Справа № 945/506/24
Провадження № 1-кп/945/393/25
02 жовтня 2025 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ;
прокурора ОСОБА_3 ;
представника потерпілого ОСОБА_4 ;
захисника ОСОБА_5 ;
обвинуваченого ОСОБА_6 ;
представника Фермерського господарства “Алеся» адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 березня 2023 року за № 42023151410000027 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Успенівка Саратського району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,
встановив:
06 березня 2024 року до Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2024 вказане кримінальне провадження розподілене головуючому судді ОСОБА_1 .
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 06 березня 2024 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України призначено до судового розгляду.
19 вересня 2024 року захисник звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв'язку з закінченням строків давності, а також про скасування арештів майна.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника.
Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження.
Представник потерпілого не заперечував проти клопотання сторони захисту, залишив вирішення цього питання на розсуд суду.
20 листопада 2024 року Фермерське господарство “Алеся» звернулося до суду з клопотанням про повернення майна.
У судовому засіданні представник Фермерського господарства “Алеся» підтримав клопотання про повернення майна.
Також клопотання про повернення майна підтримали обвинувачений та його захисник.
Прокурор та представник потерпілого заперечували проти клопотання про повернення майна.
Представник потерпілого просив повернути майно потерпілому.
Заслухавши у судовому засіданні сторін кримінального провадження, розглянувши клопотання, суд дійшов такого.
ОСОБА_6 , відповідно до обвинувального акта, висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. Так, ОСОБА_6 всупереч вимог ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. ст. 116, 122, 124-126, 134 Земельного кодексу України, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельних ділянок, розташованих в межах території Миколаївського району, Миколаївської області, за відсутності укладеного та зареєстрованого договору оренди земельних ділянок, у період вересня-жовтня 2022 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, з використанням невстановленої в ході досудового розслідування сільськогосподарської техніки та найманої праці, маючи єдиний корисливий мотив на обробіток земельних ділянок, діючи умисно, обробив та засіяв сільськогосподарською культурою - озимою пшеницею: 1) частину земельної ділянки, площею 32,0832 га, державної власності в межах території Миколаївського району, Миколаївської області з кадастровим номером 4824280900:09:000:0012, загальною площею 341,6219 га, з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України; 2) частину земельної ділянки, площею 221,8435 га, державної власності в межах території Миколаївського району, Миколаївської області з кадастровим номером 4824280900:09:000:0014, загальною площею 656,1146 га, з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України; 3) частину земельної ділянки, площею 152,17 га, державної власності в межах території Миколаївського району, Миколаївської області з кадастровим номером 4824284900:09:000:0001, загальною площею 26654,7805 га, з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, вчинивши тим самим їх самовільне зайняття, яке у відповідності до ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель» виразилось у діях, які свідчать про фактичне використання земельних ділянок за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок.
Своїми протиправними діями, які виразились самовільному зайнятті вищевказаних земельних ділянок загальною площею 406,0967 га, ОСОБА_6 завдав шкоди законному володільцю вищевказаних земельних ділянок, а саме: Миколаївському квартирно-експлуатаційному управлінню Командування Сил логістики Збройних Сил України на загальну суму 28 844 013,05 грн., що є значною, тобто більше, ніж у 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Частинами 1, 4 статті 286 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
У разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.
Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку (частини 2, 3, 4, 5 статті 288 КПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частинами 1-3 статті 49 Кримінального кодексу України (в редакції Закону, який діяв на час вчинення діяння) встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 8 від 23.12.2005 особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у самовільному зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю, яке сталося у вересні-жовтні 2022 року, тобто у вчиненні кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Отже, під час судового розгляду кримінального провадження 02 жовтня 2025 року минуло більше ніж два роки з дня вчинення у вересні-жовтні 2022 року кримінального проступку, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 .
У той же час стороною захисту до клопотання не додано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 , до закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за цим кримінальним проступком, не вчинив нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
За таких обставин, суд вважає, що клопотання захисника про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
З огляду на відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, клопотання про скасування арештів та повернення майна є передчасними і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. ст. 286, 288 КПК України, суд -
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_6 , у зв'язку із закінченням строків давності.
Клопотання про скасування арештів майна та повернення майна - залишити без задоволення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1
02.10.2025