Справа № 747/538/25
Провадження№ 3/747/384/25
03.10.2025 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
секретаря Зірки В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка матеріали, що надійшли з Прилуцького РВП ГУНП України в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого помічником бурильника ПАТ «Укрнафта», раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 173-2 КУпАП,-
17 вересня 2025 року в 23 год 30 хв ОСОБА_1 по місцю свого проживання АДРЕСА_1 вчинив сварку зі своєю дружиною ОСОБА_2 , в ході якої ображав її нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєному визнав у повному обсязі, запевнив суд, що більше подібне не повториться.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 173-2 КУпАП складом адміністративного правопорушення є вчинення домашнього насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений. Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закон про домашнє насильство), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Пункт 14 ч.1 ст.1 Закону про домашнє насильство визначає, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Винність ОСОБА_1 підтверджується встановленим в ході розгляду справи обставинами та матеріалами справи, а саме - протоколом про адміністративне правопорушенням від 22.09.2025 року серії ВАВ № 047834 та додатками до нього, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, даними ним під час судового розгляду.
Таким чином, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, а саме дії психологічного та фізичного насильства, відносно своєї дружини, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи та були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Санкція ч. 1 ст .173-2 КУпАП є альтернативною, що дає можливість визначити стягнення з урахуванням форми вини та даних про особу, що притягується до адміністративної відповідальності.
З врахуванням вищенаведеного, особи порушника, суд вважає, що його слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст 173-2 КУпАП та на нього можливо накласти адміністративне стягнення в межах санкції даної статті у вигляді штрафу, з роз'ясненням наслідків порушень строків сплати штрафу.
Крім того, у відповідності до положень ч.5 ст. 283 КУпАП із ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що складає 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. 283, 284, ст. 173-2 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.
Роз'яснити положення ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу ДВС за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові.
На постанову може бути подана апеляція в Чернігівський апеляційний суд протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя: Л.В.Тіщенко