Справа № 127/17166/25
Провадження № 33/801/982/2025
Категорія: 331
Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М.
Доповідач: Шемета Т. М.
02 жовтня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференц зв'язку в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу адвоката Гармаша Андрія Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 червня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 173, ч. 1 ст. 184, ст. 185 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, -
встановив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч. 1 ст. 184, ст. 185 КУпАП, із врахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень в дохід держави, стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн. на користь держави.
Судом першої інстанції встановлено наступне:
-згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 668026 від 27 травня 2025 року, ОСОБА_1 26 травня 2025 року в телефонній розмові погрожував працівнику ССД ВМР фізичною розправою та виражався нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП;
-згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 137170, ОСОБА_1 28 травня 2025 о 12 год 20 хв за адресою м. Вінниця, вул. Маяковського, 138, у лікувальному закладі «Центр матері та дитини» образливо чіплявся до представників закладу та лікарів, чим порушував громадський спокій та порядок, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП;
-відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 668027 від 27 травня 2025 року, ЕО 7568, 7571, 7574 від 26 травня 2025 року ОСОБА_1 ухилився від виконання згідно ст. 150 СКУ батьківських обов'язків відносно малолітніх дітей, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП;
- відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №126397 від 28.05.2025, ОСОБА_1 о 12 год 22 хв за адресою м. Вінниця, по вул. Маяковського, 138, у «Центрі матері та дитини» неодноразово відмовився виконувати законну вимогу інспектора поліції Дефана В. І. припинити правопорушення, а саме хуліганські дії та прослідувати до ВП для складання адміністративних матеріалів, в подальшому не доставлений, матеріали складено на місці події, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Не погоджуючись із ухваленою судом першої інстанції постановою, адвокат Гармаш А. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 11 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч. 1 ст. 184, ст. 185 КУпАП.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП не містить викладу обставин об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення: в чому саме полягало невиконання батьківських обов'язків, цього не зазначено і в оскаржуваній постанові. Матеріали справи містять виключно заяви про вчинення злочину та пояснення соціального працівника ОСОБА_2 , зі змісту яких вона фактично виступає у статусі потерпілої особи, ці заяви мають суб'єктивний характер та ґрунтуються на повідомленні, отриманому від невідомої особи, що позбавляє їх належної доказової сили. Відтак, не має жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей. В матеріалах справи відсутній акт огляду з місця проживання дітей, будь-яких відомостей які б свідчили, що вони були в той момент в небезпеці, акт відібрання (вилучення) дітей у довіреної особи, будь-яких рішень служби у справах дітей з цього приводу.
Подружжя ОСОБА_3 у період з 23 травня 2025 по 26 травня 2025 було відсутнє за місцем проживання з поважних причин, а саме у зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я батька ОСОБА_1 , який проживав у м. Кам'янка-Бузька Львівської області та який надалі помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про смерть додана). Дітей на цей час вони залишили під наглядом довіреної особи ОСОБА_4 , якій цілковито довіряли.
Подальші дії ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які чинили спроби забрати та захистити своїх безпідставно вилучених дітей, були безпідставно розцінені як дрібне хуліганство та злісна непокора працівнику поліції, проте, жодних належних доказів факту вчинення дрібного хуліганства чи злісної непокори з боку ОСОБА_1 до матеріалів справи не долучено.
В судовому засідання представник ОСОБА_1 адвокат Гармаш А. В. підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходжу до таких висновків.
Так, відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Що стосується адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП
Так, судом першої інстанції визнано доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виходячи з даних, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 668027 від 27 травня 2025 року, при цьому суд взяв до уваги протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26 травня 2025 року, письмові пояснення та інші матеріали справи.
Однак з такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується з наступних підстав.
Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей і тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
При цьому, стаття 184 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 184 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Крім того, під ухиленням від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей слід розуміти як пряме невиконання батьками або особами, які їх замінюють, цих обов'язків та свідомого нехтування ними.
Згідно з частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В свою чергу, складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 668027 стосовно ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, оскільки в ньому не розкрита об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, тобто не зазначена суть адміністративного правопорушення, про що вказує сторона захисту у апеляційній скарзі.
Суд першої інстанції не звернув належної уваги на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам статті 256 КУпАП: у протоколі відсутній опис конкретних дій або бездіяльності ОСОБА_1 , які свідчили б про ухилення від виконання батьківських обов'язків щодо виховання дітей.
Натомість протокол містить лише формальне посилання на статтю 150 СК України, що не є достатньо інформативним і не конкретизує, від яких саме передбачених законом обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання малолітніх дітей ОСОБА_1 ухилився. Відсутність такої конкретизації унеможливлює встановлення фактичних обставин, які підтверджували б наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що основою обвинувачення є виключно заяви ОСОБА_2 про вчинення правопорушення, які ґрунтуються на повідомленні анонімної, невідомої особи, що позбавляє їх належної доказової сили.
Матеріали справи не містять жодних об'єктивних доказів, які б підтверджували проведення перевірки викладених у заявах ОСОБА_2 обставин щодо неналежного виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 . Зокрема, відсутні: акти огляду місця проживання дітей, акти медичного обстеження стану їхнього здоров'я, показання свідків чи інші належні та допустимі докази, які б могли підтвердити фактичні обставини, зазначені в заявах.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до розписки ОСОБА_4 від 23 травня 2025 року (а.с. 27) вона взяла на себе повну відповідальність за дітей подружжя ОСОБА_3 , зобов'язавшись здійснювати догляд, надавати медичну допомогу при потребі та представляти інтереси дітей на правах батьків. Таким чином, діти фактично перебували під належним наглядом дорослої особи, якій подружжя цілковито довіряло, що виключає можливість настання ризику для їхнього життя або здоров'я.
Відповідно, тимчасова відсутність ОСОБА_1 та його дружини за місцем проживання у період з 23 травня 2025 року по 26 травня 2025 року не може розцінюватися як ухилення від виконання обов'язків, передбачених законодавством стосовно виховання та забезпечення необхідних умов життя п'ятьох дітей. Таким чином, відсутність батьків за місцем проживання через поважні причини не може розцінюватися як склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, оскільки всі заходи щодо забезпечення безпеки, здоров'я та інтересів дітей були належним чином здійснені.
Суд першої інстанції, ухвалюючи постанову, не надав належної оцінки вказаним обставинам.
Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині є підставними: наявними в справі доказами не доведено факту ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків по відношенню до двох його дітей, що в свою чергу не надає можливості зробити висновок про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП.
Що стосується адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 137170)(а. с. 47).
Відповідно до положень статті 173 КУпАП дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на громадський порядок.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, котрі порушують громадський порядок і спокій громадян. Хуліганські дії завжди мають активний характер і не можуть виявлятися у формі бездіяльності.
Поняття «дрібне хуліганство» - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе приставання до громадян та інші подібні дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, якщо вони за своїм характером не тягнуть застосування заходів кримінального покарання.
Дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу; особа, яка скоїла дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає чи свідомо допускає вияв неповаги до суспільства.
Тобто, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення є порушення громадського порядку і спокою громадян.
При цьому, як згадувалось вище, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Мотивом порушення громадського порядку є неповага до суспільства. При цьому неповага до суспільства виявляється у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 137170, 28 травня 2025 року о 12 годині 20 хвилин за адресою м. Вінниця, вул. Маяковського, 138 у громадському місці, а саме лікувальний заклад «Центр матері та дитини» ОСОБА_1 образливо чіплявся до представників закладу та лікарів чим порушував громадський спокій та порядок громадян, чи вчинив правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.
На підтвердження викладеного у протоколі до матеріалів справи долучено: Протокол про адміністративне затримання (а.с.48), рапорт поліцейського взводу № 2 роти ТОР управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП капрала поліції В. Шведуна (а. с.49), протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення завідуючої відділення молодшого дитинства КНП «ВМКЛ «ЦМ та Д» ОСОБА_6 (а. с. 50) та її пояснення на окремому аркуші (а. с. 52), пояснення медичного працівника ОСОБА_7 (а. с. 51).
Так, згідно рапорту поліцейського взводу № 2 роти ТОР управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП капрала поліції В. Шведуна, зафіксовано протиправні дії ОСОБА_1 у громадському місці, а саме у м. Вінниці, по вул. Маяковського, 138 («Центр матері та дитини») поводив себе агресивно, зі слів працівників лікарні, штовхав та ображав їх (а.с. 49).
Згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення завідуючої відділення молодшого дитинства КНП «ВМКЛ «ЦМ та Д» та пояснень ОСОБА_6 , 28 травня 2025 року о 11 годині 10 хв. жінка та чоловік, які назвали себе батьками дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , увірвалися до відділення та забрали дітей, які були вилучені у них соціальною службою та поміщені у педіатричне відділення молодшого дитинства «ЦМ та Д» 26 серпня 2025 року о 16 годині 08 хвилин. Про цей факт була повідомлена заступниця директора. Тілесних ушкоджень вона не отримала, однак батько дітей в грубій формі відштовхнув її від дітей та самостійно виніс їх з приміщення лікарні .
Згідно пояснень ОСОБА_7 , 28 травня 2025 року о 10 годині 40 хвилини у відділенні старшого дитинства без дозволу прийшли двоє, чоловік та жінка, зайшли в палату № 6 до дітей, представились їхніми батьками. Персонал просив пройти цих осіб до заступника директора по педіатрії, однак вони грубили, хамили та спустилися на перший поверх. Через 20 хвилин батько дітей (зі слів) заходив у відділення, грубо штовхаючи персонал забирав дітей по черзі. Була повідомлена заступник директора по педіатрії. При цьому даний чоловік погрожував тілесними пошкодженнями, пізніше із відділення без дозволу забрав двох дітей та вивів їх на вулицю. В подальшому цього чоловіка затримала поліція .
Згідно протоколу АЗ № 108718 про адміністративне затримання, 28 травня 2025 року о 12 годині 24 хвилини ОСОБА_1 у зв'язку із вчиненням адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП для припинення адміністративного правопорушення, складення протоколу про адміністративного правопорушення, затримано (а. с. 48).
У сукупності вказані вище докази підтверджують викладене у протоколі серії ГП № 137170, є належними та допустимими відповідно до вимог статті 251 КУпАП та підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 дій, що підпадають під ознаки дрібного хуліганства, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.
Відтак посилання в апеляційній скарзі на відсутність доказів спростовується наявними у справі матеріалами, які суд першої інстанції дослідив і дав їм належну оцінку та обґрунтовано визнав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 дій, що порушують громадський порядок.
Таким чином, апеляційний суд виснує, що суд першої інстанції повно й всебічно з'ясував усі обставини справи та вірно прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Що стосується адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків. Сам факт конфліктної поведінки чи вчинення інших дій не свідчить автоматично про наявність саме злісної непокори.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у злісній непокорі, тобто у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 126397, 28 травня 2025 року о 12 год. 22 хв. за адресою м. Вінниця, вул. Маяковського, 138 у центрі «Матері та дитини» ОСОБА_1 відмовився неодноразово виконувати закону вимогу інспектора поліції Дефана В. І. припинити правопорушення, а саме хуліганські дії та прослідувати до ВП для складення адміністративних матеріалів, в подальшому не доставлений, матеріали складено на місці події, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП (а.с. 1).
Згідно рапорту поліцейського взводу № 2 роти ТОР управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП капрала поліції В. Шведуна, останній пояснив, що 28 травня 2025 року під несення служби в складі наряду поліції Юнкер-Т1 спільно з ст. л-т поліції Дефаном В. І. та ст. с-т поліції Поповичем О. А. на службовий планшет надійшов виклик «Бійка» за адресою: м. Вінниця, вул. Маяковського, 138. Прибувши на місце події було виявлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який хотів забрати своїх дітей з лікарні, яких вилучили працівники служби у справах захисту дітей. ОСОБА_1 агресивно себе поводив, зі слів працівників лікарні, штовхав та ображав їх, на неодноразові зауваження працівників поліції не реагував та не виконував їх законних вимог, вчинив хуліганські дії, після чого його було затримано за ст. 185 КУпАП та ст. 173 КУпАП. При затриманні ОСОБА_1 повідомив, що потребує допомоги ШМД, на місце події була викликана бригада ШМД № 28, старший лікар ОСОБА_10 повідомив, що ОСОБА_1 було госпіталізовано до лікарні для проходження обстеження (а.с. 2).
До протоколу також додано копії документів, оригінали яких долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 137170 за ст. 173 КУпАП , а саме: копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 28 травня 2025 року від завідуючої відділення молодшого дитинства КНП «ВМКЛ «ЦМ та Д» ОСОБА_6 (а. с. 3), копію пояснень ОСОБА_6 (а с. 4) та копію пояснень ОСОБА_7 (а. с. 5), копію протоколу АЗ № 108718 про адміністративне затримання (а. с. 8).
Однак, як уже проаналізовано вище, усі зазначені докази підтверджують хуліганські дії ОСОБА_1 , припинення яких відбулося після його адміністративного затримання однак вказані докази не містять інформації щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. Відмова ОСОБА_1 припинити хуліганські дії та їх продовження до затримання охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та не можуть бути кваліфіковані одночасно і як непокора законному розпорядженню працівника поліції.
Таким чином, апеляційний суд виснує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, доводи апеляційної скарги є підставними, а тому провадження у цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Що стосується адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 668026.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 668026, 26 травня 2025 року ОСОБА_1 в телефонній розмові погрожував працівнику ССД ВМР фізичною розправою та виражався нецензурною лайкою, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Згідно протоколу прийняття заяви про кримінальну правопорушення ОСОБА_2 від 26 травня 2025 року, яка працює у ВМР головним спеціалістом ССД, просить прийняти міри адміністративного характеру щодо ОСОБА_1 , який 26 травня 2025 року висловлювався по мобільному телефону в її бік словами нецензурної лайки, погрожував завданням фізичного болю, внаслідок чого вона хвилювалася за власне здоров'я (а.с. 67).
Згідно пояснень ОСОБА_2 , вона пояснила, що під час чергової перевірки дітей, які мешкають за адресою: АДРЕСА_2 , їм відмовилися відчиняти двері, а та особа, яка називає себе батьком п'ятьох дітей, який в телефонній розмові з нею погрожував їй фізичною розправою, виражався нецензурно (а.с. 68).
Згідно пояснень ОСОБА_1 , він спілкувався по телефону з представником соціальної служби ССД ВМР, в розмові він не погрожував та не виражався нецензурною лайкою, а лише просив щоб дітей не забирали, оскільки він вже повертався до місця їх знаходження. Працівники служби стверджували те, що його з дружиною не було вдома два тижні, а по факту їх не було чотири дні: з 23 травня 2025 року по 26 травня 2025 року. Працівники залякували дітей, що відвезуть їх у табір та погрожували забрати їх назавжди (а.с. 63).
Як вбачається із наданих доказів, ОСОБА_2 стверджує про те, що ОСОБА_1 вживав нецензурні слова під час телефонної розмови та погрожував, він же спростовує цей факт, жодними іншими доказами це не підтверджено (як от свідками, очевидцями, записом, тощо).
За викладених в протоколі обставин, відсутня одна з обов'язкових ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП: громадське місце, дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян. Такі дії ОСОБА_1 можуть бути розцінені як погроза працівнику органу влади, але це не є дрібним хуліганством в розумінні статті 173 КУпАП.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність в діях ОСОБА_1 обов'язкових ознак дрібного хуліганства, а відтак в цій частині оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, оскільки надані суду першої інстанції матеріали не містять достатньо доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 184, ст. 185 КУпАП, статті 173 КУпАП(протокол ВАД № 668026 від 27.05.2025 року), постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 18 червня 2025 року про визнання винуватим ОСОБА_1 за цими статтями підлягає до скасування, а провадження у справі закриттю у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП: у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею173 (протокол ГП № 137170 від 28.05.2025) КУпАП є вірним, однак в зв'язку із необхідністю закрити провадження за іншими статтями, призначене ОСОБА_1 покарання слід змінити та визначити його в межах санкції статті 173 КпАП і з урахуванням суті скоєного, особи правопорушника, визначити його у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 гривень.
В частині стягнення судового збору на користь держави постанова суду першої інстанції є вірною та підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Гармаша Андрія Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 червня 2025 року в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. ст. 173(протокол ВАД № 668026 від 27.05.2025 року), 184, 185 КУпАП скасувати та в цій частині постановити нову:
провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 184, 185, 173 (протокол ВАД № 668026 від 27.05.2025 року) КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративних правопорушень.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 червня 2025 року в частині визнання винним ОСОБА_1 за ст. ст. 173 (протокол ГП № 137170 від 28.05.2025) КУпАП змінити в частині призначеного покарання та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) гривень в дохід держави.
В іншій частині постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду Т. М. Шемета