Справа № 211/3576/25
Провадження № 2/211/1799/25
02 жовтня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Рагозіної С.О.,
при секретарі - Мариненко Е.П.,
за відсутності учасників процесу:
розглянувши у відкритому судового засіданні в місті Кривий Ріг цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “КЕШ ТУ ГОУ» (далі - ТОВ “ФК “КЕШ ТУ ГОУ») звернулось до суду із вказаним позовом до відповідача та в обгрунтування позовних вимог зазначили, що 24 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Лінеура Україна» (далі - ТОВ “Лінеура Україна») та відповідачкою укладено кредитний договір № 1797528 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Відповідно до п.1.2 кредитного договору № 1 товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 5000 грн., дата надання кредиту - 31 травня 2021 року, строк кредиту - 30 днів, стандартна процентна ставка - 1,90 % в день. Відповідач умови договору не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 16400,00 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь, а також судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 08 травня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Від представника адвоката Максимова Р.І. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Згідно відзиву відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до наданої до суду заяви, представник позивача просить проводити розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача адвокат Максимов Р.І. до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову заперечує в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 31 травня 2021 року між ТОВ “Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1977528, який підписано електронним підписом відповідача.
Відповідно до умов договору, на умовах встановлених договором товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту складає 5000 грн. (пункт 1.2).
Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього договору. Строк кредитування може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору (п.1.3 договору).
Пунктом 1.4 договору визначено тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом залежить від фактичного виконання клієнтом умов договору та становить: знижена процентна ставка становить 1,14 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного у пункті 1.3 цього договору, якщо в цей строк клієнт здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою повернення кредиту, що вказана у графіку платежів; стандартна процентна ставка складає 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного у пункті 1.3 цього договору, якщо клієнт не виконав умови зазначені в п.п.1.4.1 договору для застосування зниженої процентної ставки, в межах нового строку кредиту, якщо відбулась пролонгація за ініціативою клієнта відповідно до п.4.1 договору, у межах нового строку кредиту, якщо відбулась авто пролонгація відповідно до п.4.2 договору.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за зниженою ставкою 3483,62 % річних; за стандартною ставкою 24079,41 % річних (п.1.5 договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за зниженою ставкою 6710,00.; за стандартною ставкою 7850,00 грн. (п.1.6 договору).
Кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті, що має наступні реквізити № НОМЕР_1 (п.2.1 договору).
Також, відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, в якому вказано: основні умови кредитування з урахуванням побажань клієнта: тип кредиту - кредит, сума кредиту (ліміт) - 5000 грн., строк кредитування - 30, мета отримання кредиту - споживчі цілі, спосіб та строк надання кредиту - шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем, не пізніше трьох календарних днів від дати підписання договору; інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту.
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ “Лінеура Україна», з ОСОБА_1 укладено договір № 1977528 від 31.05.2021 року і договір ідентифікований ТОВ “Лінеура Україна» (акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора К334.
Згідно довідки ТОВ “Універсальні платіжні рішення» ТОВ “УПР» Вих. № 29508-0403 від 04.03.2024 року, ТОВ “Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів в національні валюті без відкриття рахунків та операція з перерахування коштів на банківську картку є успішною та кошти по ній відправлено за відповідним призначенням: 31.05.2021 року на суму 5000 грн. на банківську картку № НОМЕР_2 .
Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підставі ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст.625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Таким чином, суд відхиляє заперечення відповідача щодо недоведеності обставин укладання кредитного договору та надання йому кредитних коштів, оскільки позивачем підтверджено належними доказами, які суд вважає достовірними та достатніми у своїй сукупності, факт укладання між ТОВ “Лінеура Україна» та відповідачем електронного кредитного договору, у якому відповідачем вказані всі персональні дані як то дані паспорту, адресу місця реєстрації, а також підписано електронним одноразовим ідентифікатором 31.05.2021 року о 14:06:18. При цьому, позивачем також доведено факт зарахування кредитних коштів на банківську картку відповідача із відповідним номером, який ним особисто вказаний у кредитному договорі.
Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин, або факту оскарження вказаного кредитного договору, чи відсутності у відповідача банківської картки з відповідним номером, відповідачем до суду не надано.
Оцінюючи заперечення відповідача в частині безпідставного нарахування відсотків поза межами строку кредитування, суд також вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1977528 від 31 травня 2021 року у загальному розмірі 16400,00 грн., з яких: 5000 грн. - сума кредиту, 11400,00 грн. - сума процентів за користування кредитом.
За абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК в разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Суд враховує, що відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року, у справі № 310/11534/13 (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року, у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Згідно п.1.4.1 кредитного договору, стандартна процента ставка становить 1,90% в день та застосовується:
- у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Клієнта, відповідно до п.4.1 Договору;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.2 Договору.
Згідно п.1.4.2 Договору, знижена процентна ставка становить 1,14%.
При цьому, відповідачу з 31.05.2021 року по 30.06.2021 року застосовано знижену відсоткову ставку 1,14% від суми заборгованості протягом перших 30 днів користування кредитними кошами, як це передбачено умовами договору, а в подальшому до 30.10.2021 року застосовано стандартну проценту ставку в розмірі 1,90%, що також відповідає умовам договору.
Таким чином, судом встановлено і відповідачем не спростовано, що ОСОБА_1 не було виконані умови кредитного договору для застосування зниженої процетної ставки, передбачені п. 1.4.2 договору, а також умови щодо сплати заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитом у строк до 30 червня 2021 року, у зв'язку із чим відбулась автопролонгації договору відповідно до п.4.2 договору, загальна кількість якої не перевищує 120 календарних днів (включаючи період, визначений п.1.3 договору), тому первісним кредитором правомірно нараховано відсотки за користування кредитом за стандартною процентною ставкою та які становлять 6840 грн., виходячи з розрахунку: 3000 грн. (залишок тіла кредиту) * 1,90 % (стандартна відсоткова ставка) * 120 днів (строк кредитування з урахуванням автопролонгації).
При цьому, відповідачем не спростовано жодними належними та допустимими доказами правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також належного виконання ним умов договору щодо сплати заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, перевіривши наведений розрахунок заборгованості, який не спростований відповідачем, суд вважає його обґрунтованим та таким, що виконаний з дотриманням умов кредитного договору, а отже загальний розмір заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1977528 від 31 травня 2021 року, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 16400,00 грн., яка складається з: 5000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 11400,00 грн. заборгованості за відсотками.
Вирішуючи питання щодо наявності у позивача ТОВ “ФК “КЕШ ТУ ГОУ» права вимоги до відповідача за кредитним договором № 1977528 від 31 травня 2021 року, укладеним між ТОВ “Лінеура Україна» та ОСОБА_1 суд виходить з наступних досліджених доказів, що надані позивачем.
24 грудня 2021 року між ТОВ “Лінеура Україна» та ТОВ “ФК “КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-24122001 у відповідності до умов якого ТОВ “ФК “КЕШ ТУ ГОУ» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ “Лінеура Україна» (ціна продажу) за плату, а ТОВ “Лінеура Україна» відступає ТОВ “ФК “КЕШ ТУ ГОУ» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 02-24122001 від 24 грудня 2021 року ТОВ “ФК “Кеш ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16400,00 грн., з яких: 5000 грн. - залишок по тілу кредиту, 11400,00 грн. - залишок по відсотках.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача письмову вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором Вих. № б/н від 13 13 січня 2025 року, яка залишена відповідачем без відповідного реагування.
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, що ТОВ “Лінеура Україна» відступило ТОВ “ФК “КЕШ ТУ ГОУ» право грошової вимоги до відповідача щодо грошових та інших зобов'язань (включаючи проценти, пеню та інші платежі) за кредитним договором № 1977528 від 31 травня 2021 року.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з чим слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1977528 від 31 травня 2021 року у загальному розмірі 16400,00 грн.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч.2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На виконання вказаних вимог закону, позивачем надано: договір про надання правової допомоги № б/н від 29 грудня 2023 року, укладеного з адвокатом Пархомчук С.В.; рахунок, згідно якого адвокатом Пархомчук С.В. надано правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року, вартістю 10500 грн.; платіжну інструкцію № 39145 від 03.06.2025 року про сплату позивачем на користь адвоката грошових коштів у сумі 10500 грн.
Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 року у cправі № 910/2158/23.
Таким чином, оцінюючи обставини справи, ціну позову в розмірі 16400,00 грн., розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, незначну складність справи, виходячи з критеріїв виправданості, розумності та співмірності розміру заявлених витрат в сумі 10500 грн. із ціною позову та складністю справи, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 5000 грн., які будуть відповідати критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, на підставі вищевикладеного та відповідно до документів, які міститься в матеріалах справи, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.61 Конституції України, ст.ст.207, 526, 549, 625, 626, 628, 629, 634, 938, 639, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “КЕШ ТУ ГОУ» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “КЕШ ТУ ГОУ» ( код ЄДРПОУ 42228158 ) заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1977528 від 31 травня 2021 року у загальному розмірі 16400 ( шістнадцять тисяч чотириста ) гривень 00 коп., яка складається: 5000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 11400,00 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати по справі: витрати на правову допомогу в сумі 5000 ( п'ять тисяч ) гривень 00 коп., та судовий збір в сумі 2422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: С. О. Рагозіна