Справа № 211/4242/25
Провадження № 2/211/2005/25
02 жовтня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Рагозіної С.О.,
за участю секретаря судового засідання Мариненко Е.П.,
у відсутність учасників процесу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради, третя особа приватний нотаріус Криворізької районної нотаріальної контори Кучман Ірина Іванівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради, про визначення додаткового строку для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на поважність пропуску строку.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, розгляд справи ухвалено проводити у порядку загального позовного провадження, витребувано докази.
Ухвалою суду від 28 травня 2025 року підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
Представник позивача адвокат Павліченко Т.С. до суду надала заяву про розгляд справи без участі її участі, на позовних вимогах наполягає.
Представник виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради Таборовець Н.В. до суду надала заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, заперечень щодо вимог позивача не мають.
Третя особа приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кучман І.І. до суду надіслала заяву про розгляд справи без її участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає позовні вимоги доведеними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копіює свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.08.2024 року.
За життя ОСОБА_2 склав 23.06.2016 заповіт, яким заповідав ОСОБА_1 усе належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, усі майнові права та обов'язки, які належали йому на день смерті.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини перша, другастатті 1220 ЦК України).
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина першастатті 1270 ЦК України).
ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса зі заявою про прийняття спадщини, але постановою від 11.12.2024 року у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, оскільки у спадкоємця відсутній факт прийняття спадщини.
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (постанова Верховного Суду від 18 вересня 2019 року по справі № 234/859/16-ц).
Указана позиція підтверджується також роз'ясненнями, наданими в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013№ 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Подібний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20), від 13 квітня 2023 року у справі № 607/13549/21 (провадження № 61-562св23), від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21 (провадження № 61-11195св22).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц від 23листопада 2020 року у справі № 315/714/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18 зроблено правовий висновок, що незначний пропуск строку прийняття спадщини у поєднанні з об'єктивними причинами пропуску строку є підставою для визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини.
У зв'язку з викладеним, оскільки позивач проживає в іншій місцевості, де знаходиться спадкове майно, має ряд захворювань, пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини на незначний термін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем вимога про відшкодування судових витрат не заявлялася, вони покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст.1261,1270,1272 ЦК України, ст.ст.10,12,13,81,141,263,265 ЦПК України,суд
задовольнити позов ОСОБА_1 - повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - 3 ( три місяці ) з моменту набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: С. О. Рагозіна