Справа № 739/407/25
Провадження № 2/739/203/25
02 жовтня 2025 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Іващенка І.К.,
при секретарі - Шкурат О.Г.,
за участю:
представника позивача - адвокат Васюти К.С.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Новгород-Сіверський Чернігівскої області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
03.03.2025 позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулось до суду з даною позовною заявою.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 30.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 7867193 згідно якого останній отримав кредит в сумі 15800,00 грн. строком на 20 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, сплаті процентів, комісії належним чином не виконав, має заборгованість, яка станом на час звернення до суду з позовною заявою становить 19615,04 грн. з яких: 14560,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3475,04 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, заборгованість за комісіями - 1580,00 грн.
25.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та позивачем ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу №25-07/2024, згідно якого до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право грошової вимоги за Договором про споживчий кредит № 7867193 від 30.01.2022.
На підставі викладеного, позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про споживчий кредит № 7867193 від 30.01.2022 в розмірі 19615,04 грн., та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Заочним рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігіфвської області від 02.04.2025 позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» задоволено повністю стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 7867193 від 30.01.2022 у розмірі 19615,04 грн. та судові витрати у виді судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
22 квітня 2025 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про перегляд судового рішення. Де він вказує про неотримання ухвли суду про відкриття провадження у справі та доданих копіїї позовної заяви з додатками. Вважає позовні вимоги безпідставними та не підтвердженні належними доказами. Вказує що він взагалі не укладав з ТОВ «Мілоан» ні яких договорів та не отримував від останнього грошових коштів.
Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2025 року задоволена заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення. Заочне рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської від 02 квітня 2025 року скасовано розгляд справи призначено на 22 травня 2025 року о 12:00 год в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд по суті на 08:05 год 24.07.2025 року.
Ухвлою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2025 року задоволно клопотання позивача про витребування додаткових доказів.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та наданих додаткових доказах на запит суду. Просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 7867193 згідно якого останній отримав кредит в сумі 15800,00 грн. строком на 20 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом та комісії.(а.с. 25-29)
25.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та позивачем ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу №25-07/2024, згідно якого до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право грошової вимоги за Договором про споживчий кредит № 7867193 від 30.01.2022.(а.с. 36,37)
Заборгованість відповідача ОСОБА_1 , станом на час звернення до суду з позовною заявою становить 19615,04 грн. з яких: 14560,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3475,04 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, заборгованість за комісіями 1580,00 грн.
Згідно наданої довідки АТ «Універсал Банк» на запит суду на імя ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 з наступним зарахуванням грошових коштів.(а.с. 129)
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст.612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1048, ч.2 ст.1056-1 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та визначається залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Наданими доказами спростовується позиція відповідача про те, що він не укладав з ТОВ «Мілоан» споживчого договору № 7867193 від 30.01.2022 року та не отримання грошових коштів.
Навпаки позивач в судовому засіданні довів свою позицію щодо заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в частині основного боргу та процентів за наданий кредит.
Оскільки, відповідач своєчасно та належним чином свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом не виконав, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за комісією, то суд зазначає таке.
Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 11 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування").
Тобто, споживчим є будь-який кредит наданий споживачу для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 рокуостання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Згідно із пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, завтерджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомленняспоживачапровідкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) та постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі №361/392/20 (провадження №61-16470св20), та зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи те, що позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладені кредитного договору, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд приходить до висновку про те, що положення п.1.5.1 Договору про споживчий кредит № 7867193 від 30.01.2022, щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту, є нікчемними.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236 ЦК України).
Оскільки умови договору про встановлення плати за обслуговування кредитного договору № 7867193 від 30.01.2022 є нікчемними, а тому позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1580,00 грн заборгованості по комісії не підлягають до задоволення.
Тому суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором споживчого кредиту №7867193 від 30.01.2022 в сумі 18 035,04грн. на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»,з частковим задоволенням позовних вимог.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду було сплачено вірну суму судового збору в розмірі 2422,40 грн. і суд задовольнив 91,94 % заявлених позивачем позовних вимог від суми 19615,04 грн., суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційна розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2227,15 грн.
Також позивач просить стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу у виді гонорару адвоката в розмірі 9000,00 гривень.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником ТОВ «Факторинг партнерс» надано:
- копію договору про надання правової допомоги№ 12-07/2024 від 02 липня 2024 року, що укладений між ТОВ «Факторинг партнерс» (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (Адвокатське об'єднання). Відповідно до п. 1.1. Договору Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Адвокатське об'єднання, на підставі звернення Клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги (п.2.1.);
- Прайс - лист АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС»;
- Заявку на надання юридичної допомоги № 125 від 01.01.2025, відповідно до якої сторони за Договором № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року погодили надання правових (юридичних) послуг Адвокатським об'єднанням Товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , зазначено: послуга - надання усної консультації, одиниця виміру - година, кількість 2, вартість одиниці виміру - 1500, ціна 3000 грн.; послуга - складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, одиниця виміру - година, кількість 2, вартість одиниці виміру - 3000, ціна 6000 грн.;
- Витяг з акту № 1 про надання юридичної допомоги від 31.01.2025, відповідно до якого ТОВ «Факторинг партнерс» та Адвокатське об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погодили надання правових послуг, загальна вартість яких становить 9000, 00 грн.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки позовної заяви, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «Факторинг партнерс» витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн. є завищеними та не достатньо обґрунтованими.
Отже, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ«Факторинг партнерс» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 7867193 від 30.01.2022 у розмірі 18035,04 грн.
В частині стягнення заборгованості за комісіями - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір в розмірі 2227,15 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, адреса: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6/521.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя І.К. Іващенко