№ справи687/834/25
№2/687/532/2025
02 жовтня 2025 року селище Чемерівці
Чемеровецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Борсука В.О., розглянув цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 04.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та відповідачем було укладено кредитний договір № 5556525. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника.
20.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу № 47-МЛ, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у тому числі за Договором позики № 5556525 від 04.10.2019 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та відповідача.
Оскільки в порушення умов договору відповідач у встановлені строки кредит та інші передбачені договором платежі не сплатив, позивач вимушений звернутись з цим позовом до суду.
21.08.2025 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
12.09.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за процентами в розмірі 12600 гривень, в частині стягнення заборгованості за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов'язання в розмірі 3500 гривень та в частині стягнення витрат на правничу допомогу.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
Судом встановлено, що 04.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5556525.
Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 7000,00 грн.
Згідно п. 1.3. Договору кредит надається строком на 15 днів з 04.10.2019 р. (строк кредитування).
Відповідно до п. 1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 19.10.2019 р.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 3150 грн, які нараховуються за ставкою 3 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок.
Таким чином, договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України.
Факт отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 7000,00 грн, підтверджується витребуваною судом випискою з АТ КБ "Приват Банк" за період 04.10.2019 року - 20.08.2025 року.
Позикодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.
20.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу № 47-МЛ, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у тому числі за Договором позики № 5556525 від 04.10.2019 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та відповідача.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 47-МЛ від 20.02.2020 року, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 27090 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 7000 грн; заборгованість за відсотками - 15750 грн; заборгованість за комісією - 840 грн, заборгованість за неустойкою - 3500 грн.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина перша статті 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно частини першої статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України зі змінами та доповненнями, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Первісний кредитор свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідач за вказаним договором зобов'язань належним чином не виконував.
Відповідачем та його представником не заперечувався факт отримання позики у вигляді грошових коштів, не оспорювався факт укладання такого договору.
Термін "користування чужими коштами" Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі N 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).
Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054ЦК України.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.
Таким чином, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Вищезазначена правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року по справі №910/4518/16.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12 викладена правова позиція стосовно того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Натомість, позивач нарахував відсотки після спливу визначеного кредитним договором, строку кредитування, тому суд вважає позов задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» суму заборгованості за відсотками: 3150 грн (заборгованість за відсотками, що узгоджується із кредитним договором (графіком розрахунків) 5556525 від 04.10.2019 року).
Крім того, сума комісії за надання кредиту в розмірі 840 грн передбачена кредитним договором, також підлягає стягненню з відповідача.
Розрахунком первісного кредитора ТОВ «Мілоан» неустойка та /або проценти в сумі 3500 грн не були нараховані. Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» також не надав розрахунку по неустойці та /або процентам, які він нарахував.
Окрім того, факту пролонгації кредиту ОСОБА_2 суду не надано, та згідно розрахунку ТОВ «Мілоан» факт сплати коштів (комісії) відповідно до п.2.3.1. кредитного договору не вбачається.
А тому, неустойка та /або проценти за порушення грошового зобов'язання в сумі 3500 грн не підлягають стягненню з відповідача.
Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед відповідачем в сумі 10990 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 000 грн; заборгованість за відсотками 3150 грн; заборгованість за комісією 840 грн.
При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 27090 грн, а задоволено на суму 10990 грн, тобто на 40,57% (10990х100: 27090). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 982,77 грн (2422,40х40,57:100).
В частині заявлених вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступних висновків:
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо), тобто склад та розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію Договору № 0107 про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року, Акт наданих послуг № 1476 від 05.08.2025 на суму 8000 грн, детальний опис наданих послуг на суму 8000 грн.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Така правова позиція викладена в Постановах ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/156/21/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18.
Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково (40,57%), а тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 3245,60 грн (8000х40,57:100).
Керуючись ст.ст. 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 259, 264, 273 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 5556525 від 04.10.2019 року у розмірі 10990 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 982,77 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3245,60 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 .
Суддя Борсук В.О.