Справа № 456/3242/25
Провадження № 2/456/1586/2025
іменем України
(заочне)
30 вересня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Яніва Н. М. ,
з участю секретаря судового засідання Сунак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи.
Позивачка ОСОБА_1 , через свою представницю - адвоката Турчин Ю.І., звернулася до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , який був зареєстрований 09.08.2003 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції у Івано-Франківській області, у відповідності до актового запису №115.
Позов обґрунтовано тим, що спільне сімейне життя між позивачкою та відповідачем поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин.У позивачки з відповідачем різні характери та протилежні погляди на шлюб та сім'ю, через що між ними постійно виникали сварки та непорозуміння, під час яких ОСОБА_2 чинив відносно позивачки фізичний та психологічний тиск, погрожував фізичною розправою. Крім того, відповідач неодноразово зраджував позивачці у подружній вірності, внаслідок чого ОСОБА_1 , втратила до нього почуття любові та поваги, між ними немає довіри, а їх шлюб носить лише формальний характер. У зв'язку з наведеним, позивачка просить розірвати шлюб.
Відповідач, у запропонований строк відзив на позовну заяву не подав, свою позицію у справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навів.
Заяви та клопотання учасників справи.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, однак разом із свої представником - адвокатом Турчин Ю.І. подали до суду заяву, у якій просять проводити розгляд справи у їх відсутності, зазначивши, що не заперечують проти проведення судом заочного розгляду справи.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.06.2025 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Яніва Н.М..
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності - відповідача ОСОБА_2 ..
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 27.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28.07.2025 року розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.
Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження, проте такі з у судове засідання не з'явилися та не забезпечили явку уповноважених представників.
Втім, судом задоволено клопотання позивачки та її представника, про розгляд справи у їх відсутності.
При цьому, в силу положень ст. 280 ЦПК України суд вважає неявку відповідача в судове засідання неповажною та за згодою позивачки, вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Розгляд справи по суті відбувся 30.09.2025 року.
Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Норми та джерела права, а також роз'яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. рішення Європейського Суду з прав людини від 21.02.1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Відповідно до ст. 110-112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
Фактичні обставини справи із оцінкою відповідних доказів.
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони у справі 09.08.2003 року уклали шлюб, який був зареєстрований був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції у Івано-Франківській області, у відповідності до актового запису №115.
Від шлюбу в сторін народилося двоє синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час повнолітній, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом також встановлено, що сторони не підтримують шлюбних відносин. Такі дії сторін у справі викликані несумісністю характерів, різним світоглядом.
Висновок суду.
Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
При таких обставинах справи суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 279, 280, 282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який був зареєстрований 09.08.2003 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції у Івано-Франківській області, у відповідності до актового запису №115.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Назар ЯНІВ