Справа № 211/8390/21
Провадження № 2/211/152/25
03 жовтня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Ткаченко С. В.,
при секретарі Бірж Д.В.
з участю:
представника позивача Романовського Д.С.
представника відповідача Старостенко О.Г., Старостенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, зазначивши, що між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 16.04.2010 року був укладений договір про надання банківських послуг б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак не виконала умов договору щодо обов'язку своєчасного внесення платежів по кредиту.
У зв'язку із порушенням кредитних зобов'язань, станом на 22.11.2021 року у відповідача перед АТ КБ «ПриватБанк» утворилася заборгованість в загальній сумі 30 951,52 грн., а саме: 26 243,52 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4 708,00 грн. заборгованість за простроченими відсотками, яку просять стягнути з відповідача, а також судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
19.08.2022 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було ухвалене заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 30951,52 грн., та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 16.04.2024 року дане заочне рішення було скасоване та дану справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В ході розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 було надано письмові пояснення, в яких навела обставини про безпідставність та не доведеність позовних вимог належними, допустимими та достатніми доказами. У задоволенні позовних вимог просила відмовити.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Отримані кредитні кошти відповідач своєчасно не повернула та на даний час обліковується заборгованість за кредитним договором яку просять стягнути. Також щодо укладення кредитного договору між банком і відповідачем, представник позивача зазначив, що у матеріалах справи є довідка про зміну умов кредитування, у якій маються відомості про зменшення або збільшення кредитного ліміту, Крім того є довідка про видачу відповідачу кредитних карток. Номер SAMDN54000033439145 що зазначений у довідці про умови кредитування, яка підписана відповідачем, це є внутрішнім номером обліку договорів у позивача. В даному випадку вказана довідка про умови кредитування є додатком до підписаної відповідачем анкети - заяви про приєднання до банківських послуг, яка є договором приєднання. Щодо помітки у анкеті - заяві про отримання «Депозиту», це говорить про те, що особа після підписання анкети - заяви виявляла бажання отримати депозит. Тобто коли особа підписує анкету - заяву, вона приєднується до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, надає свої персональні данні і може виявляти бажання про користування будь-якими зазначеними продуктами банку.
Представник відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що проти позову заперечує у повному обсязі, оскільки обставини на які посилається позивач у позові є недоведеними, а тому задоволенню не підлягають. Так додані до матеріалів справи Умови та Правила надання банківських послуг не підписані ОСОБА_1 а тому не можуть визнаватись частиною договору. Крім того довідка про умови кредитування стосується договору, якого надано не було. Якщо є внутрішній документ банку, то він має бути доданий до справи. Обставини чи користувалась відповідач кредитними коштами та чи отримувала кредитну картку, йому не відомі. Про заборгованість відповідач дізналася із рішення суду. До банку або до поліції з приводу можливих шахрайських дій, він як представник не звертався.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Підставою для звернення позивача з даним позовом до суду стало невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором без номеру від 16.04.2010 року, внаслідок чого станом на 22.11.2021 утворилася заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 26 243,52 грн. та заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 4 708,00 грн.
На підтвердження позовних вимог представником позивача надано такі докази:
Виписку за договором без № за період 16.04.2010-24.11.2021, згідно якої заборгованість по договору становить 30951,52 грн;
Довідку про надання ОСОБА_1 кредитних карток:
16.04.2010 року 4149437405293349 терміном дії до 06/13;
11.08.2010 року НОМЕР_1 терміном дії до 06/14;
21.04.2012 року НОМЕР_2 терміном дії 06/15;
20.05.2015 року НОМЕР_3 терміном до 04/18;
21.06.2018 року НОМЕР_4 терміном до 05/22.
Довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , згідно якої: старт карткового рахунку 16.04.2010 року 4149437405293349; 16.04.2010 року встановлення кредитного ліміту 1000,00 грн., який у подальшому збільшувався до 29000,00 грн. 03.02.2021 року кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн;
Копію анкети- заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку з підписом ОСОБА_1 разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», де зазначені умови та привила виконання взятих на себе клієнтом зобов'язань, а також права та обов'язки банку, права та обов'язки клієнта, відповідальність сторін та інші умови кредитування.
Копію довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», підписану 16.04.2010 року ОСОБА_1 , у якій сторони визначили та погодили основні умови кредитування з користування кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» зокрема і сплату відсотків за користування кредитними коштами. У даній довідці детально та чітко розписані умови кредитування: пільговий період, процентна ставка, розмір щомісячних платежів, строк внесення щомісячних платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи, тощо.
Зокрема, ставка відсотків згідно довідки про умови кредитування з користування кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» визначена 36% на рік (3% на місяць).
Крім цього, представником позивача долучено копію паспорта відповідача ОСОБА_1 , яка завірена підписом останньої та працівника банку 16.04.2010 року.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором без номеру від 16.04.2010 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 станом на 22.11.2021 року має заборгованість у розмірі 30951,52 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - у розмірі 26 243,52 грн. та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 4 708,00 грн.
У суду відсутні підстави ставити під сумнів зазначені докази, у т.ч. з урахуванням того, що стороною відповідача не надано заперечень щодо підпису Анкети-заяви та Довідки.
При вирішенні справи суд застосовує такі норми права.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Тобто, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
А згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
З наданих представником позивача та досліджених судом доказів установлено, що 16.04.2010 року між сторонами був укладений кредитний договір шляхом оформлення і підписання анкети-заяви від 16 квітня 2010 року, де зазначено особисті дані ОСОБА_1 та довідки про умови кредитування від 16 квітня 2010 року, у якій визначені умови щодо розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом, що є складовою частиною кредитного договору.
Того ж дня, відповідачу було видано кредитну картку та встановлено кредитний ліміт в розмірі 1000,00 грн. з подальшим збільшенням до 29000,00 грн.
Як вбачається з банківської виписки відповідач кредитними коштами та відповідно кредитною карткою користувалася, періодично витрачаючи кредитні кошти та відповідно періодично погашаючи кредит, хоч і не своєчасно та не в повному обсязі, що в своїй сукупності вказує на наявність договірних відносин між сторонами та дійсність кредитного договору. Також ці дії свідчать про те, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними з частковим поверненням. Крім того матеріали справи не містять, а стороною відповідачем не надані докази того, що вона не користувалась кредитом.
При цьому слід зазначити, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 р №75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином встановлено, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов'язання відповідно до укладеного договору не виконала, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за кредитним договором.
Щодо вимог банку по процентах слід зазначити наступне.
Як зазначено вище та встановлено судом в анкеті-заяві від 16.04.2010 року дійсно не зазначено розмір процентної ставки.
Однак розмір процентної ставки є погодженим сторонами, як вже зазначалось вище у довідці про умови кредитування, підписаній ОСОБА_1 16.04.2010 року.
При цьому суд не бере до уваги Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс, розміщених на сайті: https://privatbank.ua/terms/ , оскільки вони не містять особистого підпису відповідача, а отже не можуть розцінюватись як частина кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви позичальника.
Без наданих підтверджень про конкретно запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та Правил, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, відповідають нормам закону. Доводи апеляційної скарги цього також не спростовують.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 36,00 % на рік, яка, як вбачається із наданого Банком розрахунку, була змінена, а саме: з 01.04.2015 року до 43,20 %.
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України 11 жовтня 2017 року по справі № 6-1374цс17 у разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
Проте доказів повідомлення боржника про підвищення розміру процентної ставки позивачем не надано.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини 1статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (13 листопада 2008 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (28 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про зміну відсоткової ставки за користування кредитними коштами, надані банком Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Отже, за вказаних обставин відсутні підстави вважати, що зміна (підвищення) процентної ставки узгоджена відповідачкою.
Банком не надано належного розрахунку заборгованості ОСОБА_1 де б процентна ставка за весь період стягнення з 16.04.2010 року по 24.11.2021 року становила обумовлені сторонами в Заяві від 16.04.2010 року 36% річних, при цьому суд не може самостійно здійснити відповідний розрахунок, клопотання про проведення експертизи у даній справі заявлено не було, то до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума нарахованих Банком відсотків за визначеною сторонами процентною ставкою не вище 36 % річних.
Так згідно наданим Банком розрахунку, до того як відбулася змінена процентної ставки, з 01.04.2015 року до 43,20 %, процентна ставка стягувалась правомірно в розмірі до 36% річних та станом на 31.03.2015 року заборгованість за процентами нарахована позивачем у розмірі 333,05 грн., яка підлягає стягненню з відповідача, та зміні розміру заявленому позивачем з 4708,00 грн. на 333,05 грн.
З урахуванням викладеного, обґрунтованими є заявлені банком позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованих до 01.04.2015 року відсотків в загальній сумі 26576,57 грн (26243,52грн+333,05грн).
У відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 гривень, який підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258-259, 223, 264-265, 280 -281, 354-355ЦПК України, суд ,-
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, суму заборгованості за договором № б/н від 16.04.2010, що виникла станом на 22.11.2021, у сумі 26576 (двадцять шість тисяч п'ятсот сімдесят шість ) грн. 57 коп., а саме: 26 243 (двадцять шість тисяч двісті сорок три) грн. 52 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 333 (триста тридцять три ) грн. 05 копійок заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д,, судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками справив в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко