Справа № 127/12469/25
Провадження № 22-ц/801/2033/2025
Категорія: 55
Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.
Доповідач:Сало Т. Б.
30 вересня 2025 рокуСправа № 127/12469/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Голоти Л.О., Міхасішина І.В., секретар Луцишин О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2025 року, ухвалене суддею Сичуком М.М., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» щодо нарахування плати (нарахувань) за послугу з централізованого теплопостачання в тому числі центрального опалення, гарячого водопостачання, опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 ;
- зобов'язати КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» припинити здійснювати нарахування плати (нарахувань) за послугу з централізованого теплопостачання в тому числі центрального опалення, гарячого водопостачання, опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 ;
- зобов'язати КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» здійснити перерахунок плати (нарахувань) за послугу з централізованого теплопостачання в тому числі центрального опалення, гарячого водопостачання, опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 ;
- зобов'язати КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» провести відповідні коригування по особовому рахунку ОСОБА_1 та скасувати заборгованість за послугу з централізованого теплопостачання в тому числі центрального опалення, гарячого водопостачання, опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 9 519 грн. 88 коп.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що він є співвласником квартири по АДРЕСА_1 і за вказаною адресою у нього на даний час зареєстроване місце проживання.
Згідно витягу з протоколу №12 від 19 червня 2007 року засідання постійно діючої міжвідомчої комісії з питань від'єднання споживачів від мереж ЦО і ГВП від 20 червня 2007 року №02-02-435, ОСОБА_1 надано дозвіл на від'єднання від мереж ЦО та встановлення системи опалення з використанням природного газу в квартирі за вказаною вище адресою.
Відповідно до акту обстеження житлового приміщення, що від'єднано від центрального опалення та гарячого водопостачання РЦ №3 від 28 липня 2010 року, за результатами обстеження згаданої квартири встановлено, що наявна ізоляція, опалювальних приладів та трубопроводу в під'їзді немає.
Зі змісту акту про від'єднання квартири позивача (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП підтверджується відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП.
Згідно акту від 10 вересня 2007 року, власник квартири розташованої по АДРЕСА_1 виконав від'єднання опалювальних приладів від системи центрального опалення та кранів від системи гарячого водопостачання згідно виданих технічних умов. Акт складений для виключення цієї квартири з розрахунків за центральне опалення та гаряче водопостачання згідно вартості теплової енергії.
Відповідно до акту від 02 березня 2015 року, в під'їздах №1-4 житлового будинку по АДРЕСА_2 опалювальні прилади відсутні.
За змістом відповіді № 60 від 29 лютого 2024 року на звернення МКП УК Замостя, при обстеженні системи опалення згаданого вище будинку встановлено, що опалення місць загального користування сходових клітин під'їздів №1-4 не передбачено та відсутнє.
Позивач зазначає, що вказані обставини встановлені ухвалою від 09 квітня 2024 року у справі №127/37097/23 про скасування судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованості за послуги централізованого теплопостачання в солідарному порядку.
Враховуючи викладене позивач зазначає, що його квартира ще з 2007 року була повністю від'єднана від центрального опалення та гарячого водопостачання, а сам будинок не містить в собі комунікацій для опалення місць загального користування. Отже, вказана квартира з 2007 року не здійснює фактичне споживання комунальних послуг у вигляді центрального опалення, гарячого водопостачання.
У березні 2025 року КП ВМР «Віницяміськтеплоенерго» направило ОСОБА_1 досудове попередження, яким вимагало від позивача сплатити заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання в розмірі 9 519 грн. 88 коп.
Оскільки позивач не здійснює фактичного споживання комунальних послуг із центрального опалення та гарячого водопостачання, нарахування заборгованості за споживання таких послуг є неправомірним та таким, що не відповідає чинному законодавству, а тому у нього виникла необхідність у зверненні до суду із вказаною позовною заявою.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ним було надано беззаперечні докази того, що ані він, ані увесь будинок АДРЕСА_2 не має технічної можливості споживати комунальні послуги у вигляді опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Суд залишив поза увагою, що будь-які нарахування заборгованості зі сплати комунальних послуг на його ім'я та членів його сім'ї є безпідставними та такими, що порушують чинне законодавство. Відсутність Акту про відключення будинку від мереж централізованого опалення не підтверджує того, що він фактично отримує і споживає послуги з опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Висновки суду щодо укладення між сторонами договору про надання комунальних послуг засновані лише на припущеннях. Постанова Кабінету Міністрів України №830 від 21 серпня 2019 року «Про затвердження Правил надання послуг з теплопостачання» не підлягає застосуванню, враховуючи відсутність у будинку опалювальних приладів місць загального користування приладів розподілу або обліку теплової енергії. Ухваливши рішення, суд фактично сприяв виконанню неіснуючого зобов'язання позивача перед відповідачем.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником помешкання (квартири) АДРЕСА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 03 жовтня 2013 року (а.с.13).
Згідно витягу з протоколу №12 від 19 червня 2007 року засідання постійно діючої міжвідомчої комісії з питань від'єднання споживачів від мереж ЦО і ГВП від 20 червня 2007 року №02-02-435, ОСОБА_1 надано дозвіл на від'єднання від мереж ЦО та встановлення системи опалення з використанням природного газу в квартирі за адресою АДРЕСА_1 (а.с.10).
Зі змісту акту про від'єднання квартири (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП слідує, що квартира позивача відключена від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП (а.с.11).
В акті від 10 вересня 2007 року ВКП «Моріс» зазначено, що власник квартири розташованої по АДРЕСА_1 , виконав від'єднання опалювальних приладів від системи центрального опалення та кранів від системи гарячого водопостачання згідно виданих технічних умов. Акт складений для виключення квартири цієї квартири з розрахунків за центральне опалення та гаряче водопостачання згідно вартості теплової енергії (а.с.11 на звороті).
Цей факт не заперечував відповідач.
Відповідно до акту від 02 березня 2015 року, в під'їздах №1-4 житлового будинку по АДРЕСА_2 , опалювальні прилади відсутні (а.с.12).
Відповідно до листа КП МКП «УК «Замостя» Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради №60 від 29 лютого 2024 року, при обстеженні системи опалення будинку АДРЕСА_2 встановлено, що опалення місць загального користування сходових клітин під'їздів №1-4 не передбачено та відсутнє. Підвальне приміщення в будинку відсутнє, запірна арматура центрального опалення знаходиться в колодязі біля будинку (а.с.12 на звороті).
КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» листом від 19 червня 2023 року №П-327 на звернення ОСОБА_1 повідомило, що йому необхідно оплатити заборгованість за МЗК у розмірі 5 771,27 грн, за абонобслуговування 316,02 грн, що відображено в оборотній відомості (а.с.9).
У досудовому попереджені повідомлено, що по квартирі АДРЕСА_3 наявна заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання в розмірі 9 519 грн. 88 коп. До 01 квітня 2025 року слід оплатити зазначену заборгованість або укласти договір реструктуризації боргу (а.с.13 на звороті).
За оборотною відомістю, за період з травня 2022 року по квітень 2025 року за вказаною вище адресою рахується заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання в розмірі 9 857,81 грн (а.с.36).
ОСОБА_1 , зважаючи на те, що він не здійснює фактичного споживання комунальних послуг із централізованого опалення та гарячого водопостачання вважає, що нарахування заборгованості за споживання таких послуг є неправомірним та таким, що не відповідає чинному законодавству, а відтак звернувся до суду із даним позовом.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах; договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Відповідно до статті 7 цього закону, індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
З 01 травня 2021 року набрали чинності зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», які передбачили нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання та споживання цих послуг, та визначили особливості укладання, зміни та припинення договорів.
Так, відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Відповідно до ч. 7 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону, договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» запропонувало населенню публічну оферту для ознайомлення та укладення договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, опублікувавши текст на веб-сайті підприємства. Доступ до веб-сайту підприємства є відкритим.
Інформації, що мешканці будинку, де мешкає позивач, у визначений законом строк вибрали модель організації договірних відносин матеріали справи не містять.
Тобто з 01 листопада 2021 року почав діяти, зокрема Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, дія якого поширюється і на правовідносини між сторонами у даній справі.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, квартира позивача від'єднана від системи централізованого теплопостачання та обладнана автономною системою опалення. Разом з тим, вказана обставина не виключає існування договірних відносин між сторонами на підставі Типового договору.
У п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Такому праву прямо відповідає передбачений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 9 цього Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Крім того, відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Отже згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити спожиті житлово-комунальні послуги.
Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 зазначав про те, що йому незаконно нараховується плата за такими чотирма складовими: централізоване опалення; гаряче водопостачання; опалення місць загального користування та допоміжних приміщень; функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Підстава позову - отримання ОСОБА_1 досудового попередження КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» про необхідність сплати заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання та відсутність у нього обов'язку по сплаті цієї заборгованості через відключення квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.
У свою чергу, ОСОБА_1 не обґрунтував, тобто не довів, що йому здійснене нарахування заборгованості по кожній із окремих складових.
КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» до відзиву на позов додало оборотну відомість, в якій відображено заборгованість лише за постачання теплової енергії.
Розмір заборгованості, вказаний у згаданому досудовому попередженні, відповідає розміру заборгованості (нарахуванням), вказаному в оборотній відомості.
У судовому засіданні представник КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» пояснив, що позивачу нарахована лише плата за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, а також на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку, що становить загальнобудинкові потреби на опалення.
Розмір заборгованості ОСОБА_1 не оскаржується.
Відповідно до пункту 14 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (далі - Правила), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315 (далі - Методика).
Аналогічні положення містить і Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії.
Згідно з п.п. 11 п. 41 Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Відповідно до абз. 4 пункту 24 Правил, обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Згідно з пунктом 38 Правил, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов'язанні брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Вказаний висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 22 грудня 2020 року у справі №311/3489/18.
Так, Верховний Суд зазначає, що спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. До допоміжних приміщень багатоквартирного будинку належать приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).
Беззаперечним є факт під'єднання будинку до зовнішніх інженерних мереж КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго». У будинку встановлено прилад комерційного обліку теплової енергії (загальнобудинковий лічильник). Саме з показників загальнобудинкового лічильника проводиться визначення обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у нього обов'язку сплачувати нараховану йому заборгованість через від'єднання квартири від систем централізованого опалення та гарячого водопостачання не заслуговують на увагу.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає про те, що ні він, ні інші мешканці будинку не мають технічної можливості споживати комунальні послуги у вигляді опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, оскільки у чотирьох під'їздах будинку відсутні прилади місць загального користування.
Разом з тим, пунктом 2 розділу І згаданої Методики визначено, що загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Місця загального користування - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень.
Тобто до складових загальнобудинкових потреб на опалення включається не лише витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, а й на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку.
Тому відсутність у під'їздах опалювальних приладів не звільняє позивача від обов'язку сплати заборгованості, яка в нього виникла.
Таким чином, підстав для визнання протиправними дій КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» та припинення здійснення нарахувань за обставин даної справи не має, а відтак не має підстав для задоволення наступних вимог позову.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 03 жовтня 2025 року.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді Л.О. Голота
І.В. Міхасішин