грудної клітини справа з наскрізним переломом тіла грудини, переломом 5-го ребра справа, забоєм верхньої частини правої легені, забоєм серця, пошкодженням внутрішньої грудної артерії, накопиченням крові в правій плевральній порожнині та структури середостіння, з хірургічним видаленням чужорідних тіл з дна раневого каналу («куля» та два листки пижа);

- одиночне сліпе поранення правого стегна у верхній третині (області правого тазостегнового суглобу) з раневим каналом, на дні якого виявлено та хірургічним шляхом видалені чужорідні тіла («куля» та два листки пижа);

- рана в області передньобокової поверхні черевної порожнини біля краю лівої реберної дуги, рана в області лівого стегна в середній третині.

2. Поранення у гр-на ОСОБА_10 кваліфікуються (згідно з діючими «Правилами судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 №6):

- одиночне сліпе проникаюче поранення грудної клітини - кваліфікується як ТЯЖКЕ тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент спричинення;

- одиночне сліпе поранення правого стегна у верхній третині (області правого тазостегнового суглобу), що спричинило розлад здоров'я на строк тривалістю понад 6 днів, але не більше 21 дня - як ЛЕГКЕ тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я;

- рана в області передньобокової поверхні черевної стінки скраю лівої реберної дуги, а також рана в області лівого стегна в середній третині як у сукупності, так і окремо, як таке, що спричинило незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів, кваліфікуються як ЛЕГКІ тілесні ушкодження;

3. Одиночне сліпе проникаюче поранення грудної клітини, а також одиночне сліпе поранення правого стегна у верхній третині (області правого тазостегнового суглобу) у гр-на ОСОБА_10 могли утворитися від дії тупих предметів, які мають значну кінетичну силу в момент спричинення, якими могли бути й снаряди («пулі» по даним медичної документації), вилучені із ранового каналу хірургічним шляхом. Також, враховуючи значний дефект м'яких тканин передньої поверхні грудної клітини справа, характер встановлених переломів, виявлення в дні ранових каналів листки пижа - не виключається можливість додаткового впливу вторинних факторів пострілу (газів з листками пижа - за даними медичної документації).

Рана в області передньобокової поверхні черевної стінки з краю лівої реберної дуги, а також рана в області лівого стегна в середній третині у гр-на ОСОБА_10 могли утворитися від дії тупих твердих предметів, характерні особливості яких в ушкодженнях не відобразились (за даними медичної документації).

Враховую локалізацію виявлених поранень, можна сказати, що громадянину ОСОБА_10 було нанесено не менше 4 травматичних впливів.

4. Дані поранення ушкодження у гр-на ОСОБА_10 цілком могли утворитися в строк (22 червня 2015 року) і за обставин, вказаних ним при огляді, і в постанові слідчого.

5. Механізм виникнення поранень на тілі гр-на ОСОБА_10 в межах свідчень обвинуваченого ОСОБА_6 , вказаних в «Протоколі проведення слідчого експерименту», відповідають результатам проведеної судово-медичної експертизи в частині характеру травмую чого предмету - вогнепальна травма і частково відповідає кількості та локалізації завданих поранень (здійснив декілька пострілів, на тілі потерпілого виявлено 4 травматичних впливів).

Механізм виникнення поранень в межах свідчень потерпілого ОСОБА_10 , зазначених в «Протоколі проведення слідчого експерименту» повністю відповідає результатам проведеної судово-медичної експертизи в частині характеру травмую чого предмету (вогнепальна травма), так і локалізації та кількості спричинених поранень;

- відповідно до висновку експерта № 1707 від 24 липня 2015 року (т.2 а.п. 29) рідка кров ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0;

- згідно з висновком експерта № 1697 від 22 липня 2015 року (т.2 а.п. 31) рідка кров гр. ОСОБА_6 , 1967 року народження, відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту зрізів вільних кінців нігтьових пластин підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (висновок експерта № 452 від 17 серпня 2015, т.2, арк.с.33-34) знайдені рогові лусочки, походження яких за рахунок власного нігтьового ложе вважається найбільш ймовірним. Крові та клітин епітелію, придатних для дослідження, не виявлено;

- згідно з висновком експерта № 1712 від 10 серпня 2015 року (т.2 а.п. 36-37) у зразку речовини бурого кольору, вилученої під час огляду місця події (об'єкт №1), що доставлений між двома листками дактилоплівки, встановлена наявність крові людини і виявлений антиген Н з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0, в тому числі від потерпілого ОСОБА_10 та (або) підозрюваного ОСОБА_6 , при наявності в нього на момент того, що сталося, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечою.

Також, судом було досліджено протокол від 24 червня 2015 року огляду предмету, а саме, пістолету RG - 88-CAL 9 ммР.А. чорного кольору НОМЕР_3 , виданого ОСОБА_6 згідно з його заявою, який було вилучено (т.2 а.п. 16-18);

- відповідно до протоколу від 26 червня 2015 року огляду предмету та заяви ОСОБА_6 було оглянуто та вилучено одяг ОСОБА_6 : сорочку сірого кольору та штани чорного кольору (т.2 а.п. 19-22);

- відповідно до протоколу огляду від 28 серпня 2015 року та фототаблиці до нього в таракальному відділенні КЗ «МКЛБ та ШМД» м.Запоріжжя було оглянуто та вилучено одяг, який належить потерпілому ОСОБА_10 : футболку, труси, джинси та пару шкарпеток (т.2 а.п. 23-25);

- згідно з протоколом огляду від 28 серпня 2015 року та фототаблицею до нього в КЗ «МКЛБ та ШМД» м.Запоріжжя було оглянуто, вилучено та поміщено до спецпакету дві гумові кулі та чотири паперові пластини (пижі) (т.2 а.п. 26-27);

- відповідно до протоколу огляду від 28 серпня 2015 року було оглянуто згорток, який добровільно видав ОСОБА_6 у приміщенні кабінету №40 Вільнянського РВ по вул.Бочарова, 17 в м.Вільнянськ Запорізької області. У згортку знаходилася гільза з жовтого металу, на тильній стороні якої мається маркування «ПНД - 9 П 9мм». Вказана гільза була вилучена та поміщена до спецпакету (т.2 а.п. 60);

- згідно з висновком експерта від 17 вересня 2015 року № 469-ЗТ (судова балістична експертиза, т.2 а.п. 46-53):

1. Пістолет, вилучений 24 червня 2015 року в ході проведення огляду у ОСОБА_6 за фактом нанесення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , в представленому вигляді є короткоствольною вогнепальною зброєю - гладкоствольним самозарядним пістолетом «ROHM RG 88» № НОМЕР_1 , калібру 7мм, промислового виробництва Германії, в якого з каналу ствола саморобним способом вилучена калібровочна втулка.

2. Пістолет, вилучений 24 червня 2015 року в ході проведення огляду у ОСОБА_6 за фактом нанесення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , придатний для виконання пострілів, зброя не придатна для здійснення пострілу бойовими патронами без внесення змін в конструкцію пістолета.

3. 4 гільзи, вилучені 22 червня 2015 року в ході огляду місця події на території двору будинку АДРЕСА_2 , 27 червня 2015 року в ході огляду місця події на території двору будинку АДРЕСА_2 , та 28 серпня 2015 року в ході огляду, яку добровільно видав ОСОБА_6 , вистріляні з пістолета «ROHM RG 88» № НОМЕР_1 , вилученого 24 червня 2015 року в ході проведення огляду у ОСОБА_6 за фактом нанесення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 .

4. 3 кулі, вилучені 22 червня 2015 року в ході огляду місця події біля житлового будинку АДРЕСА_2 , та 28 серпня 2015 року в ході огляду в приміщенні КЗ «МКЛБ та ШМД», до боєприпасів не належать - є елементами споряджання - гумовими кулями до патронів несмертельної (травматичного) дії калібру 9ммР.А., промислового виробництва.

5. 4 прокладки, вилучені 28 серпня 2015 року в ході огляду в приміщенні КЗ «МКЛБ та ШМД», могли бути елементами споряджання - прокладками саморобного виготовлення, патронів калібру 9ммР.А., саморобного виготовлення.

Правильність проведеного дослідження та зробленого висновку підтвердив допитаний у судовому засіданні 10 грудня 2018 року судовий експерт ОСОБА_45 , пояснення якого за згодою всіх учасників провадження були відтворені в судовому засіданні 28 березня 2024 року.

Зокрема, експерт зазначив, що для проведення експертизи згідно з постановою слідчого було направлено: гумову кульку чорного кольору діаметром 9 мм, поміщену до паперового конверту, вилучену 22 червня 2015 року біля житлового будинку АДРЕСА_2 ; гільзу з металу жовтого кольору з написом «ПНД - 9П 9 мм», поміщену до спецпакету НДЕКЦ № 2460555, вилучену 28 серпня 2015 року у ОСОБА_6 ; дві гумові кульки чорного кольору діаметром 9 мм та чотири округлі паперові пластинки діаметром 9 мм, які поміщені до спецпакету НДЕКЦ № 2460554, вилучені 28 серпня 2015 року в приміщенні КЗ «МКЛБ та ШМД» м. Запоріжжя; гільзу з металу жовтого кольору з написом «Терен-3 9 мм», вилучену 22 червня 2015 року на території двору будинку АДРЕСА_2 ; пістолет RG 88 САL 9 мм Р.А. АD НОМЕР_4 з магазином № 88 без патронів, вилучені 24 червня 2015 року у ОСОБА_6 і дві гільзи з металу жовтого кольору з написом «Терен-3 9 мм», вилучені 27 червня 2015 року на території двору будинку АДРЕСА_2 , після проведення судово-дактилоскопічної експертизи поміщені до полімерного файлу.

Наданий на експертизу пістолет сертифікований Германією як газовий, тому він робить неможливим постріли моноснарядами.

Пістолет надійшов без захисного елемента, тому він втратив свої властивості як газовий. Тобто, із групи газової зброї він перейшов до групи вогнепальної зброї.

Вказаний захисний елемент - калібровочна втулка є обов'язковим елементом для даної моделі газового пістолета, він не міг бути проданий як газовий, якби не містив в собі цієї втулки.

Даний захисний елемент було вилучено саморобним способом. Для цього не потрібні спеціальні інструменти, її можна вилучити і за допомогою викрутки.

Для вирішення питання про придатність пістолета до здійснення пострілів при роздільному спорядженні, проводилася експериментальна стрільба трьома холостими патронами і спорядженням картечі діаметром 7 мм.

Автоматика пістолета працювала правильно, пістолет придатний для здійснення пострілів. Результати експериментальної стрільби з цього пістолета дали підстави зробити висновки, що він придатний до стрільби травматичними патронами калібру 9мм, еластичні кулі патронів при пострілі мають питому кінетичну енергію, що не перевищує граничне значення 0,5Дж/мм2, та придатний до здійснення пострілів при роздільному спорядженні, снаряди, вистріляні з нього, володіють питомою кінетичною енергією вище граничного значення 0,5Дж/мм2, про це він зазначив у своєму висновку. Такі результати також дають підстави виснувати про можливість нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Судячи з тяжкості нанесених потерпілому тілесних ушкоджень, постріли були зроблені з близької відстані.

Вогнепальна зброя повинна також мати певну міцність неодноразового використання. Даний пістолет витримав три постріли.

Щодо наданих для дослідження 4 прокладок, вилучених 28 серпня 2015 року в КЗ «МКЛБ та ШМД», експерт пояснив, що вони є елементами спорядження - прокладками саморобного виготовлення, до патронів калібру 9мм саморобного виготовлення.

З дослідженого судом висновку судово-психіатричного експерта № 524 від 31 серпня 2015 року (т.2 а.п. 54-58) вбачається, що ОСОБА_6 , 1667 року народження, психічних розладів не виявляв та не виявляє в теперішній час. У період здійснення інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв. Отже, він міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час він також може віддавати звіт своїм діям та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що докази сторони обвинувачення, вказані вище, у своїй сукупності підтверджують поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_6 вищевказаних правопорушень.

Так, обвинувачений як під час судового розгляду в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не заперечував факту здійснення ним чотирьох пострілів у бік потерпілого ОСОБА_10 , в результаті чого останньому були спричинені тілесні ушкодження.

Разом з тим, обвинувачений наполягав на тому, що він діяв у стані необхідної оборони.

На цьому наполягав і захисник.

Зазначене твердження обвинуваченого та його захисника, на думку колегії суддів, не є слушним, з огляду на таке.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2025 року, справа №686/32632/19, провадження № 51-3999км24, відповідно до ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Частиною 3 ст.36 КК України визначено, що перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження - це умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя. За змістом ст.24 КК України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.

Для відмежування умисного тяжкого тілесного ушкодження від умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони необхідно ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного.

Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що потерпілий повідомив, що в день події злочину між ним та його сусідкою (мати обвинуваченого - ОСОБА_13 ) відбулась словесна сутичка з приводу здійснення останньою незаконної торгівлі алкоголем. Будь-якого фізичного контакту між ними не відбувалось.Згодом потерпілий відчув хлопок по своїй правій нозі, та відразу по лівій. Побачив обвинуваченого, який стояв з пістолетом приблизно за 4 м від нього з правого боку. Потерпілий злякався та побіг, проте згодом йому був нанесений ще один постріл у живіт. Він побіг за кут будинку. Обвинувачений побіг слідом, проте потерпілий, коли зрозумів, що іншого виходу немає, вступив з ОСОБА_6 у бійку з метою відведення від себе зброї, під час якої останній зробив постріл в упор у грудну клітину потерпілого. Мати ОСОБА_10 підбігла до останнього, який вже втрачав свідомість. Між першим та другим пострілами пройшло 1-2 секунди, третій постріл відбувся приблизно через 3-4 секунди після останнього, четвертий - через 20 секунд. Мати потерпілого вказала на подальші постріли, проте ОСОБА_10 вже не розумів нічого навкруги. Бачив свою кров, яка йшла з грудей. Мати тягнула його з двору. Прибігли сусіди, проте потерпілий вже втрачав свідомість.

Свідок ОСОБА_25 підтвердила факт наявності конфлікту між родинами потерпілого та обвинуваченого, пов'язаного з продажем алкоголю матір'ю обвинуваченого ОСОБА_6 . Також, свідок розповіла про обставини події злочину, які їй були відомі та, які узгоджуються з показаннями потерпілого.

Свідок ОСОБА_30 також надала показання щодо обставин конфлікту, який відбувся у день події злочину між обвинуваченим та потерпілим, та серед іншого зазначила, що почула плач ОСОБА_17 , яка є матір'ю ОСОБА_10 , та підійшла до будинку потерпілого, де побачила лежачого на землі чоловіка, який затискав свій бік, і який повідомив про те, що в нього стріляв сусід ОСОБА_6 , який згодом вийшов зі свого будинку та кудись пішов по вулиці. Інші свідки повідомили ОСОБА_6 про виклик поліції. У обвинуваченого на той момент щось було важке в кишені.

З відтвореного запису судового засідання від 07 березня 2017 року убачається, що свідок ОСОБА_31 , яка є матір'ю потерпілого, надала показання аналогічні показанням допитаних свідків та потерпілого.

Показання потерпілого ОСОБА_10 та вищезазначених свідків узгоджуються з письмовими доказами, зокрема з відомостями з протоколу огляду місця події від 22 червня 2015 року, протоколу та відеозапису проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_10 від 15 вересня 2015 року, а також з висновку експерта № 247 від 18 вересня 2015 року та з висновку експерта від 17 вересня 2015 року № 469-ЗТ.

Зокрема, як зазначено у висновку експерта № 247 від 18 вересня 2015 року, враховуючи локалізацію виявлених поранень, можна сказати, що громадянину ОСОБА_10 було нанесено не менше 4 травматичних впливів. Дані ушкодження у гр-на ОСОБА_10 цілком могли утворитися в строк (22 червня 2015 року) і за обставин, вказаних ним при огляді, і в постанові слідчого. Механізм виникнення поранень на тілі гр-на ОСОБА_10 в межах свідчень обвинуваченого ОСОБА_6 , вказаних в «Протоколі проведення слідчого експерименту», відповідають результатам проведеної судово-медичної експертизи в частині характеру травмуючого предмету - вогнепальна травма і частково відповідає кількості та локалізації завданих поранень (здійснив декілька пострілів, на тілі потерпілого виявлено 4 травматичних впливів).

Механізм виникнення поранень в межах свідчень потерпілого ОСОБА_10 , зазначених в «Протоколі проведення слідчого експерименту» повністю відповідає результатам проведеної судово-медичної експертизи в частині характеру травмуючого предмету (вогнепальна травма), так і локалізації та кількості спричинених поранень.

Отже, з огляду на вищезазначені показання потерпілого та свідків, а саме, враховуючи характер, послідовність, рішучість і динамічність дій, вчинених обвинуваченим, спосіб та знаряддя спричинення тілесних ушкоджень (здійснення пострілів з пістолету), тяжкість та локалізацію тілесних ушкоджень, які потерпілому завдано у життєво важливі органи - поранення передньої поверхні грудної клітини, поранення правого стегна у верхній третині (області правого тазостегнового суглобу), рана в області передньобокової поверхні черевної порожнини біля краю лівої реберної дуги, рана в області лівого стегна в середній третині, а також поведінку обвинуваченого, який хоча і викликав швидку медичну допомогу потерпілому, проте особисто не вчинив жодних дій з метою надання невідкладної домедичної допомоги потерпілому безпосередньо на місці події злочину, колегія суддів доходить висновку, що усе це в сукупності свідчить про те, що ОСОБА_6 мав умисел на спричинення умисних тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 , які фактично і були ним спричинені, а не вчинення оборонних дій чи перевищення меж таких дій.

Така поведінка обвинуваченого прямо вказує на те, що він керувався наміром спричинити тілесні ушкодження потерпілому, а не захистити себе або свою матір від якихось протиправних дій потерпілого.

Показання ОСОБА_6 стосовно того, що він діяв у стані необхідної оборони, захищаючи себе та свою матір, не підтверджуються дослідженими судом доказами.

Відомостей про наявність у ОСОБА_6 чи у його матері тілесних ушкоджень, що мають відношення до цього провадження, суду не надано.

В матеріалах провадження такі відомості відсутні.

Отже, доводи обвинуваченого про протиправну поведінку самого потерпілого по відношенню до нього тайого матері, нічим не підтверджені.

Доводи сторони захисту стосовно того, що органом досудового розслідування з метою перевірки показань обвинуваченого ОСОБА_6 в частині того, що потерпілим було спричинено його матері ( ОСОБА_13 ) тілесні ушкодження, не було призначено проведення судово-медичної експертизи останньої, не є слушними, оскільки матеріали провадження не містять відомостей про те, що сторона захисту зверталась із таким клопотанням до слідчого або прокурора та їм було безпідставно відмовлено у його задоволенні.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, сторона захисту не була позбавлена можливості самостійно звернутись до відповідної медичної установи для проведення судово-медичної експертизи з метою отримання доказів на підтвердження своїх доводів.

Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції на підставі наявних у матеріалах кримінального провадження доказів, правильно встановив, що характер дій ОСОБА_6 свідчив про спрямованість його умислу саме на нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, що утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Доводи захисника з приводу допущених органом досудового розслідування істотних порушень в ході проведення розслідування за ч.1 ст. 263 КК України, а саме вимог ст. 214 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на таке.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Як убачається з матеріалів провадження, 22 вересня 2015 року до Вільнянського РВ надійшов рапорт від слідчого ОСОБА_46 про те, що в ході досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12015080210000996 від 22 червня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, після проведення судово-балістичної експертизи №469/3Т від 17 вересня 2015 року було встановлено, що «пістолет, вилучений 24 червня 2015 року в ході проведення огляду у ОСОБА_6 за фактом нанесення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , в представленому вигляді є коротко ствольною вогнепальною зброєю - гладкоствольним самозарядним пістолетом «ROHM RG 88» № НОМЕР_1 , калібру 7мм, промислового виробництва Германії, в якого з каналу ствола саморобним способом вилучена калібровочна втулка. Пістолет, вилучений 24 червня 2015 року в ході проведення огляду у ОСОБА_6 за фактом нанесення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , придатний для виконання пострілів, зброя не придатна для здійснення пострілу бойовими патронами без внесення змін в конструкцію пістолета».

Того ж дня, 22 вересня 2015 року органом досудового розслідування на підставі отриманого рапорту про вчинення кримінального правопорушення внесено відповідні відомості до ЄРДР за ч.1 ст. 263 КК України.

Таким чином, орган досудового розслідування діяв у відповідності до вимог ст.214 КПК України.

Доводи захисника щодо не встановлення належним чином органом досудового розслідування розміру матеріальної шкоди, завданої потерпілому, є необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2019 року (справа № 420/1667/18, провадження № 51-10433кмо18), обов'язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об'єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч.2 цієї норми.

Імперативність п.6 ч.2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження потерпілим на підтвердження розміру матеріальної шкоди були надані відповідні квитанції. В матеріалах провадження містяться їх копії, завірені належним чином.

Ставити під сумнів достовірність відомостей, вказаних у цих квитанціях, серед іншого і те, що ліки придбавались потерпілим саме через завдані йому обвинуваченим тілесні ушкодження, жодних підстав немає.

За таких обставин, на момент розслідування кримінального провадження була відсутня загальна підстава для проведення експертизи, передбачена ч.1 ст.242 КПК України, та, відповідно, не було необхідності в обов'язковому залученні експерта для проведення експертного дослідження з визначення розміру матеріальної шкоди, завданої потерпілому.

На думку колегії суддів, цивільний позов потерпілого судом першої інстанції вирішений вірно, з наведенням відповідного обґрунтування, з яким погоджується і колегія суддів.

Перевіряючи доводи сторони захисту щодо відсутності в матеріалах провадження постанов про створення групи слідчих та процесуальних прокурорів, що, на думку захисника, свідчить про те, що суд першої інстанції не пересвідчився в тому чи всі слідчі та процесуальні дії, протоколи та постанови щодо яких надано прокурором та долучено до матеріалів судового провадження, були проведені уповноваженими на це особами, колегія суддів доходить таких висновків.

Під час судового розгляду провадження в суді першої інстанції у жодного учасника провадження не виникало сумнівів з приводу наявності повноважень у слідчих та прокурорів у цьому провадженні.

Відповідних заяв та клопотань з цього приводу від сторони захисту не надходило, цей аргумент наведений захисником лише під час апеляційного провадження.

Відповідно, вказане питання не було предметом дослідження в суді першої інстанції, оскільки повноваження слідчих та прокурорів у цьому провадженні ніким не оспорювались.

Перевіряючи вказані доводи захисника, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах провадження (т.1 а.п. 98) міститься постанова про призначення групи прокурорів. Окрім цього, хоча матеріали провадження не містять процесуального рішення про створення групи слідчих, проте з реєстру матеріалів досудового розслідування убачається, що відповідним дорученням визначено групу слідчих для проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та зазначено прізвища слідчих.

Якихось клопотань щодо додаткової перевірки вказаного питання при апеляційному розгляді від сторони захисту не надходило

В свою чергу, з урахуванням наявних в матеріалах провадження відомостей, у колегії суддів не виникає сумнівів у повноваженнях як слідчих так і прокурорів у цьому провадженні.

Протилежне не доведено.

Доводи захисника щодо порушення територіальної підсудності даного кримінального провадження, що пов'язано з ліквідацією Вільнянського району, також не знайшли свого підтвердження.

Частиною першою статті 32 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.

Відповідно до встановлених обставин провадження, кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим ОСОБА_6 на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, кримінальні правопорушення вчинені у межах територіальної юрисдикції Вільнянського районного суду Запорізької області, до якого органом досудового розслідування і було скеровано обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.263 КК України.

Разом з тим, відповідно до положень п.8 ч.1 Постанови Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" №807-IX від 17 липня 2020 року в рамках Запорізької області утворено 5 районів, де до Запорізького району (з адміністративним центром у місті Запоріжжя) віднесено території Біленьківської сільської, Вільнянської міської, Долинської сільської, Запорізької міської, Комишуваської селищної, Кушугумської селищної, Матвіївської сільської, Михайлівської сільської, Михайло-Лукашівської сільської, Новомиколаївської селищної, Новоолександрівської сільської, Павлівської сільської, Петро-Михайлівської сільської, Степненськоїсільської, Таврійської сільської, Тернуватської селищної, Широківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Проте, до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року №807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX.

В свою чергу, Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року введено воєнний стан в Україні, строк якого в подальшому Законами України №341/2022 від 17 травня 2022 року, №573/2022 від 12 серпня 2022 року, №2738-ІХ від 16 листопада 2022 року, №2915-IX від 07 лютого 2023 року, №3057-IX від 02 травня 2023 року, №3275-IX від 27 липня 2023 року, №3429-IX від 08 листопада 2023 року, №3564-IX від 06 лютого 2024 року, №3684-IX від 08 травня 2024 року, №3891-IX від 23 липня 2024 року, №4024-ІХ від 29 жовтня 2024 року, №4220-ІХ від 15 січня 2025 року, №4356-ІХ від 16 квітня 2025 року, було продовжено (в останнє з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб, №4524-ІХ від 15 липня 2025 року, було продовжено (в останнє з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб).

Отже, населений пункт (місце вчинення злочину) с. Матвїївкадо набрання чинності Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" відносився до Вільнянського району Запорізької області, тобто в межах територіальної юрисдикції Вільнянського районного суду Запорізької області (який здійснює правосуддя).

Зважаючи на наведене, колегія суддів не погоджується з доводами захисника, про те, що це провадження розглянуто судом першої інстанції з порушенням правил територіальної підсудності.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував всі обставини, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, та за наслідками судового розгляду зробив висновки, які фактичним обставинам кримінального провадження відповідають, доводи сторони захисту про протилежне спростовуються матеріалами провадження.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_6 призначено судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості та фактичних обставин вчинених кримінальних правопорушень, особи винного.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Колегія суддів звертає увагу і на ставлення обвинуваченого до вчиненого правопорушення, а також на те, що завдана потерпілому шкода не відшкодована обвинуваченим навіть частково.

Свої висновки в частині призначеного покарання, зокрема і щодо відсутності підстав для застосування положень ст..ст.69,75 КК України, суд належним чином вмотивував, а доводи сторони захисту про протилежне суперечать змісту оскаржуваного вироку.

З зазначеного вироку убачається, що те, що обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується переважно позитивно, згідно з характеристиками з попередніх місць роботи характеризується також позитивно, до лікарів нарколога та психіатра за допомогою не звертався, стало підставою для призначення останньому мінімального покарання, передбаченого законом, за вчинені кримінальні правопорушення.

Разом з цим, санкція ч.1 ст.121 КК України, в редакції чинній на час вчинення кримінального правопорушення, передбачала покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а ч.1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Відповідно до положень ч.1 ст.12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.121 та ч.1 ст.263 КК України, є тяжкими.

В той же час, відповідно до положень п.4 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Згідно з положеннями ч.5 ст.74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Згідно з матеріалами провадження, в т.ч. з вироком суду, інкриміновані ОСОБА_6 кримінальні правопорушення вчинені останнім 22 червня 2015 року.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 серпня 2020 року було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_6 .

Відповідно до повідомлення т.в.о. начальника Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області від 04 вересня 2020 року, під час проведення розшукових заходів було встановлено місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_6 , якому вручена судова повістка про виклик в судове засідання до суду першої інстанції.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.

Отже, строк перебігу давності був зупинений з моменту оголошення розшуку обвинуваченого ОСОБА_6 - з 11 серпня 2020 року до моменту повідомлення суду компетентними органами про встановлення місця перебування обвинуваченого - 04 вересня 2020 року, і цей строк становив 25 днів.

Таким чином, на час апеляційного розгляду з моменту вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень минуло понад десять років, з урахуванням строку, на який перебіг давності зупинявся.

В матеріалах провадження містяться відомості про те, що перед оголошенням розшуку обвинуваченого судом неодноразово приймалися рішення про його примусовий привід.

Проте, під час апеляційного розгляду не були спростовані доводи обвинуваченого про те, що він не був повідомлений належним чином про дату та час та місце певних судових засідань.

На викладене звернула увагу і прокурор при апеляційному розгляді.

Отже, матеріалами провадження не підтверджуються обставини більш тривалого періоду (ніж зазначено вище) ухилення обвинуваченого від суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що подане захисником клопотання, яке підтримано обвинуваченим, про звільнення останнього від призначеного покарання на підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України, підлягає задоволенню, а обвинувачений ОСОБА_6 підлягає звільненню від призначеного за оскаржуваним вироком суду покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Викладене не звільняє обвинуваченого ОСОБА_6 від обов'язку відшкодувати завдану потерпілому шкоду.

Підсумовуючи зазначене вище, колегія суддів доходить висновку, що вищевказаний вирок суду підлягає зміні на підставі ст.ст.407-409 КПК України в частині призначення обвинуваченому покарання.

Керуючись п.4 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України, ст.ст. 404, 405, 407-409 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_9 , з урахуванням поданих до неї захисником - адвокатом ОСОБА_8 доповнень, задовольнити частково.

Вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2024 року, яким визнано ОСОБА_6 винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.263 КК України, змінити в частині призначеного ОСОБА_6 покарання.

Звільнити ОСОБА_6 від призначеного за вказаним вироком суду покарання на підставі п.4 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК Україниу зв'язку із закінченням строків давності.

У решті вирок залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4