15.09.2025 Справа №607/14269/25 Провадження №2/607/4263/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача заборгованість за договором позики №76932583 у розмірі 38000 грн, з яких: 9500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28500 грн - сума заборгованості за відсотками; за договором позики №4177517 у розмірі 17680 грн, з яких: 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13680 грн - сума заборгованості за відсотками; за договором позики №1330925 у розмірі 28160 грн, з яких: 3200 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24960 грн - сума заборгованості за відсотками.
Позов мотивовано тим, що 01.12.2023 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір Позики № 76932583. 14.06.2021 TOB «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого TOB «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «САПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «САПБ» приймає належні TOB «1 безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №22 від 11.04.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 38000 грн, з яких: 9500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28500 грн - сума заборгованості за відсотками.
Окрім того, 01.12.2023 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір Позики № 4177517. 14.06.2021 TOB «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого TOB «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «САПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «САПБ» приймає належні TOB «1 безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №23 від 11.04.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 17680 грн, з яких: 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13680 грн - сума заборгованості за відсотками.
Окрім того, 07.12.2023 ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 1330925. 14.10.2024 TOB «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали Договір факторингу №14102024, у відповідності до умов якого TOB «Слон Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «САПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «Слон Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників за кредитними договорами - Додатку до договору факторингу № 14102024 від 14.10.2024, ТОВ ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 28160 грн, з яких: 3200 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24960 грн - сума заборгованості за відсотками.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, у позовній заяві просив розглядати справу в його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації останнього та розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. Попередньо не повідомив суд про причини своєї неявки, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив на позов не подавав. На підставі вимог ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
01.12.2023 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір Позики № 76932583.
Згідно з пунктом 1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Сума позики (з урахуванням додаткової угоди) - 9500 грн, строк позики - 30 днів, проценти за весь період користування кредитом - 7125 грн (додаток №1 до договору, а.с.10).
Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 83yJ2h3f0c.
TOB «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 14.06.2021 уклали Договір факторингу № 14/06/21, строк якого продовжувався додатковими угодами у відповідності до умов якого TOB «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «1 безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно із п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Як видно із Акту прийому-передачі Реєстру Боржників № 22 від 11.04.2024 за договором факторингу №14/06/2021 підписаний Сторонами та скріплений їх печатками, фактор ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та клієнт TOB «1 безпечне агентство необхідних кредитів», підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованостей.
Відповідно до Реєстру боржників №22 від 11.04.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 38 000 грн, з яких: 9 500 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 28 500 грн - заборгованість за відсотками.
Окрім того, 01.12.2023 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір Позики № 4177517.
Згідно з пунктом 1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Сума позики (з урахуванням додаткової угоди) - 4000 грн, строк позики - 30 днів, проценти за весь період користування кредитом - 2880 грн (додаток №1 до договору, а.с.27).
Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором uMv4FaIGHX.
Як видно із Акту прийому-передачі Реєстру Боржників № 23 від 11.04.2024 за договором факторингу №14/06/2021 підписаний Сторонами та скріплений їх печатками, фактор ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та клієнт TOB «1 безпечне агентство необхідних кредитів», підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованостей.
Відповідно до Реєстру боржників №23 від 11.04.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 17680 грн, з яких: 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13680 грн - сума заборгованості за відсотками.
Окрім того, 07.12.2023, ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ», з метою отримання кредитних коштів, у зв'язку з чим підписав в електронному вигляді договір №1330925 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний». Вказаний договір ОСОБА_2 підписав за допомогою накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором М631.
Відповідно до умов кредитного договору №1330925 від 07.12.2023, сторони узгодили наступні умови надання кредиту: сума кредиту - 3200,00 гривень; строк надання кредиту - 360 днів; стандартна процентна ставка 2,50% в день у межах строку кредиту; знижена процентна ставка 0,010% в день, яка застосовується, якщо споживач до 06.01.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п.п. 1.3-1.5 Договору).
Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , протягом двох календарних днів з моменту укладення договору. Кредит вважається наданим в день перерахування суми кредиту (п.п. 2.1.-2.4. Договору).
З довідки ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» №20241104-1354 від 04.11.2024, вбачається, що між ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022, відповідно до якого було успішно перераховано на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ»: 07.12.2023 суму 3200 гривень, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с. 46).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за договором кредиту №1330925 від 07.12.2023 становить 32000 гривень. Також з даного розрахунку заборгованості вбачається, що жодного погашення заборгованості ОСОБА_1 не здійснював (а.с. 47).
14.10.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14102024 (а.с. 49-51), за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань, та інші платежі, права на одержання яких належить клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрі Боржників, які формуються згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.1. Договору).
Перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Божника відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру до боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 Договору).
14.10.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було підписано Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №14102024 від 14.10.2024 (а.с. 52).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №14102024 від 14.10.2024, «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1330925 в розмірі 28160 грн., з яких 3200 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 24960 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с. 54).
Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.
Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 року по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Відповідно до вимог частин третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Стосовно договору про надання споживчого кредиту №1330925 від 07.12.2023.
Судом встановлено, що ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 07.12.2023 уклали електронний Кредитний договір № 1330925 на суму 3200 грн строком на 360 днів.
Вказані кошти були перераховані на рахунок відповідача, що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» №20241104-1354 від 04.11.2024.
Із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов'язань до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №1330925 від 07.12.2023, відповідно до укладеного договору факторингу виступає позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості.
На час розгляду справи в суді відповідач ОСОБА_1 простроченої кредитної заборгованості за кредитним договором №1330925 від 07.12.2023 не погасив.
Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «ЄАПБ» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, якою передбачено що, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, свідчать про те, що ОСОБА_1 не виконав в повному обсязі передбачених кредитними договорами №1330925 від 07.12.2023 обов'язків по поверненню одержаних в якості кредиту грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом, що у свою чергу відповідно до закону та умов договору порушило права ТОВ «ФК «ЄАПБ». Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за вказаним договором.
Щодо встановленої у кредитному договорі денної процентної ставки за користування кредитними коштами у розмірі 2,5 %, то суд доходить до наступного висновку.
Так, у договорі про надання споживчого кредиту № 1330925 від 07.12.2023 вказано, що метою отримання кредиту є споживчі (особисті) потреби (п. 1.6. договору).
Таким чином, судом встановлено, що кредитні відносини, які виникли між сторонами, мають споживчий характер і на них поширюються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Визначаючи розмір відсотків, суд враховує, що відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Відповідності до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», з урахуванням змін, які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, у відповідності до пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (24.12.2023), установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Таким чином, максимальний розмір денної процентної ставки з 24.12.2023 не повинен перевищувати 1%, а щодо договорів, які укладені до набрання чинності Законом України № 3498-ІХ: протягом перших 120 днів - 2.5 % (до 22.04.2024), протягом наступних 120 днів - 1.5% (до 20.08.2024), починаючи з 241 дня 1% (з 21 серпня 2024 року).
Оскільки договір між сторонами укладено 07.12.2023, тобто до набрання чинності відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тому положення Закону про обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються до даних правовідносин у наступному порядку: за період з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року застосовується одноденна процентна ставка 2.5%, а за період з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року застосовується одноденна процентна ставка 1.5%.
Із розрахунку заборгованості за договором № 1330925 від 07.12.2023, наданого позивачем, вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані відповідачу за період з 07.12.2023 по 14.10.2024 (на дату укладення договору факторингу) за денною процентною ставкою 2,5 %, що в загальному складає 24960 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Як вбачається матеріалів справи, позивач нараховував проценти за користування кредитом із 07.12.2023 по 14.10.2024 (312 днів), тобто до дня укладення договору факторингу в сумі 24960 грн.
Позивачем правомірно нараховано відсотки за період із 07.12.2023 до 22.04.2024 (включно) за денною ставкою 2,5% в день, що становить 11040 грн за вказаний період (138 днів).
Разом із тим, за період із 23.04.2024 нарахування позивачем відсотків за ставкою 2,5% суперечить вказаному вище Закону, а тому проценти слід перерахувати з 23.04.2024 по 20.08.2024 за одноденною процентною ставкою 1.5%, а з 21.08.2024 - за одноденною ставкою 1%.
Період з 23.04.2024 по 20.08.2024 (включно) становить 120 днів. Розмір процентів, враховуючи суму боргу в розмірі 3200 грн за ставкою 1,5 %, за один день складає 48 грн, тобто проценти за вказаний період складають 5 760 грн (120х48 грн) грн.
Період з 21.08.2024 по 13.10.2024 (включно) становить 54 дні. Розмір процентів, враховуючи суму боргу в розмірі 3200 грн за ставкою 1 %, за один день складає 32 грн, тобто проценти за вказаний період складають 1728 грн (54х32 грн) грн.
Отже, розмір відсотків за період розрахунку не міг перевищувати 18 528 грн (11 040 грн+5760 грн+1728 грн).
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості у розмірі 21 728 грн, з яких: 3200 грн -сума заборгованості за основною сумою боргу та 18 528 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стосовно договорів позики №76932583 від 01.12.2023 та № 4177517 від 01.12.2023.
Судом встановлено, що Відповідачем в електронній формі також укладалися договори кредиту (позики), шляхом підписання їх електронним цифровим підписом, зокрема:
- 01.12.2023 із ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» договір Позики №76932583;
- 01.12.2023 із ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» договір Позики №4177517.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).
Відповідно до п.п. 5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Банк самостійно визначає систему організації операційної діяльності залежно від його структури, обсягів та видів банківських операцій, кількості працюючих, розвитку інформаційних технологій. Банк самостійно розробляє технології здійснення банківських операцій. Оброблення інформації про операції та її зберігання мають виконуватися на серверах та/або іншій комп'ютерній техніці, які/яка повинні/а фізично розташовуватися на території України, за винятком збереження резервних копій, захищених із використанням відповідних засобів технічного та/або криптографічного захисту, а виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (подібні висновки містить постанова Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 20 травня 2022 року у справі № 336/4796/18, від 30 червня 2023 року в справі № 274/7221/19).
У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами існування заборгованості за кредитним договором.
На підтвердження факту видачі кредиту позивачем надано договори позики від 01.12.2023 із ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» № 76932583, від 01.12.2023 із ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» № 4177517 та розрахунки заборгованості.
Оцінивши всі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факту виплати відповідачу грошових коштів за вказаними договорами позики, зокрема первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», виписки з особових рахунків клієнта, доказів видачі відповідачу банківської картки, відкриття відповідного рахунку, виписки по рахунку відповідача, з якої можна було б встановити рух коштів по рахунку, наявність або відсутність у нього заборгованості.
Щодо наданих розрахунків заборгованості, які надано на підтвердження суми боргу, то таких розрахунків недостатньо для висновку щодо отримання відповідачем кредитних коштів та порушення останнім обов'язку щодо їх повернення. Відповідний розрахунок заборгованості є одностороннім документом позивача, сам по собі не є належним доказом з огляду на вимоги частини першої статті 77 ЦПК України, не містить посилань на картковий чи інший банківський рахунок, яким користувався відповідач.
Такий висновок також узгоджується з постановою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 759/10277/20.
При цьому, договір факторингу, на підставі якого право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», не свідчить про безумовний перехід права вимоги до відповідача. Законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов'язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов'язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов'язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги.
Аналогічних за своїм змістом правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, у постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 924/1014/18, у постанові від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18.
Крім того, у частині першій статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Такі ж положення містяться і у наданому договорі факторингу.
Таким чином, позивач, звертаючись до суду із позовом, повинен був надати первинні документи, які підтверджують перерахування на рахунок відповідача чи видачу йому коштів за кредитним договором, а також розміру заборгованості за ним.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
У своїй заяві представник позивача просив розглянути справу при їх відсутності, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18, провадження 61-17205ск19.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вище наведені положення законодавства, а також досліджені у справі докази, суд, оцінивши їх з точки зору достатності для встановлення фактичних обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині позовних вимог за договорами позики № 76932583 від 01.12.2023 № 4177517 від 01.12.2023, за недоведеністю заявлених вимог.
Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 21 728 грн грн, що становить 25,92% від ціни позову (83 840 грн), тому відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 784,86 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (3028 грн*0,2592).
На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1330925 від 07.12.2023 в розмірі 21 728 грн (двадцять одна тисяча сімсот двадцять вісім) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн 86 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів здати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 19.09.2025.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція повернення боргів», вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ: 35625014, адреса електронної пошти: info@aedr.com.ua, тел. (044) 499 85 90.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Головуючий суддяВ. М. Позняк