Справа № 732/1247/25
Провадження № 2/732/504/25
02 жовтня 2025 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді - Бойко А. О., у присутності секретаря судового засідання - Дударенко Ю. П.,
розглянувши в залі суду в м. Городня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, фактична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через свого представника Дараган Юлію Олександрівну звернулося до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості: за кредитним договором № 5584276246 від 29.10.2019 у розмірі 27136,87 грн, з яких: 12127,99 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 1,21 грн - сума заборгованості за відсотками, 15007,67 грн - заборгованість по комісії; за договором позики № 72336546 від 25.12.2022 у розмірі 12769,87 грн, з яких: 4500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8269,87 грн - сума заборгованості за відсотками, а всього на загальну суму на 39906,74 грн. Також представник позивача просила стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 29 жовтня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5584276246, відповідно до якого останній отримав кредитні кошти на умовах, визначених у кредитному договорі. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконував належним чином, кредитну заборгованість не погашав, в зв'язку із чим виникла заборгованість, яка становить 27136,87 грн, з яких: 12127,99 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 1,21 грн - сума заборгованості за відсотками, 15007,67 грн - заборгованість по комісії. 07.10.2016 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» було укладено договір про відступлення прав вимоги ТАСЦФР-10-2016, відповідно до умов якого АТ «Таскомбанк» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором. 15 травня 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5584276246 від 29.10.2019 на загальну суму 27136,87 грн. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попередніх кредиторів. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 15.05.2024, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 5584276246 від 29.10.2019 в сумі 27136,87 грн, з яких: 12127,99 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 1,21 грн - сума заборгованості за відсотками, 15007,67 грн - заборгованість по комісії.
Крім того, 25 грудня 2022 року між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 72336546, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора. За умовами договору ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 4500,00 грн на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника та зобов'язався повернути їх і сплатити позикодавцю проценти за користування цими коштами. Відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, у зв'язку із чим виникла заборгованість. 14 червня 2021 року між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21. Представник позивача вказує, що відповідно до витягу з Реєстру боржників № 8 від 26.07.2023 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 72336546 від 25.12.2022 в сумі 12769,87 грн, з яких: 4500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8269,87 грн - сума заборгованості за відсотками.
Ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. від 11 серпня 2025 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в особі уповноваженого представника в судове засідання не з'явився, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без участі представника та про ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів (а. с. 6 зв.).
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за адресою його реєстрації: АДРЕСА_2 , відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1650246 від 08.08.2025 (а. с. 59). Згідно із відміткою поштового відділення поштове відправлення з судовою повісткою про виклик в судове засідання отримане адресатом (а. с. 64). Також в матеріалах справи наявна розписка про отримання відповідачем судової повістки про виклик до суду у призначений час (а. с. 66).
Від відповідача відзиву на позов не надійшло, про поважні причини неявки суд не повідомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 в розумінні ст. 130 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, не подав відзиву на позов, представник позивача не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, суд встановив таке.
Судом установлено, що 29 жовтня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5584276246, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 18265,00 грн. Згідно із п.1.2 договору кредит наданий строком на 12 місяців (а. с. 8).
Пунктом 1.3 кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в Паспорті кредиту № 4276246, який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.2 кредитного договору цей договір, паспорт кредиту № 4276246 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» редакція від 18.09.2019 складають єдиний кредитний договір.
29.10.2019 відповідачем ОСОБА_1 підписано паспорт кредиту від ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» № 4276246, в якому зазначені основні умови кредитування, зокрема: тип кредиту - кредит; сума/ліміт кредиту - 18265,00 грн; строк, на який надається кредит - 12 місяців; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом, протягом 3 банківських днів від дня укладення договору; процентна ставка при наданні кредиту - 1,50 % від суми кредиту, що становить 705,00 грн, щомісячні проценти - 3,99% від суми кредиту, річна процентна ставка - 0,01% від суми боргу за договором; загальні витрати за кредитом 9451,41 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом - 27011,41 грн; реальна річна процентна ставка - 13,84%, а також порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення (графік платежів) та наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за кредитним договором (а. с. 9-10).
Підписання відповідачем вказаного кредитного договору та паспорту кредиту свідчить про його обізнаність з умовами кредитування.
Судом встановлено, що 07 жовтня 2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» укладено договір відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передає (відступає) АТ «Таскомбанк» свої права вимоги до позичальників, а ПАТ «Таскомбанк» набуває права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує останньому за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановленим цим договором.
Відповідно до п. 1.7 договору відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року визначено, що під правом вимоги розуміється право грошової вимоги (боргових зобов'язань) за фінансовими кредитами первісного кредитора за кредитними договорами до позичальників щодо погашення заборгованостей, які виникли на підставі укладених між Первісним кредитором та позичальниками кредитних договорів, та підтверджується документацією, а також інші права вимоги за кредитними договорами і договорами забезпечення.
Згідно з п.п.2.2 договору відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року сторони погодили, що Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) Новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а Новий кредитор зобов'язаний набувати такі Права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимог із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників. Підписані сторонами відповідні Реєстри прав вимог є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п.9.1, 9.2, 9.4 договору відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін.
Цей договір діє протягом 1 календарного року, але в будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором. У випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії Договору жодна з сторін не ініціювала його розірвання договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік (а. с. 14-15).
15 травня 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф, відповідно до умов якого АТ «Таскомбанк» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Таскомбанк» права грошової вимоги (Права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі прав вимоги (а. с. 16-18).
15.05.2024 АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підписано акт прийому-передачі Реєстру прав вимоги за договором факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 (а. с. 19).
Як убачається з Витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5584276246 від 29.10.2019 в сумі 27136,87 грн, з яких: 12127,99 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 1,21 грн - сума заборгованості за відсотками, 15007,67 грн - заборгованість по комісії (а. с. 21).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5584276246 від 29.10.2019, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 перед «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» станом на 30.06.2025 становить 27136,87 грн,з яких: 12127,99 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 1,21 грн - сума заборгованості за відсотками, 15007,67 грн - заборгованість по комісії (а. с. 13).
25 грудня 2022 року між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 (відповідачем) було укладено договір позики № 72336546 в електронній формі, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).
Згідно із п.п. 2.1., 2.2., 2.3. п. 2 договору позики № 72336546 від 25.12.2022 відповідачу надано позику в сумі 4500,00 грн безготівковим шляхом (шляхом переказу на банківську карту споживача) строком на 7 календарних днів. Базова процентна ставка (фіксована) становить 2,5 % в день. Знижена процентна ставка становить 2,5 % в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою ( її частиною) - 2,70 % день. Орієнтовна загальна вартість позики - 5287,50 грн. Дата надання позики - 25.12.2022. Дата повернення позики (останній день) - 01.01.2023 (а. с. 26).
Відповідно до п.п. 5.1., 5.3. п.5 договору позики, позичальник підписанням цього договору позики підтвердив, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», нормативно-правовими актами Національного банку України, а також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на вказаному вище сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.
Відповідно до п. 20, 21 договору позики цей договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором, згідно із Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» кредитний договір був укладений сторонами у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
За умовами договору відповідач отримав грошові кошти у сумі 4500,00 грн на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на його банківський картковий рахунок та зобов'язався повернути їх і сплатити товариству проценти за користування цими коштами.
Проте, відповідач свої зобов'язання за договором не виконував належним чином, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка становить 12769,87 грн, з яких: 4500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8269,87 грн - сума заборгованості за відсотками.
14 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач у справі, фактор за договором) укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, перелік яких зазначений у відповідних реєстрах боржників (а. с. 29-31).
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
28.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, відповідно до умов якої сторони погодили внести зміни до п.1.3. договору факторингу щодо строків направлення боржникам повідомлень про відступлення прав вимоги, передачу їх персональних даних та інформації про Фактора (а. с. 32).
13.06.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду № 7 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, відповідно до умов якої сторони погодили пункт 9.1. договору факторингу викласти в новій редакції, якою передбачено, що строк дії цього договору - 12 місяців з моменту набрання ним чинності, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Сторони також узгодили, що якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору факторингу за один місяць до строку закінчення дії договору, цей договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік (а. с. 33).
26.07.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду № 9 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 щодо розміру загальної суми прав вимоги та ціни продажу згідно Реєстру боржників № 8 від 26.07.2023 (а. с. 34).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 8 від 26.07.2023 до договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 72336546 від 25.12.2022 в сумі 12769,87 грн, з якої: 4500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8269,87 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою (а. с. 37).
Суд, дослідивши умови та зміст кредитного договору № 5584276246 від 29.10.2019 та договору позики № 72336546 від 25.12.2022 дійшов висновку, що за своєю правовою природою правовідносини, які виникли між відповідачем у цій справі та первісними кредиторами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», є кредитними, а тому вони підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за наведеним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, які регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено §2 глави 71 Цивільного кодексу України, або не випливає із суті кредитного договору.
Як стверджує представник позивача, первісні кредитори - ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахували відповідачу грошові кошти за укладеними між ними кредитним договором № 5584276246 від 29.10.2019 у сумі 18265,00 грн та договором позики №73236546 від 25.12.2022 у сумі 4500,00 грн, тобто первісні кредитори виконали взяті на себе зобов'язання відповідно до умов зазначених договорів шляхом надання відповідачу грошових коштів у визначеному розмірі.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, жодних документів на підтвердження перерахування коштів за вказаними кредитним договором та договором позики суду не надано.
Фінансові документи, які б відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» могли бути належними та допустимими доказами здійснення фінансових операцій між сторонами договорів, зокрема платіжні інструкції, меморіальні ордери, квитанції, виписки банків про рух коштів по рахунках відповідача, реєстри, тощо, в матеріалах справи відсутні.
Розрахунок заборгованості за договорами не є беззаперечним доказом фактів видачі відповідачу кредитних коштів та невиконання ним своїх зобов'язань за вказаними договорами, оскільки здійснений самим позивачем розрахунок не підтверджується жодними іншими доказами, зокрема первинними фінансовими документами.
Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що право вимоги за кредитним договором № 5584276246 від 29.10.2019 від первісного кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» перейшло до АТ «Таскомбанк» на підставі договору про відступлення прав вимоги, який було укладено 07.10.2016, а від АТ «Таскомбанк» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024. Право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 72336546 від 25.12.2022 перейшло від первісного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі укладеного між ними договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021.
Частиною 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із статтями 513, 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У ст. 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Суд звертає увагу, що кредитний договір № 5584276246 від 29.10.2019 між ТОВ «ФК «Центр Фінансових рішень» та відповідачем ОСОБА_1 укладений через значний проміжок часу (більше ніж через три роки) після укладення 07.10.2016 договору факторингу між ТОВ «ФК «Центр Фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк», від якого у подальшому право вимоги перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а договір позики № 72336546 від 25.12.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_2 укладений через значний проміжок часу (через півтора роки) після укладення 14 червня 2021 року договору факторингу між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Отже, право майбутньої вимоги на момент укладення вказаних договорів факторингу мало бути визначеним, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «ФК «Центр Фінансових рішень» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договорів факторингу від 07 жовтня 2016 року та 14 червня 2021 року не було, та сторони не могли передбачити, що 29.10.2019 ТОВ «ФК «Центр Фінансових рішень» та 25.12.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» будуть укладені договори з відповідачем.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із статтями 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. ч.1, 5, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц (провадження № 61-14780св23).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою ( постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).
Отже, позивачу при поданні вказаного позову, окрім необхідності доведення факту укладення кредитного договору і договору позики, неналежного виконання позичальником умов договорів, потрібно було довести факт перерахування коштів позичальнику у розмірі, передбаченому договорами, та обставини переходу прав вимоги до позивача як нового кредитора.
Проте, суд дійшов висновку, що вказані факти та обставини позивачем не доведені.
Оскільки позивач не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів виконання первісними кредиторами ТОВ «ФК «Центр Фінансових рішень» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» взятих на себе зобов'язань відповідно до умов кредитного договору № 5584276246 від 29.10.2019 та договору позики № 72336546 від 25.12.2022 щодо перерахування відповідачу грошових коштів у визначеному договорами розмірі, а також доказів переходу до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаними договорами, суд прийшов до висновку, що вказаними договорами не порушуються права і законні інтереси ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», та вважає, що останнє не має права вимагати від відповідача оплати заборгованості за вказаними вище договорами, а тому заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки судом відмолено у задоволенні позовних вимог, а тому й відсутні підстави для стягнення на користь позивача в порядку ст. 141 ЦПК України сплачених судових витрат.
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись статтями 12, 13, 19, 76, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Направити ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням, копію заочного рішення протягом двох днів з дня його проголошення і роз'яснити, що він має право протягом тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст заочного рішення складений і підписаний 02.10.2025.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, фактична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ).
Суддя А. О. Бойко