Провадження № 1-кп/643/1089/25
Справа № 643/16866/25
03.10.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025226200000461 від 29.08.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Подоли Куп'янського району Харківської області, громадянки України, незаміжньої, непрацюючої, яка зареєстрована у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -
28.08.2025 близько о 16-45 годині ОСОБА_3 перебувала біля футбольного поля в «Урбан-парку» за адресою: м. Харків, просп. Тракторобудівників, 95, де вона розпочала словесний конфлікт із раніше незнайомою їй неповнолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , через сварку останньої з її дочкою - неповнолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У ході виниклого конфлікту ОСОБА_3 , діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, проявляючи надмірну агресію, маючи протиправний умисел, спрямований на завдання удару та вчинення насильницьких дій стосовно малолітньої ОСОБА_4 , з метою спричинення їй фізичного болю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення потерпілій фізичного болю та, бажаючи їх настання, умисно схопила малолітню ОСОБА_6 двома руками за її зап'ястя та почала трясти її, здавлюючи при цьому руки, спричиняючи малолітній потерпілій фізичний біль, після чого схопила її своєю лівою рукою за її шию ззаду та зіштовхнула її зі сходинок ґанку, від чого малолітня потерпіла вдарилася лівою тім'яною частиною голови о металеву опору ґанку, на якому вони розташовувалися, що завдало їй сильного фізичного болю.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 навмисно штовхнула малолітню ОСОБА_4 , яка намагалася пройти до своїх подруг на ґанок, долонею своєї лівої руки у передпліччя її лівої руки, яка була зігнута біля лівої бічної поверхні її живота, спричинивши їй знову фізичний біль і відштовхнувши її назад.
Не вгамовуючись, ОСОБА_3 , доводячи власну точку зору на взаємовідносини між дітьми, висловлювалася нецензурною лайкою та кричала на малолітню ОСОБА_6 , яка знаходилася поруч з нею на ґанку, після чого, продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, знаходячись навпроти малолітньої ОСОБА_7 , розмахнулася своєю правою рукою для того, щоб завдати удар малолітній потерпілій, яка інстинктивно повернула обличчя у лівий бік правою стороною до ОСОБА_3 , внаслідок чого ОСОБА_3 умисно нанесла їй один удар долонею своєї правої руки в область правої сторони обличчя, а саме, у ділянку правої щоки біля носу. Від цього удару малолітня ОСОБА_8 відчула сильний гострий фізичний біль та шум у вухах, закрила своє обличчя рукою та заплакала від болю та образи, а ОСОБА_3 , вважаючи свій протиправний умисел доведеним до кінця, припинила протиправні дії та залишила місце вчинення кримінального правопорушення.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання удару та вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додана заява ОСОБА_3 щодо визнання нею своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складена та підписана в присутності захисника ОСОБА_9 , згідно з якою, обвинувачена визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та погодилася зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодилася на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_9 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , її згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності.
Потерпіла ОСОБА_4 надала письмову заяву, складену у присутності її законного представника ОСОБА_10 та психолога ОСОБА_11 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
За правилами ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Матеріали кримінального провадження відповідають вимогам ч. 3 ст. 302 КПК України, встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження. За таких обставин, суд доходить висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Дослідивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, в обсязі пред'явленого обвинувачення доведена повністю.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 установлено, що вона раніше несудима, непрацевлаштована, незаміжня, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Згідно з вимогами, визначеними ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
При визначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд ураховує характер і ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченої, наявність обставини, що пом'якшує та обтяжує покарання, майновий стан обвинуваченої, відсутність претензій потерпілої ОСОБА_4 , яка у присутності законного представника ОСОБА_10 та психолога ОСОБА_11 надала заяву, в якій зазначила про те, що пред'являти цивільний позов до обвинуваченої не буде.
Вирішуючи питання щодо призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд бере до уваги, що обвинувачена непрацевлаштована. Водночас, при матеріалах кримінального провадження міститься власноруч написана обвинуваченою ОСОБА_3 заява, в якій вона зазначає, що має грошові заощадження, у зв'язку з чим має можливість сплатити штраф, тому просить призначити їй покарання у виді штрафу.
Беручи до уваги обставину, що пом'якшує покарання, обставину, що обтяжує покарання, зважаючи на те, що тяжких наслідків від злочинних дій обвинуваченої не настало, обвинувачена раніше не судима, ураховуючи відсутність претензій потерпілої, а також, зважаючи на засади диспозитивності кримінального судочинства, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинувачуваної і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень призначити їй покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України.
При цьому, ураховуючи наведені обставини, суд вважає недоцільним призначати обвинуваченій покарання у виді громадських робіт та виправних робіт.
На переконання суду, призначена міра покарання є справедливою і достатньою для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, надасть можливість обвинуваченій сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені нею протиправні діяння у майбутньому, що буде, в свою чергу, достатньою превентивною мірою, слугуватиме попередженню вчиненню нею кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався і, зважаючи на характер призначеного покарання, його обрання є недоцільним.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 369-371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речовий доказ - аудіозаписи телефонних дзвінків від 28.08.2025, отримані зі служби «102» УОАЗОР ГУНП в Харківській області, що містяться на оптичному носії інформації (CD-R-диску), - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ - відеозаписи з бодікамер, отримані від УПП в Харківській області ДПП, що містяться на оптичному носії інформації (CD-R-диску), - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ - відеозапис, наданий під час допиту як свідка ОСОБА_10 , що міститься на оптичному носії інформації (CD-R-диску), - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ - відеозапис, наданий під час допиту як свідка ОСОБА_12 , що міститься на оптичному носії інформації (CD-R-диску), - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя : ОСОБА_1