Справа № 481/1131/25
Провадж.№ 2/481/542/2025
іменем У К Р А Ї Н И
заочне
11.09.2025 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., з участю секретаря судових засідань Кузьміної Н.П., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Новий Буг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання зави про прийняття спадщини,
Встановив :
28 липня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку у два місяці для прийняття спадщини у виді, що відкрилася після смерті мами ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємиці за законом.
В обґрунтування заявлених вимог позивач у своєму позові зазначив, що мати позивача - ОСОБА_3 , весь час проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в належному їй житловому будинку. Але враховуючи те, що вона була похилого віку (1928 року народження), останні роки (2018-2019) тяжко хворіла, проживала одиноко (чоловік помер в 1997 році), мала труднощі щодо самостійно пересування, могла себе обходити лише частково, в зв'язку з чим потребувала постійної сторонньої допомоги, нагляду та догляду за нею, тому враховуючі ці обставини позивач практично щоденно, а інколи цілодобово знаходився з мамою та надавав їй необхідну допомогу (приготування їжі, надання медичної допомоги, утримував в належному стані житловий будинок і прибудинкову територію та вирішував інші побутові проблеми) до дня її смерті. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла у віці ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті, відкрилась спадщина на все належне їй майно, а саме, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .
Враховуючи те, що на момент смерті мами, остання проживала одна, інших близьких родичів в неї, крім позивача, немає, її дочка ОСОБА_4 померла ще раніше, а саме, 27.05.2012 року, то позивач поховав маму та фактично успадкував все рухоме майно, яке їй належало на момент відкриття спадщини, тобто фактично вступив в володіння спадковим майном своєї мами.
З метою отримання свідоцтва на прийняття спадщини, в липні місяці 2025 току позивач звернувся з заявою до приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Паліюк Л.М. про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Проте позивачу відмовлено щодо вчинення таких дій у зв'язку з пропуском встановленого законодавством строку /шість місяців/. Однак, вказаний строк позивач пропустив, так як не звернувся в установлений законом строк з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, але враховуючи те, що останні 3 роки, до смерті мами він постійно доглядав за нею, допомагав їй, лікував та практично утримував її, і після смерті, поховав маму та фактично успадкував все належне її рухоме майно, тому помилково вважав, що як єдиний син спадкодавця являється тією особою, яка прийняла спадщину та в будь який час, після смерті мами, має право звернутись з заявою до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про прийняття спадщини, так як інші спадкоємці відсутні. Племінниця ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї мами (дочки спадкодавця) також не зверталась та на даний час відмовляється від прийняття спадщини, тому позивач вважає, що пропустив установлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини.
Спадщину, після смерті ОСОБА_3 , спадкоємці за законом чи за заповітом не прийняли, відповідні свідоцтва про право на спадщину нотаріусом не видавались, із заявою про відмову від прийняття спадщини позивач не звертався, від права на спадкування не усунутий, тому бажає прийняти спадщину, після смерті своєї матері, і просить визначити для нього додатковий строк 2 місяця для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 31.07.2025 року відкрито провадження та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини зазначені у ньому, також просив проводити судове засідання у його відсутність.
Представник позивача ОСОБА_5 також подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, направила на адресу суду заяву, згідно якої позов визнала і не заперечувала проти його задоволення. Крім того вказала, що вона не зверталась і не має наміру звертатися до нотаріуса із завою про прийняття спадщини після бабусі ОСОБА_3 .
Оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Відповідно до ч.3 ст.13, ч.2 ст.49, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206 ЦПК України у випадку визнання позову відповідачем суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить такого висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що Новобузьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області видано свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_1 , від 21.12.2019 року (а.с.15). Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно.
За життя ОСОБА_3 набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку розміром 0,05 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 . Дане майно вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.16, 18, 19,20).
25.07.2025 р. ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Палдіюк Л.М. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 . Однак, приватним нотаріусом відмовлено у заведенні спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом оскільки ОСОБА_1 пропустив встановлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини( а.с.25).
Також судом встановлено, що відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру № 81985982 від 25.07.25 р. спадкова справа після смерті ОСОБА_7 не заводилась та свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.33).
Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру № 81985993 від 25.07.25 р. інформація щодо заповіту чи спадкового договору які б складались ОСОБА_3 , 1928 року народження, відсутня (а.с.32).
Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 , як на підставу своїх порушених прав, зазначив, що строк для подання заяви про прийняття ним спадщини пропущений з поважної причини, оскільки він вважав, що своїми діями спадщину прийняв .
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, поміж іншим, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Зазначені позивачем обставини свідчать про поважність причин, пов'язаних з об'єктивними обставинами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини.
Суд зазначає, що незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.
Вказана позиція узгоджується з висновками, зробленими Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2018 року в справі №681/203/17-ц.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Оцінюючи пропуск строку позивачем, суд враховує принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також загальні засади цивільного законодавства: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки відповідачка визнала позов, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд на підставі ч.4 ст. 206 ЦПК України, ухвалює рішення про задоволення позову, вважаючи, що вказані у позовній заяві обставини свідчать про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст. ст. 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Ухвалив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом, задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, тривалістю два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті мами - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Новому Бузі, Баштанського району, Миколаївської області.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано .
У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлений 11.09.2025 року.
Суддя