ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528
490/7572/25
нп 1-кс/490/3834/2025 У Х В А Л А
26.09.2025р. слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Миколаївській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , росіянина, уродженця станиці Єгорлицька Єгорлицького району Ростовської області Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, документований паспортом громадянина Російської Федерації серії НОМЕР_1 , виданий 23.03.2012 відділенням у станиці Єгорлицька міжрайонного відділу УФМС по Ростовській області, страховий номер індивідуального особового рахунку НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 гвардійський десантно-штурмовий Кубанський козачий ордена Червоного прапору полк 7-ої гвардійської повітряно-десантної дивізії з дислокацією у АДРЕСА_3 ), на посаді командира 6-ої десантно-штурмової роти 2-ої батальйонно-тактичної групи військової частини НОМЕР_5 у військовому званні «гвардії старший лейтенант»,
Слідчим відділом УСБУ в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023150000000366 від 26.08.2023р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.
15.05.2025р. у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 438, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.
Згідно повідомлення про підозру, досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з 24.02.2022, збройні формування Російської Федерації - регулярні з'єднання і підрозділи, підпорядковані міністерству оборони Російської Федерації, підрозділи та спеціальні формування, підпорядковані іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхні радники, інструктори та іррегулярні незаконні збройні формування, озброєні банди та групи найманців, створені, підпорядковані, керовані та фінансовані Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації (надалі - збройні формування РФ), здійснювали військову агресію - наступ з території тимчасово окупованої АР Крим в напрямку Херсонської та Миколаївської областей.
У ході активних бойових дій, збройні формування РФ рухались у напрямку міста Миколаєва та забезпечували подолання супротиву військ України на території Миколаївської області.
За результатами військових дій, в період з 18 березня 2022 року до 10 листопада 2022 року військовослужбовці збройних сил Російської Федерації (надалі - зс РФ), у тому числі військової частини НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), здійснювали незаконну окупацію села Максимівка Первомайської селищної територіальної громади Миколаївського району Миколаївської області, яке відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», у період часу з 04.03.2022 до 11.11.2022 перебувало під тимчасовою окупацією зс рф.
У складі зазначених збройних формувань РФ, станом на 24.02.2022, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), громадянин рф, мешканець міста Ростов-на-Дону - на посаді командира 6-ої десантно-штурмової роти 2-ої батальйонно-тактичної групи гв.старший лейтенант ОСОБА_6 (використовуючи з метою конспірації позивний російською мовою - «Степь»), який усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою впровадження та реалізації окупаційної політики держави-агресора, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з іншими невстановленими військовослужбовцями зс РФ, порушили вимоги ст. ст. 40, 51 Четвертої Женевської Конвенції, ч. 1 ст. 27, ст. ст. 31, 32, ч. 1 ст. 33 Четвертої Женевської конвенції, ч. 1 ст. 11 та пункту «b» ч. 2 ст. 75 ДП 1, за наступних обставин.
Так, у першій декаді червня 2022 року, більш точного часу досудовим розслідування не встановлено, гв.старший лейтенант ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що примусова праця цивільного населення може застосовуватися виключно для громадських потреб або для забезпечення продовольства, житла, одягу, транспорту чи охорони здоров'я населення окупованої держави, усвідомлюючи, що заборонено залучення цивільного населення до робіт, які передбачають участь цивільного населення у військових операціях, в тому числі будівництво укріплень, траншей та інших військово-інженерних споруд, примусив мешканців села ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , копати окопи ручним способом в межах території села Максимівка.
Зазначені місцеві жителі на момент події у складі Збройних Сил чи інших військових формувань України не перебували, жодної зброї не мали, участі у бойових діях не брали, були одягнуті у цивільний одяг, тобто були цивільними особами.
При цьому, як привід до залучення до примусової праці ОСОБА_6 визначив завідомо хибні мотиви у вигляді зайнятості населення від нудьги, а також видом покарання за не підтримку окупаційної влади.
У свою чергу, засобами примусу до виконання робіт з копання окопів, за наказом гв. старшого лейтенанта ОСОБА_6 виступали його підлеглі військовослужбовці - особовий склад 6-ої десантно-штурмової роти.
Так, починаючи з першої декади червня по кінець третьої декади липня 2022 року, з 08.00 ранку до 21.00 год. вечора кожного дня, мешканці села Максимівка - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , під загрозою застосування фізичного та застосуванням психічного насильства, які висловлювались особисто з боку ОСОБА_6 та діючих за його наказом інших невстановлених на цей час військовослужбовців 6-ої десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_5 , використовуючи лише штикові лопати та ручним способом, вимушені були копати окопи на вулицях села, у тому числі в місцях, де було асфальтне покриття.
За такого жорстокого поводження ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , станом на кінець третьої декади липня 2022 року, вимушено викопали окопи в селі Максимівка: по вулиці Перемоги за координатами 46.961745, 32.483757 довжиною - 10 метрів; за координатами 46.961917, 32.483787 довжиною - 50 метрів; за координатами 46.961243, 32.483744 довжиною - 41 метр; за координатами 46.960988, 32.482435 довжиною - 31 метр; за координатами 46.96258, 32.481755, 46.962099, 32.481565, 46.962313, 32.48169, загальною довжиною - 34,2 метри; по вулиці Набережній за координатами 46.964907, 32.479753, 46.964975, 32.4798, 46.965135, 32.479797, 46.965277, 32.479933, 46.964833, 32.479977, 46.965207, 32.479932, загальною довжиною - 126 метрів, а всього протяжністю 292,2 метри, ширина та глибина яких складала не менш одного метру.
Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно, в умовах міжнародного збройного конфлікту та у зв'язку з ним, за попередньою змовою групою осіб, залучив до примусових робіт потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які були цивільними особами, що перебували під захистом відповідно до ст. 4 Четвертої Женевської конвенції, тобто вчинив дії, які виразились в іншому порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чим порушив вимоги ст. ст. 40, 51 Четвертої Женевської Конвенції.
Під час виконання вказаних примусових робіт з боку ОСОБА_6 та діючих за його наказом інших невстановлених на цей час військовослужбовців 6-ої десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_5 , потерпілим завдано психологічних страждань, що виявлялось у погрозах застосувати відносно них фізичне насильство у випадках відмови копати окопи, у систематичному обмеженні їх відпочинку, перерв для приймання їжі, справлянні природних потреб, обмеженнях у пересуванні, вживанні їжі та води, а також виконанні робіт у важких погодних умовах у вигляді спеки, відсутності укриття від впливу прямих сонячних променів, а також фізичних страждань, що виявлялось у значних та виснажливих фізичних навантаженнях, під час яких у потерпілих, які працювали лише з використанням штикових лопат та ручним способом, утворювалися мозолі та рани на руках.
Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно, в умовах міжнародного збройного конфлікту та у зв'язку з ним, за попередньою змовою групою осіб, завдав потерпілим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були цивільними особами, що перебували під захистом відповідно до ст. 4 Женевської конвенції IV, психологічних та фізичних страждань, тим самим здійснюючи відносно потерпілих нелюдське поводження, тобто вчинив дії, які виразились у жорстокому поводженні з цивільним населенням, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 27, ст. ст. 31, 32, ч. 1 ст. 33 Четвертої Женевської конвенції, ч. 1 ст. 11 та пункту «b» ч. 2 ст. 75 ДП 1.
Крім того, у першій декаді червня 2022 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , будучи озброєним вогнепальною зброєю, діючи умисно, з метою отримання інформації щодо колишніх учасників АТО (ООС) серед місцевих мешканців та вчинення насильницьких дій сексуального характеру, віддав наказ підлеглому озброєному невстановленому військовослужбовцю зс рф привести до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 місцеву мешканку ОСОБА_9 , яка на момент події у складі Збройних Сил України чи інших військових формувань України не перебувала, жодної зброї не мала, участі у бойових діях не брала, до таких дій не готувалася, була одягнена у цивільний одяг.
Після того, як невстановлений військовослужбовець зс РФ завів ОСОБА_9 до вищевказаного домоволодіння, ОСОБА_6 , будучи озброєним, маючи на меті вчинити насильницькі дії сексуального характеру стосовно ОСОБА_9 , діючи умисно, в порушення вимог ч. 2 ст. 27 Четвертої Женевської конвенції, ст. 75(2) е (b), ст. 76(1) ДП І, усвідомлюючи, що остання є цивільною особою та буде підкорюватись будь-яким вимогам внаслідок обстановки, що склалася, зокрема, погрожуючи зброєю, наказав їй роздягнутись, а саме оголити груди.
Отримавши відмову виконати вказані дії, ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний умисел, в порушення вимог ч. 2 ст. 27 Четвертої Женевської конвенції, ст. 75(2) e (b), ст. 76 (1) ДП І, демонструючи потерпілій зброю - пістолет, здійснив погрозу зґвалтуванням, яка полягала у висловленні наміру вступити з ним у статевий акт у якості «постійної польової дружини», висловлюючи обіцянку нікого більше «не чіпати».
При цьому, ОСОБА_9 , почувши погрози сексуальним насильством, беручи до уваги агресивну поведінку ОСОБА_6 , направлення на неї зброї та її демонстративне перезаряджання, знаходячись під психологічним тиском та побоюючись за власне життя і здоров'я, реально сприйняла погрози сексуальним насильством. Разом з цим, виконати вказівку ОСОБА_6 відмовилась.
У подальшому, не реалізувавши своєї мети, ОСОБА_6 віддав наказ невстановленим військовослужбовцям зс РФ вивести потерпілу з території домоволодіння та направити її до місця проживання.
Таким чином, ОСОБА_6 діючи умисно, в умовах міжнародного збройного конфлікту та у зв'язку з ним, своїми злочинними діями спричинив ОСОБА_9 моральні страждання, тобто вчинив дії, які виразились в іншому порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а саме погрози сексуальним насильством у формі примусового оголення та зґвалтування щодо потерпілої ОСОБА_9 , чим порушив вимоги ч. 2 ст. 27 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, а також ст. 75 (2) е (b), ст. 76 (1) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року.
Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. В обґрунтування клопотання зазначено, що на даний час у кримінальному провадженні проведено всі можливі слідчі (розшукові) дії за відсутності підозрюваного. Однак, завершити досудове розслідування не виявляється за можливе, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 , будучи кадровим військовим зс РФ, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та продовження ведення активних бойових дій відносно України, переховується та перебуває на тимчасово окупованій території України та на території держави, визнаної Верховною Радою України державою агресором - Російської Федерації. Вказане підтверджується матеріалами виконаного доручення ГВКР УСБУ в Миколаївській області.
На виклики слідчого, які у травні 2025 року опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр») та офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, підозрюваний ОСОБА_6 проігнорував, до слідчого СВ УСБУ в Миколаївській області на 19.05.2025, 20.05.2025, 21.05.2025 для вручення письмового повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №22023150000000366 від 26.08.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438, ч. 1 ст. 438 КК України, підозрюваний ОСОБА_6 , будучи відповідно до ст. 297-5 КПК України належним чином ознайомленим із повістками, не прибув та про причини свого не прибуття не повідомив та таким чином свідомо ухилився від участі у проведенні слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні.
Окрім того, з метою додаткового оповіщення підозрюваного ОСОБА_6 щодо факту повідомлення його про підозру та необхідності явки на виклики слідчого, скеровано відповідні повістки та повідомлення про підозру на установлені, у ході здійснення досудового розслідування, електронну пошту ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та в багатопрофільному месенджері «Telegram» на його мобільний номер телефону НОМЕР_4 . Згідно інформації оперативного підрозділу та інших матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 перебував на посаді командира 6-ої десантно-штурмової роти 2-ої батальйонно-тактичної групи військової частини НОМЕР_5 у військовому званні «гвардії старший лейтенант».
Дотепер ОСОБА_6 не з'явився за викликами та жодним чином не повідомив про причини неявки, у зв'язку з чим у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що підозрюваний навмисно переховується від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Слідчим у кримінальному провадженні 22.05.2025 винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у розшук, проведення якого доручено працівникам відділу ГВКР УСБУ в Миколаївській області.
Поряд із цим наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність у якій підозрюється.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник вирішення питання щодо надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування поклав на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошений у міжнародний розшук. У випадку, якщо слідчий суддя прийме рішення про тримання під вартою особи, оголошеної в міжнародний розшук, після затримання такої особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного має розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, у разі оголошення особи у міжнародний розшук, КПК України встановлює процедуру, за якою спочатку може бути розглянуте за відсутності підозрюваного клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. А наступним етапом - після затримання підозрюваного (не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження) - слідчий суддя розглядає за його участю клопотання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід. Використані формулювання свідчать про те, що в умовах переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та оголошення у зв'язку з цим його у міжнародний розшук, КПК України розрізняє процедури обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою від процедури застосування такого обраного запобіжного заходу.
На відміну від процедури застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при вирішенні питання про його обрання не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою - це єдиний запобіжний захід, передбачений в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. Питання про більш м'який запобіжний захід відносно підозрюваного стає предметом дослідження при застосуванні запобіжного заходу після його затримання і доставлення до слідчого судді. За такої нормативної регламентації при вирішенні питання про обрання щодо особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчому судді належить дослідити такі обставини: чи повідомлено особі про підозру у встановленому законом порядку; чи наявна обґрунтована підозра; чи наявні ризики кримінального провадження; чи оголошена особа в міжнародний розшук (або перебуває на тимчасово окупованій території України).
Таким чином, слідчий суддя досліджує ці обставини в світлі конкретних обставин цієї справи.
Так з матеріалів кримінального провадження вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні проведено всі можливі слідчі (розшукові) дії за відсутності підозрюваного. Однак, завершити досудове розслідування не виявляється за можливе, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 , будучи кадровим військовим зс РФ, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та продовження ведення активних бойових дій відносно України, переховується та перебуває на тимчасово окупованій території України та на території держави, визнаної Верховною Радою України державою агресором - Російської Федерації. Вказане підтверджується матеріалами виконаного доручення ГВКР УСБУ в Миколаївській області.
На виклики слідчого, які у травні 2025 року опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр») та офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, підозрюваний ОСОБА_6 проігнорував, до слідчого СВ УСБУ в Миколаївській області на 19.05.2025, 20.05.2025, 21.05.2025 для вручення письмового повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №22023150000000366 від 26.08.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438, ч. 1 ст. 438 КК України, підозрюваний ОСОБА_6 , будучи відповідно до ст. 297-5 КПК України належним чином ознайомленим із повістками, не прибув та про причини свого не прибуття не повідомив та таким чином свідомо ухилився від участі у проведенні слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні.
Окрім того, з метою додаткового оповіщення підозрюваного ОСОБА_6 щодо факту повідомлення його про підозру та необхідності явки на виклики слідчого, скеровано відповідні повістки та повідомлення про підозру на установлені, у ході здійснення досудового розслідування, електронну пошту ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та в багатопрофільному месенджері «Telegram» на його мобільний номер телефону НОМЕР_4 .Згідно інформації оперативного підрозділу та інших матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 перебував на посаді командира 6-ої десантно-штурмової роти 2-ої батальйонно-тактичної групи військової частини НОМЕР_5 у військовому званні «гвардії старший лейтенант».
Дотепер ОСОБА_6 не з'явився за викликами та жодним чином не повідомив про причини неявки, у зв'язку з чим у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що підозрюваний навмисно переховується від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Слідчим у кримінальному провадженні 22.05.2025 винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у розшук, проведення якого доручено працівникам відділу ГВКР УСБУ в Миколаївській області.
Вказане дає підстави для висновку, що ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування, прокуратури та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та перебуває на тимчасово окупованій території України або на території держави-агресора, при цьому орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, чим виконав вимоги ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України, за такого ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №22023150000000366.
Щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" зазначив, що факти які викликають підозру не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Так, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 438, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.
Така під озра є обґрунтованою та підтверджується: повідомленнями про вчинення кримінального правопорушення ГВКР УСБУ в Миколаївській області; протоколами допиту свідків та протоколами додаткових допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 ; протокол проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_13 ; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 ; відповідями на запит Первомайської селищної ради; відповідями на запит ОУВ «Херсон»; витягами із Статуту внутрішньої служби ЗС РФ; заявами, протоколами допиту в якості свідків, в подальшому протоколами допиту в якості потерпілих ОСОБА_7 ОСОБА_16 ОСОБА_8 , пред'явлення особи для впізнання за їх участі, протоколами проведення слідчих експериментів за їх участі - в яких повністю викрито ОСОБА_6 у вчиненні за попередньою змовою групою осіб разом у період часу з першої декади червня по третю декаду липня 2022 року, із погрозою застосування фізичного насильства та застосування психічного насильства до потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 (жорстокого поводження з цивільним населенням), примусив останніх копати окопи ручним способом в межах території села Максимівка протяжністю 282,2 метри (вигнання цивільного населення для примусових робіт; протоколом огляду місцевості за участі потерпілих ОСОБА_7 . ОСОБА_16 - в ході якого встановлені точні географічні координати на місцевості, розміри, довжина окопів, розташування по відношенню до будинків окопів, які примусово копали потерпілі; протоколом допиту свідка військовополоненого ОСОБА_17 та протоколом пред'явлення особи для впізнання за його участі, - якій впізнав у Шкуматі офіцера командира проти, який знаходився в Максимівці як старший; матеріалами виконаного доручення Відділу протидії кіберзлочинам у Миколаївській області щодо опрацювання соціальних мереж, електронних засобів масової інформації російської федерації, інших відкритих джерел - де встановлено відомості щодо підрозділу, який протягом березня-листопаду 2022 перебував на території с. Максимівка, в тому числі командира 6 роти 2 батальйону НОМЕР_7 ДШП ОСОБА_6 ; відповіддю ГВКР УСБУ в Микол. обл. щодо встановлення перебування в період квітень - вересень 2022 в н.п. Маскимівка, Вавилове та Центральне Миколаївської області лише підрозділів 108-го гвардійського ДШП та встановлення особи та одного з командирів 108-го ДШП - ОСОБА_6 ; матеріалами виконаного доручення ГВКР УСБУ в ОСОБА_18 - згідно якого встановлено штат 6 роти, якою керував ОСОБА_6 ; допитами свідків родини ОСОБА_19 та ОСОБА_20 та протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками ОСОБА_6 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
З урахуванням тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, характеру вчинених кримінальних правопорушень, пов'язаних із примусовим залученням цивільного населення до робіт, які передбачають участь цивільного населення у військових операціях, що є порушенням законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; зважаючи на те, що підозрюваний як кадровий військовослужбовець рф перебуває на тимчасово окупованій території України або рф, де продовжує займатись злочинною діяльністю; фактично вже вживає заходів, направлених на ухилення від явки до слідчого, прокурора та суду, у зв'язку з чим оголошений у розшук; зважаючи на те, що останньому відомі свідки його протиправних дій та інші фігуранти злочинної діяльності, за такого слід погодитись із доводами прокурора про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність у якій підозрюється.
Таким чином запобігти вказаним ризикам шляхом обрання іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не вбачається за можливе.
Керуючись ст. 183, 196 КПК України, -
Щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця кримінального провадження, розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід у встановленому законом порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1