Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/9/25
Єдиний унікальний №733/1321/23
03 жовтня 2025 року м. Ічня
Суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області Овчарик В.М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Ічнянська міська рада, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини з батьком,
установив:
01 жовтня 2025 року згідно автоматизованого розподілу судді Овчарику В.М. передана на розгляд цивільна справа позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Ічнянська міська рада, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини з батьком.
Дослідивши матеріали справи, суддя зазначає наступне.
У частині першій статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 3 статті 2 ЦПК України встановлено основні засади (принципи) цивільного судочинства. До яких відноситься: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; ) обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Дотримання вказаних принципів під час здійснення правосуддя забезпечується справедливістю та неупередженістю суддів, які розглядають справу.
Пунктом 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав і обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого кримінального обвинувачення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09 листопада 2006 року у справі Білуга проти України від 28 жовтня 1998 року у справі Ветштайн проти Швейцарії, тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Тобто, довіра до суду є запорукою того, що судове рішення буде сприйняте як законне та справедливе.
Статтею 29 Конституції України визначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до вимог ст. 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід.
Суддею Овчариком В.М. заявлено самовідвід від участі у розгляді вказаної вище справи, який мотивовано тим, що під його головуванням 30 листопада 2021 року винесене рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Ічнянська міська рада Чернігівської області, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини з матір'ю, яким задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 та визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про вказані вище обставини позивач ОСОБА_1 також зазначає у своїй позовній заяві та додає до неї вказане вище рішення суду. Тобто, фактично суддею Овчариком В.М. вже вирішувався спір між сторонами щодо місця проживання їхнього спільного сина. Крім того, як убачається з рішення виконавчого комітету Ічнянської міської ради № 132 від 20 лютого 2024 року орган опіки та піклування вважає за недоцільне визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За таких обставин, під час розгляду справи, як у позивача, так і в стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Овчарика В.М. при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 .
Частина 1 ст. 39 ЦПК України передбачає, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини першої та другої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Метою запровадження інституту відводу (самовідводу) судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Із метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ'єктивному розгляді справи, усунення в подальшому можливих сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності судді у розгляді даної справи вважаю, що заява про самовідвід є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Керуючись статтями 2, 36, 39, 40 ЦПК України, суддя
постановив:
Заяву судді Овчарика Василя Миколайовича про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Овчарика Василя Миколайовича від участі в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Ічнянська міська рада, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини з батьком.
Передати матеріали цивільної справи № 733/1321/23, № 2/733/9/25 до канцелярії Ічнянського районного суду Чернігівської області для визначення складу суду в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В. М. Овчарик