Справа №766/14757/24
Пров. №2-др/766/55/25
02 жовтня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду заяву представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Каплієнка Віталія Євгеновича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №766/14757/24,
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 17.09.2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням відмовлено в повному обсязі.
23.09.2025 року представником відповідачки ОСОБА_1 адвокатом Каплієнко В.Є. подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій просив ухвалити додаткове рішення яким стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь відповідачки 33000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 24.09.2025 року заяву прийнято до провадження та призначено судовий розгляд.
01.10.2025 року через Електронний суд представником позивача ОСОБА_2 адвокатом Сачаєвою І.О. подано клопотання про зменшення розміру судових витрат до 5 тис. грн. Вказала, що на думку сторони позивача, заявлений представником відповідачки Гаценко Г.В. розмір витрат на правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості.
В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини не явки суд не повідомляли.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, у відповідності до ч. 3 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою , включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником відповідачки ОСОБА_1 адвокатом Каплієнко В.Є. надано:
- договір про надання правової допомоги №2102/19 від 21.02.2019 року укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Каплієнко Віталієм Євгеновичем, за Розділом 4 якого сторони погодили наступне: п. 4.1 гонорар є формою винагороди адвоката за надання правової допомоги клієнту; п. 4.2 за правову допомогу, передбачену в п. 1.2 договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору; п. 4.2 Фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов'язань за договором, не включаються в розмір гонорару та оплачуються клієнтом окремо; додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №2102/19 від 21.02.2019 р., укладену 23.12.2019 року, якою сторони домовились п. 3.1 Договору викласти в новій редакції, зокрема продовжили строк дії договору; додаткову угоду №3 до Договору про надання правової допомоги №2102/19 від 21.02.2019 р., укладену 24.12.2019 року, якою сторони домовились Розділ 4 Договору викласти в новій редакції; додаткову угоду №3 до Договору про надання правової допомоги №2102/19 від 21.02.2019 р., укладену 21.12.2021 року, якою сторони домовились п. 3.1 Договору викласти в новій редакції, зокрема продовжили строк дії договору; додаткову угоду №4 до Договору про надання правової допомоги №2102/19 від 21.02.2019 р., укладену 22.12.2019 року, якою сторони домовились п. 3.1 Договору викласти в новій редакції, зокрема продовжили строк дії договору; додаткову угоду №5 до Договору про надання правової допомоги №2102/19 від 21.02.2019 р., укладену 23.12.2024 року, якою сторони домовились п. 3.1 Договору викласти в новій редакції, зокрема продовжили строк дії договору;
-доручення №9 (додаток до договору про правової допомоги №2102/19 від 21.02.2019 року) від 18.11.2024 р., якою ОСОБА_1 доручила адвокату Каплієнко В.Є. надати правничу допомогу пов'язану із представництвом інтересів в Херсонському районному суді Херсонської області в рамках цивільної справи №766/14757/24. Вказаним дорученням визначено, що гонорар «Виконавця» за надання правничої допомоги за цим дорученням станом на 18.11.2024 року орієнтовно становить 10 тис. грн. Остаточний розмір гонорару та вартість наданих послуг визначається сторонами на підставу Звіту про надану правову допомогу та Акту приймання передачі наданих послуг, які складаються та надаються адвокатом клієнту протягом 3 робочих днів з моменту ухвалення судом рішення у справі;
- звіт про надання послуг з правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №2102/19 від 21.02.2019 року та доручення №9 від 18.11.2024 року, за якким адвокатом надані наступні послуги: - 18.11.2024 року ознайомлення з відомостями, що містяться на сайті Судова влада України щодо ОСОБА_1 витрачено 2 год., результат: за результатом ознайомлення з відомостями, що містяться на сайті Судова влада, представнику стало відомо, що в провадженні суду перебуває цивільна справа №766/14757/24; подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи №766/14757/24 в електронному вигляді вартість 2 тис. грн; 27.11.2024 року ознайомлення з матеріалами справи №766/14757/24, 1 година, 1 тис. грн; 05.12.2024 р. та 06.12.2024 р. підготовка та подання відзиву на позов 20 год. 10 тис. грн; 17.12.2024 р. ознайомлення з відповіддю на відзив 5 год. 2500,00 грн; 24.12.2024 р. та 25.12.2024 р. підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив 20 год. 7 тис. грн; 07.01.2025 р. підготовка та подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 1 год. 1 тис. грн; 17.04.2025 р. підготовка та подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 1 год. 1 тис. грн; 27.05.2025 р. підготовка та подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 1 год. 1 тис. грн; 04.06.2025 року участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 1 год. 1500 грн; 10.09.2025 р. підготовка та подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 1 год. 1 тис. грн; 17.09.2025 року участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 3 год. 6 тис. грн;
- рахунок-фактура №СФ-000019 від 19.09.2025 р., за яким виставлено рахунок на оплату послуг адвоката в розмірі 33 тис. грн;
- акт приймання-передачі наданих послуг №1;
- платіжну інструкцію №0.0.4554832251.1 від 22.09.2025 року про оплату ОСОБА_1 послуг адвоката в розмірі 33 тис. грн.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі№ 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі№ 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що: «суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами».
У постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 628/2292/18 зазначено, що якщо винагорода адвоката за послуги згідно з договором про надання правової допомоги була визначена сторонами у твердій (фіксованій) сумі, то вона за весь час дії договору не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.
Виходячи із наданого представником відповідачки звіту про надання послуг з правової допомоги, зважаючи на предмет спору, незначну складність справи, критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з врахуванням заперечень представника позивача, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 33000,00 грн є не співмірними зі складністю справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв'язку з чим підлягають зменшенню.
Суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу, а саме: ознайомлення з відомостями, що містяться на сайті судової влади України щодо ОСОБА_1 та подання до Херсонського міського суду заяви про ознайомлення з матеріалами справи з 2 тис. грн. до 1 тис. грн, 05.12.2024 р. та 06.12.2024 року підготовка та подання відзиву на позов з 10 тис. грн. до 5 тис. грн; 17.12.2024 р. ознайомлення з відповіддю на відзив з 2500,00 грн. до 500 грн; 24.12.2024 р. та 25.12.2024 р. підготовка та подання заперечень на відзив на відзив з 7 тис. грн до 2500 тис. грн, 07.01.2025 р. підготовка та подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з 1 тис. грн. до 100 грн; 17.04.2025 р. підготовка та подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з 1 тис. грн. до 100 грн; 27.05.2025 р. підготовка та подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з 1 тис. грн. до 100 грн; 10.09.2025 р. підготовка та подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з 1 тис. грн. до 100 грн.; участь в судових засіданнях з 7500,00 грн. до 1500,00 грн. (оскільки відсутня домовленість щодо оплати цих послуг почасово, а фактично одне судове засідання тривало 5 хвилин, а друге судове засідання з оголошенням перерви 31 хвилину, при цьому адвокат приймав участь дистанційно з використанням власних засобів зв'язку та мав можливість до початку судового засідання та під час перерви займатися своїми власними справами, суд вважає доводи адвоката про те, що його участь в двох засідання загалом 4 години неприйнятним).
Суд зазначає, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).
Суд вважає, що справа № 766/14757/24 є незначної складності, розглянута в порядку загального позовного провадження з врахуванням підстав позову, не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, внаслідок чого дійшов висновку про задоволення заяви в частині стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 10900 грн, що, на думку суду є співмірною та справедливою сумою в порівнянні з предметом спору та доказами, наданими на підтвердження понесених витрат.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що витрати представника відповідачки на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню частково у розмірі 10900,00 грн.
Додаткове рішення складене в повному обсязі 02 жовтня 2025 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 137, 270, 354 ЦПК України,
Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Каплієнка Віталія Євгеновича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №766/14757/24 - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі № 766/14757/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 10900 (десять тисяч дев'ятсот) гривень 00 коп.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення (підписання).
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус