Справа 688/3186/25
№ 2/688/1374/25
Рішення
Іменем України
заочне
03 жовтня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі головуючого - судді Цідик А.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Кілікевич І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ТОВ «МІЛОАН» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказувало на те, що 08.08.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8364686, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 18500 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Кредитний договір підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договір був укладений шляхом заповнення анкети-заяви.
ТОВ «МІЛОАН» умови договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Однак в подальшому відповідач не виконала свої зобов'язання щодо повернення кредиту.
Оскільки позичальник добровільно заборгованість не сплатила, товариство просило суд стягнути з відповідача 46449,20 грн заборгованості за кредитним договором, що складається з: 16280 грн - тіло кредиту; 28697,20 грн - відсотки за користування кредитом; 1472 грн - комісія за надання кредиту, а також судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив не подала.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 21.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.09.2025, яке відкладено на 03.10.2025 у зв'язку з перебуванням судді у щорічній додатковій відпустці. Ухвалою суду від 03.10.2025 постановлено про заочний розгляд справи у зв'язку з тим, що відповідач у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не повідомила про причини неявки, відзив не подала, позивач не заперечував проти такого вирішення справи.
3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Судом встановлено, що 08.08.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8364686, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 18500 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Кредитний договір підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 147531, який був надісланий на мобільний номер телефону відповідача НОМЕР_1 08.08.2024 14:14:48.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору сторони погодили, що кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кошти у строк, визначений п. 1.3 договору та у сумі, визначеній п. 1.2 цього договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі, що визначені цим договором.
Сума кредиту 18500 грн, на строк 345 днів з 08.08.2024, термін повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом 19.07.2025 (п. 1.2, 1.3, 1.4 договору).
Згідно з п. 1.5 Кредитного договору комісія за надання кредиту становить 2116 грн, яка нараховується за 11,5% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом - 511 % річних.
Відповідно до п. 1.6 договору тип процентної ставки за цим договором - фіксована.
Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково та перераховуються на рахунок з використанням карти № НОМЕР_2 *55 (п. 2.1 договору).
ТОВ «МІЛОАН» виконало умови договору та надав відповідачу грошові кошти за договором в сумі 18500 грн, а відповідач їх отримала, що підтверджується копією квитанції від 08.08.2024, платіж 2500469076.
Позивач надіслав відповідачу досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості №142-1/2025 від 01.05.2025.
Позивач зазначає, що на даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором та існує заборгованість в сумі 46449,20 грн заборгованості за кредитним договором, що складається з: 16280 грн - тіло кредиту; 28697,20 грн - відсотки за користування кредитом; 1472 грн - комісія за надання кредиту.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору №8364686 від 08.08.2024; анкетою-заявою на кредит №8364686; розрахунком заборгованості; копією довідки про ідентифікацію від 08.08.2024; копією квитанції від 08.08.2024, платіж 2500469076; іншими матеріалами справи.
4. Застосовані норми права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
5. Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем.
Оскільки боржник свої зобов'язання за даним кредитним договором не виконала, то розмір заборгованості за цим договором становить 46449,20 грн заборгованості за кредитним договором, що складається з: 16280 грн - тіло кредиту; 28697,20 грн - відсотки за користування кредитом; 1472 грн - комісія за надання кредиту.
6. Розподіл судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн судового збору.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначила про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 7100 грн, на підтвердження понесення яких долучила до позовної заяви договір про надання правничої допомоги № 16012025 від 16 січня 2025 року, додаткову угоду №1 від 23.01.2025 та №3 від 20.06.2025 до договору про надання правничої допомоги № 16012025 від 16 січня 2025 року, акт приймання-передачі наданої допомоги від 18.06.2025 до договору про надання правничої допомоги № 16012025 від 16 січня 2025 року.
Судом встановлено, що 16 січня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та адвокатським об'єднанням «ПРАВОВИЙ КУРС» укладено договір про надання правничої допомоги № 16012025. Предметом вказаного договору є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Судом встановлено, що 18.06.2025, АО «ПРАВОВИЙ КУРС» на виконання вимог договору надало акт приймання-передачі наданої правничої допомоги, відповідно до якого замовнику було надано правничу допомогу, в т.ч. - складання позовної заяви та подання позову до суду.
Згідно акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 18.06.2025 ТОВ «МІЛОАН» зобов'язане здійснити оплату за надані послуги у повному обсязі у сумі 7100 грн.
При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
ЄСПЛ наголошує на необхідності об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).
Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема неминучими, реальними, розумними, пов'язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.
Як видно з акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 18.06.2025, надані послуги складаються, зокрема із складення позовної заяви та подання позову до суду.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих нею послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 3500 грн, які слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 282-284 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 610, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1049, 1054-1055 Цивільного кодексу України, суд
ухвалив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» заборгованість за кредитним договором №8364686 від 08.08.2024 у розмірі 46 449 (сорок шість тисяч чотириста сорок дев'ять) грн 20 коп., що складається з 16280 грн - тіло кредиту, 28697,20 грн - відсотки за користування кредитом, 1472 грн - комісія за надання кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» 2422,40 грн судового збору та 3500 грн витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право подати апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (вул. Багговутівська, буд. 17-21 м. Київ, ЄДРПОУ 40484607);
відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Алла ЦІДИК