Справа № 675/1019/25
Провадження № 2/675/620/2025
"30" вересня 2025 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Олександра Короля, за участю секретаря судового засідання Марини Беліци, учасників справи:
позивача: не з'явилася,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання,
І. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) до досягнення нею двадцяти трьох років.
Позов обґрунтовано наступними обставинами.
Так вказує, що рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 06.11.2013 у справі №685/651/13-ц, між її мамою ОСОБА_3 та її батьком ОСОБА_2 розірвано шлюб, зареєстрований 24.04.1999, власне в якому вона ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася.
На даний момент, як вказує позивач, вона є повнолітньою студенткою першого курсу архітектурно-художнього інституту ОДАБА денної бюджетної форми навчання по програмі ОР бакалавр з архітектури та містобудування, що підтверджується довідкою про навчання від 13.05.2025 №06-447/25.
У зв'язку із своїм навчанням на денній формі не має можливості влаштуватися на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Станом на сьогоднішній день, її мама, ОСОБА_4 , повністю опікується її потребами та інтересами: проїздом, харчуванням, одягом, лікуванням, комунальними послугами, проживанням, витратами на канцелярські товари та інше.
Зазначає, що крім того, у її мами є непрацездатна мама (її бабуся), яка є інвалідом 2-ої групи, і, яка (матір) за рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 16.03.2023 призначена опікуном недієздатної бабусі.
Відповідач є працездатною особою, що підтверджується відомостями про місце роботи та розмір заробітньої плати.
Звертає увагу, що відповідно до чч. 1 та 3 статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Наразі позивач потребує фінансової підтримки, адже навчається на денній бюджетній формі навчання.
Указані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Ухвалою суду від 30.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
До початку судового розгляду по суті представником позивача подано письмову заяву про розгляд без його та участі позивача по справі.
Відповідач до суду не з'явився, копія ухвали про відкриття провадження та судові повістки надіслані рекомендованим листом за адресою його місця реєстрації, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України. Крім того, вважається повідомленим на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України у зв'язку із завчасним розміщенням оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 201 СК України норма ст. 191 СК України застосовується до відносин щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
П. 4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» встановлено, що члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
У даному випадку, виплати грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884.
Згідно п. 3 вказаного Порядку, за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
П. 4 Порядку встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Відповідно до п. 7 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Згідно п. 6 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Роз'ясненням Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №1542/11243 від 13.10.2023, зазначено, що Законодавством України встановлено, що за військовослужбовцями, які потрапили в полон або зникли безвісти зберігається грошове забезпечення, яке щомісячно виплачується їхнім сім'ям: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані: ОСОБА_2 (відповідач по справі) та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 6).
Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 06.11.2013 у справі №685/651/13-ц, між матір'ю позивача ОСОБА_3 та її батьком ОСОБА_2 розірвано шлюб, зареєстрований 24.04.1999, власне, в якому вона ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася.
Згідно паспорта громадянина України позивача встановлено, що вона є повнолітньою та являється студенткою першого курсу архітектурно-художнього інституту Одеської державної академії будівництва та архітектури денної бюджетної форми навчання по програмі ОР бакалавр з архітектури та містобудування, що підтверджується довідкою від 13.05.2025 №06-447/25.
За рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 16.03.2023 у справі №677/161/23, яке набрало законної сили вбачається, що матір позивача призначена опікуном недієздатної особи (а.с. 10-11).
При цьому встановлено, що ОСОБА_2 - батько позивача є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 (призваний по мобілізації) та отримує грошове забезпечення з якого, станом на 28.02.2025, проводилися стягнення аліментів за ВП від 13.12.2022 на утримання позивача та проводяться стягнення аліментів за рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 19.03.2025 у справі №685/146/25 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили даним рішенням і до досягнення сином повноліття.
Такі обставини підтверджують відповідні судові рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень та довідки військової частини НОМЕР_1 про доходи ОСОБА_2 від 02.04.2025 №809 та №2726 від 17.11.2023.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни №20250116-00001631 від 16.01.2025 ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20231101-96 від 01.11.2023, сповіщення сім'ї №336 від 17.09.2023 №5/5227 ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання на території бойових дій (під час воєнних дій) 10.03.2023 зник безвісти.
Статтею 48 Конституції України гарантовано, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.08.2018 у справі № 748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування ст. 199 СК України, який полягає в тому, що «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».
Судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №761/10510/17.
Відповідно до ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Отже, при розгляді справ даної категорії позивач повинен довести факт навчання, потреби в матеріальній допомозі та її розмір, а відповідач, у разі заперечень проти позову - неможливість надання такої допомоги або можливість надання у меншому розмірі, ніж вимагає позивач.
Звертаючись з позовом, позивач зазначив, що потребує матеріальної допомоги батька в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), посилаючись на те, що не має можливості працювати та самостійно себе забезпечувати у зв'язку із навчанням та за станом здоров'я.
При цьому, суд враховує, що позивач навчається на денній формі, власного доходу не отримує, а тому потребує матеріальної допомоги.
В постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №346/103/17 зазначено, що суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв'язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.
Наявність витрат на харчування, лікування, одяг, проїзд, проживання, витратами пов'язаними безпосередньо із навчанням, суд не ставить під сумнів, оскільки вони покликані забезпечити нормальну життєдіяльність, навчання і щоденні фізіологічні потреби дитини, що продовжує навчання, а отже суд дійшов висновку, що позивач дійсно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, що є підставою для стягнення з відповідача аліментів.
Аналізуючи надані сторонами докази, враховуючи потреби дитини, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на утримання позивача аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку відповідача, щомісячно з 26.06.2025 до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Слід зазначити, що стягнення аліментів у зазначеному вище розмірі є справедливим та достатнім з урахуванням наведеного, рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини (ст. 141 СК України).
При цьому судом враховано, що з відповідача здійснюється стягнення за іншим судовим рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття.
Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини першої статті 191 СК України, тобто з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання дитини саме з моменту звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 28.08.2019 у справі № 754/3558/16-ц (провадження № 61-22781св18).
За даних обставин, суд вважає, що заявлена вимога щодо стягнення аліментів з 21.05.2025 є безпідставною, не ґрунтується на нормі закону, а тому стягнення аліментів слід здійснювати починаючи з дня звернення позивачки до суду, тобто, як зазначено вище з 26.06.2025.
З огляду на положення п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць необхідно допустити до негайного виконання.
V. Щодо відсутності підстав для зупинення провадження у справі
Пунктом 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
До основних засад цивільного судочинства, зокрема, віднесено принцип верховенства права (пункт 1 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з частиною першою статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Як передбачено пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
У такому випадку провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 12 частини першої статті 253 ЦПК України).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що реалізація принципу верховенства права здійснюється через застосування судами при розгляді справ Конвенції та протоколів до неї, а також практики Європейського суду з прав людини як джерело права.
Одним із елементів права на справедливий суд згідно статті 6 Конвенції є право на розумний строк розгляду справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав про те, що обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (справа «Компанія Комінгерсоль проти Португалії» (Comingersoll S.A. v. Portugal), заява №35382/97, рішення від 6 квітня 2000 року, §19; справа «Фрайдлендер проти Франції» (Frydlender v. France), заява №48479/13, рішення від 26 липня 2018 року, §43; справа «Сюрмелі проти Німеччини» (Surmeli v. Germany),заява № 75529/01, рішення від 8червня 2006 року, §128).
Суд у рішенні від 18лютого 1999 року у справі «Лаїно проти Італії» (Laino v. Italy), заява №33158/96, §22) зауважив, що справи щодо опікунства над дитиною та батьківської відповідальності належать до справ, які потребують особливої оперативності.
Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України є з'ясування обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, у зв'язку з перебуванням сторони або третьої особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Об'єктивна неможливість розгляду справи у такому випадку полягає в тому, що відсутність сторони або третьої особи, позбавляє можливості суд вирішити спір із дотриманням основних засад (принципів) цивільного судочинства, а саме з'ясувати всі обставини, що мають значення для справи, зібрати та дослідити докази, надати їм належну правову оцінку та ухвалити рішення по суті заявлених вимог.
Якщо такі перешкоди відсутні, то суд зобов'язаний розглянути справу у визначені процесуальним законом порядку та строки.
Предметом спору у справі є стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання.
Така категорія справ потребує невідкладного вирішення судом з метою захисту прав та інтересів дітей.
Суд неодноразово вживав усі доступні заходи щодо виклику відповідача в судове засідання.
Водночас зібрані докази у справі дозволяють суду встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, та ухвалити законне рішення по суті заявлених вимог.
Оскільки об'єктивна неможливість розгляду справи за даним позовом не була встановлена, то на переконання суду підстави зупинення провадження у справі відсутні.
IV. Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судових збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 1211, 20 гривень.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 26.06.2025 і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення 23 (двадцяти трьох) років.
У решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 02.10.2025.
Суддя Олександр Король