КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 490/4619/25
Провадження № 2/488/1767/25
про направлення за підсудністю
21.07.2025 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Щеглова Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги теплопостачання,
13.06.2025 Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго» звернулося до Центрального районного суду м.Миколаєва з позовном до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги теплопостачання.
16.06.2025 ухвалою судді Центрального районного суду м.Миколаєва цивільну справу передано до Корабельного районного суду м. Миколаєва за підсудністю (за місцем реєстрації відповідача).
Дослідивши матеріали позову, вважаю, що такий позов не підлягає розгляду Корабельним районним судом м.Миколаєва, в зв'язку з наступним:
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з цим, приписами ч.1 ст.30 ЦПК України визначено, зокрема, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. Предметом позову у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання житлово -комунальних послуг квартирі АДРЕСА_1 . Отже, такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.
З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за комунальні послуги має пред'являтися за місцем знаходження нерухомого майна, тобто за правилами виключної підсудності.
Виключна підсудність встановлює, що пред'явлення позовів у деяких справах можливе тільки у точно визначеному законом суді. Вона передбачена до незначної частини позовів, виключаючи можливість застосування до них інших видів територіальної підсудності, тому і названа виключною підсудністю.
Окремо суд звертає увагу на положення ч. 1 ст. 378 ЦПК України, відповідно до якого, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Принцип законного судді нерозривно пов'язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд не тільки вправі, а й зобов'язаний ухилитися від розв'язання справ, йому не підсудних.
Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу.
Згідно до ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомуст. 32 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України вимоги, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Так, у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення" з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості з оплати за послуги постачання централізованого опалення повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.
З матеріалів справи встановлено, що заявленою вимогою у даній справі є стягнення заборгованості за комунальні послуги, а саме надання централізованого опалення, яке надавалося за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до Центрального району м.Миколаєва.
Крім того, слід зазначити, що всі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судами за встановленими Законом правилами підсудності, а їх порушення є ознакою незаконності рішення.
Таким чином, розгляд даної справи територіально не підсудний Корабельному районному суду м.Миколаєва, оскільки нерухоме майно знаходиться за адресою: м. Миколаїв, Центральний район, площа Адміралтейська, буд. 2, що територіально відноситься до Центрального районного суду м.Миколаєва.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року в справі № 855/364/19, від 05 березня 2020 року у справі № 640/12339/19 зазначено, що якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов'язковості положень інституту підсудності справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Таке рішення є виконанням вимог закону.
Більше того, слід зауважити, що недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).
Враховуючи, що цивільна справа за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги теплопостачання, не підсудна Корабельному районному суду м.Миколаєва, справу належить повернути до Центрального районного суду м.Миколаєва (як першочергово подану за місцезнаходження нерухомого майна).
Керуючись ст. ст.27, 31, 187, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу № 490/4619/25 за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги теплопостачання, передати за підсудністю на розгляд до Центрального районного суду міста Миколаєва у зв'язку з її непідсудністю Корабельному районному суду міста Миколаєва.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання позивачем її копії.
Суддя Я.В. Щеглова