Справа № 681/1121/25
Провадження 2-а/681/11/2025
"03" жовтня 2025 р. м. Полонне
Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Горгулько Н.А.,
ознайомившись з відповіддю ОСОБА_1 на відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
02.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови №2076 від 12.08.2025 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою від 03.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено у справі судове засідання для розгляду справи по суті без повідомлення (виклику) сторін.
19.09.2025 представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву.
30.09.2025 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій заявив клопотання про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін та просив зобов'язати відповідача надати в суд протокол про адміністративне правопорушення на який він посилається у своєму відзиві на адміністративний позов.
Суд, ознайомившись з клопотаннями, дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин 2, 3, 5 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
У частинах четвертій, шостій цієї ж статті визначено категорії справ, які розглядають відповідно виключно за правилами загального позовного провадження та які для цілей цього Кодексу є справами незначної складності, на які поширюється спрощене провадження. Приміром за пунктом 10 цієї частини такими справами можуть бути інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За частинами п'ятою - сьомою статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Аналізуючи вищевикладені положення чинного законодавства, суд зазначає, що суд наділений диспозитивним правом у виборі форми та виду провадження. Вирішуючи питання про вибір форми та виду провадження суд враховує умови і мотиви, за яких можливе прийняття рішення за відсутності учасників справи, категорію спору, характером (змістом) конкретних обставин, складністю справи, суб'єктним складом учасників справи, іншими критеріями.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Бажання сторони у справі викласти під час розгляду справи в судовому засіданні свої доводи та аргументи, які висловлені нею в позові, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, виходячи з наявних у справі матеріалів, а тому підстави для задоволення клопотання позивача не вбачає.
За даними ч. 1 ст. 80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість клопотання позивача та вважає за необхідне його задовольнити, витребувавши у ІНФОРМАЦІЯ_1 протокол від 07.08.2025, складений стосовно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 80, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 протокол від 07.08.2025, складений стосовно ОСОБА_1 , строк виконання - п'ять днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч. 6,9 ст.80КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені главою 9 КАС України.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А.Горгулько