Справа № 465/7147/25
Провадження 2-а/465/239/25
Іменем України
02.10.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Баран О. І.
з участю секретаря судових засідань Щирби Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом:
позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ),
відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ - відсутній, електронна адреса: public@patrol.police.gov.ua, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19),
предмет позову: скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
19 серпня 2025 року (вх.№25881/25) уповноважений представник позивача звернувся до Франківського районного суду м. Львова з адміністративним позовом, у якому просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕГА №І845326 від 11.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.135 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 500 грн.
Позивач вважає указане рішення протиправним, а притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставним, зважаючи на недоведеність факту вчинення ним адміністративного правопорушення. Посилається на власну впевненість в успішній валідації проїзного документа та обов'язку контролера переконатись у справності валідаторів на момент їх блокування. Звертає увагу на відсутності фіксації самої події адміністративного правопорушення та фіксацію, на його думку, несправності пристрою, яким здійснювалась перевірка.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 25.08.2025 відкрито провадження у справі, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи, у резолютивній частині ухвали про відкриття провадження у справі позивачу роз'яснено, що відповідно до статті 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, до ухвалення рішення у цій справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи (а.с. 18-19).
27 серпня 2025 року на адресу суду надійшов відзив на відзив на позовну заяву (а.с. 24-32).
Відповідач з вимогами позовної заяви не погодився, виклавши мотиви незгоди у відзиві на позовну заяву. Звернено увагу на те, що для проїзду у громадському транспорті у місті Львові пасажирам потрібно завалідувати проїзний документ або придбати паперовий квиток на разову поїздку. Повноваження контролера обмежуються фіксацією порушення, виписуванням штрафу, а у випадку необхідності, викликом поліції. Тож, контролер має при собі спеціальний пристрій (валідатор контролера), до якого пасажир повинен піднести картку «ЛеоКарт», банківську картку чи інший пристрій з NFC, щоб підтвердити валідацію. На підтвердження правомірності складеної постанови відповідачем надано відеозапис з портативного відео реєстратора поліцейського, яким зафіксовано опитування поліцейським як позивача, так і контролера, щодо суті вчиненого адміністративного правопорушення, із здійсненням перевірки відповідного переносного зчитувального пристрою, а за результатом перевірки встановлено недійсність квитка картки позивача. При цьому, контролери перевіряють не списання коштів із карток, а саме валідацію поїздки пасажирів. Тож, встановивши факт відображення на пристрою контролера недійсності квитка, тобто неуспішності валідації і зважаючи на ненадання позивачем доказів щодо успішної оплати проїзду, поліцейський правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. Також звернено увагу на те, що попри обґрунтування позовних вимог здійсненням оплати (валідації) проїзду через використання мобільного пристрою з технологією Apple Pay, позивачем не долучено ні електронного квитка, ні доказів здійснення оплати за проїзд за допомогою системи EasyPay, ні доказів проведення транзакцій у застосунку Privat 24.
Судові засідання у справі призначалися неодноразово: 05.09.2025, 25.09.2025 та 02.10.2025.
Судове засідання, призначене на 05.09.2025 не відбулось у зв'язку із непрацездатністю головуючого судді (а.с. 33).
У судовому засідання, яке відбулось 25.09.2025, після дослідження наданих сторонами доказів, задоволено клопотання представника позивача про оголошення перерви для подання додаткових доказів у справі. Інших клопотань перед судом не заявлено.
У судове засідання, призначене на 02.10.2025 учасники справи не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
26 вересня 2025 року (вх.№30073/25) від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів у справі із клопотанням про розгляд справи без участі позивача і його представника (а.с. 45-52).
За приписами ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку (ч. 1 цієї статті).
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 цієї статті).
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 цієї статті).
Відповідно до ч. 10 ст. 126 КАС України, вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.
Відтак, оскільки судові засідання у справі призначалися неодноразово, учасники справи у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, у тому числі з урахуванням довідок про доставку, приписів ч. 10 ст. 126, ст. 268 КАС України, за відсутності інших клопотань, стислі строки розгляду зазначеної категорії справ, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності учасників справи.
Відтак, судовий розгляд здійснювався за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 229 КАС України.
Суд, з'ясувавши доводи на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.
Постановою від 11.08.2025, складеною о 18 год. 47 хв., про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.135 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500,00 грн (а.с. 8).
Відповідно до змісту указаної постанови ОСОБА_1 11.08.2025 за адресою: м. Львів, вул. Вітовського, 41, здійснив безквитковий проїзд в трамваї 3 борт 1211, що рухався за маршрутом пл. Соборна - вул. Кн.Ольги, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 135 КУпАП.
Частиною 2 статті 55 Конституції України гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За визначенням, що міститься у пункті 7 частини 1 статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Разом із цим, суд звертає увагу на те, що позовні вимоги у справі заявлені не до Департаменту патрульної поліції, а до Управління патрульної поліції у Львівській області.
При цьому, суд орієнтував сторону позивача на приписах ч. 3 ст. 48 КАС України у резолютивній частині ухвали про відкриття провадження у справі, а у подальшому відкладав судове засідання, сприяючи у такий спосіб реалізації відповідних процесуальних прав позивача.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною 3 статті 288 КУпАП встановлено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Отже, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 2 статті 135 КУпАП, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції діє не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Відтак, Управління не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема, положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати такі справи про адміністративне правопорушення.
Тому, органом Національної поліції у справі, що розглядається, є Департамент патрульної поліції, від імені якого діє Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції.
Статтями 25, 26, 42 КАС України на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.
Однак, Департамент патрульної поліції, як суб'єкт владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи як співвідповідач судом першої інстанції залучений не був, заміну неналежного відповідача судом першої інстанції проведено також не було.
Відтак, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача, тоді як належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції, тобто відповідний суб'єкт владних повноважень від імені якого винесена оскаржувана постанова.
За правилами ч.3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції (ч.7 ст. 48 КАС України).
Підсумовуючи наведене, на переконання суду позов до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, яке є неналежним відповідачем у цьому спорі, задоволенню не підлягає.
Аналогічних висновків неодноразово доходив Восьмий апеляційний адміністративний суд, зокрема у постановах:
від 10.09.2024 у справі № 453/892/24,
від 03.12.2024 у справі №343/1702/24,
від 11.12.2024 у справі № 297/3516/24,
від 09.01.2025 у справі № 297/2829/24,
від 14.01.2025 у справі № 607/22319/24,
від 22.07.2025 у справі № 607/5985/25,
від 29.07.2025 у справі № 465/5499/24,
від 21.08.2025 у справі № 338/865/24,
від 09.09.2025 у справі № 347/2855/24.
Окрім цього, за апеляційними скаргами Департаменту патрульної поліції також неодноразово скасовувались рішення судів перших інстанцій, з мотивів пред'явлення вимог до неналежних відповідачів - відповідних Управлінь патрульної поліції в областях, наприклад постановами Другого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції у справі за позовом до неналежного відповідача - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, постанови від:
30.09.2024 у справі № 645/2825/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122005309),
28.10.2024 у справі № 953/5344/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122659936),
13.11.2024 у справі № 638/3217/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123102374),
28.11.2024 у справі № 644/7061/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123375106),
04.12.2024 у справі № 644/2616/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123521735),
08.01.2025 у справі № 530/1510/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124285880),
15.01.2025 у справі № 953/9020/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124436589), скасовано рішення суду першої інстанції у справі за позовом до неналежного відповідача - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції;
15.01.2025 у справі № 643/6886/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124436730) скасовано рішення суду першої інстанції у справі за позовом до неналежного відповідача - Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, надалі такі ж рішення прийнято у справах:
06.11.2024 у справі № 554/11951/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122845336),
13.11.2024 у справі № 554/7664/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123102359),
26.11.2024 у справі № 552/4860/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123312237),
28.11.2024 у справі № 646/3459/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123375188),
10.12.2024 у справі № 635/9583/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123655315), скасовано рішення суду першої інстанції у справі за позовом до неналежного відповідача - Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції;
24.12.2024 у справі № 528/761/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124025484), скасовано рішення суду першої інстанції у справі за позовом до неналежного відповідача - Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції.
Схожі рішення приймаються Шостим апеляційним адміністративним судом, зокрема у постановах від 19.03.2025 у справі № 742/6480/24, від 06.05.2025 у справі № 752/29329/21, від 27.05.2025 у справі № 734/4311/24, тощо.
При цьому, враховуючи, що адміністративний позов заявлено до неналежного відповідача, суд не надає оцінку аргументам щодо правомірності/протиправності оскаржуваної у цій справі постанови про накладення адміністративного стягнення.
Також суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.
Аналогічний за змістом правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №336/2138/17 (2-а/336/223/2017), від 26.06.2019 у справі №303/3794/17, від 09.08.2019 у справі №821/2089/17, від 09.10.2019 у справі №456/2935/15-а, від 30.09.2019 року у справі №819/940/18 та від 31.10.2019 у справі №826/17241/16.
Керуючись ст. 6, 8, 9, 20, 44, 47, 77, 90, 139, 143, 192, 210-211,229, 241-246, 250, 268, 286 КАС України, -
Позов залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.10.2025.
Суддя: Баран О.І.