Справа № 466/7001/25
Провадження № 2/466/3024/25
(заочне)
01 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі головуючого - судді Єзерського Р.Б.
при секретарі Свита А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом адвоката Брони Мар'яни Василівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
24 липня 2025 року адвокат Брона Мар'яна Василівна, яка представляє інтереси ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 , у якому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 50000 доларів США, а також просить судові витрати просить покласти на відповідача.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 06 лютого 2024 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 50000 доларів США, які зобов'язався повернути у строк до 31.12.2024 року, що підтверджується власноручно написаною ОСОБА_2 борговою розпискою від 06.02.2024 року у присутності двох свідків. На даний час борг відповідачем не повернуто, відповідач уникає будь-яких контактів з позивачем, тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Представник позивача Брона М.В. надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позов підтримує в повному обсязі, просить такий задовольнити з підстав наведених у ньому, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату судового засідання, відзиву на позовну заяву до суду не подавав.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06 лютого 2024 між позивачем та відповідачем було укладено договір позики грошових коштів. Відповідач ОСОБА_2 06 лютого 2024 отримав у тимчасове користування у позивача ОСОБА_1 матеріальні грошові кошти у сумі 50000 доларів США, внаслідок чого було складено розписку від 06.02.2024, у якій відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повернути позивачеві ОСОБА_1 у строк до 31.12.2024 року вказані грошові кошти. Дана розписка була складена у присутності двох свідків.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути йому грошові кошти, однак ОСОБА_2 грошові кошти ОСОБА_1 не повертає. Станом на сьогоднішній день відповідачем не вчинено жодних дій по поверненню коштів, наданих йому у позику. Згідно боргової розписки від 06.02.2024 року, кінцевою датою повернення суми наданої у позику є 31 грудня 2024 року. Однак дані грошові кошти повернуті не були.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Проте, відповідачем умови договору позики не виконуються.
Згідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Положеннями ст. 1046-1047 цього Кодексу передбачено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно вимог ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Станом на 31.12.2024 року, після закінчення строку на повернення грошових коштів, що були передані у позику, відповідач не здійснив жодних дій щодо повернення коштів, відтак станом на дату подання цього позову зобов'язаний повернути суму заборгованості у розмірі 50000 доларів США, що станом на день подання позову, згідно курсу НБУ, становить суму у розмірі 2 088 500,00 гривень.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до вимог ЦК України розписка є одночасно документом, який підтверджує й передачу грошей позикодавцем позичальнику, й укладення договору позики.
Згідно правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду України № 6-1967цс15 від 11.11.2015 року, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.01.2019 року у справі №373/2054/16-ц, у разі отримання у позику іноземної валюти позивачальник зобов'язаний, якщо інше не передбачено законом чи договором, повернути таку ж суму грошових коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Оскільки на підтвердження укладення договору позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на суму 50000 доларів США, що станом на день подання позову становить суму у розмірі 2 088 500,00 гривень, була видана розписка, а кошти отримані у борг не були своєчасно повернуті, тому зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі, а саме, слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в іноземній валюті у розмірі 50000 доларів США.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений позивачем судовий збір відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 15140 грн. 00 коп.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 207, 525-527, 530, 533, 554,625, 629, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
позовні вимоги адвоката Брони Мар'яни Василівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 15140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) гривень, 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Р. Б. Єзерський