Немирівський районний суд Вінницької області
Справа № 148/9/25
Провадження № 1-кп/930/166/25
"03" жовтня 2025 р. Немирівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Немирів обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020020000969 від 15.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина Республіки Молдова у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 )
захисника - ОСОБА_6 , -
В провадженні Немирівського районного суду Вінницької області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020020000969 від 15.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина Республіки Молдова у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що 25 липня 2024 року о 15 годині 50 хвилин ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) затриманий в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.
27.07.2024 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області до підозрюваного ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався.
Наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) у вчиненні тяжких злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом обшуку від 25.07.2024; протоколами оглядів; протоколами допиту свідка від 25.07.2024; протоколом слідчого експерименту від 23.10.2024, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Санкцією частини 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п?яти до восьми років, санкцією частини 2 статті 194 Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
Крім того, слід врахувати те, що підозрюваний с громадянином Республіки Молдова, а тому перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також продовжити вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 4, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Підставою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) злочинів, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому злочині, а саме позбавлення волі; вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що останній намагався приховано перемістити культурні цінності через митний кордон України; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи, що підозрюваний не має місця проживання в Україні, має можливість безперешкодно залишити територію України як громадянин Республіки Молдова.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто, згідно із п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою.
Абзацом 8 ч. 5 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
У даному випадку, відповідно до положень ч. 6 ст. 176 КПК України, враховуючи кваліфікацію злочинів, в якому обвинувачується ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) за ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України, застосовується тримання під вартою, а не більш м?які запобіжні заходи. Тому неможливо запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів, оскільки їх застосування, відповідно до абз. 8 ч. 5 ст. 183 КПК України, не передбачено під час дії воєнного стану.
З процесуальної точки зору «ризик» розглядається як оціночне кримінальне процесуальне поняття. Виходячи з аналізу ст. 177 КПК «ризик» - це перш за все ймовірність небажаної поведінки.
Також, слід враховувати, що 24 лютого 2022 року указом президента України N?64/2022, у зв?язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який у подальшому продовжений.
В судовому засіданні прокурор, своє клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив суд його задовольнити, проти задоволення клопотання захисника заперечував.
Захисник ОСОБА_6 та його підзахисний ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора в повному обсязі.
Заслухавши учасників справи, ознайомившись з клопотання учасників, приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) покладається необхідність запобігання спробам ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) запобіжного заходу, суд враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, що обвинувачений не має місця проживання в Україні, має можливість безперешкодно залишити територію України як громадянин Республіки Молдова та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Суд враховує, що ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк десять років.
Разом з тим, прокурором в ході розгляду клопотання наведено низку ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи наведене, а також обставини кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), наслідки в результаті кримінального правопорушення, суд вважає, що ризики в обґрунтування тримання під вартою обвинуваченого не зменшилися, тривають та ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) може ухилятися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення обвинуваченому розміру застави.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 197, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдова, проживаючого за адресою: с. Карієт-Лунга, Чадирського району, Республіки Молдова, громадянина Республіки Молдова, дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів тобто до 01 грудня 2025 року включно, з утриманням його в СІЗО Вінницької УВП № 1 УДПтС України у Вінницькій області.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду Вінницької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1