Справа № 211/8217/25
Провадження № 3/211/3672/25
02 жовтня 2025 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Сарат Н.О., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за участі представника ОСОБА_1 - адвоката Новака А.М.
за ч. 1 ст. 130 КпАП, -
08.07.2025 року о 22 год. 10 хв., водій ОСОБА_1 , в м. Кривий Ріг, вул. Мухіної, 10, керував електричним транспортним засобом мопедом CORZO, б/н, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, на законну вимогу працівників поліції пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці або в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В суд від представника ОСОБА_1 - адвоката Новака А.М. надано клопотання про закриття провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
В обгрунтування клопотання зазначено, що із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, чи інші порушення, передбаченого ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 08.07.2025 року о 22год. 10хв.
В матеріалах адміністративної справи відсутні докази на підтвердження факту керування 08.07.2025 року о 22год. 10хв. ОСОБА_1 , а тому відповідно відсутні підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Електричний транспортний засіб, що зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №385644 не належить до категорії транспортних засобів.
Потужність електричного транспортного засобу на якому зупинили ОСОБА_1 складає 1500 Вт.
Якщо мопед має потужність менше 3 кВт, він не належить до категорії «механічний» і відповідно не передбачає для водія необхідності мати при собі посвідчення водія та реєстраційний документ, та відповідно, керування ним не надає особі статусу водія з усіма наслідками такого, в тому числі і не віднесенням до суб'єктів вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Електричний транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , обладнаний електродвигуном потужністю 1500 Вт і тому він не потребує державної реєстрації та для керування ним не потрібно мати посвідчення водія. З огляду на технічні параметри електричного транспорту, зокрема потужність двигуна 1500 Вт, що є значно нижчою від потужності електродвигуна для мопедів чи мотоциклів (3- 4 кВт), його не можна віднести до жодної з категорій транспортних засобів, у тому числі механічних, для керування якими потрібне водійське посвідчення відповідної категорії, постановка на облік та реєстрація (перереєстрація) в сервісному центрі МВС. Відтак, даний електричний транспортний засіб не належить до категорії транспортних засобів.
З огляду на викладене, в діях ОСОБА_1 відсутній обов'язковий елемент об'єктивної сторони складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - предмет вчинення правопорушення.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Новак А.М. підтримав клопотання про закриття провадження по справі, пояснив по його змісту.
Судом переглянуто відеодоказ з якого вбачається, що ОСОБА_1 на законну вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ або в медичному закладі, відмовився, а отже ним порушено п. 2.5 ПДР України, та відносно нього складено протокол за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 385644 від 18.07.2025 року, рапортом, направленням, відеозаписом, роз'ясненням про відсторонення від керування ТЗ та іншими матеріалами.
Відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан наркотичного сп'яніння проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Згідно п.п. 2, 3, 4 Розділу 1 Інструкції «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктами 6 та 7 розділу 1 Загальні положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння а бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, також передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пункт 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснює, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до роз'яснень, що містяться впостанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14, судам слід враховувати, що відповідальність заст.130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності заст.130 КУпАПне має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 зупинився на вимогу поліції, а не працівники поліції під'їхали до мопеду ОСОБА_1 , який стояв на місці. Крім того ОСОБА_1 дійсно поводить себе дуже емоційно, що не відповідає обстановці.
Більше того, суд критично відноситься до посилань захисника на те, що ОСОБА_1 керував самокатом, а відтак, даний електричний транспортний засіб не належить до категорії транспортних засобів.
Оскілки, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2023 р. у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
При цьому законодавець не обмежує нижньою межею потужність електродвигуна для вирішення питання щодо отримання прав на керування двоколісним транспортним засобом, а відрізняє виключно верхню межу, яка впливає на різні категорії прав (А1 або А).
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «ОТаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. зазначається, що будь- яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Підпунктом «б» частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктом 2.9-а Правил дорожнього руху України визначено, що водії зобов'язаний не допускати випадків керуванн транспортним засобом у стані алкогольногс наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керуванн транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів, а статтею 13 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування в стан алкогольного сп'яніння будь-яким транспортний засобом, а не виключно механічним.
Таким чином, водій, реалізувавши своє право володіті та/або керувати будь-яким транспортним засобом автоматично погодився виконувати додаткові покладені на нього обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України. Тому обсяг адміністративної відповідальності водії електричного самоката, електричного велосипеда електричного скутера, гіроскутера за ст. 13 КУпАП жодним чином не відрізняється від обсягу відповідальності за цією ж статтею інших водіїв механічних транспортних засобів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни.
Суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, суду надані докази провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що дозволяє суду, визнати останнього винним.
Призначаючи вид адміністративного стягнення, суд враховує характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність, судом не встановлені обставини, які пом'якшують або обтяжують його відповідальність.
З метою виховання особи, запобігання новим проступкам, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Суд також вважає, що в даному випадку таке стягнення буде достатнім, та повністю досягне мети його застосування.
Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом, який згідно пункту п'ятого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI становить у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, встановленої законом на 1 січня календарного року.
Керуючись статтями 283, 284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000 ( сімнадцять тисяч ) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік .
(Реквізити: Отримувач: ГУК у Дніпропетровській області/ Дніпропетровська область/21081300, ЄДРПОУ 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA758999980313020149000004001, Кодкласифікації доходів бюджету21081300, Серія _____ та № __________ протоколу.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605 ( шістсот п'ять ) гривень 60 копійок.
(Реквізити:
Отримувач коштівГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783
Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувачаUA908999980313111256000026001
Кодкласифікації доходів бюджету22030106
Призначення платежу101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).
Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно з ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 , не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Н. О. Сарат