Справа № 489/8117/25
Провадження № 1-кс/489/2859/25
про застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
02 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.09.2025 за № 62025150010005087, щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, військовослужбовця за контрактом, раніше судимого 29.03.2023 Корабельним районним судом міста Миколаєва за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання умовно-достроково для проходження військової служби, на підставі ст. 81-1 КК України, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального Кодексу України,
Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Першим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Миколаєві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні 62025150010005087 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 засуджений та відбував покарання за вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва від 29.03.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років один місяць.
27.05.2025 ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області, на підставі ст. 81-1 КК України ОСОБА_4 був звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, невідбутий строк 2 (два) роки 8 (вісім) місяців, для проходження ним військової служби за контрактом. Цією ж ухвалою відносно ОСОБА_4 встановлений адміністративний нагляд строком на 12 місяців з встановленням обмежень, а саме: заборони перебування поза межами місця дислокації військової частини, з якою укладений контракт та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром; заборони виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі дислокації військової частини та місця перебування, визначного безпосереднім командиром, без дозволу командира військової частини, з яким укладено контракт.
05.06.2025 ОСОБА_4 був прийнятий на військову службу за контрактом, укладеним з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал) військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення та визначено таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
21.06.2025 матрос ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, самовільно залишив місце служби, а саме: тимчасове місце дислокації свого підрозділу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та незаконно перебував поза її межами, проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який не з'явився вчасно на службу до військової частини, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків з військової служби, до 30.09.2025.
30.09.2025 матрос ОСОБА_4 був затриманий слідчим на підставі п.2 ч.1 ст. 208, п. 6 ч.1 ст. 615 КПК України.
Таким чином, матрос ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він 21.06.2025 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 2 ст. ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також обмежень, покладених на нього ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 27.05.2025, без дозволу командування військової частини, самовільно залишив місце служби, а саме: тимчасове місце дислокації свого підрозділу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та незаконно перебував поза її межами понад три доби, проводячи час на власний розсуд, переховуючись від служби, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину, до 30.09.2025, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
01.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, понад три доби, в умовах воєнного стану.
В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, що в разі доведення його вини в суді, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі від 5 до 10 років; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, надав пояснення, аналогічні змісту клопотання, просив клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що залишив розташування військової частини за сімейними обставинами з дозволу безпосереднього командира, в подальшому перебував вдома, оскільки йому відомо, що його військову частину розформували.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти клопотання прокурора, посилаючись на те, що є згода на подальше проходження служби ОСОБА_4 у іншій військовій частині.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання в сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Щодо обґрунтованості підозри.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що не спростовує доводи слідчого про обґрунтованість підозри.
З матеріалів, доданих до клопотання слідує, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який кваліфікується як залишення місця служби військовослужбовцем понад три доби в умовах воєнного стану.
На підтвердження обґрунтованості підозри слідчий і прокурор надали в копіях такі докази:
копію довідку доповіді за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 матросом ОСОБА_4 ;
копію акту службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 матросом ОСОБА_4 ;
копію військово-облікового документу ОСОБА_4 ;
витяг з ЄРДР за № 62025150010005087 від 18.09.2025, у якому викладено обставини, що можуть свідчити про вчинення злочину, а саме, що матрос ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, самовільно залишив місце служби, а саме місце тимчасової дислокації свого підрозділу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та незаконно перебував поза її межами з 21.06.2025 до 30.09.2025;
повідомлення про кримінальне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.08.2025 №802/8579 про самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 матросом ОСОБА_4 ;
матеріали службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби матросом ОСОБА_4 з 21.06.2025 до 30.09.2025;
протокол затримання ОСОБА_4 від 30.09.2025 з якого слідує, що його було затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України о 17.20 год. у м. Миколаєві, за адресою розташування ТУ ДБР у м. Миколаєві;
повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КПК України.
За місцем служби ОСОБА_4 характеризується негативно.
Також до клопотання додано ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 27.05.2025 у справі № 478/544/25, якою засудженого ОСОБА_4 умовно-достроково звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва від 29.03.2023, невідбута частина якого становить 2 роки 8 місяців, для проходження військової служби за контрактом.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, зазначених вище, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_4 злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Щодо наявності ризиків.
Слідчий суддя вважає, що з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, і суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що на даний час існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Зокрема ризик переховування підозрюваного від суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, при цьому не передбачає можливості звільнення від відбування покарання, що може бути достатньою підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім цього, ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 27.05.2025 на підставі ст. 81-1 КК України ОСОБА_4 був звільнений умовно - достроково від відбування покарання у виді позбавлення, невідбутий строк 2 роки 8 місяців, для проходження ним військової служби за контрактом. В порушення обмежень, покладених на нього вказаною ухвалою, підозрюваний самовільно залишив військовому частину НОМЕР_1 .
При оцінці ризику впливу на свідків по кримінальному провадженню необхідно враховувати встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від учасників процесу (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від учасників процесу та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризик незаконного впливу на свідків по даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні лише розпочалося, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, свідки ще не були допитані в судовому засіданні, тому підозрюваним може бути здійснений вплив на них, оскільки перебуваючи на волі і маючи в результаті цього реальну можливість пересуватися, а також користуватися засобами зв'язку, намагаючись уникнути чи пом'якшити покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, об'єктивно матиме можливість вчиняти вплив на них.
Оцінюючи ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 суд враховує, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, крім того, ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а також не дотримався обмежень покладених на нього ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 27.05.2025.
Отже, на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність у ОСОБА_4 статусу підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину та доведених ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Під час розгляду клопотання судом встановлено, що надані прокурором докази доводять обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора і наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який здатен запобігти доведеним ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що підчас дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, передбаченого статтею 407 КК України.
Слідчий суддя враховує дані про ОСОБА_4 , його вік, стан здоров'я, відсутність відомостей про тісні соціальні зв'язки, наявність постійного місця проживання, наявність судимостей та невідбутої частини призначеного покарання у виді 2 роки 8 місяців, а тому з урахуванням встановлених обставин, які доводять наявність вказаних вище ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає, що для запобігання вказаним ризикам на даний час є недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема й у виді встановлення альтернативного запобіжного заходу у виді застави, який розрахований на свідому, правомірну його поведінку, і який не зможе фізично убезпечити від настання вищевказаних ризиків та гарантувати його безумовне дотримання, тому адекватним запобіжним заходом для підозрюваного ОСОБА_4 буде тримання під вартою без визначення застави.
Висновки суду.
Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_4 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а тому враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно задовольнити, та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, необхідно обрати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою без застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я суду не надано.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Строк перебування під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту його затримання 17 годин 20 хвилин 30 вересня 2025 року до 17 годин 20 хвилин 28 листопада 2025 року.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1