Справа № 211/9038/25
Провадження № 3/211/3945/25
іменем України
03 жовтня 2025 року
Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Костенко Є.К., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
У провадження судді надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №412699 від 04.08.2025, відповідно до якого зазначається, що 04.08.2025 о 23:00 год., в м. Дружківка по вул. Дружби, 10, водій ОСОБА_1 керував т.з. «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Захисником ОСОБА_1 - адвокатом Домашовець В.С. було подано до суду клопотання про закриття провадження з мотивів того, що при ознайомленні з відеозаписами встановлено, що відео починається з оформлення протоколу, на ньому відсутній факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , факт зупинки транспортного засобу та взагалі відсутній на відеозаписах транспортний засіб, працівники поліції зазначили, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, не зважаючи на те, що останнім було повідомлено, що він нічого не вживав, але жодних перевірок на встановлення ознак сп'яніння не проводилось. У зв'язку з чим, просить закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті відповідно до положень ст.268 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки за ст. 130 КУпАП її присутність не є обов'язковою.
Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов до такого висновку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно зі ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Із аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, суду надані докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №412699 від 04.08.2025; направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу від 04.08.2025 з метою виявлення стану сп'яніння; рапорт; відеозапис.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно з п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок), передбачено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за вчинення адміністративного правопорушення працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку та підтверджує факт скоєння правопорушення.
Згідно з п. 5 розд. ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту - Інуструкція) із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису від 18.12.2018 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Пунктами 4 та 5 Розділу VII вказаної Інструкції під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб тощо.
Згідно з п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 №100, встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Також, суд додатково звертає увагу на те, що за змістом положень статті 266 КУпАП та пунктів 2-5 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Також, визначаючи склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, обов'язково необхідно встановлювати наявність дійсних підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, передбаченими п.п. 3, 4 розділу І Інструкції. Саме наявність/відсутність таких підстав зумовлює правомірність/неправомірність дій працівників поліції щодо пред'явлення вимоги пройти огляд на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, в судовому засіданні досліджено долучений працівниками поліції відеозапис.
На наданому DVD-диску із відеозаписом правопорушення міститься один файл з відеозаписом на 3:05 хв.
На відеозаписі зафіксовано, процедуру складання працівником поліції протоколу за ст.130 КУпАП, відносно особи, яку взагалі не можливо встановити з відеозаписів, оскільки його видно лише частково, так як запис проводиться у нічний час доби, особу правопорушника працівниками поліції під відеофіксацію не було встановлено. Крім того, на відеозаписі не міститься фіксацію факту керування жодною особою, у тому числі ОСОБА_1 , будь-яким транспортним засобом, більш того зафіксовано лише капот поліцейського автомобіля. Співробітниками поліції не лише не було перевірено ознаки, які б свідчили про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, але і взагалі не було їх озвучено, як і не відображено причин зупинки транспортного засобу.
Отже, із відеозапису з нагрудних камер працівників патрульної поліції, що брали участь при оформленні адміністративного правопорушення, вбачається, відсутність транспортного засобу, відсутність факту керування транспортним засобом особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність факту зупинки транспортного засобу, відсутність оголошення та перевірки, встановлення ознак алкогольного сп'яніння, оголошення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності його право на правову допомогу.
Таким чином, суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП складені із грубим порушенням вимог чинного законодавства та є недопустимими доказами.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, які не були б отримані, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
Отже, дослідивши матеріали адміністративної справи суд вважає, що належними та допустимими доказами не було підтверджено, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Згідно зі ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та змінювати фабулу інкримінованого особі правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Таким чином, зважаючи на істотні порушення при встановленні факту керування транспортним засобом та проведенні огляду на стан сп'яніння водія, суд визнає протокол, складений за результатами огляду, та додані до нього матеріали недопустимими та неналежними доказами, як такі, що отримані з істотним порушенням вимог чинного законодавства України, та вважає не доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, а тому, провадження у справі підлягає закриттю.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Костенко Є. К