Справа № 739/1554/25
Провадження № 2/739/447/25
(заочне)
03 жовтня 2025 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого- судді Іващенка І.К., при секретарі - Шкурат О.Г.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новгород-Сіверський в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
29 липня 2025 року до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області звернувся з позовом представник - адвокат Костюченко В.К. в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтуванні позову зазначив, що позивачка під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , який зареєстрований 25.08.202 Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис в книзі реєстрації шлюбів № 1244, у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час син проживає з позивачкою. ОСОБА_2 свої обов'язки щодо утримання дитини не виконує, весь тягар по матеріальному утриманню несе позивачка. Тому звернулася до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 29 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 09:05 год. 03 вересня 2025 року, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, про що належним чином повідомлені учасники справи. Роз'яснено відповідачу право надіслати (подати) на адресу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали відзив на позовну заяву та у цей же строк пред'явити зустрічний позов.
В зв'язку з відсутністю сторін справа відкладалася на іншу дату.
В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги вказавши про стягнення з відповідача від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
В судовому засіданні відповідач не з'явився. Про дату та час розгляду справи в суді був повідомлений належним чином. Відзив на позов не надав, в зв'язку з чим на підставі ч.3 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України справу розглянуто у відсутність учасників справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач та відповідач є матір'ю та батьком, відповідно, малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , факт чого посвідчено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08.06.2023 року, виданим Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)..
Відповідно довідки № 138 про зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), осіб ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні.
Дохід відповідача позволяє надавати матеріальну допомогу своїй малолітній дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Доказів що у відповідача крім малолітнього сина ОСОБА_3 на утриманні є інші особи суду не надано.
Положеннями статті 48 та 51 Конституції України проголошено право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї та обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до частини першої, другої ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення у межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини восьмої ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини відповідно до частини першої ст. 12 вказаного Закону.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов'язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідачем не спростовані вимоги позивача про стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу (заробітку) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи, що відповідач, як батько зобов'язаний приймати участь у наданні матеріальної допомоги дитині, то з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви до суду.
За приписами частини шостої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тому, з відповідача підлягає стягненню сума судового збору, від сплати якого позивач була звільнена на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», а саме сума у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 279, 280-284, 287-289, 354, 430 ЦПК України та згідно ст. ст. 191, 199, 200 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу (заробітку) його, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, від дня пред'явлення позову до суду, а саме з 29.07.2025, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття.
Стягнути з з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 1211 грн. 20 коп. судового збору на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення може бути оскаржене безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачка: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: І.К. Іващенко