Справа № 483/1489/24
Провадження № 2/483/140/2025
Іменем України
02 жовтня 2025 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Рак Л.М.,
за участю секретаря - Гречки С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» про розірвання договору оренди земельної ділянки, та стягнення заборгованості з орендної плати, -
02 грудня 2024 року адвокат Михайленко Н.М., яка є представником позивачки ОСОБА_1 , звернулася до суду із зазначеним позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» (далі - ПСП «Козирське»), обґрунтовуючи вимоги тим, що 06 грудня 2017 року між ОСОБА_2 , якій відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ № 589054 від 22 грудня 2006 року на праві власності належала земельна ділянка загальною площею 5,82 га, кадастровий номер 4825181600:02:000:0478, що розташована в межах території Козирської сільської ради Очаківського (після перейменування Миколаївського) району Миколаївської області за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та ПСП «Козирське» було укладено договір оренди землі, загальною площею 5,82 га, строком на 7 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємиця за законом померлої, отримала у спадщину вказану земельну ділянку, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 грудня 2023 року. Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 червня 2024 року, було розірвано зазначений вище договір оренди землі та припинено право оренди. Відповідно до п. 4.1 договору оренди, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3,7 % від нормативної грошової оцінки, що становить 4936 грн. 20 коп. на рік. З 2021 року позивачка не отримувала орендну плату за земельну ділянку площею 5,82 га. Заборгованість відповідача перед позивачкою зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 5,82 га від 06 грудня 2017 року станом на день подачі позову становить 19744 грн. 80 коп. Крім того, 31 січня 2012 року між ОСОБА_2 , якій відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ № 588621 від 22 грудня 2006 року на праві приватної власності належала земельна ділянка загальною площею 0,58 га, кадастровий номер 4825181600:01:000:0564, що розташована в межах території Козирської сільської ради Очаківського (після перейменування Миколаївського) району Миколаївської області за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та ПСП «Козирське» було укладено договір оренди землі, загальною площею 0,58 га, строком на 25 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємиця за законом померлої, отримала у спадщину вказану земельну ділянку, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 грудня 2023 року. Відповідно до п. 3.4 договору оренди, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,58 га на теперішній час становить 24948 грн. 44 коп. Річна орендна плата становить 748 грн. 45 коп. (24948 грн. 44 коп. х 3%). З 2021 року позивачка не отримувала орендну плату за оренди землі площею 0,58 га. Заборгованість відповідача перед позивачкою зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0,58 га від 31 січня 2012 року станом на день подачі позову зі сплати орендної плати становить 2993 грн. 80 коп. Посилаючись на викладене, а також на те, що відповідачем порушено умови договору оренди земельної ділянки площею 0,58 га від 31 січня 2012 року щодо виплати орендної плати, представник позивача просила стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати за земельні ділянки площами 5,82 га та 0,58 га за період з 2021 по 2024 роки в загальному розмірі 22738 грн. 60 коп. (19744 грн. 80 коп.+ 2993 грн. 80 коп.), розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,58 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Козирської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, укладений між ОСОБА_2 та ПСП «Козирське» 31 січня 2012 року та припинити право оренди відповідача на вказану земельну ділянку, а також стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.
Ухвалою суду від 03 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 15 квітня 2025 року було витребувано у ПСП «Козирське» інформацію, щодо нарахованої та виплаченої орендної плати за земельні ділянки площею 0,58 га - кадастровий номер 4825181600:01:000:0564 та площею 5,82 га - кадастровий номер 4825181600:02:000:0478 за договорами оренди землі, укладеними ОСОБА_2 з ПСП «Козирське».
Ухвалу суду, яка двічі направлялась відповідачу для виконання, ПСП «Козирське» виконано не було.
Ухвалою від 20 червня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Учасники справи, будучі належним чином повідомленими про дату, час та місце її розгляду, в судове засідання не з'явилися.
Представник позивачки надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивачки, в якій, крім цього, зазначила, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач - ПСП «Козирське» в судове засідання не з'явився та не повідомив про причини неявки свого представника.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.
Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом приписів ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 червня 2024 року, у справі 483/407/24, провадження 2/483/240/2024, за позовом ОСОБА_1 до ПСП «Козирське» про розірвання договору найму (оренди) землі було розірвано договір оренди землі загальною площею 5,82 га, кадастровий номер 4825181600:02:000:0478 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Козирської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, укладений між ОСОБА_2 та приватним сільськогосподарським підприємством «Козирське» 06 грудня 2017 року та припинено право оренди земельної ділянки площею 5,82 га кадастровий номер 4825181600:02:000:0478. Рішення суду набрало законної сили 11 вересня 2024 року.
Відповідно до п. 4.1 вказаного договору оренди від 06 грудня 2017 року, річна орендна плата на земельну ділянку встановлюється в розмірі 3,7 % від нормативної грошової оцінки, що на момент його укладення становить 4936 грн. 20 коп. (зв. бік а.с. 94-96).
Як зазначено представником позивачки, з 2021 року позивачка не отримує орендну плату від відповідача згідно з договором оренди земельної ділянки площею 5,82 га від 06 грудня 2017 року і цей факт відповідачем не спростовано, докази протилежного не надано.
Заборгованість відповідача перед позивачкою зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 5,82 га від 06 грудня 2017 року за 2021-2024 роки становить 19744 грн. 80 коп. (4936 грн. 20 коп.х4 роки).
Крім того, судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 4825181600:01:000:0564, що розташована в межах території Козирської сільської ради Очаківського (після перейменування Миколаївського) району Миколаївської області, площею 0,58 га за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва на право на спадщину за законом від 01 грудня 2023 року (а.с. 10).
Як вбачається з договору оренди землі від 31 січня 2012 року, спадкодавиця ОСОБА_2 уклала з відповідачем договір оренди зазначеної вище земельної ділянки площею 0,58 га строком на 25 років (а.с. 15-16).
Згідно з п. 3.4 вказаного договору оренди було передбачено, що за володіння та користування земельною ділянкою орендар щороку сплачує орендну плату в розмірі 3% від вартості земельного паю 381 грн., обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.
Відповідно до п. 3.5 вказаного договору оренди орендна плата сплачується (передається, надається) у такий строк: не пізніше тридцять першого грудня кожного року протягом строку дії договору. Орендар вправі сплачувати орендну плату раніше строку встановленого в цьому пункті договору. Термін виплати орендної плати може переноситись на інший узгоджений сторонами строк.
Згідно з п. 10.1 зазначеного договору, усі спори, які можуть виникнути з цього договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів, а при неможливості вирішення їх таким шляхом - в судовому порядку.
З витягу № НВ-9954710572024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 25 листопад 2024 року вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 4825181600:01:000:0564 становить 24948 грн. 44 коп. (а.с. 11).
Отже, річна орендна плата становить 748 грн. 45 коп. (24948 грн. 44 коп. х 3%).
Представником позивачки зазначено, що з 2021 року позивачка не отримує орендну плату від відповідача згідно з договором оренди земельної ділянки площею 0,58 га від 31 січня 2012 року і цей факт відповідачем не спростовано, докази протилежного не надано, ухвалу суду щодо надання інформації про нараховану та виплачену орендну плату за земельні ділянки площею 0,58 га - кадастровий номер 4825181600:01:000:0564 та площею 5,82 га - кадастровий номер 4825181600:02:000:0478 за договорами оренди землі, укладеними ОСОБА_2 з ПСП «Козирське» не виконано.
Згідно з розрахунком представника позивачки в позовній заяві заборгованість відповідача перед позивачкою зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0,58 га кадастровий номер 4825181600:01:000:05 від 31 січня 2012 року за 2021-2024 роки становить 2993 грн. 80 коп. (748 грн. 45 коп.х4 роки).
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України.
За змістом ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Таким чином, між позивачкою та відповідачем виникли правовідносини з оренди належних ОСОБА_1 земельних ділянок.
Пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 651 ЦК України договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.
Виходячи з аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди землі може бути підставою для розірвання такого договору.
З урахуванням викладеного, а також того, що судом на підставі належних та допустимих доказів, встановлено, що відповідачем допущено систематичну (чотири роки підряд) несплату орендної плати позивачці, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі площею 0,58 га та стягнення орендної плати в рахунок орендної плати за користування земельними ділянками площею 5,82 га та 0,58 га підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені нею та документально підтверджені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп., сплата яких підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 1) та 5000 грн. - в рахунок витрат на правову допомогу, що підтверджується ордером на надання правничої допомоги, попереднім розрахунком витрат на правову допомогу від 20 листопада 2024 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 29/24 від 20 листопада 2024 року про сплату адвокатських послуг (а.с. 20-23).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263- 265 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» про розірвання договору оренди земельної ділянки, та стягнення заборгованості з орендної плати - задовольнити.
Розірвати договір оренди землі площею 0,58 га, кадастровий номер 4825181600:01:000:0564 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Козирської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, укладений між ОСОБА_2 та приватним сільськогосподарським підприємством «Козирське» 31 січня 2012 року та припинити право оренди приватним сільськогосподарським підприємством «Козирське» земельної ділянки площею 0,58 га кадастровий номер 4825181600:01:000:0564.
Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» ЄДРПОУ 36119547 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок орендної плати за користування земельною ділянкою площею 5,82 га кадастровий номер 4825181600:02:000:0478 та земельною ділянкою площею 0,58 га кадастровий номер 4825181600:01:000:0564 за 2021-2024 роки - 22738 (двадцять дві тисячі сімсот тридцять вісім) гривень 60 копійок.
Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» (ідентифікаційний код юридичної особи 36119547) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування судового збору та 5000 (п'ять тисяч) гривень - в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: