Справа №731/469/25
Провадження №2/731/286/25
03 жовтня 2025 року с-ще Варва
Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:
судді Савенка А.І.,
за участю секретаря Смаглюк В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Варвинського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
14 серпня 2025 року засобами електронного зв'язку до Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла вказана позовна заява.
На обґрунтування заявлених позовних вимог посилаються на те, що між відповідачкою по справі ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було укладено Договір про надання кредиту № 336188-КС-001 від 27 червня 2021 року. Вказані Договори було підписані, шляхом використання електронного підпису позичальниці, який був відтворений шляхом використання відповідного одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки.
Чинний порядок надання фінансових послуг ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», на період виникнення спірних відносин, був встановлений Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», затвердженими наказом директора ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» № 07-ОД від 12 березня 2021 року (а.с. 32-37).
Згідно з умовами зазначеного Договору сума кредиту складає - 14 000 грн, яка надана на засадах поворотності, платності та строковості, терміном - 24 тижні. У свою чергу, позичальник зобов'язалася повернути кредитодавцю суму отриманого кредиту зі сплатою відсотків у фіксованій відсотковій ставці та комісії, виконати всі інші зобов'язання в обумовленому між сторонами порядку.
При цьому позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за договором виконали у повному обсязі, надавши кредит в обумовленій Договором сумі, шляхом зарахування коштів на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , номер якої було вказано останньою під час заповнення нею анкетних даних у особистому кабінеті. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконала здійснила лише часткове погашення своїх боргових зобов'язань у сумі - 13 880, 48 грн, що є твердженням вчинення останньою відповідних конклюдентних дій щодо визнання Договору № 336188-КС-001. У зв'язку з цим, у відповідачки утворилась заборгованість, станом на 08 серпня 2025 року, виникла заборгованість у загальному розмірі - 24 881,33 грн, з яких: 12 055,67 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту та 12 825,66 грн - сума прострочених платежів по процентах.
Таким чином, зважаючи на неможливість вирішення спору у добровільному порядку, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 336188-КС-001 про надання кредиту від 27 червня 2021 року, що становить 24 881,33 грн, а також 2 422, 40 грн понесених судових витрат у виді сплаченого судового збору.
Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 25 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 03 жовтня 2025 року. Додатково за клопотанням представника позивача, заявленим у змісті позову, витребувано в АТ «ОЩАДБАНК» інформацію, яка містить банківську таємницю.
02 вересня 2025 року відповідачка ОСОБА_1 , використовуючи засоби поштового зв'язку, звернулася до суду із відзивом на позовну заяву (а.с. 60-64).
Відповідно до змісту якого, відповідачка просить суд: прийняти даний відзив на позовну заяву до провадження; застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити позивачу у позові на підставі ст. 267 ЦК України; ухвалити рішення яким відмовити у задоволення позову ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» у повному обсязі.
Обґрунтовує свою позицію тим, що позивачем не подано доказів ідентифікації відповідача як клієнта; неправомірність нарахованих процентів; позивач вимагає сплати відсотків та штрафних санцій, що вбачається відповідачем як подвійне стягнення; неспівмірність вимог, де заявлена до стягнення сума перевищує вдвічі розмір фактично отриманих коштів; вказує на відсутність належного розрахунку заборгованості, а той що міститься в метеріалах справи вважає формальним; пропущено строк позовної давності для звернення до суду із вказаним позовом, адже позивач не довів, що позов подано в межах позовної давності.
05 вересня 2025 року представник позивача ОСОБА_2 , використовуючи засоби електронного зв'язку, звернулася до суду із відповіддю на відзив (а.с. 65-118), відповідно до змісту якої заявлені позивачем вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні. Вважає відзив відповідача безпідставним та необґрунтованим. Наголошує, що порядок укладення відповідачкою ОСОБА_1 з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Договору про надання кредиту було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства. Нарахування відсотків здійснювалося у межах строку та розміру відсотків обумовлених положеннями вищевказаних договорів. У частині твердження сторони відповідача щодо пропуску строку позовної давності для звернення до суду із вказаним позовом категорично заперечила, адже на період воєнного стану такий строк був зупинений, а тому не може вважатися пропущеним.
24 вересня 2025 року на виконання ухвали суду з АТ «Ощадбанк» повідомив, що в установі АТ «ОЩАДБАНК» на ім'я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , крім того надіслано в паперовому та електронному вигляді виписку про рух грошових коштів, по банківському рахунку до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 120-128).
Позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» явку свого представника у судове засідання 03 жовтня 2025 не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с. 58-59). У прохальній частині позову та відповіді на відзив вказали на здійсненні розгляду справи за їх відсутності.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином. Клопотань про відкладення не подавала.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зазначений позов слід задовольнити, з таких підстав.
Судом встановлено, що 27 червня 2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про надання кредиту № 336188-КС-001, який відповідач підписав одноразовим ідентифікатором G-7117, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 14 000 грн на засадах строковості, поворотності і платності, зобов'язавшись повернути кредит, сплатити проценти та комісію. У договорі погоджені: строк кредиту - 24 тижні, процентна ставка за день користування кредитом - 1,08247665%; комісія за надання кредиту - 2 100 грн, загальний розмір наданого кредиту - 14 000 грн, термін дії договору - до 12 грудня 2021 року, орієнтовна загальна вартість кредиту - 35 040 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 7 371,52% (а.с. 26)
Чинний порядок надання фінансових послуг ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», на період виникнення спірних відносин, був встановлений Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», затвердженими наказом директора ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» №07-ОД від 12 березня 2021 року (а.с. 32-37).
Візуальні форми послідовності дій клієнта, що розміщені в ІТС товариства, містять послідовність дій ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 , спрямованих на укладення кредитного договору № 336188-КС-001 (а.с. 29).
Анкетою клієнта, яка заповнена в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, підтверджується, що відповідач по справі вказала свої анкетні дані, зокрема, адресу, ІПН, дату народження, місце народження, номер паспорта, електронну адресу, номер фінансового телефону та номер банківської картки для перерахунку коштів (а.с. 30).
Таким чином суд констатує, що відповідач надала інформацію, щодо її ідентифікації як клієнта, та для формування Товариством належної пропозиції укласти договір (оферта).
На вказане звернення ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» пред'явило ОСОБА_1 відповідну пропозицію укласти Договір (оферта), на що остання, шляхом використання власного електронного підпису одноразовим ідентифікатором «G-7117», виявила свою згоду на прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення Договору БІЗНЕС ПОЗИКА про надання кредиту (а.с. 27, 28).
Крім того, позивачем також було додано до позову Паспорт споживчого кредиту (а.с. 24-25) зміст якого відображає аналогічні умови кредитування, з якими відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 ознайомилася та підписала одноразовим ідентифікатором «G-7117».
З інформації, наданої на виконання ухвали суду, вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 120).
Згідно з договором № 83 від 11 листопада 2020 року АТ «ТАСКОМБАНК» надає посередницькі послуги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» з кредитування клієнтів за допомогою платіжної системи «TAC Pay» (а.с. 98-101). Так відповідно до скріншота з платіжної системи «TAC Pay», на вказаний карткових рахунок було надіслано 14 000 грн (а.с. 31).
Зазначене також підтверджується випискою про рух коштів по банківській картці № НОМЕР_1 , яка випускалася на ім'я відповідача та підтверджує, що 29 червня 2021 року ОСОБА_1 отримала 14 000 грн (а.с. 121-127).
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за вказаним Договором про надання кредиту № 336188-КС-001 виконало у повному обсязі надавши відповідачці у розпорядження обумовлені Договором кредитні кошти.
Відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12 квітня 2012 року № 578/5, банківська виписка є первинним фінансовим документом.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Так, згідно із статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, судом встановлено що, посилання на обставини укладення вищезазначеного Кредитного договору між сторонами договору про надання кредиту у електронній формі, відповідає у тому числі положенням Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позивачем доведено, що відповідач ОСОБА_1 ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єктів електронної комерції; надала відповідні дані для заповнення формуляра заяви (П.І.П, РНОКПП, місце проживання, телефон, дані паспорту та ін.) та шляхом накладення простого електронного підпису (одноразовим ідентифікатором) погодилася з запропонованими умовами договору та підписала їх.
Окрім того, суд вважає такими, що не заслуговує на увагу доводи сторони відповідача, щодо недоведення стороною позивача факту акцептування ОСОБА_1 пропозиції (оферти) укласти Договір № 336188-КС-001 про надання кредиту. Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» виникли договірні відносини, оскільки між ними був укладений відповідний Договір про надання кредиту, що відповідає вимогам законодавства.
На переконання суду вказаний правочин є правомірним, адже в розумінні ст. 204 ЦК України його недійсність прямо законом не встановлена. Відомості щодо визнання даного Договору недійсним у суду відсутні, зустрічний позов стороною відповідача не заявлено.
У частині заявленого позивачем розміру заборгованості за Договорами про споживчий кредит, суд приходить до наступного.
Згідно з виконаним ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» розрахунком заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за Договором № 336188-КС-001 від 27 червня 2021 року, станом на 08 серпня 2025 року, за період з 27.06.2025 року по 12.12.2021 року, непогашена заборгованість становить 24 881,33 грн, з яких 12 055,67 - заборгованість за тілом кредиту; 12 825,66 грн - заборгованість за відсотками. Нарахування заборгованості здійснено в обумовлений Договором 24 тижневий період, а саме з 27 червня 2021 року по 12 грудня 2021 року (а.с. 13-22). Аналогічний розрахунок заборгованості відображений у наданій позивачем копії Довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 за вказаним Договором (а.с. 23).
Суд вважає доводи відповідача, стосовно неправомірності нарахованих процентів - необгрунованими, адже проценти за користування кредитом нараховувались щоденно на неповернену суму кредиту, протягом всього строку кредитування, що відповідно до Договору становить 24 тижні.
Контррозрахунок відповідачем не виготовлявся, відтак суд приймає за належний розрахунок наданий стороною позивача.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зі змісту ст. 526, 530 ЦК України вбачається, що зобов'язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як убачається зі змісту ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, оскільки відповідачка допустила порушення зобов'язань, встановлених договорами, власних розрахунків заборгованості за кредитом, а також доказів своєчасного та належного виконання кредитного договору не надала, що має наслідком наявність заборгованості за тілом кредиту та відсотками, то позовні вимоги на загальну суму - 24 881,33 грн підлягають задоволенню.
Окрім того, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи сторони відповідача щодо пропуску у межах вказаної справи позивачем строку позовної давності.
Так, у відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. У подальшому дія карантину була подовжена до 30 червня 2023 року.
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Виходячи із взаємозв'язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у звязку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд дійшов висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню.
З 24 лютого 2022 року в України діє воєнний стан, підставами якого є Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (з наступними змінами).
Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
14 травня 2025 року Верховна Рада України прийняла законопроект від 31 травня 2024 року № 11315 «Про внесення змін до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав законної сили 04 вересня 2025 року.
У зв'язку з цим, враховуючи дату звернення позивача з вказаним позовом - 14 серпня 2025 року, та те що Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину набрав чинності 02 квітня 2020 року, а також введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року, позовні вимоги, які пред'явлені у межах зазначеної цивільної справи можуть бути задоволені, адже встановлений законом трьох річний строк для звернення до суду з вказаним позовом, у силу вище вказаних обґрунтувань, позивачем пропущено не було.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн (а.с. 1, 78), який відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладається на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 137, 141, 247, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239; юридична адреса: вул. Лесі України, б. 26, оф. 411, м. Київ, 01133) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 336188-КС-001 укладеним 27 червня 2021 року, у сумі - 24 881 (двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят одна) гривня 33 копійки.
Стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати зі сплати судового збору в сумі - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.І.Савенко