Справа № 3/593/395/2025
"17" липня 2025 р. СУДДЯ Бережанського районного суду Тернопільської області Крамар В. М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , розлученого, має двоє дітей, які не досягли повноліття, не працюючого, освіта середня, до адміністративної відповідальності протягом року за ст. 1732 КУпАП не притягувався, -
за ст. 1732 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення
12 липня 2025 року близько 13 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство в сім'ї економічного та психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , під час якого виставив речі за межі господарства та не впускав до будинку , а також обзивав останню нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, - тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 1732 КУпАП.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав. Просить накласти на нього стягнення у виді штрафу.
Потерпіла ОСОБА_2 , під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, пояснила, що 12 липня 2025 року близько 13 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 її співмешканець приревнував її і у зв'язку з цим виставив її речі за межі господарства, не впускав її до будинку, а також обзивав її нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, у зв'язку з чим вона побоювалася за власну безпеку та викликала поліцію. Просить накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штруфу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство це - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
П.4 ч.1 ст.1 Закону встановлено, що економічне насильство це - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Згідно з п.14 ч.1 ст.1 Закону психологічне насильство це - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до рапорта старшого інспектора чергового ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Шинкляра А.І. 12.07.2025 о 14:00 год. Надійшло повідомлення ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_1 , про те, що її чоловік ОСОБА_1 по місцю спільного проживання побив заявницю, викинув одяг та вигнав з дому.
Проаналізувавши, зібрані по справі докази в їх сукупності, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення 12 липня 2025 року близько 13 год. 00 хв. за обставин наведених у протоколі про адміністративне правопорушення і кваліфікую вчинені останнім дії як вчинення домашнього насильства.
Враховуючи обставини правопорушення, особу порушника, а саме: те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 1732 КУпАП протягом року не притягувався, вік особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинення правопорушення в умовах воєнного стану, - приходжу до висновку, що стосовно останнього доцільно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. ст. 401, 283, 284 КУпАП, -
Визнати винним гр. ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 21 (двадцяти одного) неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 357,00 (триста п'ятедесят сім гривень нуль копійок) грн., в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход спеціального фонду Державного бюджету України 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) грн. судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу, що становить 714,00 грн.;
витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: