Справа № 466/9019/25
Провадження № 1-кп/466/868/25
02 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Львова кримінальне провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62025050010009380 від 05.03.2025 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. москва, російська федерація, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат»
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.5 ст.407 КК України,-
встановив:
в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 , ч.5 ст.407 КК України.
На досудовому слідстві ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 08.08.2025, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави,строк якого завершуеться 06.10.2025 включно.
Прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 30.09.2025 на адресу суду подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою на шістдесят днів із визначенням застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки розглянути справу у передбачені законом строки не представляється за можливе, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому не змінились.
Прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та просив зменшити розмір застави.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, просив обрати більш м'який запобіжний захід-домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 08.08.2025 обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державної установи «Львівська установа виконання покарань( №19)» з визначенням розміру застави до 06 жовтня 2025року включно.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Під час розгляду кримінального провадження в суді не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей щодо міцних соціальних зав'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів щодо обвинуваченого, суд бере до уваги п.1 ч.4 ст.183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акту, йому інкриміновано тяжкий злочин, за який передбачена відповідальність виключно у виді позбавлення волі.
Суд приходить до переконання, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ними процесуальних рішень суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 є раніше судимими, 04.12.2024р. Шевченківським районним судом м. Львова за ч.1 ст. 309 КК України до покарання згідно ст. 59-1 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, вирок набрав законної сили 03.01.2025р. вказане свідчить про те, що він може вчиняти інше кримінальне правопорушення, оскільки кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.263, ч.5 ст.407 КК України він вчинив під час пробаційного нагляду.
Відповідно до п.9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (далі - Лист ВСУ), виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК України.
Крім того, із п.10 Листа ВСУ вбачається, що у кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України,
Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Суд вважає, що продовження строку утримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Відповідно до положень ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, відповідно до ч.8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбоців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407,408,429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом п'ять частини першої цієї статті.
Згідно ч.4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах, зокрема щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З врахуванням положень ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_6 заставу у розмірі 50 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400,00 грн.
Керуючись ст. ст. 177, 178,183, 197, 199, 314, 331, 372 КПК України, суд, -
постановив:
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави в розмірі 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (151 400 гривень) - з 02 жовтня 2025року по 30 листопада 2025 року включно.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
2) не відлучатися за межі міста Львова, без дозволу прокурора або суду ;
3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із свідками, експертами у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Скерувати копію ухвали на виконання до Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду в п'ятиденний строк з дня оголошення ухвали, обвинуваченим з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 03.10.2025.
Суддя ОСОБА_1