Справа № 740/5656/25
Провадження № 2/740/2588/25
01 жовтня 2025 року м.Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Олійник В.П., ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
встановив:
30 вересня 2025 року ТОВ «Коллект центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами: кредитним договором №95095440000 від 11 січня 2019 року, укладеним відповідачем із АТ «Укрсиббанк», у розмірі 9821 грн 24 коп; договором позики №0972120995 від 22 грудня 2019 року, укладеним відповідачем із ТОВ «Інфінанс», у розмірі 54245 грн 83 коп. Позов обґрунтований зокрема з підстав набуття права вимоги позивачем по вказаних договорах відповідно до договорів факторингу.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст.188 цього Кодексу).
Частиною 1 ст.188 ЦПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під вимогою слід розуміти матеріально-правову вимогу позову, яка складає його предмет.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відтак, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
З поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об'єднано позовні вимоги, які заявлені у правовідносинах, що виникли на підставі двох різних договорів і заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення (оскільки виникають з різних договорів та різних договорів факторингу), ні поданими доказами (не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі кожного з 2 правочинів), також вимоги за вказаними договорами не є основними або похідними позовними вимогами.
При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорі.
За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори між тими ж сторонами.
Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем кожного договору окремо, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з'ясування обставин щодо належного/неналежного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договорами, тощо.
Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин між сторонами є два договори, кожен із яких породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, заявлені вимоги є неоднорідними, і вказані обставини у сукупності свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, тому розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст.188 ЦПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог докази, в тому числі ті, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими по вказаним договорам.
З даних підстав позовна заява підлягає поверненню позивачу відповідно до п.2 ч.4 ст.185 ЦПК України через недотримання правил об'єднання позовних вимог, що не є обмеженням у доступі до суду, оскільки позивач не позбавлений можливості повторного звернення до суду у встановленому порядку.
Також суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку скаржник (заявник, позивач) при зверненні до суду із скаргою (позовною заявою, заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог процесуального законодавства України при пред'явленні заяви до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Керуючись ст.ст.185, 188 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,- повернути позивачу.
Копію позовної заяви залишити в суді.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.Олійник