Справа № 738/1548/25
№ провадження 2/738/508/2025
03 жовтня 2025 року місто Мена
Менський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Савченка О.А.
за участі:
секретаря судового засідання - Лях Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мена цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ»
до
відповідача ОСОБА_1
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи - не з'явились,
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
У липні 2025 року до Менського районного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», подана через систему «Електронний суд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 197938153 від 13.11.2021 в сумі 24 307 грн. 40 копійок.
Обґрунтовано позов тим, що 13.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 197938153, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 6 500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Договір між сторонами був укладений у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Представник відповідача - адвокат Переверзєв О.О. в установлений судом строк подав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не набув права звернення до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 197938153 від 13.11.2021, оскільки він був укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс». Крім цього, представник відповідача просить стягнути з ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
ІІ. Заяви та клопотання учасників справи.
В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без його участі.
В матеріалах справи міститься заява представника відповідача про розгляд справи без участі сторони відповідача.
Інших заяв та клопотань по суті справи від представника позивача та відповідача не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників; визначено сторонам строк для подачі відзиву та заяв по суті справи.
У зв'язку з тим, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з'явився, відзиву на позов та заяви про розгляд справи без його участі не подав, беручи до уваги позицію представника позивача, суд ухвалив здійснити розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами без участі сторін.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
IV.Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи.
13.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір № 197938153, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику та Паспортом споживчого кредиту, які є невід'ємною частиною договору. Відповідач підписав договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV574EF.
Відповідно до п.1.1 за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові кредит на суму 6 500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов зазначених у цьому договорі.
Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 6 500 грн.
З повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 25.08.2025 слідує, що в банку емітовано карту № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 . Згідно виписки по даному рахунку слідує, що 13.11.2021 було зараховано грошові кошти в сумі 6 500 грн (деталі операції: зарахування переказу).
Судом також встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, згідно з п.2.1. якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, зазначених вказаним договором.
Відповідно до п. 1.2-1.3,1.5 цього договору, перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору (а.с.44-49).
У реєстрі прав вимоги №169 від 18 січня 2022 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року зазначено боржника ОСОБА_1 , договір кредиту №197938153 від 13.11.2021 та сума заборгованості (а.с.42-43).
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, згідно з п.2.1. якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, зазначених вказаним договором (а.с.39,68-73).
У реєстрі прав вимоги №10 від 31 липня 20233 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року зазначено боржника ОСОБА_1 та договір кредиту №197938153 від 13.11.2021 з сумою заборгованості (а.с.33-34).
04 червня 2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, згідно з яким ТОВ «Юніт Капітал» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату на умовах, зазначених вказаним договором (а.с.27-31).
У реєстрі боржників до Договору факторингу № 04/06/25Ю від 04 червня 2025 року зазначено боржника ОСОБА_1 та договір кредиту №197938153 від 13.11.2021 з сумою заборгованості (а.с.25-26).
V. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до приписів статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
З зазначеної норми права вбачається, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.
Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі № 2221/2373/12).
У справі, яка розглядається, право вимоги до боржника ОСОБА_1 переходило від первісного кредитора до кожного наступного нового кредитора три рази, де фінальним кредитором є ТОВ «Юніт Капітал». Тому для перевірки існування у ТОВ «Юніт Капітал» права вимагати виконання боржником відповідних обов'язків має надати докази переходу прав у зобов'язанні на кожному етапі.
На час укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» предмет правочину: право майбутньої вимоги мало бути визначене, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року не існувало та сторони не могли передбачити, що 13 листопада 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладе спірний кредитний договір з відповідачем. На час вчинення зазначеного правочину, сторонами не індивідуалізовано належним чином предмет правочину.
Таким чином, боргові зобов'язання за договором кредитної лінії від 13 листопада 2021 року № 197938153 ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору, на час укладення договору відступлення права вимоги від 28 листопада 2018 року.
Враховуючи, що позивачем ТОВ «Юніт Капітал» не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал».
Таким чином, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не довело порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з даним позовом, оскільки кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», в зв'язку з чим ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.ч. 2, 8 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі відмови в позові - на позивача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими доказами.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18, провадження № 61-9124св20, вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Тобто, Верховний Суд сформулював висновок про те, які документи можуть бути подані для підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. Цей перелік не є вичерпним. Питання оцінки достатності доказів, поданих у підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу чи тих, які будуть понесені, перебуває у межах дискреції суду.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову підстави для задоволення клопотання представника позивача про стягнення з відповідача судового збору і витрат на правничу допомогу відсутні.
Окрім того, відповідач ОСОБА_1 також поніс витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 6000 грн, що підтверджується ордером (а.с.117), копією договору про надання правничої допомоги від 23 липня 2025 року (а.с.124), згідно з якими Гафинець Д.В. доручив адвокату в порядку та на умовах, визначених договором, надати консультаційні та юридичні послуги у цій справі в суді першої інстації. До договору додано Акт приймання - передачі наданих послуг судових витрат (суми гонорару за надану правову допомогу за Договром про надання правничої допомоги від 23.07.2025, який містить детальний опис послуг адвоката та їх вартість (а.с.122), квитанцію до прибуткового касового ордеру від 23 липня 2025 року (а.с.123).
Суд за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ОСОБА_1 на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, враховуючи обсяг виконаних адвокатом Переверзєвим О.О. робіт, відсутність заперечень з боку позивача щодо завищеного розміру витрат на оплату правничої допомоги, приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
В задоволенні позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження юридичної особи: вул. Рогнідинська, будинок 4 літера А, офіс 10, м. Київ, 01024) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ) 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок понесених витрат на правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: О.А. Савченко