Справа № 489/7194/25
нп 2-з/490/114/2025
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528
03 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Мірошніченка А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мірошніченка А.О., про забезпечення доказів до подання позовної заяви,
05.09.2025 року до Інгульського районного суду м. Миколаєва надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Мірошніченка А.О., про забезпечення доказів до подання позовної заяви.
Заявник просить суд витребувати у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Грудницької Ірини Миколаївни належним чином засвідчену копію спадкової справи №14/2025 (номер у спадковому реєстрі 73665661) на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування вимог, в заяві зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 (надалі заявниця) - ОСОБА_2 . 17.02.2025 року заявницею до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Грудницької Ірини Миколаївни було подано та зареєстровано заяву про прийняття спадщини за законом в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №36 та заведено спадкову справу № 14/2025 (номер у спадковому реєстрі 73665661). 19.08.2025 року представник заявниці звернувся до приватного нотаріуса Грудницької І.М. з приводу оформлення спадкових прав після смерті батька. 19.08.2025 року нотаріусом було підготовлено відповідь за № 186/02-14, де було зазначено, що в матеріалах спадкової справи знаходиться заповіт, складений померлим ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом П'ятої Миколаївської державної нотаріальної контори Лісовською Н.В. 06.06.2023 р. за реєстровим № 1-192, на квартиру не на користь своєї доньки. Також зазначено, що оскільки заявниця не має права на обов'язкову частку у спадщині, спадщина буде видана спадкоємцю за заповітом.
20.08.2025 року в інтересах заявниці був ініційований адвокатський запит до приватного нотаріуса Грудницької І.М., де з метою ознайомлення з матеріалами спадкової справи та заповітом просили надати можливість ознайомитись з матеріалами даної справи та надати можливість здійснити копію заповіту. 20.08.2025 року за № 188/02-14 на адвокатський запит було надано відповідь, де нотаріус, посилаючись на нотаріальну таємницю відмовив у наданні можливості ознайомитись з матеріалами спадкової справи та складеним заповітом.
Представник заявниці зазначає, що необхідність забезпечення доказів обумовлена тим, що дана інформація в силу вимог Закону України «Про нотаріат» є нотаріальною таємницею, тому збирання даних доказів для заявника є утрудненим. Наразі заявниці не відомо особу, на користь якої було складено заповіт, але незважаючи на вжиття всіх заходів для ознайомлення та отримання відповідних матеріалів спадкової справи, отримали відмову, тому виникла необхідність у витребуванні копій усіх матеріалів спадкової справи, після ознайомлення з якою заявниця та представник зможуть визначитись із відповідачем по справі та підготувати позов до суду. Отже, матеріали спадкової справи разом із заповітом необхідні заявниці для підготовлення позовної заяви до суду про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 08.09.2025 року вищезазначену заяву було передано на розгляд за підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
30.09.2025 року матеріали справи було передано на розгляд судді.
Ухвалою судді від 01.10.2025 року заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви було прийнято до розгляду та призначено судове засідання з розгляду заяви.
02.10.2025 року приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Грудницька І.М., надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
В судовому засіданні представник заявниці вимоги заяви підтримав та просив задовольнити, зазначив, що заявниця не може зібрати докази та отримати запитувану інформацію самостійно, тому просить суд витребувати докази, з яких можливо буде ідентифікувати особу спадкоємця за заповітом до якої в подальшому можливо буде пред'явити позов, у разі наявності для того підстав.
Суд, заслухавши пояснення представника заявниці, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як вбачається з положень частин прершої та четвертої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Згідно із вимог п.п. 4,5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.
Разом з тим, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку статей 116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи відповідно до статті 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.
Більш того, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті 116-119 ЦПК України) та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (стаття 84 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо. Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.
У Постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19) викладено наступну правову позицію: «Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України). Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом».
Таку ж правову позицію щодо вирішення судами питання про забезпечення доказів висловила Велика Палата Верховного Суду у Постанові 11.03.2020 у справі № 9901/608/19.
Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів, забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін, наявності взаємозв'язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.
Так, в обгрунтування необхідності забезпечення доказів до подання позовної заяви, заявником в заяві зазначено про те що спадкова справа №14/2025 (номер у спадковому реєстрі 73665661) на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу вимог Закону України «Про нотаріат» є нотаріальною таємницею, тому збирання даних доказів для заявника є утрудненим, а заявниці невідомо про особу, на користь якої було складено заповіт та незважаючи на вжиття всіх заходів для ознайомлення та отримання відповідних матеріалів спадкової справи, заявниця та її представник отримали відмову, тому виникла необхідність у витребуванні копій усіх матеріалів спадкової справи, після ознайомлення з якою заявниця та представник зможуть визначитись із відповідачем по справі та підготувати позов до суду. Отже, матеріали спадкової справи разом із заповітом необхідні заявниці для підготовки позовної заяви до суду про визнання заповіту недійсним.
Таким чином, з урахуванням положень частини четвертої статті 84 ЦПК України, надавши оцінку заяві про забезпечення доказів, з урахуванням викладених у ній обставин, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення заяви та витребування у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Грудницької Ірини Миколаївни належним чином засвідчену копію спадкової справи №14/2025 (номер у спадковому реєстрі 73665661) на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями 84, 116, 117, 118, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мірошніченка А.О., про забезпечення доказів до подання позовної заяви, задовольнити.
Витребувати у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Грудницької Ірини Миколаївни належним чином засвідчену копію спадкової справи №14/2025 (номер у спадковому реєстрі 73665661) на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Згідно з ч. 5 ст. 117 ЦПК України, заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Саламатін