Рішення від 02.10.2025 по справі 214/968/24

Справа № 214/968/24

2/214/649/25

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ковтун Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Фартушної Є.К.

представника позивача Бондаренко

представника відповідача Мотухно

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрпошта» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Криворізька міська рада про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2024 року до суду надійшла вищевказана позовна заява відповідно до якої представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 848 088,00 грн. - компенсація земельного податку; 264 790,57 грн. -пені за прострочення виконання договору; 38 878,63 - інфляційних втрат, 18 290,75 грн. - 3% річних, 17 550,72 грн. сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, наступне.

11 червня 2021 року, на підставі протоколу електронних торгів від 07.10.2020 року № UA-PS-2020-09-22-000026-2, між АТ «Укрпошта» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчено приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Семеновою Г.В. та зареєстровано в реєстрі за №1982.

Відповідно до п.1 Договору Продавець зобов'язується оплатити та прийняти нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 .

Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,5158га, кадастровий номер: 121100000:04:008:0479 за адресою АДРЕСА_2 та перебуває у постійному користуванні Продавця, що підтверджується актом на право постійного користування землею ІІ-ДП №002782 від 04.05.2000 року виданим Виконавчим комітетом Криворізької міської ради та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.05.2021 року №НВ-0521825992021.

Відповідно до підпункту 7.1.1. пункту 7. Договору Покупець зобов'язаний протягом 60 календарних днів з моменту переходу права власності на нерухоме майно до Покупця вжити необхідних заходів для оформлення/набуття ним користування/власності на частину земельної ділянки на якій розташоване нерухоме майно, в тому числі подати необхідні документи до органів, уповноважених здійснювати розпорядження земельною ділянкою, для прийняття відповідного рішення, тощо.

Згідно з пунктом 7.2 Договору компенсувати Продавцю на підставі виставлених ним рахунків витрати з утримання нерухомого майна, зокрема і плату за користування земельною ділянкою на якій розташоване нерухоме майно за період з дати укладання даного договору до дати переоформлення /припинення / розірвання відповідних договорів.

До 15 числа кожного місяця Продавець надсилає Покупцю рахунок, у якому вказується сума компенсації за попередній місяць та розрахунок цієї суми з зазначенням фактично спожитих послуг (з урахуванням ПДВ за ставкою 20%). Покупець повинен сплатити Продавцю суму компенсації, зазначену в рахунку, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання зазначеного рахунка.

Продавець зобов'язується звільнити вказане нерухоме майно та передати Покупцю ключі від нього в день підписання Договору, сплативши комунальні послуги за вказане нерухоме майно, вартість використаної ним електроенергії та інші обов'язкові платежі по день звільнення нерухомого майна. Про передачу-приймання нерухомого майна Сторони підписують акт передавання-приймання нерухомого майна.

Фактичну передачу майна було здійснено у день підписання договору оренди, що підтверджується складеним сторонами Актом прийому-передачі від 11.06.2021 року.

В цей же день, тобто 11.06.2021, було Продавцем було складено та засвідчено нотаріусом заяву про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою в порядку ст.ст.120, 141, 142 Земельного кодексу України.

31.08.2021 року Криворізька міська рада (надалі - Рада) на підставі заяви про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою ухвалила рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою № НОМЕР_1 (надалі - Рішення) та припинила Акціонерному товариству «Укрпошта» (правонаступнику Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта) право постійного користування площею 0,5158 га на АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_3 (кадастровий номер 1211000000:04:008:0479) для розміщення комплексу будівель ремонтно-будівельного управління (право підтверджено додатком 2 до державного акта ІІ-ДП № 002782 на право постійного користування землею від 04.05.2000 № 459) та визнала державні акти на право користування земельною ділянкою від 26.01.2006 № 030610800002, від 14.04.2010 № 031010800048, від 29.06.1995 № 274 та додаток 2 до державного акта ІІ-ДП № 002782 на право постійного користування землею від 04.05.2000 № 459 у частині земельної ділянки площею 0,5158 га на АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_3 (кадастровий номер 1211000000:04:008:0479) для розміщення комплексу будівель ремонтно-будівельного управління.

Пунктом 3 Рішення ці земельні ділянки були віднесені до земель, не наданих у власність або користування (землі запасу) та пунктом 5 визначено обов'язок Ради передати зазначене рішення Головному управлінню ДПС У Дніпропетровській області для контролю за повним і своєчасним стягненням до бюджету Криворізької міської територіальної громади за користування земельними ділянками.

Таким чином, з огляду на вищевикладене Позивач свої зобов'язання за договором оренди виконав своєчасно та в повному обсязі.

за результатом продажу нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні Продавця, та перехід права власності на нерухоме майно до Покупця є лише підставою для припинення іншого речового права. Обов'язок Продавця (АТ «Укрпошта») з плати за землю припиняється лише після прийняття рішення власником (розпорядником) землі про припинення права постійного користування для АТ «Укрпошта» з обов'язковим внесенням відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру. Продавець - АТ «Укрпошта», перебуваючи у статусі землекористувача до моменту припинення права, тобто до 08.11.2023 (дата фактичного оформлення Покупцем права користування земельною ділянкою), - має законне право на здійснення компенсації Покупцем (як фактичним користувачем земельної ділянки) плати за землю, відшкодування збитків. В такому випадку вимога щодо компенсації плати за землю до Покупця нерухомого майна є правомірною і зазначене, в тому числі, було обумовлено умовами аукціону з продажу нерухомого майна та укладеним договором к-продажу нерухомого майна.

Згідно з листом Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконавчого комітету Криворізької міської ради від 16.02.2023 р. №15/02-08/433 нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 становить 676,50 грн. Розмір нормативної грошової оцінки 1 кв. м. зазначено без коефіцієнтів інфляції: за 2014 рік-1,249; за 2015 рік-1,433; за 2016 рік-1,06; за 2017 рік-1,00; за 2018 рік-1,00; за 2019 рік-1,00; за 2020 р рік-1,00.

Листом Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.01.2023 р. №191/299-23 установлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,5158га за адресою АДРЕСА_2 за кадастровим номером 1211000000604600860479 з урахуванням коефіцієнту індексації за 2021 р., функціонального призначення, локальних коефіцієнтів та у розрізі економіко-планувальних зон та складає 11 550 412,56 грн.

Враховуючи те, що Відповідачне виконав вимоги підпункту 7.1.1. пункту 7. Договору, а саме не вжив необхідних заходів для оформлення/набуття ним користування/власності на частину земельної ділянки на якій розташоване нерухоме майно, в тому числі подати необхідні документи до органів, уповноважених здійснювати розпорядження земельною ділянкою, для прийняття відповідного рішення, включно до 08.11.2023 року, Позивачем згідно з довідками щодо розрахунку компенсації суми земельного податку відповідно до Договору сплачено земельного податку за період з 11.07.2021 року по 08.11.2023 у розмірі 980 118,18 грн., а Відповідач компенсував (відшкодував) - 132 030,01 грн. Таким чином, станом на 01.12.2023 року заборгованість Відповідача з відшкодування (компенсації) земельного податку за період з 11.06.2021 по 08.11.2023 складає 848 088 (Вісімсот сорок вісім тисяч вісімдесят вісім гривень) грн. 07 коп., що є порушенням п. 7.2. Договору.

Своєчасно сплата земельного податку до бюджету підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, яка надана контролюючим органом на якого покладено контроль за їх справляння від 25.10.2023 № 1386/АП/31-00-13-02-09.

З метою вирішення даного спору в позасудовому порядку, відповідно до статей 526, 530, 612, 615, 625 ЦК України Позивачем поштовим зв'язком направлявся Відповідачу лист щодо виконання умов договору купівлі-продажу від 20.04.202132 за № 106.006-401-23, який був повернутий відправнику у зв'язку з його неотримання.

Поштові відправлення, які направляв Позивач Відповідачу і які містили рахунки, акти виконаних робіт, розрахунки, не були отримані Відповідачем та були повернуті Позивачу у зв'язку з закінченням строку зберігання.

Пунктом 11. Договору передбачена відповідальність Сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань згідно з вимогами чинного законодавства України.

Підпунктом 11.1. визначено відповідальність Покупця у вигляді сплати неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення за порушення строків виконання будь-яких грошових зобов'язань за Договором.

У зв'язк уз тим, що відповідачем не виконані умови договору, та неможливість вирішити питання у досудовому порядку, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 12 лютого 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.(т.1 а.с.164)

18 березня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав зазначених нище, а саме:

Позовна заява обґрунтована тим, що у зв'язку із укладенням між Позивачем та Відповідачем договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06.2021, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1982 (далі - Договір), відповідно до якого Відповідачка набула у власність нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , Відповідач, на думку Позивача, повинна відшкодувати Позивачу розмір сплаченого земельного податку за період з 11.06.2021 по 08.11.2023, який Позивач сплатив за земельну ділянку, на якій розташований зазначений об'єкт нерухомого майна.

На виконання укладеного між сторонами договору Позивач передав, а Відповідач прийняла у власність нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом Договору, у стані, що був на момент огляду до підписання Договору, що підтверджується Актом передавання-приймання нерухомого майна від 11.06.2021 до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06.2021, зареєстрованого а реєстрі за № 1982.

Відповідно до п. 1 Договору, нерухоме майно на момент укладання Договору розташоване на земельній ділянці площею 0,5158га, кадастровий номер 1211000000:04:008:0479, за адресою: АДРЕСА_1 , та перебувало у постійному користуванні Позивача, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею № ІІ-ДП № 002782 від 04.05.2000 року, виданим Виконавчим комітетом Криворізької міської Ради.

Згідно з п. 7.2. Договору, Відповідач зобов'язана компенсувати Позивачу плату за користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, за період з дати укладання даного Договору до дати переоформлення/припинення/розірвання відповідних договорів.

Оскільки земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 перебувала у Позивача на праві постійного користування, керуючись п. 7.2. Договору, Відповідач повинна відшкодовувати Позивачу плату за користування земельною ділянкою до моменту припинення його права постійного користування вищезазначеною земельною ділянкою.

11.06.2021 Позивачем оформлено Заяву про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою площею 0,5158 га, кадастровий номер 1211000000:04:008:0479, за адресою: АДРЕСА_1 , та не заперечує проти наступної передачі вказаної земельної ділянки на користь Відповідача.

31.08.2021 Рішенням Криворізької міської ради № 762 на підставі Заяви Позивача про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою:

- припинено право постійного користування АТ «Укрпошта» (Позивача) земельною ділянкою площею 0,5158га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1211000000:04:008:0479) для розміщення комплексу будівель;

- визнано таким, що втратив чинність і підлягає вилученню, додаток до державного акта ІІ-ДП № 002782 на право постійного користування землею від 04.05.2000 № 459 у частині земельної ділянки площею 0,5158га на АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку віднесено до не наданих у власність або користування (землі запасу);

- рекомендовано відділу у Криворізькому районі Головного Держгеокадастру у Дніпропетровській області внести зміни до земельно-облікової документації;

- направити рішення Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області для контролю за повним і своєчасним стягненням до бюджету Криворізької міської територіальної громади плати за користування земельними ділянками.

У позовній заяві Позивач підтверджує, що йому було відомо про Рішення № 762 від 31.08.2021, а також зазначає, що Позивач виконав зобов'язання за Договором своєчасно та у повному обсязі.

З такою позицією Позивача не погоджуюсь, оскільки знаючи, що не зважаючи на Рішення Криворізької міської ради № 762 від 31.08.2021, зміни до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на не рухоме майно щодо скасування права постійного користування Позивачем не внесені (що підтверджує Позивач у позовній заяві), Позивач не звернувся з відповідною заявою (проханням) до Криворізької міської ради, відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області чи державних реєстраторів, а натомість продовжував сплачувати земельний податок, фактично не маючи статусу постійного користувача земельної ділянки. Докази звернення Позивача до державних установ для вирішення цього питання до позовної заяви не додано.

Таким чином, в результаті вищезазначеної бездіяльності Позивача ним були понесені недоцільні витрати на сплату земельного податку за користування земельною ділянкою, а також нараховано заборгованість з відшкодування земельного податку Відповідачці.

Натомість, Відповідач не може відповідати за дії Криворізької міської ради, відділу у Криворізькому районі Головного Держгеокадастру у Дніпропетровській області, державних реєстраторів та Позивача щодо виключення з державних реєстрів інформації про право постійного користування Позивачем земельною ділянкою на підставі Рішення № 762 Криворізької міської ради від 31.08.2021. Отже, Відповідач не повинна відповідати за бездіяльність вищезазначених установ.

Керуючись п. 7.2. Договору, а також Рішенням Криворізької міською ради № 762 від 31.08.2021, обов'язок Відповідача відшкодовувати Позивачу плату за користування земельною ділянкою був чинний у період з 11.06.2021 до 31.08.2021 (дати скасування права постійного користування вищезазначеною земельною ділянкою). Кошти за цей період сплачені Відповідачем у повному обсязі, що підтверджує Позивач у позовній заяві.

Окрім того, згідно з ч. 1 статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 130 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Земельна ділянка площею 0,5158га, кадастровий номер 1211000000:04:008:0479, розташована за адресою: АДРЕСА_1 є комунальною власністю - власністю Криворізької міської територіальної громади.

Право постійного користування Позивачем вищезазначеною земельною ділянкою підтверджується Державним актом на право постійного користування землею № ІІ-ДП № 002782 від 04.05.2000 року, виданим Виконавчим комітетом Криворізької міської Ради.

Відтак, оскільки Відповідач є суб'єктом приватного права, не відноситься до категорій суб'єктів - громадських організацій інвалідів України, вона не може бути суб'єктом постійного землекористування.

Враховуючи особливості регулювання відносин, пов'язаних з правом постійного користування земельними ділянками, слід враховувати спеціальні норми, закріплені в ст.ст. 92, 141, 142 ЗК України (в редакції на час укладення договору купівлі-продажу майна), переважно над загальними правилами, що регулюють перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівель та/або споруд, а отже, при переході будівлі чи споруди до власника-юридичної особи приватного права чи фізичної особи, право постійного користування позивача на таку земельну ділянку до нового власника автоматично не може перейти.

Враховуючи викладене, Відповідач, як, особа, що набула право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований у межах земельної ділянки, якою на праві постійного користування користувався попередній власник нерухомого майна (Позивач), набула виключно право вимагати оформлення на своє ім'я документів на користування земельною ділянкою, оскільки перехід права користування на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об'єкта нерухомості, є неможливим в силу положень Земельного кодексу України.

При цьому, Відповідачкою вживались наступні дії щодо реалізації наданого їй права оформлення на своє ім'я документів на користування земельною ділянкою:

Для можливості користування земельною ділянкою Відповідачем та укладення договору оренди необхідно було змінити цільове призначення земельної ділянки, оскільки на момент укладання Договору купівлі-продажу від 11.06.2021 цільове призначення земельної ділянки було - «землі для розміщення та експлуатації будівель та споруд об'єктів поштового зв'язку», а Відповідач не надає послуги поштового зв'язку. З цією метою 11.01.2022 між Відповідачем та ФОП ОСОБА_2 укладено Договір про надання робіт/послуг № 11/01/02, згідно з п. 1.1. якого ФОП ОСОБА_2 зобов'язана надати консалтингові та землевпорядні послуги/роботи з оформлення права користування земельною ділянкою зі зміною цільового призначення під комплекс будівель та споруд для розміщення складів та майстерні з обслуговування автомобілів, кадастровий номер 1211000000:04:008:0479, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

За час дії Договору про надання робіт/послуг № 11/01/02 та у виконання вищезазначеного Договору, ФОП ОСОБА_3 було отримано погодження матеріалів топографічної зйомки з балансоутримувачами інженерних мереж, а саме:

-АТ «Укртелеком» (погодження від 17.02.2022);

-АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» (погодження від 22.02.2022);

-АТ «Кривбасводоканал» (погодження від 03.04.2023)

-АТ «Криворіжгаз» (погодження від 20.05.2022);

-АТ «Криворізька теплоцентраль» (погодження від 28.07.2022);

В результаті виконання вищезазначеного Договору підготовано Технічний звіт Топографо-геодезична зйомка земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 2.1.3. вищезазначеного Договору від 11.01.2022, Виконавець зобов'язана не пізніше семи місяців виконати роботи відповідно до п. 1.1. даного Договору.

У зв'язку зі здійсненням протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, військовою агресією російської федерації та оголошенням воєнного стану на території України, вимушеною евакуацією багатьох спеціалістів в інші регіони України, постійних ракетних обстрілів, атак на енергетичну інфраструктуру України та введеням екстрених відключень електроенергії, зокрема й в м. Кривому Розі, ускладнилось виконання Договору від 11.01.2022 та строк надання послуг за Договором від 11.01.2022 значно збільшився.

24.04.2023 з метою продовження підготовки необхідних документів, між Відповідачем та Комунальним підприємством «Парковка та реклама» КМР укладено договір № 2404/01 на розробку проектної документації, відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується виготовити: графічні матеріали з обґрунтуванням площі та меж земельної ділянки для розміщення існуючого комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 .

28.04.2023 Відповідач звернулась до Криворізької міської ради з заявою про надання рішення міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування для розміщення існуючого комплексу будівель та споруд (зі зміною цільового призначення) за адресою: АДРЕСА_2 .

25.05.2023 Відповідачкою повторно подано пакет документів для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування за адресою: АДРЕСА_2 .

27.06.2023 Криворізькою міською радою прийнято Рішення № 2037 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування», яким Відповідачу надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у користування зі зміною цільового призначення.

20.07.2023 Відповідачкою до центру адміністративних послуг «Віза» виконкому Криворізької міської ради подано пакет документів для поновлення (подовження) договору оренди землі - земельної ділянки кадастровий № 1211000000:04:008:0479.

30.08.2023 Криворізькою міською радою прийнято Рішення № 2173 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки й надання їх в оренду», яким Відповідачці затверджено проект землеустрою та надано в оренду земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 1211000000:04:008:0479, категорія землі - землі житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель, компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку для розміщення існуючого комплексу будівель та споруд.

03.11.2023, на підставі Рішення Криворізької міської ради від 30.08.2023 № 2173, між Відповідачем а Криворізькою міською радою укладено Договір оренди земельної ділянки № 2023654.

Як вбачається з вищезазначеного, починаючи з січня 2022 року Відповідач готувала документи та займалась оформленням договору оренди земельної ділянки.

Звертаючись з цим позовом до суду, Позивач просить стягнути з відповідача компенсацію земельного податку у розмірі 848 088,07 грн.

Позивач зазначає, що вжив всіх необхідних заходів для припинення права користування земельною ділянкою, у зв'язку із продажем нерухомого майна, розташованого на ній, однак Відповідач не переоформив на себе право користування вказаною земельною ділянкою, у зв'язку з чим повинен відшкодувати позивачу сплачений земельний податок за період з 11.06.2021 по 08.11.2023 на суму 848 088,07 грн.

Натомість, Відповідачем було виконано зобов'язання щодо вирішення питання користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, оскільки вона починаючи з 2022 року розпочала підготовку необхідної документації та звернулась до органу, який здійснює розпорядження даною земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку та вчиняла всі дії, спрямовані на оформлення права користування землею (укладення договору оренди земельної ділянки).

Слід зазначити, що норма законодавства, яка встановлює обов'язок Відповідача здійснити відшкодування земельного податку - відсутня. У позовній заяві у справі № 214/968/24 Позивачем не зазначено норму права, на підставі якої Відповідач зобов'язана відшкодувати Позивачу сплачений земельний податок.

З вищевикладеного вбачається, що здійснивши відчуження нерухомого майна, Позивач мав можливість припинити своє право постійного користування земельною ділянкою, а в діях Відповідача не вбачається вини щодо не припинення Позивачем, Криворізькою міською радою, відділом у Криворізькому районі Головного Держгеокадастру у Дніпропетровській області та державними реєстраторами права користування земельною ділянкою.

У ПК України чітко визначено, що підставою виникнення обов'язку зі сплати земельного податку є державна реєстрація права на таку земельну ділянку, податок має сплачуватись з дати державної реєстрації такого права, а підставою для його нарахування є дані державного земельного кадастру.

З огляду на вжиття відповідачем дій щодо оформлення свого права землекористування, відсутність державної реєстрації права землекористування за відповідачем, з причин, що не залежали від волевиявлення останнього, відсутність даних у Державному земельному кадастрі щодо права користування певною земельною ділянкою відповідачем та чинність права постійного землекористування у позивача у спірному періоді - підстави для виникнення обов'язку зі сплати земельного податку у ОСОБА_1 та його нарахування Відповідачу відповідно до положень ПК України відсутні.

Позивач дійшов висновку, що оскільки Відповідач набула обов'язку сплачувати земельний податок, тому Відповідач зобов'язана відшкодувати загальну суму сплаченого Позивачем земельного податку.

Дане твердження не узгоджується з вищевикладеним, а також зі ст. 38 ПК України (виконання податкового обов'язку). Відповідно до п. 38.2 зазначеної статті сплата податку здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Наведеною нормою встановлено особу платника та порядок здійснення сплати податків.

Крім того, жодною нормою ПК України не передбачено обов'язку інших осіб щодо компенсації сплачених податків належним платникам чи виконання податкового обов'язку юридичної особи.

Більше того, Позивач, сплачуючи земельний податок з 11.06.2021 по 08.11.2023, підтвердив, що саме він є належним платником податку та мав його сплачувати.

Слід зазначити, що Позивач, якщо він вважає, що ним було помилкового сплачено земельний податок, не позбавлений права на звернення з позовом до суду про повернення помилково сплачених коштів.

Аналогічна позиція щодо вищезазначеного викладена у Постанові Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 у справі № 910/10608/19 (касаційне провадження у справі закрите)

Враховуючи вищезазначене, у ОСОБА_1 відсутній обов'язок відшкодовувати кошти, помилково сплачені Позивачем в якості земельного податку за користування земельною ділянкою площею 0,5158га, кадастровий номер 1211000000:04:008:0479, за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.09.2021 по 08.11.2023.

Щодо періоду та розміру заборгованості, зазначеного Позивачем у позовній заяві, вказує, що Позивач просить стягнути заборгованість з відшкодування (компенсації) земельного податку за період з 11.06.2021 по 08.11.2023 у розмірі 848 088,07 грн.

Окрім того, що Відповідач не погоджується зі своїм обов'язком щодо відшкодування земельного податку Позивачу (згідно описаному у ч. 1 Відзиву), вважаю, зо Позивачем не доведено розмір вказаної у позовній заяві заборгованості.

До позовної заяви не додано та в матеріалах справи № 214/968/24 відсутні будь-які докази щодо сум (розміру) нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 1211000000:04:008:0479, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а Довідки щодо розрахунку компенсації суми земельного податку, що додані до позовної заяви, містять помилки та також не підтверджені належними доказами, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 271 ПК України, базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону України «Про оцінку земель»).

Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Згідно зі ст. ст. 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (ст. 271 ПК України).

Порядок обчислення плати за землю встановлений ст. 286 ПК України. Пунктом 286.2 даної статті визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Для визначення розміру податку використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (п. 289.1 ст. 289 ПК України).

Позивач у позовній заяві посилається на Лист Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконавчого комітету Криворізької міської ради від 16.02.2023 № 15/02-08/433, у якому зазначена нормативна грошова оцінка 1 м2 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , яка становить 676,50 грн., а також на Лист Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.01.2023 № 191/299-23, яким встановлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки з врахуванням коефіцієнту індексації за 2021 рік та складає 11 550 412,56 грн.

Однак, до позовної заяви не додано копії Листа Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконавчого комітету Криворізької міської ради від 16.02.2023 № 15/02-08/433 та Листа Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.01.2023 № 191/299-23, на які Посилається Позивач.

Окрім того, плата за землю віднесена до місцевих податків і є однією із складових податку на майно. Тому встановлення ставок земельного податку належить до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, які встановлюють розміри ставок цього податку виключно в межах ставок, визначених Податковим кодексом України та затверджують їх своїм рішенням щороку до 15 липня. У Довідках про розрахунок компенсації суми земельного податку, доданих до Позовної заяви, Позивачем зазначені ставки земельного податку, розмір яких не доведений посиланням на відповідні рішення Криворізької міської ради про їх встановлення, та копії цих рішень також не додані до позовної заяви.

Отже, АТ «Укрпошта» не доведено належними доказами розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 1211000000:04:008:0479, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а також розмір ставок земельного податку, які використано Позивачем під час розрахунку компенсації суми земельного податку, що доданий до позовної заяви, та, відповідно, при визначенні розміру заборгованості з відшкодування земельного податку, яку, на думку Позивача, має Відповідач.

Також Позивачем не доведено факт оплати земельного податку за користування вищезазначеною земельною ділянкою у період з 11.06.2021 по 08.11.2023, оскільки до позовної заяви у справі № 214/968/24 не надано жодного платіжного доручення, квитанції або іншого платіжного документу про сплату земельного податку.

У позовній заяві Позивач визначає період заборгованості Відповідача з відшкодування земельного податку з 11.06.2021 по 08.11.2023.

Вважаю за необхідне зазначити, що оскільки Рішенням Криворізької міської ради № 762 від 31.08.2021 визнано таким, що втратив чинність і підлягає вилученню, додаток до державного акта ІІ-ДП № 002782 на право постійного користування землею від 04.05.2000 № 459 у частині земельної ділянки площею 0,5158га на АДРЕСА_1 , а також припинено право постійного користування АТ «Укрпошта» вищезазначеною земельною ділянкою, починаючи з 01.09.2021 у Позивача був відсутній обов'язок сплачувати земельний податок за постійне користування земельною ділянкою. Таким чином, період заборгованості, зазначений Позивачем у позовній заяві, не відповідає дійсним обставинам справи, а заборгованість Відповідача відсутня.

У позовній заяві, а також у Довідці щодо розрахунку компенсації земельного податку за 2023 рік, яка додана до позовної заяви, Позивачем зазначено, що розрахунок розміру податку за користування земельної ділянки здійснений на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 2 575,22 грн за 1 м2 та з використанням коефіцієнту 3%.

03.11.2023 між Криворізькою міською радою та Відповідачем укладено Договір оренди земельної ділянки № 2023654 (надалі - Договір оренди) з кадастровим номером 1211000000:04:008:0479, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку.

Пунктом 4 Договору оренди визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення Договору відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 04.10.2023 № 7888/301-23 становить 37 395 809,48 грн.

Пунктом 8 Договору оренди визначено, що оренда плата вноситься Відповідачем як орендарем у грошовій формі за ставкою 1,2 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, після зміни цільового призначення земельної ділянки змінилась і її нормативна грошова оцінка та після укладання Договору оренди, починаючи з листопада 2023р., Відповідач зобов'язана сплачувати оренду плату з використанням коефіцієнту 1,2%, а не 3% які сплачував Позивач. Окрім того, оренда плата повинна бути сплачена до бюджету, а не відшкодована Позивачу, як зазначено у позовній заяві.

Також 06.11.2023 Відповідачем отримано лист Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин вих. № 17/02-07/4257 від 06.11.2023, у якому повідомлено про необхідність сплатити за фактичне користування земельною ділянкою у період з 13.09.2023 по 31.10.2023 безпідставно збережених коштів у розмірі несплаченої до місцевого бюджету орендної плати на загальну суму 59 833,30 грн.

Відповідачем сплачено 65 160,92 грн. грн. орендної плати за період листопад-грудень 2023 за користування земельною ділянкою за Договором оренди № 2023654 від 03.11.2023, підтверджується квитанцією № 0.0.3422987734.1 від 18.01.2024 на суму 15 000,00 грн., № 0.0.3420107619.1 від 17.01.2014 на суму 40 160,92 грн. та № 0.0.3425591095.1 від 19.01.2024 на суму 10 000,00 грн.

Також ОСОБА_1 до міського бюджету сплачено 59 833,30 грн. за користування земельною ділянкою у період з 13.09.2023 по 31.10.2023, що підтверджується квитанціями № 0.0.3351384360 від 11.12.2023 на суму 14 395,81 грн., № 3343906787 від 07.12.2023 на суму 23 000,00 грн. та № 0.0.3307434420 від 16.11.2023 на суму 22 437,49 грн.

Згідно з Довідкою ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 17500/6/04-36-13-10-16 від 14.03.2024, станом на 14.03.2024 у ОСОБА_1 відсутня заборгованість з платежів, контроль за справляння яких покладено на контролюючі органи.

Враховуючи вищезазначене, Позивачем помилково сплачений земельний податок за період з 13.09.2023 по 08.11.2023 і вимога щодо стягнення коштів відшкодування земельного податку за цей період з Відповідача є неправомірною.

Ознайомившись з Довідками щодо розрахунку компенсації суми земельного податку відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1982 (надалі - Довідка суми компенсації земельного податку), доданими Позивачем до позовної заяви, зазначаю наступне.

У Довідці суми компенсації земельного податку за 2023 рік допущена помилка, у зв'язку з чим Позивачем розраховані помилкові суми відшкодування земельного податку.

Згідно з Листом Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.01.2023 вих. № 191/299-23 (на який посилається Позивач у позовній заяві), встановлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 11 550 412,56 грн. (сума з врахуванням коефіцієнту індексації за 2021р.)

Розмір нормативної грошової оцінки за 2023 рік визначається з використанням коефіцієнту інфляції за 2022 рік, а саме:11 550 412,56 грн. (нормативна грошова оцінка всієї земельної ділянки) : 5158 м2 (площа земельної ділянки) х 1,15 (коефіцієнт інфляції за 2022 рік) = 2 575,22 грн.

Таким чином, нормативна грошова оцінка 1 м2 землі, розташованої за адресою АДРЕСА_2 становить 2 575,22 грн.

У описовій частині Довідки суми компенсації земельного податку за 2023 рік Позивачем зазначена нормативна грошова оцінка землі - 2 575,22 грн. за 1 м2. Однак, у самій таблиці та подальших розрахунках визначена інша нормативно-грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки - 3 480,03 грн., що є помилкою та вплинуло на подальший розрахунок сум земельного податку, збільшивши його. Річна сума земельного податку, помилково визначена позивачем становить 538 499,84 грн.

Оскільки річна сума земельного податку повинна становити 398 489,54 грн., щомісячна сума земельного податку у 2023 рік повинна становити 33 207,46 грн. без ПДВ, а не 44 874,99 грн., як зазначено Позивачем у Довідці суми компенсації земельного податку за 2023 рік:

398 489,54 грн. : 12 місяців = 33 207,46 грн.

З врахуванням ПДВ сума земельного податку за 2023 рік становить 39 848,95 грн., а не 53 849,99 грн., як зазначено Позивачем у Довідці суми компенсації земельного податку за 2023 рік.

33 207,46 грн. (сума земельного податку за місяць без ПДВ) + 6 641,49 грн. (ПДВ) = 39 848,95 грн.

Таким чином, якщо Позивач вважав себе зобов'язаним сплачувати земельний податок (з чим не погоджується Відповідач) за період з 01.09.2023 по 08.11.2023, розрахунок земельного податку за 2023 рік повинен бути наступний:

За період з січня по жовтень 2023 - 39 848,95 грн. , в т. ч. 6 641,49 грн. ПДВ (щомісячно)

За період з 01.11.2023 по 08.11.2023 - 10 626,38 грн., у т.ч. ПДВ 1 771,06 грн.

Враховуючи вищезазначене, якщо Позивач вважав себе зобов'язаним сплачувати земельний податок за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 11.06.2021 по 08.11.2023 сума земельного податку становить 838 160,93 грн., а не 980 118,18 грн. як зазначено у позовній заяві, а саме:

-у 2021 році (з 11.06.2021 по 31.12.2021) - 13 240,19 грн. з ПДВ;

-у 2022 році - 415 804,86 грн. з ПДВ;

-у 2023 році (з 01.01.2023 по 08.11.2023) - 409 115,88 грн. з ПДВ.

Оскільки земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 перебувала у Позивача на праві постійного користування до 31.08.2023 (дати Рішення Криворізької міської ради № 762, яким було припинено право постійного користування земельною ділянкою), керуючись п. 7.2. Договору, Відповідач повинна була відшкодовувати Позивачу плату за користування земельною ділянкою у період з 11.06.2021 (дати укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна) до 31.08.2021. Згідно розрахунків Позивача сума відшкодування земельного податку за цей період становить 5 296,06 грн.:

1 324,02 грн. (за червень 2023) + 1 986,02 грн. (за липень 2023) + 1 986,02 грн. (за серпень 2023) = 5 296,06 грн.

Сума у розмірі 5 296,06 грн. сплачена Відповідачем у повному обсязі, що підтверджується квитанціями № 0.0.2645551313.1 від 18.08.2018 та № 0.0.2290246250.1 від 05.10.2021.

Окрім того, у зв'язку з юридичною необізнаністю та постійним направленням рахунків з вимогою про виплату коштів з боку Позивача, Відповідачем на рахунок Позивача також помилково сплачено кошти у розмірі 126 733,95 грн., а саме:

-1 986,02 грн. згідно з квитанцією № 0.0.2317617438.1 від 26.10.2021;

-1 986,02 грн. згідно з квитанцією № 0.0.2336433387.1 від 12.11.2021;

-1 986,02 грн. згідно з квитанцією № 0.0.2380232639.1 від 15.12.2021;

-1 986,02 грн. згідно з квитанцією № Р24А1890518855С2179 від 11.01.2022;

-1 986,02 грн. згідно з квитанцією № 0.0.2449789922.1 від 09.02.2022;

-9 529,00 грн. згідно з квитанцією № 0.0.2515891229.1 від 15.04.2022;

-5 714,97 грн. згідно з квитанцією № 0.0.2542825829.1 від 13.05.2022;

-5 800,00 грн. згідно з квитанцією № 0.0.2579715855.1 від 17.06.2022;

-11 514,97 грн. згідно з квитанцією № 0.0.2600469078.1 від 07.07.2022;

-2 544,91 грн. згідно з квитанцією № 0.0.2603681721.1 від 11.07.2022;

-5 640,00 грн. згідно з квитанцією № 0.0.2668103060.1 від 09.09.2022;

-1 159,00 грн. згідно з квитанцією № 0.0.2645579579.1 від 18.08.2022;

-9 901,00 грн. згідно з квитанцією № 0.0.2665820013.1 від 07.09.2022;

-8 000,00 грн. згідно з квитанцією № 0.0.2981676032.1 від 05.05.2023;

-7 000,00 грн. згідно з платіжною інструкцією № 0.0.2957498399.1 від 19.04.2023;

-10 000,00 грн. згідно з квитанцією № 0.0.3048255951.1 від 15.06.2023;

-10 000,00 грн. згідно з квитанцією № 0.0.3111211438.1 від 21.07.2023;

-10 000,00 грн. згідно з квитанцією № 0.0.3140214806.1 від 11.08.2023;

-10 000,00 грн. згідно з квитанцією № 0.0.317715143.1 від 01.09.2023;

-10 000,00 грн. згідно з квитанцією № 0.0.3246721637.1 від 13.10.2023

Щодо вимоги Позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат зазначаю наступне.

У зв'язку з тим, що земельний податок, що підлягав сплаті Позивачем за період з 11.06.2021 по 31.08.2021 (дати припинення права постійного користування Позивачем земельною ділянкою) відшкодовано Відповідачем у повному обсязі, вимога Позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є неправомірною. Відповідач не може нести відповідальність за рішення Позивача продовжувати сплачувати земельний податок не зважаючи на те, що право постійного користування земельною ділянкою було припинене Криворізькою міською радою, а акт постійного користування скасовано згідно з Рішенням № 762 від 31.08.2021.

Окрім того, враховуючи те, що Позивачем не вірно розраховано суму земельного податку за 2023 рік (згідно з поясненнями у п. 2.4. цього Відзиву), розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат, зазначений Позивачем у Розрахунку суми позову та штрафних санкцій, не відповідає дійсним обставинам справи та є помилковим. (т.1 а.с.174-192).

02 квітня 2024 року від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив , відповідно до якого з викладеним у Відповіді на Відзив та позицією Позивача не погоджується , керуючись наступним.

1. У Відповіді на Відзив Позивач зазначає: «право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинено лише з підстав, передбачених законодавством. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою щодо власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ч. 3,4 ст. 142 ЗКУ).

…

У разі припинення права постійного користування земельною ділянкою, юридична особа сплачує земельний податок за період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою

…

Тож, статус землекористувача за АТ «Укрпошта» припиняється з дати державної реєстрації припинення іншого речового права - права постійного користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно».

Щодо такої позиції Позивача зазначаю, що на підставі Заяви Позивача про добровільну відмову від права постійного користування спірною земельною ділянкою від 11.06.2021 31.08.2021 Рішенням Криворізької міської ради № 762:

- земельну ділянку віднесено до не наданих у власність або користування (землі запасу);

У позовній заяві Позивачем підтверджено, що йому було відомо про Рішення № 762 від 31.08.2021, а також про те, що відомості про припинення права постійного користування вищезазначеною земельною ділянкою не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру.

Замість того, щоб вирішити питання про внесення відповідної інформації до державних реєстрів та уникнути надмірної сплати земельного податку за майно, яким Позивач фактично вже не користується, звернувшись з відповідною заявою (проханням) до Криворізької міської ради, відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області чи державних реєстраторів, Позивач продовжував сплачувати земельний податок. Докази звернення Позивача до державних установ для вирішення цього питання до позовної заяви не додано.

У той же час, Відповідачкою вживались дії щодо реалізації наданого їй права оформлення на своє ім'я документів на користування земельною ділянкою (відповідні пояснення та докази надані у Відзиві на позовну заяву).

Відповідно до п.п. 3.7., 3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.

Вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення ст. 22 ЦК України та ч. 2 ст. 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування. При цьому суду слід враховувати вимоги ч. 2 ст. 120 ЗК України, якою передбачено що у разі коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Якщо у розгляді справи буде з'ясовано обставини, зазначені в абзаці третьому підпункту 3.4 пункту 3 цієї постанови, і що суб'єкт господарювання вживав необхідних заходів до оформлення свого права землекористування, то відсутність у нього переоформлених на його ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення. Отже, для правильного вирішення спору необхідно з'ясувати, чи мав відповідач можливість переоформити на себе право на земельну ділянку під об'єктом нерухомості та чи здійснені ним необхідні заходи до оформлення свого права землекористування.

Приписами ст. 142 Земельного кодексу України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки (ч. 3). Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ч. 4).

З вищевикладеного вбачається, що здійснивши відчуження нерухомого майна, Позивач мав можливість припинити своє право постійного користування земельною ділянкою, але не здійснив всіх належних для цього дій, а в діях Відповідача не вбачається вини щодо не припинення Позивачем, Криворізькою міською радою, відділом у Криворізькому районі Головного Держгеокадастру у Дніпропетровській області та державними реєстраторами права користування земельною ділянкою.

2. У Відповіді на Відзив Позивачем зазначено: «З врахуванням положень статей 120, 125 ЗКУ та ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. А отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦКУ.

Це так звані «кондикційні» відносини, де застосовується позадоговірний зобовязальний спосіб захисту права власності. Цей інструмент може бути застосований щодо бездоговірного використання земельної ділянки Покупцем».

Також Позивач посилається на відповідні постанови Верховного суду категорії справ щодо кондикційних відносин та зазначає: «Позивач, перебуваючи у статусі землекористувача до моменту припинення права - має право на здійснення компенсації Відповідачем (як фактичним користувачем земельної ділянки) плати за землю, відшкодування збитків».

Вважаю вищезазначену позицію Позивача такою, що не відповідає нормам законодавства.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, у випадку користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди фактичний землекористувач зобов'язаний повернути збережені кошти власнику земельної ділянки. Таким чином, у даній категорії справ позивачами можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування як власники земельних ділянок.

Постанови Верховного суду, на які посилається Позивач у Відповіді на відзив, винесені у справах про стягнення коштів, фактично збережених за користування земельними ділянками без оформлення договорів оренди земельної ділянки, а позивачами у цих справах є саме органи місцевого самоврядування.

Натомість, Позивач не є власником земельної ділянки та не має право укладати з Відповідачем договір оренди земельної ділянки, а отже вимога Позивача про відшкодування сплаченого земельного податку та збитків на підставі ст. 1212 ЦК України є незаконною.

Окрім того, як зазначено у ч. 1 Заперечення на Відповідь на Відзив, відповідно до п.п. 3.7., 3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення ст. 22 ЦК України та ч. 2 ст. 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Оскільки Відповідачем здійснювались належні дії для оформлення права користування спірною земельною ділянкою (договору оренди), правопорушення зі сторони Відповідача відсутні.

3. У Відповіді на Відзив Позивач зазначає: «Щодо незаконного твердження Відповідача, що Позивач не є (і не може бути) суб'єктом права постійного землекористування в розумінні ст. 92 ЗК України, а тому не є платником земельного податку».

З приводу такої думки Позивача повідомляю.

У розділі 1.2. Відзиву на позовну заяву у справі № 214/968/24 Відповідачем зазначено, що оскільки Відповідач є суб'єктом приватного права, не відноситься до категорій суб'єктів - громадських організацій інвалідів України, вона не може бути суб'єктом постійного землекористування.

Твердження про те, що АТ «Укрпошта», Позивач, не є і не може бути суб'єктом права постійного землекористування в розумінні ст. 92 ЗК України у Відзиві на позовну заяву відсутні.

4. У Відповіді на Відзив Позивач зазначає: «Відповідач … зволікав з переоформленням права користування земельною ділянкою… не компенсував відповідно до п. 7.2. Договору Позивачу плату за користування земельною ділянкою на якій розташоване нерухоме майно за період з дати укладання даного Договору до дати переоформлення/припинення/розірвання відповідних договорів в установлений Договором строк».

Щодо такого твердження Позивача пояснюю наступне.

По-перше, строк вжиття Відповідачем необхідних заходів щодо оформлення права користування спірною земельною ділянкою не впливає на порядок припинення права постійного користування Позивача цією земельною ділянкою, оскільки від дій чи рішень Відповідача це питання не залежить. Право постійного користування земельною ділянкою припиняється на підставі заяви Позивача про відмову від права постійного користування та рішення органу місцевого самоврядування. Позивачем була подана Заява про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою від 11.06.2021, а Рішенням Криворізької міської ради № 762 від 31.08.2021 припинено право його користування земельною ділянкою. Таким чином, дата початку вжиття Відповідачем заходів, необхідних для оформлення права користування земельною ділянкою, не вплинула на припинення права постійного користування Позивачем земельною ділянкою.

По-друге, керуючись п. 7.2. Договору, а також Рішенням Криворізької міської ради № 762 від 31.08.2021, обов'язок Відповідача відшкодовувати Позивачу плату за користування земельною ділянкою був чинний у період з 11.06.2021 до 31.08.2021 (дати скасування права постійного користування вищезазначеною земельною ділянкою). Кошти за цей період сплачені Відповідачем у повному обсязі, що підтверджує Позивач у позовній заяві (відповідні пояснення надані у Відзиві на позовну заяву у цій справі).

По-третє, пунктом 7.2. Договору передбачено, що до 15 числа кожного місяця Позивач надсилає Відповідачу рахунок, у якому вказується сума компенсації за попередній місяць та розрахунок цієї суми з зазначенням фактично спожитих послуг.

У порушення вищезазначеного пункту Договору, рахунки, надані Позивачем (додані до позовної заяви у справі № 214/968/24) не містять розрахунку суми відшкодування земельного податку, яку, на думку Позивача, повинна відшкодувати Відповідач.

Таким чином, позовні вимоги Позивача у справі № 214/968/24 не підлягають задоволенню. (т.2 а.с.1-7).

04 квітня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник АТ «Укрпошта» зазначає, що заперечує проти позиції Відповідача зазначеної у цьому відзиві з наступних підстав.

Право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від права власності на землю та права оренди. Регулюється спеціальними нормами права. Так:

- право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинено лише з підстав, передбачених законодавством;

- права та обов'язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);

- постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою з поміж іншого є:

-а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

-е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

З положень статті 141 ЗКУ вбачається, що право користування земельною ділянкою не припиняється автоматично та передбачаються підстави для такого припинення. З чого можна дійти висновку про необхідність вчинення відповідних дій, спрямованих на припинення права за наявності для того підстав.

Так, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ч. 3, 4 ст. 142 ЗКУ).

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів припинення речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». У разі припинення права постійного користування земельною ділянкою, юридична особа сплачує земельний податок за період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

До моменту припинення права за Позивачем зберігається статус землекористувача, і, відповідно, до моменту припинення такого права, законний землекористувач має право на компенсацію Відповідачем, як фактичним користувачем земельної ділянки, понесених витрат з плати за землю. До цього необхідно зазначити, що Відповідач - власник за договором купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого на зазначеній земельній ділянці не набуває статусу платника податку землі.

Важливим є підтверджений факт перебування землі у фактичному користуванні Відповідача.

Відповідно до пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

-на праві постійного користування;

-на умовах оренди.

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ)

Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72, п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 287.1. ст.287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Тобто доки Покупець не є власником або землекористувачем такої ділянки - він не є суб'єктом плати за землю.

За приписами ст. 125 ЗКУ вбачається, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Однак, необхідність особи сплачувати кошти за користування землями виникає з моменту фактичного використання ЗД, що здійснюється без належних підстав, що є підставою для нарахування та стягнення з такого користувача коштів на користь власника землі, землекористувача.

З урахуванням положень статей 120, 125 ЗКУ та ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. А отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст.1212 ЦКУ.

Це так звані «кондикційні» відносини, де застосовується позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності. Цей інструмент може бути застосований щодо бездоговірного використання земельної ділянки Покупцем.

Важливо! Приписи Глави 83 ЦКУ «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях (майну завдається шкода, що спричиняє зменшення кількості або вартості майна). Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов'язок Позивача з плати за землю припиняється після прийняття рішення власником (розпорядником) землі про припинення права постійного користування для АТ «Укрпошта» та внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру. Позивач, перебуваючи у статусі землекористувача до моменту припинення права - має право на здійснення компенсацію Відповідачем (як фактичним користувачем земельної ділянки), плати за землю, відшкодування збитків.

Щодо незаконного твердження Відповідача, що Позивач не є (і не може бути) суб'єктом права постійного землекористування в розумінні ст. 92 ЗК України, а тому не є платником земельного податку.

Позивач є суб'єктом господарювання державного сектору економіки, що має законні підстави для набуття прав постійного користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності, а припинення діяльності УДППЗ «Укрпошта» не є підставою для припинення права постійного користування земельними ділянками для АТ «Укрпошта».

Так, відповідно до пункту «а» частини другої ст. 92 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Зазначені положення ЗК України встановлюють певні вимоги до форми власності саме тих суб'єктів господарювання, які можуть набувати права постійного користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності, зокрема, суб'єктів господарювання державної форми власності.

Виходячи із норм законодавства, зокрема, пп. «о» п. 18 ч. 2 ст. 5, ч.1 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної форми власності», ч. 7 ст. 74 ГК України, абз. 4 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2792-IX від 01.12.2022) та відповідно до п. 1.2. статуту Позивача, витягу з ЄДР, - Позивача є державним акціонерним товариством, 100% акцій у статутному капіталі якого перебувають у державній власності.

Згідно з Реєстром корпоративних прав держави, що є складовою Єдиного реєстру об'єктів державної власності, ведення якого здійснюється Фондом державного майна України, АТ «Укрпошта» обліковується з державною часткою у статутному капіталі у розмірі 100%.

Так, згідно з частинами першою, другою ст. 22 ГК України, держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики. Суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Положення абзацу п'ятого частини першої ст. 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», встановлюють, що об'єктами управління державної власності є корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій.

Згідно з абзацом дев'ятим частини першої ст. 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» до суб'єктів управління об'єктами державної власності з поміж інших віднесено господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі, яким є Товариство.

Згідно з абз. 4 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариство» державними акціонерними товариствами є акціонерні товариства, 100 відсотків акцій у статутному капіталі яких перебувають у державній власності.

Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ, АТ «Укрпошта» віднесено до інституційного сектору економіки за Класифікацією інституційних секторів економіки України (КІСЕ) до категорії державних нефінансових корпорацій. Положення КІСЕ, затверджені Наказом Державної служби статистики України від 03.12.2014 № 378, встановлюють, що до державних нефінансових корпорацій відносяться корпорації та квазікорпорації, які є резидентами й контролюються органами державного управління.

Із зазначеного вбачається, що Позивач є суб'єктом господарювання державного сектора економіки, тобто суб'єктом господарювання державної форми власності, оскільки корпоративні права у статутному капіталі Позивача у розмірі 100% належать державі Україна в особі Мінінфраструктури. Тож, АТ «Укрпошта» в силу положень ст. 92 ЗК України має законні підстави набувати/переоформлювати права постійного користування земельними ділянками, а припинення діяльності УДППЗ «Укрпошта» є лише підставою для переоформлення таких прав на його правонаступника - АТ «Укрпошта». Для розрахунку плати за землю Позивач застосовує ставки податку за земельні ділянки, які перебувають у його постійному користуванні, визначені як для суб'єктів господарювання державної форми власності.

Крім цього, набуття і реалізація Позивачем права постійного користування земельною ділянкою розпорядником або іншими особами не оспорювалися.

Таким чином, АТ «Укрпошта» здійснила усі передбачені чинним законодавством України та договором купівлі - продажу нерухомого майна дії направлені на своєчасного переоформлення земельної ділянки на Покупця та здійснював відшкодування земельного податку згідно з вимогами у сфері земельних відносин.

Щодо безпідставного твердження Відповідача про належне виконання ним своїх зобов'язань за договором купівлі - продажу нерухомого майна від 11.06.2021 року, № 1982 (надалі - Договір).

Відповідно до підпункту 7.1.1. пункту 7. Договору Покупець зобов'язаний протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту переходу права власності на нерухоме майно до Покупці вжити необхідних заходів для оформлення/набуття ним користування/власності на частину земельної ділянки на якій розташоване нерухоме майно, в тому числі подати необхідні документи до органів, уповноважених здійснювати розпорядження земельною ділянкою, для прийняття відповідного рішення, тощо.

Згідно з пунктом 7.2. Договору компенсувати Продавцю на підставі виставлених ним рахунків витрати з утримання нерухомого майна, зокрема і плату за користування земельною ділянкою на якій розташоване нерухоме майно за період з дати укладання даного Договору до дати переоформлення/припинення/розірвання відповідних договорів.

Проте як вбачається з доданих до відзиву на позов копій документів Відповідач не виконав вимоги підпункту 7.1.1. та пункту 7.2. Договору, а саме:

1.зволікав з переоформленням права користування земельною ділянкою. Доказом невиконання підпункту 7.1.1. договору є дата укладення Відповідачем договору на надання послуг консалтингових та землевпорядних послуг з оформлення права користування земельною ділянкою 11.01.2022 року (№ 11/01/02), тобто через півроку після укладення договору купівлі - продажу згідно якого послуги повинні бути надані не пізніше семи місяців з моменту надання Замовником вихідних даних;

2.Не компенсував відповідно до пункту 7.2. договору Позивачу плату за користування земельною ділянкою на якій розташоване нерухоме майно за період з дати укладання даного Договору до дати переоформлення/припинення/розірвання відповідних договорів в установлений Договором строк.

Зважаючи на зазначене вище, враховуючи не виконання Відповідачем Договору договором купівлі - продажу нерухомого майна від 11.06.2021 року, № 1982, просить задовольнити позов у повному обсязі. (т.2 а.с.9-14).

Ухвалою суду від 08 травня 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду. (т.2 а.с. 23).

Ухвалою суду від 15 травня 2025 року залучено у справі №214/968/24 в якості третьої особи Криворізьку міську раду. (т.2 а.с.62).

Представник позивача Бондаренко Г.В. будучи присутньою у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.

11.06.2021 було укладено договір, відповідно до умов якого, відповідачка зобов'язана компенсувати позивачу витрати на утримання майно до моенту його переформлення. Земельна ділянка було переоформлена 8.11.2023 , тому відповідачка має відшкодувати сплачений земельний податок з пенею, 3% річних , інфляційними втратами.

Представник відповідача Матухно Ю.О. просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначила, що відповідач вжила усі дії для переоформлення земельної ділянки, але рішення приймалось виконкомом. А крім того п.7.2Договору не вказує на підстави компенсації. Крім того, вказує на те, що розрахунок не обгрунтований.

22 вересня 2025 року від представника Криворізької міської ради надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, пояснень по суту позову третьою особою надано не було.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, 11 червня 2021 року, на підставі протоколу електронних торгів від 07.10.2020 року №UA-PS-2020-09-22-000026-2, між Акціонерним товариством «Укрпошта» (далі - Позивач, Продавець) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Покупець) було укладено договір купівля-продажу нерухомого майна, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1982 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1. Договору Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти нерухоме майно - комплекс будівель та споруд (лот № 97s, протокол №UA-PS-2020-09-22-000026-2 від 07.10.2020), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (Далі - нерухоме майно).

Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,5158 га, кадастровий номер:121100000:04:008:0479 за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у постійному користуванні Продавця, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею ІІ-ДП № 002782 від 04.05.2000 року, виданим Виконавчим комітетом Криворізької міської ради та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.05.2021 року № НВ-0521825972021.

Відповідно до підпункту 7.1 та 7.1.1. пункту 7. Договору Покупець зобов'язаний протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту переходу права власності на нерухоме майно до Покупця вжити необхідних заходів для оформлення/набуття ним користування/власності на частину земельної ділянки на якій розташоване нерухоме майно, в тому числі подати необхідні документи до органів, уповноважених здійснювати розпорядження земельною ділянкою, для прийняття відповідного рішення, тощо.

Відповідно до акту прийому-передачі від 11.06.2021 року було здійснено фактичну передачу майна у день підписання договору оренди. (т.1 а.с.10)

11.06.2021, було Продавцем було складено та засвідчено нотаріусом заяву про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою в порядку ст.ст.120, 141, 142 Земельного кодексу України.

- земельну ділянку віднесено до не наданих у власність або користування (землі запасу);

Згідно з довідками щодо розрахунку компенсації суми земельного податку відповідно до Договору сплачено земельного податку за період з 11.07.2021 року по 08.11.2023 у розмірі 980 118,18 грн., а Відповідач компенсував (відшкодував) - 132 030,01 грн. , тому заборгованість Відповідача з відшкодування (компенсації) земельного податку за період з 11.06.2021 по 08.11.2023 складає 848 088 (Вісімсот сорок вісім тисяч вісімдесят вісім гривень) грн. 07 коп., що є порушенням п. 7.2. Договору.

Положеннями п. 286.1 ст.286 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що підставою для нарахування земельного податку є, зокрема:

а) дані державного земельного кадастру;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю).

Так, Продавець є землекористувачем у відповідності до даних державного земельного кадастру та державного акту на землю.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) підставами припинення права користування земельною ділянкою з поміж іншого є:

- а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

- е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

З положень статті 141 ЗКУ вбачається, що право користування земельною ділянкою не припиняється автоматично та передбачаються лише підстави для такого припинення. З чого можна дійти висновку про необхідність вчинення відповідних дій, спрямованих на припинення права Продавця на землю та набуття права на землю Покупцем.

Чинне земельне та цивільне законодавство визначає імперативність, а саме «автоматичність» переходу прав на земельну ділянку при переході прав на об'єкт нерухомого майна, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який знаходить свій вияв у положеннях статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, зокрема, на земельну ділянку, здійснюється державним реєстратором речових прав на нерухоме майно після подання відповідних документів, які підтверджують право особи на реєстрацію даної земельної ділянки. Внаслідок проведення таких реєстраційних дій речове право набувається, змінюється або припиняється. Для реєстрації права власності, або іншого права користування, на земельну ділянку особі необхідно звернутись до центру надання адміністративних послуг із пакетом документів, який включає в себе: витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК); копію та оригінал паспорту заявника; копію та оригінал РНОКПП (ідентифікаційного коду); підтвердження оплати адміністративного збору; документ - підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни і т.і.), рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо); довіреність, якщо документи подаються представником; оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.

Після здійснення усіх реєстраційних дій державним реєстратором або нотаріусом особа отримує витяг про державну реєстрацію її права.

Таким чином, виключно і тільки відповідач наділений повноваженнями у встановленому законом порядку ініціювати реєстрацію припинення права постійного користування земельною ділянкою, яке до укладення сторонами у справі договору купівлі-продажу нерухомого майна належало позивачеві.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивач правомірно сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою до моменту державної реєстрації припинення права користування цією земельною ділянкою і наразі правомірно вимагає відшкодування сплачених грошових коштів.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Щодо до тверджень відповідача про відсутній обов'язок відшкодовувати кошти, які помилково сплачені Позивачем в якості земельного податку за користування земельною ділянкою площею 0,5158га, кадастровий номер 1211000000:04:008:0479, за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.09.2021 по 08.11.2023, суд зазначає наступне.

Тобто доки Покупець не є власником або землекористувачем такої ділянки - він не є суб'єктом плати за землю.

Стосовно доводів відповідача про належне виконання ним своїх зобов'язань за договором купівлі - продажу нерухомого майна від 11.06.2021 року, суд враховує, той факт, що відповідно до підпункту 7.1.1. пункту 7. Договору Покупець зобов'язаний протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту переходу права власності на нерухоме майно до Покупці вжити необхідних заходів для оформлення/набуття ним користування/власності на частину земельної ділянки на якій розташоване нерухоме майно, в тому числі подати необхідні документи до органів, уповноважених здійснювати розпорядження земельною ділянкою, для прийняття відповідного рішення, тощо.

3.зволікав з переоформленням права користування земельною ділянкою. Доказом невиконання підпункту 7.1.1. договору є дата укладення Відповідачем договору на надання послуг консалтингових та землевпорядних послуг з оформлення права користування земельною ділянкою 11.01.2022 року (№ 11/01/02), тобто через півроку після укладення договору купівлі - продажу згідно якого послуги повинні бути надані не пізніше семи місяців з моменту надання Замовником вихідних даних;

4.Не компенсував відповідно до пункту 7.2. договору Позивачу плату за користування земельною ділянкою на якій розташоване нерухоме майно за період з дати укладання даного Договору до дати переоформлення/припинення/розірвання відповідних договорів в установлений Договором строк.

В силу приписів ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст. 85 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язань у повному обсязі станом на час розгляду спору судом, у матеріалах справи немає.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання перед позивачем, а тому доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 848 088, 07 грн. (яка полягає у стягненні компенсації земельного податку є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем у встановленому законом порядку.

Крім заборгованості, позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати в сумі 38 878,63 грн, 3% річних у сумі 18 290,75 грн.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Аналогічні правові висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 646/14523/15-ц та № 703/2718/16-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

За змістом статей 509, 524, 533 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.

Подібні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

Ураховуючи вищевикладене, перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних суд установив правильність цих розрахунків, тому позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 18 290,75 грн. підлягають задоволенню.

Щодо нарахування інфляційних втрат суд указує наступне.

Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в п. 28 постанови від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).

За наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

Указана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Ураховуючи вищевикладене, позивачем інфляційні втрати розраховані правильно. Отже, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню в сумі 38 878,63 гривень.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Укрпошта» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Криворізька міська рада про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрпошта» 848 088,07грн.- компенсації земельного податку; 264 790,57 грн. - пені за прострочення виконання договору; 38 878,63грн. - інфляційних втрат; 18290,75грн.- 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрпошта» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 17 550 гривні 72 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. . Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відомості щодо сторін:

Позивач : Акціонерне товариство «Укрпошта » , юридична адреса м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 21560045.

Відповідач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Криворізька міська рада, юридична адреса м. Кривий Ріг, вул. Молодіжна, 1, ЄДРПОУ 33874388

Повний текст рішення складено 02 жовтня 2025 року.

Суддя Ковтун Н.Г.

Попередній документ

130712454

Наступний документ

130712456

Інформація про рішення:

№ рішення:	130712455
№ справи:	214/968/24
Дата рішення:	02.10.2025
Дата публікації:	06.10.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Цивільне
Суд:	Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу
Категорія справи:	Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (12.11.2025)
Дата надходження:	31.01.2024
Предмет позову:	позовна заява АТ "Укрпошта" до Поверінової Тетяни Миколаївни про стягнення коштів

Розклад засідань:

Минулі засідання (17)

19.03.2024 11:15	Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
11.04.2024 11:00	Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
08.05.2024 11:00	Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
19.06.2024 10:00	Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
16.07.2024 10:40	Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
18.09.2024 10:30	Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
21.10.2024 10:30	Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
19.11.2024 11:30	Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
09.12.2024 14:00	Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
30.01.2025 11:00	Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
17.03.2025 10:30	Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
16.04.2025 11:00	Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
15.05.2025 11:00	Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
12.06.2025 10:00	Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
07.07.2025 11:00	Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
31.07.2025 13:00	Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
22.09.2025 11:00	Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу