Справа № 671/1108/25
Провадження № 2/671/603/2025
02 жовтня 2025 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Никифорова Є. О.,
секретаря судового засідання Козак Г. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (далі - ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позову вказано, що 29.08.2019 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» (далі за текстом - Товариство) та ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач) укладено кредитний договір № 76194 (далі за текстом - Кредитний договір або Договір) про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: - сума виданого кредиту: - 4000,00 гривень; - дата надання кредиту: 29.08.2019 року; - строк кредиту: 17 днів; - валюта кредиту: UAH; - стандартна процентна ставка - 2 % в день або 730 % річних.
Згідно п. 1.4 Договору Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
На виконання вимог п. 1.4. кредитного договору Відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (ч. 7 кредитного договору)
На підтвердження виконання Товариством п. 1.4 Кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 29.08.2019 року на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 4000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів.
Умовами п. 6.1. Договору цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
17.02.2022 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №01-17/02/2022, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 16.04.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 5600,00 грн., яка складається з: - прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн.; - прострочена заборгованість за процентами в розмірі 1600,00 грн.
Позивачем направлялася вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 76194 від 29.08.2019 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена Відповідачем без виконання.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 76194 від 29.08.2019 в сумі 5600,00 грн. та судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав додаткові пояснення та заяву про розподіл судових витрат, розгляд справи просив проводити за його відсутності, позов підтримав.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, представником відповідача надано відзив на позов, згідно якого просить врахувати їх правову позицію, у задоволенні позову відмовити, справу розглянути за відсутності відповідача та його представника. Крім того, представником відповідача надано заперечення щодо розміру судових витрат у зв'язку з їх не співмірністю зі складністю справи, часом, витраченим представником позивача на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також обсягом наданих представником позивача послуг.
У своєму відзиві представник відповідача посилається на те, що належним первинним доказом здійснення банківських операцій з грошовими коштами клієнтів чи наявності кредитної заборгованості є виписка з рахунку. Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Надані позивачем документи, в тому числі розрахунок заборгованості, за змістом яких відсутні відомості про здійснення зарахування кредитором на користь відповідача грошових коштів, не доводять факт наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором, оскільки не є документами первинного бухгалтерського обліку. Крім того, матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів, що номер банківської карти, який вказаний як номер картки відповідача, належить саме відповідачу. Позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують підписання договору про надання кредиту електронним цифровим підписом, зокрема позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, вчиненим з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію» та ЦК України. З долучених документів неможливо встановити те, що саме відповідачем були застосовані будь-яким способом ідентифікатори (коди підписання договору), зокрема відсутні докази отримання відповідачем будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора, відсутні докази реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційних системах кредитора. Відсутні й докази щодо ідентифікації за номером телефону, який би належав позичальнику. Також позивачем не доведено факту наявності у позивача права вимоги до відповідача та факту переходу права вимоги до позивача, повної оплати права вимоги позивачем за договором факторингу.
Суд, враховуючи, що ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, розглянув справу за відсутності представників позивача та відповідача.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 29.08.2019 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 76194 (індивідуальна частина договору), згідно умов якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зокрема: - строк кредиту: 17 днів, тобто до 14-09-2019; - стандартна процентна ставка - 2 % в день або 730% річних; тип процентної ставки - фіксована (п.п.1.1.-1.3. Договору).
Відповідно до п.1.5. Договору датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.
Згідно п. 2.1 Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Згідно п. п. 6.1., 6.3. Договору цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Всі додатки та додаткові угоди, складені сторонами в електронному вигляді і підписані сторонами з використанням електронного ідентифікатора, є невід'ємними частинами договору.
Зазначені обставини підтверджуються паперовою копією індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 76194 від 29.08.2019, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) KL3282.
Акцепт договору № 76194 про надання фінансового кредиту від 29.08.2019 (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювалось відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua/, одноразовий ідентифікатор KL3282, дата відправки ідентифікатора позичальнику - 29.08.2019, що підтверджено копією довідки про ідентифікацію від ТОВ «ЗАЙМЕР».
ТОВ «ЗАЙМЕР» виконало умови договору про надання фінансового кредиту та перерахувало шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача кошти в розмірі 4000,00 грн., що підтверджується копією інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» № 11/05 від 05.05.2025.
17.02.2022 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступає ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» права вимоги до Боржників, які виникли у ТОВ «ЗАЙМЕР» внаслідок невиконання боржниками умов кредитних договорів, та які входять до портфелю заборгованості.
Згідно п.6.2.3. Договору факторингу Права вимоги переходять до ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» після підписання сторонами цього договору, що підтверджується копією договору факторингу № 01-17/02/2022 від 17.02.2022.
Таким чином, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло право грошової вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, зокрема і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 76194 від 29.08.2019 у розмірі 5600,00 грн., з них: - заборгованість по тілу кредиту - 4000,00 грн.; - заборгованість по відсотках - 1600,00 грн., що підтверджується копією витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 01-17/02/2022 від 17.02.2022.
Сума заборгованості відповідача становить 5600,00 грн., з них: - прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4000,00 грн.; - прострочена заборгованість за процентами - 1600,00 грн., що підтверджується копією виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 76194, ПІБ: ОСОБА_1 станом на 16.04.2025 за період 29.08.2019 - 16.04.2025 та копією розрахунку заборгованості за Договором № 76194 від 29.08.2019 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором.
В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).
Пунктом 1 ч. 1 статті 512 ЦК України передбаченого, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, позивачем надано достатні докази, що вказують на укладення договору в передбаченій законом формі.
Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо неукладеності кредитного договору, оскільки дана позиція спростовується долученим примірником кредитного договору, який підписаний одноразовим ідентифікатором, що є належним та допустимим доказом укладення між сторонами кредитного договору та погодження всіх зазначених у ньому умов. Даний примірник кредитного договору містить персональні дані відповідача, зокрема дату народження, ідентифікаційний код, паспортні дані, адресу реєстрації, номер телефону, електронну пошту, номер банківського рахунку, при цьому відповідачем не надано доказів їх неправомірного використання іншою особою. Твердження представника відповідача про відсутність доказів належності банківської картки відповідачу, а також доказів щодо ідентифікації за номером телефону, який би належав позичальнику суд не бере до уваги, оскільки відповідачем не долучено доказів на підтвердження власних тверджень, зокрема не надано доказів неотримання коштів за кредитним договором, доказів, що картковий рахунок, зазначений у договорі їй не належить, виписки з банківських рахунків, які б підтверджували факт неотримання нею кредитних коштів. Посилання представника відповідача на відсутність права вимоги позивача до відповідача суд відхиляє, оскільки позивачем до матеріалів справи долучено як договір факторингу, так і докази його оплати.
Таким чином, суд вважає, що позивачем було надано достатньо доказів на підтвердження факту укладення кредитного договору та погодження всіх його істотних умов відповідно до вимог ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію», а також факту надання кредиту, розміру заборгованості, невиконання умов договору позичальником.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», як нового кредитора суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням задоволення позовних вимог суд стягує з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, що заявлені позивачем в розмірі 10500,00 грн. суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачем надано докази на підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу, а саме: копії договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, додаткової угоди № 1 від 27.12.2024 до Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, акту про отримання правової допомоги від 11.08.2025, платіжної інструкції № 3 9498 від 11.08.2025, рахунку № 11.08.2025-34 від 11.08.2025.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Згідно долучених представником позивача документів встановлено, що час, витрачений представником позивача на надання правової допомоги становить 5 годин.
Такий час на правову допомогу суд вважає неспівмірним зі складністю справи, ціною позову та приходить до висновку, що витрати на правову допомогу слід зменшити, зокрема щодо зустрічі та консультації щодо судового врегулювання кредитної заборгованості до 1000 грн., складення та подання до суду позовної заяви, моніторингу та аналіз судової практики до 2500,00 грн., інших клопотань, заяв до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи до 1500,00 грн., залишити канцелярські витрати та витрати на відправку поштової кореспонденції - 500 грн., що є співмірною зі складністю справи, часом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих послуг з урахуванням ціни позову та типовістю даної категорії справ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення витрат на професійну правову допомогу в сумі 5500,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 223, 229, 247, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 512, 526, 541, 549, 610, 612, 1049-1054 ЦК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 76194 від 29.08.2019 в розмірі 5600,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» 2422,40 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» 5500,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 02.10.2025.
Суддя Є. О. Никифоров