Справа № 211/7866/25
Провадження № 2-а/211/190/25
03 жовтня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Ткаченко С.В.,
при секретарі Бірж Д.В.,
розглянувши в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -
встановив:
адвокат Соколов Володимир Віталійович звернувся до суду від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом до відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 просить суд скасувати постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №433 від 30.06.2025, на підставі якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмір 17 000,00 грн., а провадження у справі закрити. Представник вважає оскаржувану постанову такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.19.06.2025 оператором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим солдатом ОСОБА_3 відносно позивача було складено протокол №433 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. ст. 210-1 КУпАП. У протоколі зазначено, що засобами поштового зв'язку АТ "УКРПОШТА" військовозобов'язаному ОСОБА_1 було надіслано повістку № 2787539 від 01.03.2025 керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. Дата явки 20.03.2025. За викликом у строк, зазначений у повістці, без поважних на то причин не з'явився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП. Позивач при складенні протоколу надав пояснення, що він з правопорушенням не згоден, повістку не отримував. 30.06.2025 тимчасово виконуючим обов'язки начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 винесено оскаржувану постанову №433 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що останній не з'явився за повісткою № 2787539 від 01.03.2025 та вказаною постановою накладено на позивача штраф у розмірі 17 000 грн.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.07.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
15.09.2025 представником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 скеровано до суду через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача просить відмовити позивачу у задоволенні позову.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 своїм правом подання відзиву не скористався.
Згідно ст. 262 ч. 5 КАС України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому відповідності до ст. 229 ч. 4 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що оператором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим солдатом ОСОБА_3 19.06.2025 складено протокол №433 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до протоколу, засобами поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА» військовозобов'язаному ОСОБА_1 була надіслана повістка № 2787539 від 01.03.2025 керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. Дата явки 20.03.2025. За викликом у строк, зазначений у повістці без поважних на то причин не з'явився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП.До відділу №1 Краматорського РУП ГУНІІ за вих. №Е-1820062 від 30.03.2025 направлено звернення щодо доставлення громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 . 19.06.2025 військовозобов'язаний ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції. Вказується, що своїми діями позивач порушив вимоги п. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 4 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1КУпАП. У графі зауваження та пояснення особи, яка притягається до відповідальності, зазначено «Повістку не отримував, з правопорушенням не згоден» та поставлено підпис, також підпис міститься в графі щодо отримання другого примірнику протоколу. Згідно протоколу позивач не заперечував щодо розгляду справи 30.06.2025 о 10 год. 00 хв. за його відсутності (а.с. 8, 9).
Постановою №433 від 30.06.2025, винесеною тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000грн. (а.с. 10, 11).
Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності містить відомості про обставини, викладені у зазначеному вище протоколі про адміністративне правопорушення. Також постанова містить відомості про отримання позивачем постанови 10.07.2025 із зазначенням прізвища, ініціалів та підпису.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено з 24.02.2024 ввести в Україні воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та такий воєнний стан діє і до теперішнього часу.
Отже, станом на 20.03.2025, тобто на дату вчинення інкримінованого позивачеві адміністративного правопорушення діяв особливий період.
За змістом ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до змісту ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» зняттю з військового обліку призовників у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку. При цьому взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Так, відповідно до наданого відповідачем витягу позивач стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 як солдат, вид обліку: рядовий, сержантський і старшинський склад запасу.
Частиною 3 статті 210-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст.235КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є бланкетною нормою, а тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила, за порушення яких особа притягається до адміністративної відповідальності.
Так, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача містить відомості, про порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема, абзацом 2 ч. 5 вказаної статті зазначено, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок надіслання повісток визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінеті Міністрів України №560 від 16.05.2024 (далі Порядок).
Зокрема, абзацом 3 підпункту 2 ст. 41 вказаного Порядку, визначено, що належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку день проставлення у поштовому повідомленні, зокрема, відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, рекомендовані листи позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручається особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою» і повертає такий лист відправнику.
Позивач, як на підставу задоволення позову, посилається на те, що про надходження на його адресу повістки він не знав, оскільки не отримував від поштового відділення жодних повідомлень про це.
Відповідач, у свою чергу, разом з відзивом на позовну заяву не надав жодного доказу, який би міг спростувати твердження сторони позивача (повістка, повідомлення, трекінг відправлення тощо).
З огляду на викладене вище, відповідачем не доведено факт належного повідомлення ОСОБА_1 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 20.03.2025, що свідчить про поважність причин його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Отже, відповідач діяв не у відповідності до вимог законодавства України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі наведені у позові факти, у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах. У порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Так, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на викладене вище, постанова по справі про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 132, 139, 241, 243, 246, 262, 286, 293, 295 КАС України, суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі- задовольнити.
Постанову № 433 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України, винесену 30 червня 2025 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення- закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: С. В. Ткаченко